У маленькому болгарському містечку Болград на Одещині 26 вересня 1965 року з’явився на світ хлопчик, який згодом стане символом української стійкості. Петро Порошенко, п’ятий президент України, бізнес-магнат і нинішній лідер “Європейської Солідарності”, пройшов шлях від радянських заводів до президентського крісла в розпал революції. Сьогодні, у 2026 році, коли Україна відзначає четверту річницю повномасштабного вторгнення, він залишається голосом опозиції у Верховній Раді, волонтером фронту та дипломатом на міжнародній арені.
Його історія – це не просто хронологія дат, а справжній епос про амбіції, втрати та тріумфи. Від шоколадних фабрик, що солодко пахнуть успіхом, до окопів на Донбасі, де вирішувалася доля нації. Порошенко поєднує в собі риси войовничого стратега й далекоглядного підприємця, і саме ця суміш робить його фігурою, яка не дає спокою ні прихильникам, ні критикам.
Уявіть: чоловік, який закрив фабрику в Липецьку попри мільйонні прибутки, бо Росія анексувала Крим. Або той, хто переписав бізнес на сина, аби зосередитися на політиці. У 2026-му він передає дрони й обігрівачі на фронт, критикує уряд за корупцію та закликає до нової коаліції – і все це з трибуни парламенту, попри санкції РНБО від 2025-го.
Дитинство в тіні імперії та перші кроки
Болград, сонячний куточок на півдні Одеської області, став колискою для Петра Олексійовича. Батько, Олексій Іванович, працював на заводі, мати Євгенія Сергіївна вчила в школі. Родина переїжджала: спочатку до Бендер у Молдові, де юний Петро опанував румунську. Шкільні роки – це не лише уроки, а й дзюдо, де він здобув звання кандидата в майстри спорту. Армія в 1984–1986-х загартувала характер: служба в Радянських Військах зв’язків у Прикарпатському окрузі навчила дисципліни.
Київський національний університет імені Шевченка, Інститут міжнародних відносин, 1989 рік – диплом з міжнародних економічних відносин. Аспірантура там же, а згодом кандидат юридичних наук в Одеській юридичній академії у 2002-му. Ці роки – фундамент для майбутнього магната. Уже в 1990-х, на хвилі перебудови, Петро починає бізнес: приватна фірма в Бендерах, потім обмін валют у Молдові. Його перша угода – імпорт японських “Хонда” – принесла перші мільйони, ніби скарб з казки про Аладдіна.
Трагедія 1997-го: брат Михайло гине в автокатастрофі. Ця втрата, за спогадами близьких, зробила Порошенка жорсткішим, зосередженішим на родині та справі.
Шоколадна імперія: як “Рошен” став символом
1990-ті – час хижацького капіталізму. Порошенко купує кондитерські заводи: Київську фабрику, Вінницьку “Світанок”, Львівську “Свобода”. 1996-го з’являється бренд “Рошен” – назва від прізвища, що звучить солодко в усьому світі. До 2014-го корпорація – найбільший виробник солодощів в Україні, фабрики в Литві, експорт до 30 країн. Виторг – мільярди гривень, чистий прибуток у 2020-му зріс на 60% до 2,4 млрд грн.
Інші активи вражають: “5 канал” (з 2005-го), “Прямий” (з 2021-го), Міжнародний інвестиційний банк, Пісковський склозавод, агрохолдинг. Forbes у 2022-му ставить його на 12-те місце серед найбагатших українців з активами за 1 млрд доларів. У 2020-му переписав бізнес на сина Олексія, аби уникнути конфлікту інтересів. Але війна змінила все: фабрики пошкоджені ракетами, як київська у січні 2026-го, проте “Рошен” відкриває магазин у Бухаресті – перший у ЄС.
| Актив | Опис | Статус на 2026 |
|---|---|---|
| Корпорація “Рошен” | Кондитерські фабрики, експорт | Передано сину Олексію, виторг стабільний |
| Телеканали “5” та “Прямий” | Медіа-активи | Кінцевий бенефіціар |
| Міжнародний інвестиційний банк | Фінанси | Частка через фонд |
Дані з forbes.ua. Ця таблиця показує, як бізнес еволюціонував від імперії до стрункого механізму, адаптованого до війни.
