Гудіння турбін на Запорізькій АЕС у 1985-му стало першим звуком, що супроводжував кроки молодого інженера Петра Борисовича Котіна. Цей чоловік, народжений 13 квітня 1961 року у Владимирі, пройшов шлях від оператора реакторного цеху до вершин національної атомної енергетики, керуючи НАЕК “Енергоатом” у найскладніші часи повномасштабної війни. Під його керівництвом компанія не просто вистояла, а й забезпечила понад 60% електроенергії для України, попри окупацію ключової станції та постійні обстріли. Петро Котін – фігура суперечлива, поєднуюча експертність світового рівня з хмарами скандалів, що затьмарюють його спадщину.
Його кар’єра розгорталася на тлі технологічних проривів і геополітичних бур, де кожен день вимагав балансу між безпекою реакторів та національними інтересами. Сьогодні, у 2026-му, коли Україна переосмислює енергетичну незалежність, постать Котіна викликає палкі дискусії: герой промисловості чи фігура з плямами на репутації? Розберемося в деталях, спираючись на хронологію подій і цифри, що не брешуть.
Ранні роки: Від радянських реакторів до української експертизи
Петро Котін ступив у світ атомної енергії з дипломом Московського інженерно-фізичного інституту в кишені – престижного закладу, де формувалися кадри для радянської ядерної імперії. Спеціальність “Атомні електростанції і установки” відкрила двері на Запорізьку АЕС, найбільшу в Європі, де він почав оператором реакторного цеху. Уявіть: щоденний контроль над ланцюговою реакцією, де міліметрова помилка може обернутися катастрофою. За два десятиліття Котін пройшов усі щаблі – від зміни до старшого інженера, накопичуючи знання, що згодом стануть його візитівкою.
У 1997-му доповнив технічну базу підвищенням кваліфікації в Національній академії держуправління та Харківському інституті – спеціальність “Економіка підприємства” додала управлінського хисту. А 2003-го Класичний приватний університет у Запоріжжі видав диплом з менеджменту організацій. Ці кроки не були випадковими: атомна галузь еволюціонувала від чистої техніки до складних бізнес-процесів, особливо після Чорнобиля, коли безпека стала пріоритетом номер один.
До 2003-го Котін уже очолював інженерно-технічний департамент дирекції “Енергоатома”, координуючи проекти, що торкалися всіх чотирьох діючих АЕС України. Його стиль – методичний, з акцентом на практичні рішення – вирізнявся серед колег. Коліжанки згадують його як людину, яка “не просто керувала, а передбачала ризики, ніби читала по нітронах”.
Глобальний горизонт: Місії МАГАТЕ та міжнародне визнання
З 2014-го Петро Котін вирвався за межі України, ставши запрошеним експертом Міжнародної агенції з атомної енергії (МАГАТЕ). Чотири роки поспіль він очолював перевірки OSART – місії з оцінки експлуатаційної безпеки – на семи АЕС світу. Почалося з угорської Пакш у 2014-му, де його рекомендації щодо людського фактора вплинули на модернізацію. Далі – пакистанська Чашма (2015), французька Гольфеш (2016), румунська Чернавода і словенська Кршко (2016-2017), еміратська Барака та фінська Ловійса (2017-2018).
Кожна місія – це тижні інтенсивної роботи: аналіз процедур, симуляції аварій, лекції для персоналу. Котін не просто перевіряв, а ділився українським досвідом, зокрема уроками з постчорнобильської ери. У Бразилії 2017-го його семінар для латиноамериканських операторів зібрав сотні слухачів, а у Відні на конференції IAEA він говорив про “людський фактор” як ключ до безпеки.
- Ключові ролі: Провідний експерт або голова напряму “експлуатація” в усіх місіях.
- Додаткові проекти: Семінари на Нововоронезькій (2015), Богуніце (2016), Ленінградській АЕС (2017).
- Організації: Член Ради керуючих WANO (ВАО АЕС), Керівного комітету ENISS у Брюсселі (2017-2019), співголова комітету з Toshiba (2018-2019).
Цей досвід перетворив Котіна на глобального гравця. Україна, як оператор 15 реакторів, отримала неоціненний буст репутації. Після таких місій “Енергоатом” легше залучав інвестиції, а Котін – ліцензію Держінспекції ядерного регулювання №000151 на ядерну безпеку.
