Шістого вересня 1943 року в тихому селі Грейт-Букгем, що в англійському Сурреї, з’явився на світ Джордж Роджер Вотерс – хлопчик, чиє майбутнє назавжди змінило рок-музику. Втрата батька на фронті Другої світової війни стала тією чорною дірою, яка поглинала його думки роками, перетворюючись на теми втрат, ізоляції та бунту в текстах пісень. Як басист і головний поет Pink Floyd, Вотерс створив альбоми, що розійшлися мільйонами копій, – від The Dark Side of the Moon, що протримався в чартах 937 тижнів, до The Wall, натхненного його власним життям. Його сольні тури б’ють рекорди, а політичні заяви провокують скандали, роблячи його фігурою, яку або обожнюють, або ненавидять.
Уявіть басову лінію, що пульсує як серцебиття нації, – ось стиль Вотерса в Pink Floyd. З 1965 по 1985 рік він перетворив психоделічний гурт на філософську машину, а після розриву вирушив у сольний шлях, де тур The Wall Live (2010–2013) зібрав 459 мільйонів доларів, ставши найкасовішим для соло-артиста. Особисте життя – вихор з п’яти шлюбів і трьох дітей, де кохання чергувалося з розлученнями, ніби рядки його балад про самотність.
Раннє дитинство: Тінь війни та перші мрії
Ерік Флетчер Вотерс, учитель і пацифіст, загинув в Італії під час битви за Анціо в лютому 1944-го, коли синові виповнилося лише п’ять місяців. Ця порожнеча стала фундаментом творчості Роджера – від пісні Father Son до цілого альбому The Final Cut, присвяченого Фоллен Філдс батькам. Мати Мері, теж педагог і активістка, переїхала з сином до Кембриджа, де Роджер вчився в Cambridgeshire High School for Boys поряд із Сідом Барреттом, майбутнім лідером Pink Floyd.
Школа здавалася йому в’язницею: булінг, жорсткий режим – все це пізніше вилилося в образи з The Wall. У 15 років Вотерс очолив молодіжну кампанію за ядерне роззброєння, малюючи плакати проти бомб. Спорт – крикет, регбі – давав розрядку, але музика кликала. Після невдалої спроби стати інженером він записався на архітектуру до Regent Street Polytechnic у Лондоні 1962-го. Там, у гуртожитку, познайомився з Ніком Мейсоном і Річардом Райтом – перші кроки до рок-легенди.
Ці роки сформували бунтаря: від пацифізму батька до власного соціалізму. Втрата батька не просто боліла – вона стала лінзою, через яку Вотерс дивився на світові конфлікти. Як пише Britannica.com, це вплинуло на всі його концептуальні альбоми.
Заснування Pink Floyd: Психоделія і перші хіти
1965-й: з Мейсоном, Райтом і Барреттом народжується Pink Floyd – назва від блюзменів Pink Anderson і Floyd Council. Перші гурти – Sigma 6, Tea Set – грали кавери, але психоделія Лондона 60-х запалила іскру. Дебютний альбом The Piper at the Gates of Dawn (1967) мав першу композицію Вотерса – Take Up Thy Stethoscope and Walk, натхненну Льюїсом Керроллом.
Коли Барретт пішов через LSD і шизофренію 1968-го, Девід Ґілмор замінив його. Вотерс узяв тези: бас, вокал, тексти. A Saucerful of Secrets (1968), Meddle (1971) з епічним Echoes – тут прогресивний рок розквітнув. Гурт став саундтреком до контркультури, з лазерними шоу і філософськими текстами про божевілля.
Цей період – як ракета, що набирає висоту: з аншлагів у UFO Club до стадіонів. Вотерс грав не просто бас – його лінії структурували хаос, ніби архітектор будував звуковий лабіринт.
Золотий вік: Концептуальні шедеври, що змінили рок
1973-й вибухнув The Dark Side of the Moon: тексти Вотерса про час, гроші, божевілля, музика – симфонія. 45 мільйонів проданих копій, чарт Billboard 937 тижнів – рекорд досі. Money з нестандартним ритмом 7/4 стала гімном. Наступні: Wish You Were Here (1975) – триб’ют Барретту з Shine On You Crazy Diamond, Animals (1977) – сатира на суспільство за Орвеллом.
Кульмінація – The Wall (1979), подвійний альбом про Pink, alter ego Вотерса. Фільм з Бобом Ґелдофом, пісня Another Brick in the Wall Pt. 2 – №1 у 16 країнах. Тут автобіографія: розлучення, славу, стіну ізоляції. The Final Cut (1983) – останній з Вотерсом, антивоєнний маніфест проти Тетчер.
Ці альбоми не просто музика – метафора покоління. Вотерс перетворив рок на оперу, де кожен трек – глава роману душі.
Розрив з Pink Floyd: Битва за ім’я та права
Перфекціонізм Вотерса дратував Ґілмора: конфлікти на студії, суди. 1985-го після The Final Cut він пішов, назвавши Pink Floyd “трупом”. Суд у 1986-му: Ґілмор і Мейсон утримали назву, Вотерс отримав права на The Wall і свиню-логотип. Реюніон на Live 8 (2005) – емоційний момент після 24 років.
Цей розкол – як стіна, що впала: Pink Floyd без Вотерса видали The Division Bell (1994), але фанати розділилися. Роджер програв битву, але виграв свободу.
