Саша Чемеров: рокер з душею бунтаря

Олександр Валерійович Чемеров, відомий усім як Саша Чемеров, народився 4 серпня 1981 року в Чернігові – місті, де сірі панельки ховають історії про мрії, що летять крізь дим сигарет і гітарні акорди. Цей хлопець з вулиць Півночі України виріс у фронтмена легендарної “Димної Суміші”, соло-артиста з мільйонами стрімів і співзасновника “Культурного десанту”, який несе музику на передову. Його треки – це вибух емоцій: від гранжового хаосу до інтимних балад, де кожна нота кричить про свободу, любов і війну.

Сьогодні, у 2026-му, Саша не просто співає – він створює альбоми, як “Dymna Sumish” 2025-го, дуетує з Boombox у “Любила” чи випущує “Боги війни” з Юлею Юріною. З понад 17 тисячами фоловерів в Instagram і мільйонами переглядів на YouTube, Чемеров поєднує рок-корені з поп-чуттєвістю, а його волонтерство робить його голосом покоління, яке бореться.

Чернігівські дворни, де Саша бігав босоніж, стали трампліном для голосу, що прорвався крізь рок-ілюзії. Батько Валерій, ресторатор і місцевий політик, грав на гітарі Beatles, а мати-стюардеса додавала нотку пригод. У п’ять років малий Чемеров уже молотив по дитячих барабанах, співаючи під програвач, ніби пророкуючи сцену.

Раннє дитинство: барабани, Beatles і перші бунти

Уявіть маленького Сашу, який у шістьох класах ловить по польському радіо речитативи – той момент, коли музика стає наркотиком сильнішим за будь-який допінг. У 14 років Nirvana, Doors і Aerosmith перевертають світ: гітара в руках, перші кавери в групі “The Bag”, експерименти з окультизмом і шаманізмом. Це не просто підлітковий бунт – це фундамент для його психоделічного року.

1996-й: народжується “Торба” з майбутніми соратниками по “Димній Суміші”. Два роки хаосу, розпад у 1998-му, знайомство з барабанщиком Сашком Гущиним. Саша занурюється в хіпі-рух, аматорську музику, але музика кличе назад. 2003-го – диплом КНУКіМ за джазовим вокалом, попри мамині мрії про юриспруденцію. Тут, у стінах інституту, зароджується його унікальний вокал – сирий, емоційний, готовий рвати зали.

Вегетаріанство з того ж 2003-го стає не дієтою, а філософією: жодного м’яса, алкоголю чи кофеїну, лише тютюн і марихуана час від часу. Пісні проти жорстокості до тварин, як “Ні” чи “М’ясо Це Вбивство”, – його маніфест. Татуювання на руках шепочуть про йогу, жіноче начало, санскритські “безстрашність” – символи душі, що шукає гармонію в хаосі.

Димна Суміш: рок-ураган, що не вщух

“Димна Суміш” – це не гурт, а стихія. Саша як фронтмен виливає в мікрофон біль і ейфорію: альбом “Ти живий” (2005) задає тон інтроспекції, “В Країні Ілюзій” (2008) – психоделії, дебютний однойменний (2009, співпродюсер) – кульмінації. “Океан”, “Листи”, “Не мовчи” – треки, що змушують слеміти чи плакати.

Концерти – легенда: вода лиється з неба, стейдждайви, публіка співає хором. Навіть відмова грати для націоналістів на “Бандерштаті” 2010-го не зламала фанів. Після паузи – тріумф 2017-го в Sentrum, солдаути з The Gitas. А 27 червня 2025-го – новий альбом “Dymna Sumish”: “Згоривниз”, “Хіппі”, біполярний стриптиз душі, презентований на MEGOGO MUSIC AWARDS.

Цей рок не вмирає. Саша повертає “Димну” до життя, додаючи фронтові мотиви – бо війна вплелася в його ДНК.

Переїзд до США: The Gitas і американська мрія

Березень 2012-го: Саша пакує валізу до Лос-Анджелеса. П’ять років у Каліфорнії – час самопізнання. Січень 2015-го: народжуються The Gitas, англомовний гранж. EP “Garland”, альбом “Beverly Kills” (2017) з синглами “Ne movchy”, “Mass Shooter” – сирий звук, що нагадує Nirvana, але з українським присмаком.

