Роман Ратушний увійшов в історію як вогонь, що спалахнув яскраво і швидко, залишивши після себе слід, який не згасне десятиліттями. Народжений у серці Києва, він виріс серед бурхливих подій, де кожна вулиця дихала боротьбою за справедливість. Його біографія – це не просто хроніка дат, а оповідь про людину, яка перетворювала гнів на дію, а мрії на реальність, стаючи символом покоління, що не зламалося перед викликами.
Від ранніх років Роман демонстрував ту непокірну енергію, яка пізніше зробила його лідером. Його батьки, Тарас Ратушний – активіст руху “Збережи старий Київ” – і письменниця Світлана Поваляєва, заклали фундамент, де любов до міста перепліталася з жагою до змін. Роман не просто спостерігав – він вбирав усе це, як губка, готуючись до власних битв.
Ранні роки та формування характеру
Народження Романа Ратушного припало на 5 липня 1997 року в Києві, у родині, де активізм був не хобі, а способом життя. Батько, Тарас, боровся проти руйнування історичних пам’яток, а мати, Світлана, через свої твори розкривала болі сучасної України. Ця атмосфера формувала хлопця, роблячи його чутливим до несправедливості, наче радар, що ловить найменші сигнали загрози.
У 2012 році Роман вступив до Фінансово-правового коледжу, де здобув юридичну освіту, яка стала зброєю в його руках. Але справжній вогонь запалився наприкінці 2013-го, коли вулиці Києва заповнилися протестувальниками. Роман, ще підліток, не міг стояти осторонь – він поринув у вир подій, що змінили країну назавжди.
Його дитинство не було безхмарним; воно перепліталося з реаліями пострадянської України, де корупція ховалася за кожним рогом. Роман ріс, спостерігаючи, як батьки відстоюють старе місто, і це навчило його, що справжня сила – в наполегливості, а не в гучних словах.
Участь у Євромайдані: Перший бій за гідність
Євромайдан став для Романа Ратушного хрещенням вогнем, де він, усього 16-річний, опинився в епіцентрі подій. У ніч проти 30 листопада 2013 року, коли “Беркут” жорстоко розігнав студентів на Майдані Незалежності, Роман був серед тих, хто постраждав. Цей удар не зламав його – навпаки, загартував, перетворивши на воїна слова і дій.
Після тих подій Роман не повернувся до спокійного життя. Він працював журналістом над проєктом “Метро на Троєщину”, викриваючи корупцію київських чиновників. Його статті були гострими, як лезо, різаючи по живому проблемам, які інші воліли ігнорувати. Євромайдан не просто змінив Україну – він сформував Романа як лідера, готового йти до кінця.
У спогадах друзів Роман постає як той, хто завжди був на передовій, надихаючи інших своєю сміливістю. Він не шукав слави, але його дії говорили голосніше за будь-які промови, роблячи його частиною покоління, що повстало проти тиранії.
Активізм і боротьба за Протасів Яр
Після Революції Гідності Роман Ратушний спрямував енергію на захист Києва від незаконних забудов. У 2018 році він очолив ініціативу “Захистимо Протасів Яр” – рух проти забудови історичного парку, де забудовники планували звести висотки, ігноруючи екологію та спадщину. Це була битва не на життя, а на смерть – з погрозами, переслідуваннями і судовими процесами.
Роман не відступав, організовуючи протести, збираючи докази корупції і залучаючи громадськість. Його принципи були твердими, як скеля: він вірив, що Київ належить людям, а не олігархам. У 2021 році суд виніс рішення на користь активістів, повернувши землю громаді – це була перемога, здобута потом і ризиком.
Але активізм мав ціну. Роману погрожували, його переслідували, та він тримався, наче дуб у бурю. Друзі згадують його як надзвичайно розумну і принципову людину, яка завжди мала відповіді на складні питання суспільного життя.
Політична діяльність і шлях до фронту
Роман Ратушний не обмежився вуличними протестами – він спробував сили в політиці. У 2020 році балотувався до Київської міської ради від партії “УДАР” Віталія Кличка, у списку №19 по округу 12. Хоча мандат не здобув, це показало його амбіції змінити систему зсередини.
З початком повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року Роман не вагаючись взяв зброю. Він долучився до 93-ї окремої механізованої бригади “Холодний Яр” Збройних Сил України, ставши добровольцем. Його позивний “Сенека” відображав філософську глибину – наче давньоримський мислитель, він поєднував розум і дію.
