Руслан Кошулинський – це ім’я, яке для багатьох українців асоціюється з непохитною стійкістю, націоналістичним духом і готовністю брати зброю в руки. Народжений 9 вересня 1969 року у Львові, він пройшов шлях від радянського солдата до головного сержанта Збройних Сил України, від скромного працівника на золотих копальнях Сибіру до заступника голови Верховної Ради. Сьогодні, у 2026 році, Руслан Володимирович продовжує служити на фронті, очолює секретаріат ВО “Свобода” та фракцію партії у Львівській міській раді, залишаючись голосом радикального патріотизму в часи повномасштабної війни.
Його кар’єра – це не просто перелік посад, а справжня сага про вибір України понад усе. У 2012–2014 роках як віце-спікер парламенту він став ключовою фігурою Революції Гідності, скликаючи депутатів для усунення Януковича. У 2019-му балотувався на президента від націоналістів, набравши 1,62% голосів, а на місцевих виборах у Львові двічі доходив до фіналу. Руслан Кошулинський уособлює ту Україну, яка не схиляє голову перед агресором, чи то Москва, чи внутрішні компромісники.
Але за цими фактами ховається людина з родиною, звичаями львівської інтелігенції та гумором фронтовика, який вміє пожартувати над ворогом у прямих ефірах. Давайте зануримося глибше в його історію, розкриваючи нюанси, які роблять цю постать живою і близькою.
Раннє життя: від львівських дворів до сибірської тайги
Львів 1960-х – місто з ароматом свіжих баварських кренделів і шепотом заборонених розмов про незалежність. Тут, у робітничій сім’ї, 9 вересня 1969 року з’явився на світ Руслан Кошулинський. Спочатку навчався у школі з поглибленим англійським, де перші слова Шекспіра змішувалися з мріями про волю. Після 8-го класу перейшов до спортивного інтернату, де атлетика загартувала тіло й характер – він став майстром спорту з легкої атлетики.
1986 рік, випускний. Попереду строкова служба в Радянській армії. З 1987 по 1989-й Руслан служить у Групі радянських військ у Німеччині, де дослужується до старшого сержанта та заступника командира взводу. Це був час, коли молодий львів’янин бачив тріщини в імперії, яка ось-ось розпадеться. Повернувшись, вступає до Львівського кооперативного технікуму на технологічний факультет, закінчує 1991-го спеціальністю техніка-технолога.
Життя не балувала стабільністю. Спочатку завідувач виробництва в ресторані “Беркут” біля Яблуницького перевалу – там, де Карпати шепочуть про козацькі вольності. Потім бізнес: робота в ДП АТК “Турист”, підприємництво. А в середині 1990-х – різкий поворот: півтора року кухарем у золотовидобувній артелі в тайзі Красноярського краю. Уявіть: сибірські морози, де температура опускається нижче -50, а Руслан готує борщ для старателів. Цей досвід навчив його виживати в екстримі, як згодом на Донбасі.
Військовий шлях: сержантське серце б’ється за Україну
Військова стрічка в біографії Кошулинського тягнеться через десятиліття. Радянська армія дала базові навички, але справжній закал відбувся в незалежній Україні. З 2015-го – учасник АТО в 44-й окремій артилерійській бригаді, старший сержант. Потім, з початком повномасштабного вторгнення 2022-го, мобілізується знову. Станом на липень 2023-го – головний сержант ЗСУ, служить у батальйоні “Легіон Свобода”. У 2025-му в ефірах “Апостроф ТБ” та Радіо Свобода коментує фронтові реалії: від туманів на Покровському напрямку до ефективності дронів.
Його служба – не паперова. Руслан неодноразово підкреслював: “Піхота і дипломатія – головне у війні з московією”. Нагороди говорять самі: медаль “За жертву і любов до Батьківщини” (2015), “За мужкість” Святого Георгія Переможця (2016), “Волонтер. З Україною в серці” (2016). У часи, коли політики ховаються в тилу, Кошулинський тримає автомат на передовій.
Цей дуалізм – воїн-політик – робить його унікальним. Як головний сержант, він знає проблеми рядових: від зарплат до логістики. У 2025-му в інтерв’ю Радіо Свобода говорив про вибори під час війни, наголошуючи: Європа мусить готуватися до конфлікту з Росією.
Політичний злет: ВО “Свобода” як домівка
Політика кликала з 1996-го, коли Руслан вступив до Соціал-Національної партії України, яка 2004-го стала ВО “Свобода”. Спочатку помічник-консультант нардепа Олега Тягнибока (2001), потім заступник голови партії (2008–2014), голова секретаріату з 2017-го. У 2010-му – голова фракції “Свободи” у Львівській міськраді, член бюджетної комісії.
