Руслан Миколайович Сольвар з’явився на світ 12 травня 1971 року в тихому смт Піщанка Вінницької області, де пилюкаві дороги та прості будинки формували характер майбутнього політика. Син юриста Миколи Андрійовича та вчительки Марії Володимирівни, яка працювала в школі для глухонімих дітей, він виріс у родині, де освіта й дисципліна були на першому місці. Дорослішавши серед полів Поділля, Руслан рано зрозумів смак праці, а згодом прорвався до великої політики як нардеп VII та VIII скликань по мажоритарному округу №91 на Київщині. Та його шлях омітали хмари скандалів: від гречкосійства до вироку Верховного Суду у грудні 2025-го – три роки тюрми за незаконні 360 тисяч гривень компенсації на готельне житло.
Цей вирок став кульмінацією багаторічного судового марафону, де Сольвар спершу виправдовувався, потім мобілізовувався в ЗСУ, аби уникнути покарання, але зрештою програв апеляції. Засідання переносилися через “гострі стани здоров’я” – гіпертонію та діабет, – а повістку нібито вручили прямо на вулиці після лікарні. Сьогодні, на початку 2026-го, ексдепутат, ймовірно, відбутковує термін, хоча касація ще зависла в повітрі. Його історія – це не просто біографія, а дзеркало української політики: амбіції, піар і неминучі наслідки.
Подільські корені Сольвара простежуються в кожному кроці його життя. Батько, як юрист, навчив сина поважати закон, а мати – емпатії до вразливих. Ці цінності, здається, супроводжували його довго, аж доки реальність не витіснила їх блиском мандата. Тепер розберемося, як скромний хлопець перетворився на фігуранта антикорупційних справ.
Раннє дитинство в Піщанці: витоки характеру
Смт Піщанка – це не мегаполіс, а тихе містечко з населенням у пару тисяч, де кожен знає одне одного. Тут, у 1970-х, Руслан Сольвар проводив безтурботне дитинство: бігав по вулицях, грав у футбол з однолітками, мріяв про велике. Родина жила скромно, але стабільно – батько займався юридичними справами, мати викладала жестовою мовою дітям з вадами слуху. Ця професія матері, мабуть, прищепила Руслану чутливість до соціальних проблем, яка згодом фігурувала в його передвиборчих обіцянках.
У 1988-му юнак закінчив місцеву середню школу №1 з атестатом про повну середню освіту. Шкільні роки запам’яталися як період активності: Руслан брав участь у піонерських заходах, можливо, навіть мріяв про військову справу, судячи з подальшого вибору. Ці роки заклали фундамент працьовитості – у провінції ніхто не чекав манни небесної, тож Руслан рано навчився брати відповідальність на себе.
Перехід до дорослого життя виявився різким. Радянський Союз розпадався, економіка хиталася, і молодий Сольвар обрав практичний шлях, який визначив його майбутнє в бізнесі та владі.
Освіта: від зварювальника до економіста
Ще школярем Руслан не цурався робітничих професій. У 1989-му він опанував газоелектрозварювання у Вінницькому професійно-технічному училищі №7. Ця спеціальність – як метафора його кар’єри: міцна, практична, здатна з’єднувати металеві конструкції під високим напруженням. Робота зварювальника вимагала точності й витримки, як і подальша бізнес-епопея.
Далі пішов стрибок у вищу освіту. З 1993-го по 1995-й – Донецьке вище військово-політичне училище інженерних військ, де здобув кваліфікацію соціального психолога-педагога. Цей етап додає загадковості: звідки інтерес до психології в хлопця з робітничою спеціальністю? Можливо, планував кар’єру в армії чи освіті, але життя скерувало інакше.
Кульмінація – Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, закінчений у 1999-му за спеціальністю “Фінанси та кредит”. Тут, у столиці, Руслан набрався знань про гроші, кредити й ринки – інструментів, які стали основою його бізнесу. За даними uk.wikipedia.org, освіта допомогла перейти від інженерії до комерції, перетворивши провінціала на столичного гравця.
