У серці Києва, де гамір Подолу зливається з ароматом свіжих каштанів, 8 грудня 1973 року з’явився на світ Дмитро Володимирович Сенниченко. Син вчительки та архітектора, він виріс у родині, де слова про дисципліну та креативність звучали щодня, ніби ритм міського трамвая. Цей хлопець з київських дворів згодом став ключовою фігурою в українській економіці, очоливши Фонд державного майна та запустивши хвилю прозорої приватизації. Але шлях до вершин виявився тернистим, сповненим реформ, скандалів і навіть міжнародного розшуку.
Його кар’єра – це мозаїка з міжнародних проектів, реформ державних гігантів і гострих звинувачень у корупції. За два роки на чолі ФДМУ Сенниченко продав активи на мільярди гривень, наповнивши бюджет під час кризи. Та чи був це прорив чи схема для збагачення? Факти говорять самі за себе. Від НБУ до Укрпошти, від британських девелоперів до НАБУ – розберемо по поличках.
Раннє дитинство та шлях до диплома
Київські вулиці виховували Сенниченка в дусі 80-х: дефіцит, черги, але й мрії про великий світ. Батько-архітектор малював плани майбутніх будинків, мати-вчителька вчила наполегливості. Ці уроки стали фундаментом – Дмитро рано зрозумів, що економіка це не сухі цифри, а інструмент для змін.
У 1997 році, коли Україна тільки-но ковтала шокову терапію, він закінчив Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Спеціальність – міжнародні економічні відносини. Не просто диплом: це був пропуск у світ великих грошей і реформ. Через чотири роки, у 2001-му, Міжнародний інститут менеджменту видав йому MBA. Тут Сенниченко опанував не лише стратегії, а й мистецтво вести переговори з іноземними гігантами.
Освіта не стояла осторонь практики. Уже студентом він стежив за трансформаціями пострадянської економіки, мріючи стати мостом між Україною та Заходом. Цей етап заклав основу для амбітної траєкторії – від аналітика до топ-менеджера.
Старт у Національному банку: перші кроки з Світовим банком
Щойно отримавши диплом, 24-річний Дмитро ступив на поріг Національного банку України. Економістом у департаменті, де керував проектами Світового банку у фінансовому секторі. Уявіть: молода Україна, хаос банківських криз, а він – у вир переговорів з експертами з Вашингтона.
Член міжвідомчої робочої групи з вступу до СОТ (тоді ще ГАТТ) – це не формальність. Сенниченко аналізував бар’єри, пропонував шляхи, як зробити українські банки конкурентними. За ці роки НБУ стабілізував гривню, а його внесок став частиною пазлу. Перехід до Служби Прем’єр-міністра у 2000-2001 роках посилив статус: міжнародний секретар, заступник директора Чорноморського банку торгівлі та розвитку. Тут він будував мости з інвесторами, організовував візити, які приносили мільйони.
Цей період – як перша любов до професії: азарт, помилки, але й перші перемоги. Сенниченко швидко зрозумів, що держава потребує не бюрократів, а практиків з глобальним баченням.
Міжнародний ривок: від GIZ до британських девелоперів
2004-2006 роки – керівник офісів GIZ (Німецьке товариство міжнародного співробітництва). Координував реформи з IFC, USAID, UNDP. Проекти секторальних змін: від енергетики до адміністрування. Це був час, коли Україна інтегрувалася в Європу, а Сенниченко став каталізатором.
Потім – вершина: 2006-2010, CEO Parkridge Holdings в Україні. Британська девелоперська імперія, визнана Europa Property та Financial Times кращою у Східній Європі 2007-2008. Інвестиції в нерухомість та інфраструктуру: ТРЦ, офіси, логістика. Компанія будувала майбутнє Києва, а Дмитро керував угодами на сотні мільйонів. Його стиль – швидкі рішення, міжнародні стандарти, нуль толерантності до корупції в угодах.
2013-2016: Директор Jones Lang LaSalle (JLL) в Україні та СНД. Консалтинг, інвестиції. Ukrainian Property Awards визнала JLL кращою – заслуга Сенниченка. Він розширював мережу, залучаючи QIWI, ЄБРР. Ці роки сформували його як гуру нерухомості.
Реформи в Укрпошті: від застою до Prozorro
2016-2018: Радник гендиректора, директор з інфраструктури та нерухомості Укрпошти. Державний гігант тонув у боргах, 10 тисяч об’єктів – баласт. Сенниченко запустив корпоратизацію, реформу. Першим серед держпідприємств – оренда через Prozorro.Sale. Тисячі квадратів пішли з молотка прозоро, принісши мільйони.
Він створив систему моніторингу активів, оптимізував логістику. Укрпошта ожила: менше збитків, більше інвестицій. Паралельно – наглядові ради з ЄБРР, Prozorro, віце-президент ACC, Рада підприємців при КМУ. Сенниченко став голосом бізнесу в уряді.
