Сірі вулиці Таллінна середини 1950-х, де 7 квітня 1956 року з’явився на світ Андрій Павлович Райкович, здавалися далеким фоном для його майбутнього шляху в українській провінції. Родина переїхала на Кіровоградщину, до маленького містечка Долинська, де хлопець вдихав запах степового вітру і перших тракторів. Цей переїзд визначив усе: від перших робітничих рук до крісла керівника області. Райкович виріс у часи, коли Радянський Союз будував промисловість, а він сам став частиною тієї машини, яка згодом трансформувалася в українську реальність.
Його дитинство пройшло в ритмі колгоспних полів і шкільних уроків, де фізика та математика кликали до техніки. Батьки, прості люди, прищепили синові працьовитість – ту саму, що згодом допоможе підійматися сходинками влади. У Долинській Андрій ходив до місцевої школи, мріяв про інженерні дива, а степові горизонти ніби шепотіли про більші можливості.
Освіта: фундамент для інженерного розуму
У 1977 році Райкович ступив на поріг Кіровоградського інституту сільськогосподарського машинобудування – нині Центральноукраїнський національний технічний університет. Факультет електропостачання промислових підприємств, міст і сільського господарства став його першим серйозним викликом. Закінчив у 1982-му з дипломом інженера-електрика, паралельно служивши в армії з 1977 по 1979 рік. Армія загартувала характер, навчила дисципліни, а інститут дав знання, які одразу пішли в хід.
Але Райкович не зупинився: у 1995 році здобув другу освіту – економіста з обліку та аудиту. Це був хитрий хід напередодні розпаду Союзу, коли економіка ставала ключем до виживання підприємств. Його освіта поєднала технічну точність з фінансовим чуттям – рідкісний коктейль для лідера агросектору. Джерело: uk.wikipedia.org.
Ці роки навчання перепліталися з першими кроками на виробництві, де теорія одразу тестувалася на практиці. Райкович згадував у інтерв’ю, як електричні схеми комбайнів ставали його хобі, а баланси – способом бачити майбутнє заводу.
Ранні роки на виробництві: від електрика до директора
Ще студентом, у 1977-му, Андрій почав електриком на комбінаті «Будіндустрія» Кіровоградського облміжколгоспбуду. Руки в мазуті, ночі з мультиметром – так народжувався практик. Після армії, 1979–1985, він став старшим інженером-енергетиком Долинського птахокомбінату. Тут, серед курей і кормів, Райкович навчився керувати енергією – як струмом, так і людьми.
1985–1986 роки – інструктор Долинського райкому КПУ. Короткий партійний епізод, типовий для епохи, але показовий: Райкович умів говорити з масами. Потім 1986–1988: директор Долинського комбінату хлібопродуктів, де зерно перетворювалося на хліб для тисяч. 1988–1990: назад до птахівництва, голова правління Долинського птахокомбінату. Кожен крок – підвищення, бо результати говорили гучніше слів.
Бізнес у агросекторі: підйом м’ясної імперії
1990–2006 роки стали золотим періодом: директор, голова правління, голова наглядової ради Кіровоградського птахокомбінату. Підприємство цвіло – виробництво зросло, ринки розширилися. Райкович перетворив радянський гігант на конкурентоспроможну машину, інвестуючи в обладнання та логістику. З 1992-го він власник ТДВ «М’ясокомбінат «Ятрань», де з 2006-го – голова наглядової ради та гендиректор до 2015-го.
«Ятрань» стала символом успіху: ковбаси, м’ясо, готова продукція заполонили полиці регіону. Райкович інвестував у сучасні лінії, експорт, навіть роялті від брендів. Пов’язані фірми, як «Білий ведмідь» чи «Титан-Кіровоград», постачали пальне – бізнес розквітав. Але не без хмар: звинувачення в тендерах, де фірми вигравали контракти на пальне для автобусів. Критики говорили про демпінг, мер відповів перевірками – справа згасла без вироків.
