У сніжному Мінську 28 січня 1979 року з’явився на світ хлопчик, чиє ім’я незабаром зазвучить на сценах двох країн – Євген Михайлович Сморигін. Цей білорус за походженням став одним з найяскравіших гумористів України, актором “Дизель Шоу”, телеведучим, сценаристом і навіть співаком, який голосом імітує цілі оркестри. Його шлях від шкільного КВК до національного паспорта – це історія подолання, сміху над труднощами та глибокої любові до нової батьківщини.
Сьогодні, у 2026 році, Євген продовжує веселити мільйони на концертах “Дизель Шоу”, веде корпоративні свята і пише пісні, що резонують з душею. Він не просто комік – це людина, яка перетворила заїкання на унікальну “фішку”, а переїзд до Києва на виклик долі. Досягнення Сморигіна сягають премій “Телетріумф” і головних ролей у серіалах, а особисте життя – міцна сім’я з дружиною Лідією та трьома дітьми, яка пережила випробування війною.
Його біографія – як комедійний скетч з драматичним поворотом: від мінських снігів до київських вогнів сцени, де кожен жарт ховає шматочок серця. Розповімо все по порядку, занурюючись у деталі, які роблять цю історію живою.
Ранні роки: музика, страх і перші кроки на сцену
Мінськ 70-х – місто заводів, хрущовок і дитячого хору, де маленькому Жені Сморигіну вперше відкрилася магія звуків. Батько Михайло Михайлович, простий водій, і мати Людмила Георгіївна, вихователька в садочку, створили дім, наповнений теплом і піснями. Перші дев’ять класів Євген провів у Республіканському ліцеї при Білоруській державній консерваторії, співаючи в хорі хлопчиків. Голос його дзвенів чисто, як снігова крупа під сонцем, але доля підкинула несподіванку.
У три роки Женя впав з дитячого ліжечка. Страх паралізував мову – почалося заїкання. “Це не хвороба, а набутий страх мовлення”, – каже сам Євген у інтерв’ю. Лікарі розводили руками, логопеди не допомагали, але хлопець не здався. Музика стала рятівним колом: співаючи, він говорив вільно. У школі №130 це перетворилося на талант – імітація інструментів голосом вражала вчителів. Уявіть: школяр видає скрипку чи трубу, ніби в оркестрі сидить!
Освіта йшла нерівно. У 1996-му вступив до Мінського театрально-художнього інституту на актора оперети – мрія! Але через два роки відрахували. Не здаючись, перекваліфікувався на психологію в педагогічному університеті. Саме тут, у студентські роки, зародився гумор як щит від невдач.
КВК “ЧП”: народження коміка
1994 рік. Шкільний КВК у Мінську – і 15-річний Євген стає одним із засновників команди “ЧП”. Назва – як його мовлення: ЧП – Чудова Пауза. Команда грала три сезони у Вищій лізі, дійшовши до третього місця у фіналі 2005-го. Сморигін – візитна картка: його номери з заїканням розривали зал сміхом. “Я заїкаюся з трьох років, але сцена – моє ліки”, – зізнавався він.
Ці роки – школа життя. Перемоги на фестивалях, гастролі, друзі на кшталт Дмитра Танковича. КВК навчив: гумор лікує. У 2005-му команда розпалася, але Євген полетів до Києва – на “Нову хвилю” в Юрмалу писати сценарії (2007–2009). Переїзд став поворотом: з білоруського хлопця – у зірку українського ТБ.
Тут варто відзначити, як заїкання стало суперсилою. У шоу “Слава Богу, ти прийшов!” (2007) він виграв головний приз. Журі реготало: паузи робили жарти гострішими, ніби перець у борщі.
Телевізійний прорив: від ведучого до “Дизель Шоу”
Київ 2006-го. Євген оселився під столицею, знайшов роботу на білоруських каналах: “Помаранчевий настрій”, “Чудова п’ятірка”. У 2009-му з Танковичем ведуть “Україна має талант” на СТБ – номінація на “Телевершину”. Шоу “Смішні люди”, “Рекламна пауза” – скрізь його харизма.
2015 рік – вибух: вступ до “Дизель Студіо”. “Дизель Шоу” на ICTV – скетчі, концерти, серіал “Татусі”. Після трагедії 2018-го (ДТП, де загинув Кузьменко) команда відродилася сильнішою. Сморигін – автор номерів, продюсер. У 2025–2026 роках прем’єри: новорічні шоу, тури містами. “Дизель” – рекордсмен “Телетріумф” за гумор.