Прорив – парламентські вибори 2012-го: №12 у списку “Свободи”, обраний нардепом VII скликання. 13 грудня 2012-го, 305 голосами, стає заступником голови ВР – наймолодшим віце-спікером. Тут розпочинається справжня робота: голова тимчасової комісії з мовного закону (з 4 березня 2014-го).
Руслан – типовий націоналіст: ініціював мораторій на російськомовний контент у Львівській області (вересень 2018-го). Його погляди жорсткі: проти Стамбульської конвенції (2019), за громадянський контроль влади. З Chesno.org відомо про декларації, але без корупційних скандалів – чиста репутація.
Революція Гідності: момент істини
20 лютого 2014-го Майдан палав, снайпери стріляли. Руслан Кошулинський, як віце-спікер, скликає депутатів у Верховну Раду. Його пропозиція повернути “Беркут” на бази та усуньте Януковича об’єднує зал. З 20 по 21 лютого він – єдиний легітимний представник влади в хаосі. Цей крок, за даними uk.wikipedia.org, став поворотним: Рада голосує за відсторонення президента.
Емоції тієї ночі важко описати – адреналін, запах диму, крики “Слава Україні!”. Руслан згадував: влада мусить бути відкритою. Це не просто подія, а його особиста перемога, бо вірив у народ.
Після Революції – мобілізація в АТО. З парламенту на фронт: артилерист у 44-й бригаді. Повертається, щоб балотуватися мером Львова.
Вибори: битви за владу у Львові та Україні
Руслан Кошулинський – серійний кандидат. Ось ключові кампанії:
| Рік | Посада | Результат | Примітки |
|---|---|---|---|
| 2012 | Народний депутат | Обраний | №12 ВО “Свобода” |
| 2015 | Мер Львова | 2 тур: 36,86% | Другий після Садового |
| 2019 | Президент України | 1,62% (307 244 голосів) | Єдиний від націоналістів |
| 2020 | Мер Львова | 9,74% | Не пройшов 2 тур |
| 2021 | Нардеп 87 окр. | 3 місце, 28,86% | Довибори |
Джерела даних: uk.wikipedia.org, chesno.org.
У Львові – його фортеця. 2015-го ледь не переміг Садового, обіцяючи патріотичне господарювання. 2020-го – 10%, але фракція “Свободи” домінує в міськраді. Президентська кампанія 2019-го – консолідація правих: підтримка від “Правого сектору”, “Нацкорпусу”. Хоча не топ, показав єдність націоналістів.
Ці поразки не зламали – навпаки, загартували. Сьогодні депутат ЛОР 8 скликання, голова фракції в ЛМР.
Цікаві факти про Руслана Кошулинського
- Працював кухарем у сибірській тайзі – там, де ведмеді крадуть каструлі, а золото миють вручну. Цей досвід навчив його командної роботи в ізоляції.
- Майстер спорту з легкої атлетики – у юності бігав марафони, що символізує його витривалість у політиці.
- У 2025-му жартував у YouTube про росіян: “Розкрита правда про руzzкіх” – прямі ефіри з фронту набирають тисячі переглядів.
- Син Богдан (2002 р.н.) – продовження роду, можливо, теж патріот.
- Улюблений вислів: “Послуговуєшся російською – плати штраф!” – актуально для деокупації.
Ці штрихи роблять образ живим: не робот, а чоловік з історіями за чаркою кави.
Сучасна діяльність: фронт, партія, майбутнє
У 2026-му Руслан Кошулинський – багатозадачник. Головний сержант ЗСУ, коментує новини: від заяв Трампа до санкцій проти РФ. Голова секретаріату “Свободи”, фракції в ЛМР – бореться за бюджет на оборону, проти русифікації. У 2025-му в ефірі про вибори: “Запахло виборами, але де кінець війни?” – закликає до чесної мобілізації.
Його вплив – у локальному: Львів тримається патріотично завдяки таким, як він. Погляди еволюціонували: від радикалізму 2010-х до прагматизму фронтовика. Критикує владу за компроміси, але підтримує єдність.
Родина – опора. Дружина Марія (1967 р.н., працює на “Галичфармі”), доньки Христя (1991), Іванна (1993), син Богдан (2002). Вони – тиха гавань для воїна.
Руслан Кошулинський продовжує писати свою історію – на фронті чи в залі міськради. Його енергія надихає молодих патріотів, нагадуючи: Україна варта боротьби. А що буде далі – залежить від нас усіх.