Київська зима 1969 року подарувала світу Євгена Юрійовича Рибчинського – поета, композитора, журналіста, продюсера та екс-нардепа, чиє життя сплелося з ритмами української естради й політичними бурями. Народжений 21 грудня в серці столиці, він виріс у родині легендарного Юрія Рибчинського, автора безлічі хітів, і з дитинства вдихав повітря творчості. Сьогодні, у 56 років, Євген продовжує писати пісні, що лунають на фронтах, організовувати благодійність і ділитися думками в соцмережах, де його Facebook та YouTube збирають десятки тисяч підписників.
Його шлях – це не просто біографія, а мозаїка з радіоефірів, студій звукозапису, парламентських дебатів і патріотичних акцій. Від перших комерційних шоу на радіо до заступництва в комітеті ветеранів – Рибчинський завжди на передовій змін. А пісні на кшталт “Чортополох” чи “Того, хто не здався, не перемогти” стали гімнами для поколінь, що шукають сили в словах.
Ця багатогранність робить його фігурою, близькою як новачкам у музиці, так і тим, хто стежить за громадським пульсом країни. Розберемося, як скромний хлопець з Подолу став голосом української душі.
Коріння в київській творчій сім’ї
Уявіть подільські вулички Києва 1960-х: запах свіжого хліба з печей, гомін ринку й дім, де слова ллються рікою. Тут, 21 грудня 1969-го, з’явився Євген Юрійович. Батько, Юрій Євгенович Рибчинський – Герой України, народний артист, автор текстів до “Києве мій” чи “Гори, моя вранішня зірко” – став першим учителем. Мати, Олександра Іванівна, тренер з художньої гімнастики, додала дисципліни й грації цьому вихору талантів.
Дитинство минало в атмосфері, де поезія була буденністю. Євген згадує, як батько диктував рядки, а він, школяр Подільської ЗОШ №100, займався боксом, щоб загартувати характер. Ці роки заклали фундамент: любов до слова й уміння стояти за своє. Не дивно, що після школи він обрав журналістику – шлях, де слова стають зброєю.
Сімейні традиції передалися синам: патріотизм, творчість, стійкість. Навіть у 2025-му, коли родина святкувала першу дівчинку за вісім поколінь Рибчинських – онучку Євгена, – це стало символом нового витка.
Журналістські старти: радіохвилі як перша сцена
Ще студентом Київського національного університету імені Шевченка (1986–1991, факультет журналістики) Євген увірвався в ефір. На третьому курсі – програма “Бліц” на “Молодій Гвардії”, потім перше комерційне шоу “Пан або пропав” на “Промені”. Тут народився продюсер: адреналін live-ефіру, перші спонсорські угоди, смак успіху.
У 1992-му з’явилася MB Advertising Group – компанія, що просувала Oriflame, Vodafone. 1993-й: студія “Музична біржа” з Володимиром Бебешком, яка в 90-х диктувала тренди. Радіо “Наше” (1997), “Ностальгія” (1999, лідер у Києві) – це не просто бізнес, а платформи для українських голосів. Видавництво “Вавілон” (2003) принесло “L’Officiel” та “Єву”.
Кожен крок – ризик, але з фірмовим оптимізмом Рибчинського. “Радіо – це жива кров нації”, – казав він в інтерв’ю. Ця кар’єра навчила керувати хаосом, що згодом знадобилося в політиці.
Музичний Всесвіт: хіти, що чіпляють серце
Поезія для Євгена – не хобі, а покликання. Кандидат наук з держуправління, він видав “Я – дзеркало” (2014) та “На жовто-блакитній землі” (2019). Але справжній фурор – пісні. Слова й музика для зірок: Таїсія Повалій (“Буде так”, “Цей дощ надовго”, “Не питай мене чому”), Софія Ротару (“Бал Розлучення сердець”), Олександр Пономарьов (“Ти моя”), Наталя Могилевська (“Авжеж”).