Він веде корпоративи (+380679000877 для співпраці, як у Instagram), пише для “На трьох”. Гумор його – гострий, як фінський ніж: про політиків, побут, війну. Під час повномасштабного вторгнення “Дизель” зібрав мільйони на ЗСУ благодійними концертами.
Кінокар’єра: від епізодів до головних ролей
Кіно для Сморигіна – ще один майданчик для імітацій і сміху. Дебют у “Теоретиках” (2009, головна роль Коля Синус). Далі каскад: “Щоденник вагітної” (2012, Леонід), “Нереальна історія” (2013, Артем Добрий), “Пристойні люди” (2015, вчитель – співавтор сценарію).
Ось ключові ролі в таблиці для наочності:
| Рік | Фільм/Серіал | Роль | Примітка |
|---|---|---|---|
| 2009 | Теоретики | Коля Синус | Головна роль |
| 2012 | Щоденник вагітної | Леонід | Головна роль |
| 2015 | Пристойні люди | Вчитель | Співавтор сценарію |
| 2016–2022 | Папаньки | Женя | Головна роль, сезони |
| 2016 | Готель Елеон | Бармен Женя | Епізодична |
Джерело даних: uk.wikipedia.org.
Понад 50 ролей – від нотаріуса в “Брат за брата 3” до козака в “Поки станиця спить”. Кіно підкреслює його універсальність: комік грає драму з посмішкою.
Досягнення: призи, премії та культурний вплив
Досягнення Сморигіна – не сухий список, а мости між Білоруссю й Україною. Головний приз “Слава Богу, ти прийшов!” (2007), титул найкращих ведучих “Чудової п’ятірки” (2009). “Дизель Шоу” – переможець “Телетріумф”. Як продюсер: серіали “Три сестри”, “Онлайн”.
У 2022-му склав іспит з української (включно з “Кобзарем”) – і в грудні 2025-го отримав паспорт. “Історична подія!” – написали в FunICTV. Під час війни – благодійні тури, пісні як “Готель Чорнобаївка”. Ви не повірите, але його гумор став зброєю: сміх для ЗСУ.
Він – культурний міст: білоруські корені, українське серце. Вплив величезний: мільйони переглядів, натхнення для коміків.
Особисте життя: любов, сім’я та випробування війною
Лідія – українка, економіст, серце родини. Познайомилися в Києві, шлюб з 2009-го. Діти: сини Олексій (знімається з татом), Олександр; донька Єлизавета. Сім’я – як ансамбль: Женя веселить, Лідія тримає затишок. Під Києвом будинок, де він вишиває хрестиком і в’яже – хобі, що дивують фанів.
Війна 2022-го розлучила: дружина з дітьми евакуювалися, Женя лишився працювати. “Я воюю гумором”, – каже. Непридатний до армії через заїкання, але на фронті сцени. Сьогодні разом, міцніші. Батьки й брат Олександр – у Мінську, зв’язок тримається.
Особисте життя Сморигіна – приклад: труднощі роблять сильнішими. Він не ховається за жартами, а ділиться: “Сім’я – чарівний процес”.
Музичний талант: голос як оркестр
Музика – пристрасть з дитинства. У “Дизель” співає “Пісню самотнього чоловіка”, імітує інструменти. Хіти: “Ніч яка місячна” з Jerry Heil, “Ой, то не вечір”, новорічні скетчі. У 2026-му – нові треки в шоу. Голос його – флейта в бурю, що заспокоює.
Аранжування “Купалінка”, “Журавлі” – фольк з гумором. Музика лікує заїкання, надихає фанів.
Цікаві факти про Євгена Сморигіна
- Заїкання як суперсила: Через нього не служив в армії, але виграв шоу імпровізацій. “Паузи – для кращих жартів!”
- Паспорт з “Кобзарем”: Три роки чекав, склав іспит на відмінно. Грудень 2025 – офіційно українець.
- Вишиває і в’яже: хобі, що шокує колег. “Краще за антистрес!”
- Син Олексій – міні-Женя в “Дизель”. Сімейні дуети на сцені.
- Рекорд: понад 15 років у гуморі, 50+ ролей, мільйони фанів в Instagram (@smorigin_evgeni).
Ці факти роблять Євгена ближчим – не зірка, а друг з мікрофоном. У 2026-му він планує нові прем’єри “Дизель”, може сольний альбом. Його сміх лунає, наче обіцянка: життя – комедія з щасливим продовженням.
Найголовніше: Сморигін доводить – кордони в голові, а серце обирає дім.