Скандали не оминули: “панамські документи” 2016-го виявили офшори, обіцянка продати “Рошен” залишилася на папері. Такий контраст робить його постать живою, суперечливою – ні героєм коміксів, ні лиходієм.
Політичний дебют: від депутатів до міністрів
1998-й: перше обрання депутатом III скликання від Вінниці. СДПУ(о), потім “Солідарність” – його партія. Помаранчева революція 2004-го: штабіст Ющенка, голос Майдану. Секретар РНБО у 2005-му, скандал Зінченка з корупцією – справа закрили. Міністр закордонних справ 2009–2010, економіки 2012-го під Януковичем. Депутат V, VII скликань, член НБУ.
- Ключовий момент: вихід з більшості у 2001-му, бо не витримав корупції – це задає тон його кар’єрі.
- Євромайдан 2013-го: фінансує протест, годує людей “Рошеном”.
- Народний депутат IX скликання з 2019-го, співголова фракції ЄС.
Ці кроки – як сходинки драбини, де кожен вимагає сміливості. Переходьмо до кульмінації.
Президентство: час випробувань вогнем
25 травня 2014-го: 54,7% у другому турі, інавгурація 7 червня. Країна в полум’ї: анексія Криму, Донбас горить. Порошенко вводить АТО, підписує асоціацію з ЄС. Мінські угоди 2015-го – спірний мир, але зупинка ескалації. ООС у 2018-му.
Реформи закрутилися вихором: децентралізація – 413 ОТГ, ProZorro заощадило мільярди, НАБУ, САП. Армія з 6 до 250 тис., контрактна служба, НАТО-стандарти. Безвіз 2017-го – квиток до Європи. Томос ПЦУ 2019-го – духовна незалежність. Закон про мову – українська стає єдиною державною, оживаючи національний дух.
- Енергонезалежність: газ з 70 до 12 млрд м³ з РФ.
- Люстрація: 900+ чиновників звільнено.
- Судова реформа: Вища рада правосуддя.
Зовнішня дипломатія: 225 зустрічей, санкції проти РФ. Обіцянка “закінчити війну за два тижні” – гучна, але реальність жорсткіша. Критики кажуть про Мінськ як капітуляцію, прихильники – про виживання держави.
Після 2019: опозиція в часи війни
Вибори 2019-го: 24% проти 73% Зеленського. Лідер ЄС, 23 мандати. 2022-й: повномасштабне вторгнення. Порошенко мобілізує: фонд передав 5,4 млрд грн ЗСУ, дрони, броніки. У 2026-му – виступи в Раді, критика корупції, прогнози миру. Санкції РНБО 2025-го: блок активів, але суди тривають.
Скандали не вщухли: справа вугілля з ОРДЛО, 20+ проваджень ДБР. Та волонтерство на фронті – 46 млн дол. допомоги – контрастує з політикою.
Цікаві факти про Петра Порошенка
- Володіє чотирма мовами: українською, російською, англійською, румунською – спадок молдавських років.
- Закрив липецьку фабрику “Рошен” у 2017-му, втративши 150 млн дол., але здобув репутацію патріота.
- Колекціонує старовинні ікони та автомобілі, має звання майора запасу.
- У 2026-му передав “Ай-Петрі” на фронт – катер для десанту.
- Дружина Марина – співзасновниця фонду, волонтерить з 2014-го.
Ці перлини роблять його не просто політиком, а людиною з плоті й крові.
Родина – опора в бурях
Марина Порошенко, кардіолог, дружина з 1980-х. Четверо дітей: Олексій керує бізнесом, Михайло – IT-фахівець, доньки Євгенія й Олександра – у благодійності. Онуки Петро й Єлизавета. Родина – як фортеця: разом на виборах, у війні.
Релігія: ПЦУ, будує собори. Хобі: спорт, колекціонування. Ця приватність додає шарму.
Спадщина в 2026: воїн слова й дій
Сьогодні Порошенко – опозиціонер, що закликає до компетентного уряду. У четверту річницю вторгнення нагадує: вистояли завдяки людям, не владі. Його бачення – реформи, ЄС, перемога. Від Болграда до Брюсселя – шлях, що надихає. А що чекає попереду? Війна триває, але дух незламний, як його “Рошен” у вогні.
Джерела: uk.wikipedia.org, eurosolidarity.org.