У хаотичних 90-х роках України Павло Лазаренко блискавично злетів від керма колгоспного трактора до прем’єрського крісла, а потім опинився у вигнанні в сонячній Каліфорнії з тінню корупційних скандалів, що сягає сотень мільйонів доларів. Народжений 23 січня 1953 року в селі Карпівка на Дніпропетровщині, він став п’ятим прем’єр-міністром країни з травня 1996 по липень 1997-го, керуючи економікою в часи гіперінфляції та приватизації. Сьогодні, у 2026-му, 73-річний Лазаренко живе в США, де триває епічна битва за конфіскацію його активів на понад 200 мільйонів доларів – грошей, які, за версією обвинувачення, були виведені з України через газові схеми.
Його історія – це не просто біографія одного політика, а дзеркало епохи, коли нові еліти народжувалися з руїн радянської системи, а влада часто плуталася з бізнесом. Лазаренко очолював “дніпропетровський клан”, монополізував енергетичний ринок і потрапив до топ-10 найкорумпованіших лідерів світу за версією Transparency International. Вирок американського суду у 2006-му дав йому дев’ять років в’язниці за відмивання грошей, але після звільнення в 2012-му він оселився біля Сан-Франциско, борючись за політичний притулок і активи.
Така траєкторія викликає змішані почуття: з одного боку, чоловік, який стабілізував постачання газу в кризові часи, з іншого – фігура, чиї схеми коштували Україні мільярди. Розберемося, як звичайний агроном став мільярдером у вигнанні, крок за кроком.
Раннє життя: коріння в землі та перші кроки
Село Карпівка в Криворізькому районі – тихе куточок степової Дніпропетровщини – стало колискою для хлопця, чиє ім’я згодом гримить у світових судах. Батько Іван Трифонович, садівник з Київщини, насадив там гігантський сад на 560 гектарів, а дід Трифон заклав основу ще в 1932-му, перш ніж зникнути на фронтах Другої світової. Мати Дарія Яківна доглядала родину з двома синами Миколою та Іваном, а Павло, наймолодший, з дитинства вчився важкій праці.
У 1970-му семнадцятирічний Лазаренко сів за кермо в колгоспі “Зоря комунізму” Широківського району – водій трактора, типовий радянський старт. Потім строкова служба на кордоні з Афганістаном у 1971–1973-му загартувала характер. Повернувшись, вступив до Дніпропетровського сільгоспінституту (нині аграрно-економічний університет), де в 1978-му з відзнакою став агрономом. Робота головним агрономом і головою колгоспу імені Калініна у 26 років – це був перший сплеск амбіцій, адже обрали його селяни за практичні результати.
Далі – райком КПУ, обком, посади в агропромі. Лазаренко швидко піднявся, бо вміло поєднував теорію з практикою: монографії про севообіг та екологію (1995–1996) свідчать про науковий підхід. Брати теж у справі – Микола очолював сільраду, Іван агропідприємство. Ця родинна солідарність стала основою для майбутнього клану.
Сходження на Дніпропетровщині: від представника президента до губернатора
Розпад СРСР відкрив двері. У 1990-му Лазаренко став головою ради агропрому області, у серпні 1991-го – першим заступником голови облвиконкому. Березень 1992-го: Леонід Кравчук призначає його представником президента в регіоні – ключ до влади в індустріальному серці України.
У 1994-му очолив облраду, а 19 липня 1995-го – обласну державну адміністрацію. Дніпропетровщина буяла: металургія, енергетика, газ. Лазаренко монополізував постачання блакитного палива, віддаючи контракти лояльним фірмам. Це принесло стабільність, але й перші звинувачення в кумівстві. Його стиль – жорсткий, як криворізька руда: або ти з кланом, або осторонь.
Тут сформувався “дніпропетровський клан” – мережа лояльних бізнесменів і чиновників. Звідси й прізвисько “Пашка Красунець” за харизму та вміння домовлятися. У вересні 1995-го Кучма переводить його на посаду першого віцепрем’єра з енергетики – крок до вершин.
Прем’єрство: стабілізація чи пік корупції?
28 травня 1996-го Верховна Рада затверджує Лазаренка прем’єром за поданням Кучми. Країна в кризі: інфляція 10 000%, дефолт на носі. Він стабілізує газопостачання, проводить приватизацію, запускає реформи. Але тінь – монополія на імпорт газу через сумнівні схеми.