Перші кроки в професійній кар’єрі: від інженера до комерційного директора
Трудовий стаж Руслана стартував у 1993-му в Центрі біотехнічних систем “Сонар” НАН України – інженером відділу матеріально-технічного забезпечення. Два роки він займався логістикою наукових розробок, де, ймовірно, відкрив для себе магію ланцюгів постачань. Це був період хаосу 90-х, коли держава розпродавала активи, а амбітні молоді люди шукали нішу.
У 1997-му – провідний фахівець з маркетингу в “Укрдержресурссировина”, де опановував торгівлю сировиною. Короткий, але ключовий етап: тут навчився продавати й домовлятися. Уже 1998-го очолив приватне підприємство “Укрторгконтракт-С” як директор – перший смак керівництва.
З 1999-го по 2012-й – комерційний директор ТОВ “Укрзернотранс-К” у Києві. Компанія спеціалізувалася на зернових перевезеннях залізницею, і саме тут Сольвар розквітнув. Транспортна галузь стала його стихією: маршрути, вагони, контракти з Укрзалізницею. Цей досвід перетворив його на експерта, готового до політики.
Бізнес-імперія: зерно, залізниця та тіні родини
Транспорт – це артерії економіки, і Сольвар умів пульсувати в них. “Укрзернотранс-К” возила зерно, а пов’язані фірми – “Метрудтранс”, “Автокар-777” – розширювали мережу. Родина не відставала: мати володіє десятком квартир у Києві, інвестувала в котеджне містечко “Лісове озеро” під Броварами з двома особняками. Родичі дружини тримають нерухомість по сусідству – 464 кв.м на Івана Кудрі.
Декларації Сольвара бідні: зарплата, трохи готівки. Але 2017-го раптом 8,5 млн грн від продажу нерухомості, якої раніше не декларував. Критики бачать тут схеми: мільйони ховаються за матір’ю чи фондами. Благодійний “Разом у майбутнє” роздає принтери школам – благородно, але з присмаком передвиборчого піару.
Його бізнес нагадує паутину: тонкі нитки родинних зв’язків тримають великі активи. За даними chesno.org, це типовий портрет мажоритарника з логістики.
Цікаві факти з життя Руслана Сольвара
- Від зварника до нардепа: Почав з газоелектрозварювання, а закінчив комітетом з транспорту – кар’єра як з голлівудського фільму про self-made man.
- Мобілізація як щит: У 2024-му, коли вирок висів дамокловим мечем, підписав контракт у ЗСУ як лейтенант запасу. Суд відмовив у паузі, контракт розірвали.
- Прогульник комітету: У VIII скликанні пропустив купу засідань транспортного комітету, попри посаду першого заступника голови.
- Мільйонер “на папері бідний”: Декларував мінімум, але мати – королева київської нерухомості з активами на мільйони доларів.
- Підписант скасування антикорупційної статті: Один з 59 нардепів, хто “поховав” кримінальну відповідальність за незаконне збагачення у 2015-му.
Ці перлини роблять біографію Сольвара не просто хронікою, а справжньою драмою з елементами детективу.
Вхід у політику: УДАР і мажоритарка №91
Політика кликала з 2007-го: помічник нардепа Валерія Баранова з “Народної партії”. У 2012-му – старт: від “УДАРу” Віталія Кличка по округу №91 (Біла Церква, Фастів). Перемога з великим відривом – 45% голосів. Фракція БПП “Солідарність”, бо УДАР злиттям увійшов туди.
Округ №91 – аграрний край Київщини, де транспорт і зерно на вазі. Сольвар позиціонував себе як фахівця: обіцяв дороги, школи, медичні центри. Помічник гендиректора “Укрзовніштранс” – ідеальний ріст для комітету з транспорту.
У 2014-му переобрання: без партії, але знову БПП. Голосував за ключове – декомунізацію, Антикорупційний суд, але й пропускав дещо, як заяву проти Держдуми РФ.
