У маленькому селі Перегонівка на Кіровоградщині, де поля розкинулися як безкраї океани, 15 серпня 1976 року з’явився на світ хлопець, який згодом переверне український рітейл. Віктор Степанович Поліщук, сьогоднішній олігарх з активами в сотні мільйонів доларів, почав із скромної посади техніка, а виріс до власника мереж “Ельдорадо” та “Технополіс”, ТРЦ “Гулівер” і збанкрутілого банку “Михайлівський”. Його історія — це вир амбіцій, блискучих угод і гострих контроверсій, де успіх переплітається з боргами та санкціями.
Заробивши перші мільйони на продажу електротехніки, Поліщук створив логістичну імперію, яка годує тисячі сімей, але й накопичила 14 мільярдів гривень боргів перед держбанками. У 2021 році Forbes поставив його на 36-те місце серед найбагатших українців з $275 млн статків, а вже у 2025-му РНБО ввела санкції, забравши контроль над “Гулівером”. Цей чоловік не здається: логістика процвітає, а суди киплять за кожен квадратний метр.
Його шлях нагадує американську мрію в українському контексті — від ізоляторів на заводі до хмарочосів Києва. Та за блиском фасадів ховаються рейдерські скандали в Броварах, родинні зв’язки з Кремлем і виїзд за кордон під виглядом волонтера. Розберемося, як звичайний теплоенергетик став гравцем, від якого тремтить ринок.
Дитинство в селі та перші кроки до освіти
Село Перегонівка, де виріс Віктор, — типова українська глибинка з цукровим заводом і медсестрами в садках. Батько Степан Никифорович працював головним інженером на заводі, мати Галина Антонівна доглядала дітей. Дід Іван Пантелеймонович пройшов Другу світову на боці СРСР, залишивши в родині дух стійкості. Тут, серед ланів, хлопець вчився цінувати працю: руки, що лагодять техніку, стали його першим інструментом успіху.
Після школи Поліщук обрав Київський технологічний інститут харчової промисловості (нині НУХТ), де здобув фах теплоенергетика. Навчання не пройшло даром — диплом відкрив двері до реального виробництва. Пізніше друга вища за економікою перетворила техніка на стратега. Уявіть: з аудиторій, де розраховували калорії парових котлів, до офісів, де обертаються мільярди. Ця комбінація — ключ до його феномену.
У 1993-му, коли Україна ковтала шокову терапію, 17-річний Віктор влаштувався техніком у НДП “Енерготехнологія”. Чотири роки лагодив обладнання, мріючи про більше. З 1997-го — інженер, де вчився логістиці та торгівлі. Родина жила скромно: ніяких олігархічних віл, лише наполегливість.
Народження бізнес-імперії: “Техенерготрейд” і перші мільйони
2001 рік став поворотним — Поліщук реєструє ТОВ “Техенерготрейд”. Спочатку скромний продаж електротехніки: лампочки, дроти, трансформатори. Але Віктор бачив ширше: логістика як артерія торгівлі. Компанія росла, як грибниця після дощу, охоплюючи склади й перевезення. До 2004-го обсяг сягнув мільйонів, дозволяючи стрибок у рітейл.
Тут вступне речення для списку: Ось ключові етапи старту, що показують геній Поліщука в масштабуванні.
- 2001: Запуск “Техенерготрейд” — від роздрібу до логістики, товарообіг з нуля до мільйонів грн за роки.
- 2004: Вхід у “Технополіс” — 70% акцій за копійки, розширення з 7 до 65 магазинів до 2013-го, річний оборот $380 млн.
- 2005: Повний контроль — викуп решти, стандартизація мережі по Україні.
Після списку: Ці кроки не були хаотичними — Поліщук інвестував у склади RLC (270 тис. кв.м під Києвом та Одесою), роблячи ланцюг постачань сталевою. Ритейлери заздрили: його вантажівки гули 24/7, забезпечуючи дефіцитні телевізори та холодильники.
Тріумф рітейлу: злиття “Ельдорадо” і домінування на ринку
Квітень 2013-го — бомба: Поліщук купує “Ельдорадо”, найбільшу мережу побутової техніки. Злиття з “Технополісом” народило монстра — другий рітейлер за магазинами, лідер за оборотом. Понад 1000 точок, де українці хапали смартфони та пральні машини. Віктор не просто продавав — він диктував тренди, запускали акції, як “Техніка, що рятує життя” для ЗСУ (хоч і з оскарженнями виплат).