На фронті Роман боровся з тією ж завзятістю, що й на вулицях Києва. Він захищав країну, яку любив, розуміючи, що свобода – це не подарунок, а щоденна боротьба. Його шлях від активіста до воїна став символом для багатьох, хто пішов слідом.
Трагічна загибель і родинна втрата
9 червня 2022 року поблизу села Сулігівка в Ізюмському районі Харківської області Роман Ратушний загинув у бою з російськими окупантами. Йому було всього 24 роки – життя обірвалося на піку, залишивши пустку в серцях тисяч. Це була не просто втрата солдата, а удар по всьому поколінню, що мріяло про кращу Україну.
Трагедія не закінчилася на Романі. У лютому 2025 року на фронті загинув його старший брат Василь Ратушний, від прямого удару ворожого FPV-дрона. Родина, вже зранена, витримала ще один удар – батьки, Тарас і Світлана, продовжують боротьбу, воюючи на фронті та в тилу. Ця історія родини Ратушних нагадує, наскільки висока ціна свободи.
Загибель Романа сколихнула суспільство. Друзі описують його як сміливого і відповідального, людини з чіткою позицією, яка глибоко розумілася на процесах. Його орден “За мужність” III ступеня (посмертно) – лише формальне визнання того, що він робив щодня.
Спадщина Романа Ратушного: Вплив на сучасну Україну
Біографія Романа Ратушного – це не кінець, а початок. Його справа живе в парку Протасів Яр, який тепер захищений, у спогадах про Євромайдан і в серцях воїнів на фронті. Роман став символом опору, надихаючи молодь боротися за справедливість, наче маяк у темряві.
Сьогодні його ім’я увічнено в проєктах, як “Culture Fights Back” від Українського інституту, де розповідають про митців і активістів, що стали воїнами. Його історія – урок, що одна людина може змінити хід подій, якщо не боїться стояти твердо.
У 2025 році, коли війна триває, спадщина Романа набуває нових барв. Його принципи – захист землі, боротьба з корупцією, готовність до жертви – резонують у суспільстві, що шукає героїв. Роман не пішов – він залишився в кожному акті опору.
Цікаві факти про Романа Ратушного
- Роман обрав позивний “Сенека” на честь римського філософа, відображаючи його любов до глибоких ідей і стоїцизму в боротьбі – це робило його не просто воїном, а мислителем на фронті.
- Під час акцій за Протасів Яр Роман зібрав тисячі підписів і доказів, перетворивши локальну проблему на національний прецедент, що вплинув на інші екологічні рухи в Україні.
- Він був не тільки активістом, але й журналістом, чиї розслідування про київських чиновників читали тисячі, розкриваючи схеми, які могли б залишитися в тіні без його зусиль.
- Роман народився в день, коли Київ святкує своє, – 5 липня, що символічно пов’язує його життя з долею міста, яке він так палко захищав.
- Його родина продовжує традицію: батько Тарас досі на фронті, а мати Світлана через творчість увічнює пам’ять синів, роблячи їх історію частиною національної пам’яті.
Ці факти додають барв біографії Романа Ратушного, показуючи, наскільки багатогранною була його особистість. Вони не просто анекдоти – це шматочки мозаїки, що складають образ людини, яка жила повноцінно, не шкодуючи сил.
| Період життя | Ключові події | Вплив |
|---|---|---|
| 1997–2013 | Народження, освіта, формування в родині активістів | Закладено основу принципів справедливості |
| 2013–2014 | Участь у Євромайдані, журналістська робота | Став частиною Революції Гідності |
| 2018–2021 | Лідерство в “Захистимо Протасів Яр” | Перемога в суді, захист екології Києва |
| 2020 | Балотування до Київради | Спроба політичних змін |
| 2022 | Вступ до ЗСУ, загибель на фронті | Символ опору в російсько-українській війні |
Ця таблиця ілюструє хронологію біографії Романа Ратушного, підкреслюючи, як кожен етап будувався на попередньому. Дані базуються на інформації з uk.wikipedia.org та zmina.info.
Розглядаючи життя Романа, розумієш, наскільки тісно переплетені особиста доля і доля нації. Його історія надихає не здаватися, бо кожна дія – це крок до перемоги, хай навіть ціною життя.
У світі, де війна триває, Роман Ратушний нагадує: герої не народжуються – вони формуються в боротьбі. Його біографія – це заклик до дій, що лунає крізь роки, спонукаючи нас захищати те, що дорого.