Керманич “Енергоатома”: Рекорди під вогнем війни
2 квітня 2020-го, за розпорядженням Кабміну, Котін став в.о. президента НАЕК “Енергоатом”. 31 травня 2022-го – повноцінним президентом, а з січня 2024-го – в.о. голови правління. Це був період, коли енергетика України опинилася під прицілом: окупація Запорізької АЕС (6 з 15 блоків, 45% потужності), обстріли ліній передач. Та компанія вистояла, виробивши у 2024-му 53 млрд кВт·год – на 2% більше, ніж 2023-го, і на 12% більше 2022-го.
Ось як виглядають цифри зростання:
| Рік | Виробництво (млрд кВт·год) | % від плану | Внесок у енергосистему (%) |
|---|---|---|---|
| 2022 | ~47 | ~100% | 55% |
| 2023 | ~52 | 100% | 60% |
| 2024 | 53 | +1 млрд (перевиконання) | >60% |
| 1H 2025 | ~27 (прибуток 7 млрд грн) | Рекордний | Понад 60% |
Дані з сайту energoatom.com.ua. Компанія спрямувала 116,3 млрд грн на ПСО (покладання спецобов’язків) для дешевої електрики населенню, сплатила 28,8 млрд грн податків (+35% до 2023-го). Котін координував передачу вертольотів Мі-2 Повітряним Силам ЗСУ, будівництво ЦСВЯП для відпрацьованого палива. “Колосальне значення для енергетичної безпеки” – його слова про вітчизняну атомну генерацію резонують досі.
Під його рукою модернізували блоки, замінили російське паливо на західне, вели переговори про “енергетичний міст” з ЄС. Війна загартувала команду: коефіцієнт використання потужностей перевищив 80% у 2024-му, попри все.
Цікаві факти про Петра Котіна
- Пройшов усі етапи оперативного керування на ЗАЕС – від зміни до гендиректора, що робить його унікальним “універсалом” галузі.
- У 2019-му очолив Запорізьку АЕС за місяці до окупації, евакуювавши ключове обладнання.
- Член делегації на Раді керуючих МАГАТЕ за указом Зеленського (2024).
- Нагороди: “Почесний працівник атомної енергетики”, відзнака за ХАЕС-2.
- Сім’я: дві дружини, троє дітей (син Ілля від першої, двоє від Наталі).
Ці деталі розкривають людину за фасадом топ-менеджера – фанатика безпеки з глобальним поглядом.
Тінь скандалів: Розслідування та суспільний резонанс
Світла сторона кар’єри Котіна затьмарюється хмарами підозр. Грудень 2023-го: проект “Схеми” Радіо Свобода розкрив, як 70-річна теща очільника купила під Києвом маєток 288 м² за 7 млн грн та землю. Пенсіонерка з зарплатою 79 тис. грн за 2000-2009-ті викликала питання: звідки кошти? НАЗК відкрило справу в січні 2024-го, перевіряючи декларації.
Серпень 2025-го: плівки НАБУ з “Міндічгейту” згадують прізвище Котіна в контексті корупції. Тендери фірми сина на мільярди, зв’язки з людьми Деркача – антикор-сайти копирсаються в деталях. 21 серпня Наглядова рада задовольнила його заяву про звільнення, призначивши Павла Ковтонюка з Рівненської АЕС. У день відставки – 4,6 млн грн “золотого парашута”, плюс 200 тис. на оздоровлення. 23 серпня Котін виїжджає через “Устилуг-Зосин”.
- Теща: Купівля червня 2023-го, перевірка НАЗК без остаточного вердикту.
- НАБУ: Згадка на плівках, без прямих звинувачень станом на 2026-й.
- Виплати: Підтверджено деклараціями, стандарт для топ-менеджерів держкомпаній.
Ці події розкололи думку: для одних – корупція, для інших – полювання на відьом у часи війни. Факти з uk.wikipedia.org та новинних джерел не дають остаточних висновків, але підкреслюють потребу прозорості в енергетиці.
Спадщина Котіна: Фортеця, що тримається
Попри турбуленції, “Енергоатом” під Котіним став оплотом: від заміни палива до планів ХАЕС-5. У 2026-му компанія продовжує генерувати, нагадуючи про його внесок – 200+ млрд грн доходів за чотири роки. Наступники успадкували стабільну машину, готову до деокупації ЗАЕС.
Петро Котін лишає по собі мікс тріумфів і запитань. Його експертиза в ядерній безпеці – як щит для нації, а скандали – нагадування, що влада потребує кришталевої чистоти. Енергетика України рухається вперед, і його роль у цьому – незаперечна сторінка історії.