Логістика стала серцем: 4 тис. авто на добу, децентралізація на Захід під час війни. Втрати величезні — “Іскандер” спалив 800 млн грн товару на складі, третина магазинів у окупації чи закрита. Та мережа вижила, адаптувалася, як фенікс з попелу.
Таблиця для порівняння мереж до і після злиття підкреслює масштаб:
| Мережа | До 2013 (магазини/оборот) | Після злиття (2013+) |
|---|---|---|
| Технополіс | 65 / $380 млн | Об’єднано в Ельдорадо |
| Ельдорадо | Лідер ринку | 1000+ точок, №1 оборот |
Джерела даних: forbes.ua, uk.wikipedia.org.
Нерухомість як корона: Gulliver і банківські пригоди
“Гулівер” — 35-поверховий гігант Києва, найвищий офісний центр України. Відкриття 2013-го, керує дружина Лілія: орендарі — Grammarly, Uber, Coca-Cola. Будівництво жерло — 250 млн дол., кредит від держбанків під 3,65%. Оренда давала $70 млн щороку, але війна й борги (14 млрд грн) призвели до втрати в 2025-му. Ощадбанк забрав, АМКУ схвалив передачу. Поліщук у інтерв’ю ЕП: “Усі команди від Єрмака”.
Банк “Михайлівський” — чорна пляма: викуп 2014-го, банкрутство 2016-го, збитки 23 млрд грн. Суд стягнув 870 млн з Поліщука, але криміналки уник. “Всеукраїнський банк розвитку” від Януковича-молодшого, “Ленінська кузня” — активи, що додали ваги, та й ризиків.
Сім’я: опора і магніт для пліток
Лілія Анатоліївна Рєзва — партнерка в “Явірі” під Києвом і “Гулівері”. Син Дмитро (2007 р.н.) — спадкоємець. Скандал: Лілію називають племінницею Світлани Медведєвої, Поліщук заперечує — “вигадано”. Поїздки до Москви (6 разів 2016-18) підживлюють чутки, але бізнесмен наголошує: туризм, не комерція.
Цікаві факти про Віктора Поліщука
Цікаві факти про Віктора Поліщука
1. Rolls-Royce у часи боргів: Поки держбанки чекали платежів, компанії Поліщука купили 36 елітних авто на $3 млн, включно з трьома Mercedes-AMG G63. Один Rolls-Royce намагався вивезти за підробками — митниця зупинила.
2. Волонтер з гуманітаркою: Виїжджав 5 разів 2022-24 як водій, обіцяючи аптечки з Румунії. Вантаж не приїхав, лист — фейк. “Ельдорадо” зібрало на багі для легіону, але фонд не отримав копійки.
3. Рейдер Броварів: 94 га землі для логістики — через суди й СБУ. Арешт зняли 2019-го, Bayer заперечує завод.
4. №71 у Forbes 2013: З $214 млн увійшов до топу, обігнавши багатьох. Логістика — його козир: №1 в Україні за вантажообігом.
5. Адаптація до війни: З Touareg замість Rolls, вчить англійську, планує реструктуризацію. “Поліщук не здається”.
Скандали, санкції та тінь “Сім’ї”
Поліщука пов’язують з “гаманцем” Клименка, “Сім’єю” Януковича — пік бізнесу припав на 2010-14. Рейдерство: підкуп суддів за “Технополіс” 2011-го, Бровари 2013-го. 2025-го РНБО санкції за імпорт з РФ (заперечує). САП розслідує зловживання кредитами. Борги: не платили 2022-го, реструктуризація до 2044. Виїзд: підробки для “Шляху”. Та Поліщук б’ється в судах, відновлює склади.
Ось кроки типових помилок у його справах, з яких вчаться:
- Переоцінка ризиків: Кредити під низькі % — пастка воєнного часу.
- Ігнор репутації: Зв’язки з минулим коштують санкцій.
- Документи: Фейкові листи — шлях до криміналки.
Ці уроки для бізнесу: перевіряйте партнерів, диверсифікуйте.
Статус на 2026: нові горизонти попри бурі
Санкції тривають, “Гулівер” — у держбанках, “Ельдорадо” банкрутує. Та логістика RLC гуде, будівництво в родини. Поліщук оцінює активи в $300 млн+, судиться за кожен борг. Інтерв’ю 2025-го: “Відновлю критичну інфраструктуру”. Його логістика — №1, 50% власні інвестиції. Перспективи? Реструктуризація, Західні ринки, фокус на нерухомість. Цей провінційний хлопець ще скаже слово — ринок чекає.