Конфлікт з донецьким кланом Ахметова та інших призводить до замахів: вибух авто у 1997-му. Лазаренко звинувачують у замовленнях убивств Щербаня (1996) та Гетьмана (1998), але доказів бракує. 2 липня 1997-го – відставка через вотум недовіри. Його кабмін запам’ятався як останній шанс для “старої гвардії” перед олігархами.
Восени створює партію “Громада”, стає депутатом III скликання. Але Генпрокуратура 14 вересня 1998-го заводить справу за розкрадання.
Газові схеми: ЄЕСУ та виведення мільйонів
Серце скандалу – газ. Як віцепрем’єр, Лазаренко видає ліцензію ЄЕСУ Тимошенко на імпорт туркменського газу. Ціна завищена, надприбутки йдуть через UEIL (Туреччина) на офшори. За оцінками ООН, виведено 200 млн доларів – хабарі, відмивання.
Схема проста, але геніальна: держава платить завищене, фірми Лазаренка беруть відкат. Transparency International у 2004-му ставить його в топ-10 корупціонерів світу. Ви не повірите, але це зробило Україну залежною від таких посередників роками.
У Швейцарії заморозили рахунки, в Україні – 50 справ. Лазаренко тікає в февралі 1999-го з панамським паспортом.
Втеча, арешт і американський суд
Арешт у Нью-Йорку 19 лютого 1999-го: ФБР хапає за підозрою у відмиванні. Справа тягнеться 13 років. 25 серпня 2006-го суд у Сан-Франциско: 97 місяців (понад 8 років) за відмивання 4,5–5 млн доларів, штраф 10 млн. Скоротили за зразкову поведінку, звільнений 1 листопада 2012-го з в’язниці Terminal Island.
Домашній арешт з 2003-го під заставу 65 млн. Апеляції, мирові угоди – Лазаренко бореться за притулок. Україна просила екстрадиції, але США відмовили.
Активи під прицілом: конфіскація 2026-го
Купив у 1998-му віллу в Каліфорнії за 6,75 млн – екс-резиденцію Едді Мерфі з басейнами та 41 кімнатою. Пікассо, офшори на Антигуа. Заморожено 280 млн доларів.
У 2014-му суд розділив 100 млн. Станом на 2026-й Мін’юст США на фініші цивільної конфіскації 200+ млн – для України? САП сподівається на рішення цього року, після мирової угоди.
| Період | Посада | Ключові події |
|---|---|---|
| 1978–1992 | Агроном, голова колгоспу, обком КПУ | Наукова кар’єра, перші кроки |
| 1992–1995 | Представник Президента, голова ОДА | Формування клану |
| 1995–1997 | Віцепрем’єр, прем’єр | Газові схеми, відставка |
| 1999–2012 | Вигнанець | Суд США, ув’язнення |
| 2012–2026 | Проживання в США | Конфіскація активів |
Дані з uk.wikipedia.org та liga.net.
Цікаві факти про Павла Лазаренка
- У 26 років обраний головою колгоспу – рекорд для радянської України, де селяни вірили в його “зелені пальці”.
- Купив маєток Едді Мерфі за 6,75 млн доларів ще до втечі – 5 басейнів, кінотеатр, але конфіскований.
- Тимошенко звинувачувала його в тиску, але сама фігурувала в схемах ЄЕСУ – вендета тривала роками.
- Написав монографію про аграрні реформи – іронія для “корупціонера №1”.
- Орден Ярослава Мудрого V ст. у 1995-му – єдина нагорода від держави.
Ці перлини роблять його історію схожою на голлівудський трилер з елементами трагікомедії.
Родина та життя у вигнанні
Перша дружина Тамара Іванівна Бровко (економіст, 1954 р.н.) подарувала синів Олександра (1979) та дочок Катерину, Лесю. Друга – Оксана Цикова, значно молодша, мати трьох дітей (два сини, дочка, один – Іван 2004-го). Сім’я тримається разом у Марін Каунті, де океанські бризи контрастують з київськими спогадами.
Брати в Україні: Микола на комбінаті, Іван у облраді. Лазаренко уникає публічності, але суди тривають. Його спадщина – урок про те, як влада роз’їдає, але амбіції не вмирають. У 2026-му, коли конфіскація може завершитися, Україна чекає на повернення “вкраденого” – чи стане це переломом у боротьбі з корупцією минулого?