Депутатська робота: транспорт, обіцянки та голосування
Перший заступник голови комітету з транспорту – посада для знавця залізниці. Запитував про реформи Укрзалізниці, просував логістику. Координатор міжфракційного об’єднання з податкових реформ. Загалом 405 запитів, 124 законопроєкти – солідно, але критики кажуть: багато популізму.
У Фастові обіцяв спортмайданчики, очистку стоків – частково виконав, але скандали з мером Нетяжуком зіпсували репутацію. Аудіо 2016-го: помічниця нібито пропонувала 5 тис. дол. депутатам міськради за саботаж мера.
Його голосування – мікс: за децентралізацію, проти визнання РФ агресором у деяких нюансах. Рейтинг на slovoidilo.ua коливався, бо обіцянки виконував вибірково.
| Рік | Подія | Деталі |
|---|---|---|
| 1971 | Народження | Смт Піщанка, Вінницька обл. |
| 1999 | Освіта КНЕУ | Фінанси та кредит |
| 2012 | Нардеп VII скл. | Округ №91, УДАР |
| 2014 | Переобрання | БПП, той же округ |
| 2019 | Підозра САП | Компенсація готель |
| 2024 | Вирок ВАКС | 3 роки, мобілізація |
| 2025.12 | ВС підтвердив | Набрав сили (glavcom.ua) |
Таблиця ілюструє динаміку: від успіху до падіння. Джерела: uk.wikipedia.org, glavcom.ua. Ця хронологія показує, як амбіції переростають у ризики.
Гречкосійство: піар чи підкуп?
Скандал 2014-го: фонд Сольвара роздає принтери, триммери, проектори школам – перед виборами. “Сила у правді” – бюлетень з його обіцянками. Учителям премії на День вчителя. Chesno.org фіксує це як класичне гречкосійство. Руслан заперечує: “Допомога завжди”. Але для виборців округу №91 це виглядало як хліб з маслом за голос.
Гречкосійство – не подарунки, а інструмент впливу, що підриває довіру до політики. Сольвар майстерно поєднував бізнес-піар з передвиборчим: концерти, снігоочищення доріг, новорічні солодощі дітям.
Головний скандал: компенсація за номер у “Києві”
З 2014-го Сольвар орендував номер у готелі “Київ”, отримуючи компенсацію – законно для некиян. Але 2017-го успадкував квартиру в столиці від родича, не повідомив, не відмовився. Результат: 361,5 тис. грн з бюджету. САП підозра у 2019-му, ст. 364 ККУ – зловживання владою.
Перший суд виправдав у 2021-му, апеляція скасувала у 2022-му – 3 роки. Верховний відправив на перегляд. У 2024-му новий вирок: 3 роки, штраф 8,5 тис., заборона на посади. Мобілізація не врятувала – контракт розірвали.
Судовий марафон: від виправдання до остаточного вироку
Засідання тягнулися роками: хвороби, госпіталізації, повістки. У травні 2024-го – відкладено через “гострий стан”. Адвокати кричали про ЗСУ, суди відмовляли. Грудень 2025-го: Верховний залишив 3 роки в силі. Вирок набрав чинності, Сольвар – під вартою чи в розшуку.
Ця справа – символ топкорупції: депутати наживають на дрібницях, доки країна воює. Антикорупційна прокуратура довела свідомість дій.
Особисте життя: розлучення, дочка та скромність на папері
Розлучений з Наталією Віталіївною (нар. 1976). Донька – єдина згадка про сім’ю в публічному просторі. Фейсбук повний піару: фото з плакатів, білбордів, автобусів. Любить православ’я, пише блоги для Укрінформу. Зовні – скромний, але активи родини кричать про інше.
Його життя – суміш провінційної щирості та столичного цинізму. Бізнес у зерні й залізниці процвітає, попри скандали. Округ №91 пам’ятає обіцянки, але й розчарування.
Історія Сольвара триває: чи повернеться він у публічне поле після тюрми? Транспортна галузь чекає реформ, а виборці – чесних лідерів. Його біографія вчить: влада – як швидкісний потяг, гальмує лише на поворотах правосуддя.