У вихорі сучасних геополітичних бурь Петро Григорович Гаращук стоїть як непохитна скеля, що пережила шторми радянської армії, трансформації незалежної України та криваві сутички на Донбасі. Народжений 7 червня 1950 року в мальовничому селі Болотниця на Житомирщині, цей генерал-майор запасу пройшов шлях від суворівця до ключового розвідника й дипломата при НАТО. Його кар’єра — це мозаїка з таємних операцій, стратегічних рішень і гострих коментарів про війну, які досі лунають у ефірах провідних каналів. Сьогодні, у 2026-му, коли Трамп повертається, а Путін маневрує, Гаращук пророкує спецоперації, що здивують світ, і закликає до рішучих кроків.
Зростаючи серед зелених ланів Полісся, Петро рано відчув ритм військового життя — батько служив, а село дихало історіями про героїв Другої світової. Цей фундамент заклав основу для служби, де кожен крок вимірювався ризиком і точністю. Від розвідки в Групі радянських військ до штабів Генштабу — його досвід став компасом для поколінь офіцерів.
Але Гаращук не просто ветеран: він голова Всеукраїнського об’єднання учасників бойових дій та ветеранів, волонтер, експерт, чиї прогнози про російську агресію справджувалися роками. Одружений, батько двох дітей і дідусь двох онуків, він поєднує строгий професіоналізм із теплом родинного вогнища.
Раннє життя: від поліських лугів до перших мундирів
Село Болотниця, де народився Петро Гаращук, — це клаптик землі, де річки звиваються, як таємні шляхи розвідника, а ліси шепочуть історії предків. У 1950-му, коли СРСР ще отряхувався від війни, хлопець ріс у родині з військовими традиціями. Батько, Григорій, служив у лавах Червоної армії, і ці розповіді про фронтові будні запалювали в синові іскру дисципліни та патріотизму. Уявіть: ранки з першими півнями, робота в колгоспі, але мрії про велике — стати офіцером, щоб захищати свою землю.
Шкільні роки пройшли стрімко. Петро вирізнявся не лише силою — він мав той орлиний зір, що пізніше стане його фірмовою рисою в розвідці. У 1967-му, після восьмирічки, двері Київського суворовського училища відчинилися перед ним. Там, серед суворого строю й ранкових марш-бросків, формувалася сталева воля. Закінчивши у 1969-му з відзнакою, юний суворівець ступив на шлях, що змінить не лише його долю, а й долю України.
Цей період — не просто спогади, а фундамент. Без поліської витривалості Гаращук не витримав би років у “гарячих точках” від Німеччини до Бельгії. Родина підтримувала: дружина стала опорою, а діти — мотивацією повертатися з небезпечних місій живими.
Освіта: від суворівця до майстра стратегії
Київське вище загальновійськове командне училище ім. Фрунзе зустріло Гаращука в 1969-му — чотири роки інтенсивних тренувань, тактики й стрільби. Випуск 1973-го зробив його лейтенантом, готовим до реальних боїв. Але розвідка кликала сильніших: розвідувальний факультет Військової академії імені Фрунзе в Москві став наступним кроком, де Петро опанував мистецтво невидимості й аналізу.
Далі — вершина: 1996-й, Національна академія оборони України, курс військової стратегії. Тут Гаращук не просто вчився — він передбачав майбутнє конфліктів. Додайте магістратуру з державного та військового управління в Академії держуправління при Президентові та спеціальний курс Оборонного коледжу НАТО в Римі. Ця мозаїка знань зробила його унікальним: радянська школа плюс західні стандарти.
- Київське суворовське училище (1969): Базова дисципліна, фізична підготовка, перші навички лідерства.
- Київське ВЗКУ (1973): Загальновійськова тактика, командний досвід.
- Розвідфакультет академії Фрунзе: Спеціалізація на розвідці, агентурній роботі, аналізі.
- НАОУ (1996): Стратегічне планування для Генштабу.
- НАТО Рим та АДУ: Сучасна безпека, дипломатія.
Ця освіта — не сухі дипломи, а зброя. Перед кожним підвищенням Гаращук повертався до книг і тренувань, перетворюючи теорію на практику. За даними сайту my.ua, така підготовка дозволила йому служити в елітних структурах.