Тут Чемеров пише для Івана Дорна (“OTD”, 2017), Артура Пирожкова (хіти “Плачь, детка”, “Как Челентано” – мільйони переглядів). DJ RADIO рве клуби, поезія в блозі vkrayst набирає тисячі коментів. Повернення 2019-го – з новим баченням: рок глобалізувався, але корені в Україні.

США навчили його: успіх – не стадіони, а автентичність. The Gitas досі живі, грають розігріви, нагадуючи про “Beverly Kills” – альбом, що міг би вибухнути, якби не пандемія.

Сольна кар’єра: від Vkrayst до хітів 2026-го

Saша Чемеров соло – це вибух. Проєкт Vkrayst (2010-2011) з книгою “Один” (2010: 200 віршів автоматичним письмом, полароїди). X-позери – сайд-рок. Потім сингли: “Mama” (2021), “Полями” (2022), “Любила” з Boombox (13 млн переглядів), “Бахчисарай” (2023).

2025-й – пік: “Я націоналіст”, “92-е життя” з Мішею Правильним і Cultural Forces, EP “Біполярник”, альбом “Dymna Sumish”. 2026: “Боги війни” з Юлею Юріною – енергія, що рве фронт. Продюсування Quest Pistols (як Ізольда Четха: “L’or”), Лєри-Козлової (“Дай мне знак”, 2010), таємних артистів – “сірий кардинал” шоу-бізу.

Його голос у TikTok і Instagram – вірус: дуети з Лєрою Мандзюк, концерти в Жовтих Водах, турах. Нагорода YUNA – визнання майстерності.

Ось таблиця ключових релізів для орієнтації:

Рік	Проєкт	Реліз	Ключові треки
2005-2009	Димна Суміш	Альбоми	Океан, В Країні Ілюзій
2015-2017	The Gitas	Beverly Kills	Ne movchy, Purge
2021-2023	Соло	Сингли	Любила, Піхота
2025	Dymna Sumish / Соло	Альбом / EP	Згоривниз, 92-е життя
2026	Соло дует	Боги війни	З Юлею Юріною

Дані з applemusic.com та youtube.com (станом на 2026). Таблиця показує еволюцію: від року до патріотичних гімнів.

Культурний десант: музика як зброя

“Піхота” – це не пісня, а крик душі для тих, хто дивиться смерті в очі.” Співзасновник “Культурного десанту” Саша Чемеров з Колею Сєргою, YARMAK, Гонєю їздить на фронт: концерти для ДШВ, 30-ї бригади, стендапи Лєри Мандзюк. Треки “Піхота” (2023), “ДШВ” (2023), “Білгород”, “92-е життя” (2025) – саундтреки війни.

Він не ховається: “Дружина сказала, якщо підеш воювати – розійдемося”, але Саша обирає десант. Збори на ЗСУ, концерти в Жовтих Водах, Львівська площа 2022-го. Нагорода “За сприяння війську” – за реальні справи. Це робить його не просто рокером, а героєм сцени й окопу.

Проєкт еволюціонує: фронтові студії, історії воїнів у текстах. Саша черпає натхнення з пекла, перетворюючи на ансеми.

Особисте життя: любов, сім’я і таємниці

2009-й: зустріч з Оксаною Задорожною, танцівницею. Вона розлучається, вони одружуються, народжується син Симон. У 2022-му – донька (12 років на той момент) і син (7 місяців). Сім’я тримається попри тури, США, війну. Дружина – опора, хоч і з пересторогами.

Хобі: фотографія (полароїди в “Один”), поезія, йога. Блог vkrayst – тисячі нотаток, де фанати чують серцебиття кумира. Саша – інтроверт на сцені екстраверт: шаманізм юності лишив слід у містицизмі текстів.

Його життя – метафора: дим суміші розвіюється, лишаючи чисте полум’я пристрасті.

Його шлях продовжується: нові тури, альбоми, десанти. Саша Чемеров – голос, що не змовкає, надихаючи битися й любити сильніше.