Його бізнес-інтуїція врятувала тисячі робочих місць у 90-х, коли інші заводи гнили. Райкович не просто керував – він будував імперію на землі, де інші здавалися.
| Період | Посада | Підприємство |
|---|---|---|
| 1977 | Електрик | Комбінат «Будіндустрія» |
| 1979–1985 | Ст. інженер-енергетик | Долинський птахокомбінат |
| 1986–1988 | Директор | Долинський комбінат хлібопродуктів |
| 1990–2006 | Директор/голова правління | Кіровоградський птахокомбінат |
| 2006–2015 | Гендиректор | М’ясокомбінат «Ятрань» |
Таблиця базується на даних з chesno.org. Ця хронологія показує стрімкий ріст від робітника до магната.
Політичний старт: депутати і мерія
Політика кликала з 1998-го: невдалі спроби до Верховної Ради від Народної партії, блоку «За Єдину Україну!», Блоку Литвина. 2006 – депутат облради 5-го скликання від Народного блоку Литвина, 2010 – 6-го від Народної партії, голова бюджетної комісії. 2015 – тріумф: мер Кропивницького (тоді Кіровограда) від БПП, з перевагою 378 голосів після судів. Переобраний 2020-го від «Пропозиції».
Як мер, Райкович взявся за інфраструктуру: ремонти доріг, нові тролейбуси, парки. Перейменування міста на Кропивницький у 2017-му пройшло бурхливо – референдум не встигли, але місто оновилося. Виконано 62% обіцянок, провалено 19% – солідний баланс за slovoidilo.
Голова ОВА: лідерство у війні
7 березня 2022-го указом Зеленського – голова Кіровоградської ОДА, з 8 березня – начальник ОВА. Під час повномасштабного вторгнення Райкович координував укриття, логістику, оборону. У 2023–2025 роках регіон отримав гранти на бізнес – 54 млн грн для 249 підприємців на початок 2025-го. Декларації показують доходи: 49 млн грн у 2023-му, купівля ОВДП на мільйони. Активний у Facebook, ділиться перемогами юних науковців.
Його стиль – прямий, як степовий вітер: доручив балансувати транспорт, підтримує локальний бізнес. У часи ракетних тривог Кіровоградщина тримається – заслуга Райковича.
Досягнення, нагороди та виклики
Нагороди свідчать про визнання: Заслужений працівник сільгоспу (1997), ордени «За заслуги» III (1998), II (2001), I (2006) ст., Ярослава Мудрого V ст. (2017). Досягнення – від порятунку птахокомбінатів до укриттів у школах.
Скандали? МАФ «Ятрань» на клумбі, тендери фірмам, храм УПЦ МП – звинувачення лунали, але суди та НАЗК не знайшли порушень. Райкович відповів: «Робота триває». Критики бачать конфлікт інтересів, прихильники – ефективність.
Особисте життя: за шторою влади
Дружина Галина – співвласниця ТОВ «Ар Ессет», отримує роялті. Маєток у Суботцях: будинок 817 м², земля 24 тис. м². Готівка, валюта, ОВДП – статки мультимільйонера. Дітей не афішують, але родина – опора. Райкович живе скромно для свого рівня, інвестує в регіон.
Цікаві факти 🌟
- 🍗 Народився в Естонії, але серце в степу: Таллінн – лише старт, Долинська стала домом, де він побудував бізнес-імперію.
- ⚡ Армія + інститут одночасно: Служив, навчаючись – дисципліна, що витримала випробування часом.
- 🏛️ Чотири невдачі до парламенту: Але мерія і ОВА стали вищими призами.
- 💰 Роялті мільйонера: 2,8 млн грн від брендів – бізнес не спинить війна.
- 🚀 Гранти 2025: 54 млн для бізнесу – Райкович підтримує підприємців у тилу.
Райкович продовжує керувати областю, де кожен день – як нова лінія на м’ясокомбінаті: точність, швидкість, результат. Його шлях від електрика до стратега надихає тих, хто вірить у силу степу та рук.