Військова кар’єра: тіні розвідки та командні висоти
Перші кроки — Група радянських військ у Німеччині, де холодний Берлінський мур нагадував про напругу Холодної війни. Гаращук командував розвідкою дивізії, потім округу й загальновійськової армії. Ризик? Щоденний. Агенти в тіні, перехоплення сигналів — це світ, де помилка коштує життя.
Переїзд до Бельгії та США розширив горизонти: співпраця з НАТО, обмін досвідом. У 1996-му — Генштаб ЗСУ, а згодом заступник начальника Головного управління розвідки МО України до 2003-го. Тут Петро керував операціями, що захищали кордони. Старший національний представник при ОЦК ЗС США — місток до Заходу. З 2008-го — радник-посланник Місії України при НАТО, де просував інтеграцію.
| Період | Посада | Ключові досягнення |
|---|---|---|
| 1973-1990 | Командир розвідки (ГСВГ, Бельгія, США) | Операції в Європі та США |
| 1996-2003 | Заступник начальника ГУР МО | Стратегічна розвідка для ЗСУ |
| 2008-? | Радник при НАТО | Просування до Альянсу |
Джерела даних: сайти logos-ukraine.com.ua та my.ua. Після відставки — громадські ради при Міноборони та МЗС, де Гаращук радить, як уникнути помилок 2014-го.
Дипломатія та НАТО: місток через Атлантику
Представництво при НАТО — вершина. Гаращук не просто спостерігав: він переконував партнерів у загрозі з Москви ще до Криму. Зустрічі в Брюсселі, Римі — де слова важать тоннами. Його аналізи про російські маневри допомогли формувати політику Альянсу щодо України.
У 2022-му, коли повномасштабне вторгнення закрутило вихор, досвід Гаращука став безцінним. Він коментував для АрміяInform геополітику Чехії та США, пророкуючи успіхи ЗСУ. “Світ буде здивований новими спецопераціями України”, — заявив він у TSN у червні 2025-го.
Цей етап показав: дипломатія — продовження розвідки іншими засобами. Гаращук будував мости, які тримають і досі.
Політика, громадська робота та родина
2014-й: балотування від Радикальної партії Ляшка (список №57), де Петро був помічником лідера. Не пройшов, але досвід навчив: політика — це теж поле бою. Сьогодні — безпартійний пенсіонер у Києві, голова ВО учасників АТО та ветеранів, член правління ветеранів розвідки. Волонтерить, організовує підтримку фронту.
Родина — тиха гавань. Дружина розділила всі перипетії, двоє дітей пішли стопами батька чи обрали цивільні шляхи, онуки — радість. За даними chesno.org, жодних скандалів, чиста репутація.
- Організація допомоги ветеранам АТО/ООС.
- Громадські ради при міністерствах.
- Благодійність для ЗСУ.
Ця робота — спадщина: тисячі врятованих доль.
Голос експерта у 2025-2026: прогнози та заклики
У 2026-му Гаращук не мовчить. Інтерв’ю на YouTube: про Трампа, що “їде на нуль”, Наришкіна на переговори як пастку, продаж літаків Путіну. У лютому — Мюнхенська конференція як історичний поворот. “Введіть смертну кару!” — не витримав генерал, коментуючи звірства окупантів.
Його прогнози точні: спецоперації ЗСУ, антипутінський наступ Чехії. Емоційний, гострий — як скальпель розвідника. Гаращук бачить те, що інші пропускають, і кличе Україну до перемоги.
У ефірах “Апостроф TV” чи “Сейчас” він розкриває Кремль: ракети з України, суд над зрадниками. Цей голос надихає — від фронту до Брюсселя.
Цікаві факти про Петра Гаращука
- Служив у трьох континентах: Європа, Америка — розвідка без кордонів.
- Нагороджений Хрестом Івана Мазепи (2022, Мінветеранів) за службу.
- Протеже генерала Палія, але завжди незалежний.
- У 2025-му анонсував “світ буде здивований” — перед ударами по РФ.
- Любить полювання та читання стратегів — хобі розвідника.
Ці перлини роблять його не просто генералом, а легендою.
Гаращук продовжує боротися — коментарями, порадами, вірою в ЗСУ. Його шлях нагадує: справжні герої не йдуть на пенсію, вони еволюціонують. А Україна слухає.