Цей етап показав: він не теоретик. Реформи приносили гроші, змінювали менталітет держслужбовців.
Голова ФДМУ: буревій приватизації 2019-2022
19 вересня 2019: Верховна Рада призначає Сенниченка головою Фонду держмайна. Місія – велика приватизація після паузи. Він презентує план у Давосі: земельні ресурси, копалини, труд. Запускає онлайн-аукціони, малу приватизацію.
До 2021: продано активи на 10+ млрд грн. Готель “Дніпро” – 2 млрд, спиртзаводи, НПЗ. Бюджет отримав 3,6 млрд у 2022. Направлення 10% від малої приватизації до місцевих бюджетів стимулювало регіони. Сенниченко реформував ФДМУ: цифрова платформа, антикорупційні інструменти. Під час пандемії – 28 аукціонів щотижня.
Він заявляв: “Ми зробили за два роки те, що не вдавалось десятиліттями”. Але виклики: війна, криза. 18 листопада 2021 подав відставку “за власним бажанням”, звільнений 17 лютого 2022.
Ось хронологія ключових посад для наочності. Перед таблицею варто наголосити: кожна сходинка – крок до трансформації держмайна.
| Період | Посада | Ключові досягнення |
|---|---|---|
| 1997 | Економіст, НБУ | Проекти Світового банку, група СОТ |
| 2000-2001 | Міжнародний секретар, Служба ПМ | Співпраця з інвесторами, Чорноморський банк |
| 2004-2006 | Керівник GIZ | Реформи з USAID, UNDP |
| 2006-2010 | CEO Parkridge Holdings | Інвестиції в нерухомість, нагороди FT |
| 2013-2016 | Директор JLL Ukraine | Розвиток бізнесу СНД, Property Awards |
| 2016-2018 | Директор Укрпошти | Prozorro.Sale першим, реформа активів |
| 2019-2022 | Голова ФДМУ | Приватизація на 10+ млрд грн |
Дані з uk.wikipedia.org та chesno.org. Таблиця ілюструє динаміку: від фінансів до держуправління.
Скандали, які затьмарили реформи
Світло реформ згасло від тіні звинувачень. Жовтень 2019: “Апостроф” розкриває майно дружини в “Карнегі Тауер”, ухиляння від податків. Земля в Криму – зв’язок з “Гольф Сіті” 2005-го, де хотіли 70 км узбережжя.
Продаж “Дніпро” 2020: скарги в НАБУ про зловживання, Parimatch серед покупців. Шість проваджень: банкрутство “Електроважмаш”, фіктивні списки приватизації.
Кульмінація – 2023: підозра в створенні злочинної організації, заволодіння 500+ млн грн (ОПЗ – 390 млн, ОГХК – 118 млн). Втік за кордон 7 квітня з “білим квитком”. Розшук НАБУ з 10 квітня 2023, заочний арешт 7 травня 2024. Листопад 2023: відмивання 10 млрд грн. Станом на 2026, у міжнародному розшуку, справи тривають (згадки в пресі 2025 про ОПЗ, Фірташа).
Сенниченко заперечував: реформи прозорі, звинувачення – тиск. Але факти накопичилися, як хмари над Дніпром.
Цікаві факти
- Parkridge під його керівництвом будувала ключові об’єкти Києва, визнана топ-компанцією Європою.
- Укрпошта першою здала активи на Prozorro.Sale – прецедент для всіх держкомпаній.
- У Давосі 2020 презентував Україну інвесторам, акцентуючи на копалинах і землі.
- Декларація 2018: зарплата 1,2 млн грн, дружина – 2 млн з США; авто Audi Q7, Volvo XC90.
- Член Ради підприємців при КМУ – голос бізнесу в найвищих колах.
Ці перлини показують багатогранність: від нулівки до мільярдів.
Родина та приватне життя
Одружений з Лесею Чміль – екс-чиновницею Мінекономіки, кандидат психологічних наук. Працювала в “Євразії” (США). Син і дочка – родина в чотирьох квартирах Києва, земля в Криму. Тесть Борис Чміль – полковник, доцент НАВС. Теща Ганна Чміль – директор Інституту культурології НАМН.
Сенниченко – не публічна зірка: соцмережі мінімальні, фокус на справі. Але родинні зв’язки додали скандальності: зарплати, майно під прицілом. Це додає людського шарму фігурою, яка балансувала між владою та приватністю.
Його історія – як українська економіка: стрімкий злет, бурхливі реформи, падіння в скандали. Чи повернеться з розшуку? Майбутнє покаже, але внесок у приватизацію лишив слід – бюджет наповнений, активи оживають. А ви як гадаєте, герой чи антигерой?