Власні треки – вибухові: “Чортополох” (колишній хіт Ірини Білик, нова версія з Христиною Охітвою – Шлягер Року 2025), “Того, хто не здався, не перемогти” (гімн ЗСУ). 2025-го вийшли “ЯКЩО ЙДЕШ, ТО ІДИ”, “Світлячок”. У 2026-му прем’єра “Ти красива така”.
Ось ключові хіти в таблиці для наочності:
| Пісня | Виконавець | Рік/Особливість |
|---|---|---|
| “Чортополох” | Євген Рибчинський & Христина Охітва | 2025, Шлягер Року; класичний мікс |
| “Буде так” | Таїсія Повалій | Слова+музика; емоційний баллад |
| “Ти моя” | Олександр Пономарьов | Романтичний хіт естради |
| “Того, хто не здався…” | Євген Рибчинський | 2023, благодійний концерт для дронів ЗСУ |
| “Наливай, козаче” | Євген Рибчинський | Патріотичний заряд |
Джерела даних: uk.wikipedia.org, music.apple.com.
Ці треки – не просто ноти, а історії кохання, втрат, перемог. Рибчинський вміє вловити настрій нації, перетворюючи біль на мелодію.
Політична арена: від Голосієва до комітетів ВР
2014-й: вибух Майдану штовхає в політику. Обраний нардепом VIII скликання по 211-му округу (Голосіїв, Київ) від БПП – 45% голосів. Заступник голови Комітету ветеранів, АТОшників та інвалідів. Голова “Атлантичного руху” (продав НАТО), групи зв’язків з США, Норвегією, Ізраїлем.
Фракції: БПП (2014–2015), “Воля Народу” (2015–2019), Батьківщина (2019). Балотувався на київмера (2015), мажоритарку Львівщини (2019, 4,86%). Санкції РФ з 2015-го – за проукраїнську позицію.
У комітеті просував закони для бійців: пільги, реабілітація. Не без скандалів – антикорупційні перевірки Chesno, але тримався. Політика для нього – продовження боротьби.
Громадський фронт: акції, революції, підтримка ЗСУ
З 1996-го – “Дорога до Храму” (зібрав 200 тис. дол. на собор). Помаранчева (2004), Революція Гідності (2014). З 2022-го – концерти на фронті (Донбас, Харківщина), вечір 2023-го зібрав на дрони.
Ось ключові акції:
- 1996: “Дорога до Храму” – рекордний збір для реставрації.
- 2004/2014: Революції – на барикадах, координація.
- 2022–2026: ЗСУ – виступи, благодійність; пісні як мотивація.
- Міжфракційні об’єднання: “За тверезе майбутнє”, “СТОП тарифам”.
Ці ініціативи показують: Рибчинський діє, а не говорить. Його енергію важко стримати – від ефіру до окопу.
Цікаві факти про Рибчинського Євгена Юрійовича
- Перше комерційне радіошоу в Україні – його “Пан або пропав”.
- Санкції РФ плутають з батьком: пісні Юрія грають у ворога, але Євгена “заморозили”.
- Лауреат “Людина року-2009” за “Єву”.
- Чотири сини; онучка 2025-го – перша дівчинка за 8 поколінь.
- Нові хіти 2026: “Ти красива така” – свіжий реліз.
Такі деталі роблять його живим, як сусід за чаєм.
Сімейні горизонти: любов, сини й нові початки
Особисте життя – як його пісні: бурхливе, щире. Перший шлюб у 19 – син Микита (1989). Другий у 37 – Данило (2003), Георгій (2011), Іван (2014). У листопаді 2025-го, у 55, третє одруження: “Особисте не на показ”, – скромно коментує.
Онучка того ж місяця – радість, що розтопила серця. Сім’я – його якір у штормах. Батько Юрій пишається: династія триває.
Сьогодні Євген ділиться в Instagram (@ievgen_rybchynskyi), пише для фронту, планує нові альбоми. Його енергія надихає: від радіо до дронів – шлях одного чоловіка змінює країну. А що далі? Пісні, акції, родина – розмова триває.