Сольна кар’єра: Опера, тури та рекорди
Дебют The Pros and Cons of Hitch Hiking (1984) з Клептоном – сни про секс і моногамію. Radio K.A.O.S. (1987) – sci-fi концепт, Amused to Death (1992) з Беком – критика ТБ і війн. Опера Ça Ira (2005) про Французьку революцію – топ чартів класики.
Тури – феномен: In the Flesh (1999–2002), Dark Side Live (2006–2008). The Wall Live – 219 шоу, 4,1 млн глядачів, 459 млн доларів (Billboard). Us + Them (2017–2021), This Is Not a Drill (2022–2023). Альбом Is This the Life We Really Want? (2017), The Dark Side of the Moon Redux (2023) – перезапис без гітари, з фокусом на слова.
Перед турами чи таблицями ось огляд ключових турів для порівняння:
| Тур | Роки | Шоу | Виручка (млн $) |
|---|---|---|---|
| The Wall Live | 2010–2013 | 219 | 459 |
| Us + Them | 2017–2021 | 156 | 295 |
| This Is Not a Drill | 2022–2023 | 55 | ~100 |
Джерела даних: Billboard.com, Wikipedia.org. Ці цифри показують, як Вотерс перевершив багатьох: його шоу – театр з лазерами, стінами, що руйнуються, і політичними повідомленнями. Після туру фанати кажуть: “Це не концерт – це катарсис”.
Досягнення Роджера Вотерса: Рекорди та визнання
Rock and Roll Hall of Fame (1996) з Floyd, Grammy-номінації (наприклад, за фільм The Wall 2015), BAFTA за пісню з фільму. Berlin Wall Concert (1990) – 450 тис. глядачів, мільярд по ТБ. Вплив: Pink Floyd – 250 млн альбомів, Вотерс як автор – основа.
- Комерційний успіх: Dark Side – 45 млн, Wall – 30 млн.
- Інновації: Перший рок-концепт-альбом з сюжетом, 360-градусне шоу.
- Тури: Топ-3 найкасовіші соло-тури ever.
Ці перемоги не про гроші – про те, як його музика лікує душевні рани. Критики з AllMusic.com називають його “архітектором прог-року”.
Цікаві факти про Роджера Вотерса
- Він спроектував плакати для антиядерних маршів у 15 років – перша “творчість”.
- Свинка на концертах – не просто реквізит, а символ корпоративної жадібності, з зіркою Давида в деяких шоу для протесту.
- У 2023-му перезаписав Dark Side без соло Ґілмора – “чистіше бачення”.
- Грає на Fender Precision Bass з Rotosound струнами – його “голос”.
- Атеїст, але цитує Біблію в текстах для іронії.
Ці перлини роблять Вотерса не просто музикантом – іконою з людським обличчям.
Політичний активізм: Голос, що не мовчить
Соціаліст, прихильник BDS проти Ізраїлю (порівнює з апартеїдом, нацизмом – звинувачення в антисемітизмі, суд у Лондоні 2025-го визнав дефамацію). Проти Іраку, клімату (Live Earth 2007). Щодо України: 2022–2026 – звинувачує НАТО в провокації, хвалить Мінськ-2, критикує Зеленського і Джолі (2025). Підтримка Assange, Венесуели, проти Трампа (“злий, може послати кілера”, 2026). Концерти скасовані в Польщі, Німеччині.
Його позиція – як бас: глибока, резонує. Вотерс не боїться: “Я кажу правду, хоч би як боліло”.
- UN промова 2023: “Вторгнення незаконне, але спровоковане”.
- Критика Осборна (2026): “The Wall – досягнення, але самозакоханий мудак”.
- Проти “русофобії” – інтерв’ю 2025.
Скандали множаться, але фанати бачать пророка.
Особисте життя Роджера Вотерса: Кохання крізь стіни
П’ять шлюбів – історія пристрастей і розбитих сердець. Перший з Джуді Трім (1969–1975), гончаркою – натхнення для Perfect Sense, без дітей. Другий – Керолайн Крісті (1976–1992), леді: сини Гаррі (клавішник на турах) та Індія (модель). Третій – Прісцилла Філліпс (1993–2001), син Джек. Четвертий – Лорі Дарнінґ (2012–2015). П’ятий – Каміла Чавіс (2021–, 35-річна різниця).
| Шлюб | Дружина | Роки | Діти |
|---|---|---|---|
| 1 | Джуді Трім | 1969–1975 | – |
| 2 | Керолайн Крісті | 1976–1992 | Гаррі, Індія |
| 3 | Прісцилла Філліпс | 1993–2001 | Джек |
| 4 | Лорі Дарнінґ | 2012–2015 | – |
| 5 | Каміла Чавіс | 2021– | – |
Дані з Wikipedia.org. Живе на Лонг-Айленді та в Гемпширі. Діти – опора: Гаррі на сцені з татом. Життя – як його пісні: повне драм, але з надією.
Сучасні роки: Нові альбоми, скандали та спадщина
2023: Redux – свіжий погляд на класику. 2025–2026: критика Трампа, Осборна, Джолі, захист Мадуро. Суд у Британії за антисемітизм, але Вотерс стоїть: “Не шкодую ні про що”. У 82 роки – тури, мемуари в планах. Його музика живе, руйнуючи стіни досі, шепочучи про вічні теми – війну, любов, бунт. А що буде наступним? Залишається чекати нового акорду від цього невтомного рокера.