Сергій Володимирович Пашинський, народжений 14 жовтня 1966 року в маленькому селі Зірне на Рівненщині, перетворив скромне походження на легенду української політики. Чотири скликання народного депутата, тимчасовий глава Адміністрації Президента у 2014-му, голова ключового комітету з національної безпеки — його ім’я назавжди вписане в історію Революції Гідності та реформ Збройних Сил. Сьогодні, у 2026 році, він очолює Національну асоціацію оборонної промисловості України, координуючи зусилля для перемоги в гарячій війні, де кожен дрон і снаряд — це питання виживання нації.
Його шлях сповнений драматичних поворотів: від бізнесу в хаосі 90-х до перших ліній фронту на Майдані, від реформ енергетики з Юлією Тимошенко до гучних скандалів, що не вщухли й досі. Пашинський — фігура полярна, яку то хвалять за жорсткість у обороні, то критикують за сумнівні схеми. Але одне беззаперечно: він завжди в епіцентрі подій, де рішення приймаються не за столом, а під тиском вогню та політики.
Уявіть село Зірне — тихі хати, де вчительська родина виховає сина з амбіціями, що перевершать будь-які мрії. Батько Володимир Олексійович, майстер англійської, і мати, знавець німецької, вклали в нього любов до знань. Цей фундамент витримав бурі кар’єри, де Сергій Володимирович став не просто гравцем, а режисером ключових змін в оборонному секторі України.
Раннє життя: корені в провінції, що формують характер
Село Зірне, Березнівський район Рівненської області, стало колискою для хлопця, який згодом змінить хід новітньої історії. У 1978-му родина переїжджає до Коростеня на Житомирщині — крок, що відкрив двері до ширшого світу. Там, у 1983–1984 роках, юний Сергій працює токарем на заводі “Хіммаш”, відчуваючи на собі смак реального життя, де руки в мозолях важливіші за слова.
Військова служба в Радянській армії у 1985-му загартувала його дисципліною — риса, яка згодом стане в пригоді на фронтах політики. Освіта в Київському педагогічному інституті (тепер НПУ імені Драгоманова), закінчена 1991-го за фахом історика-суспільствознавця, дала не лише диплом, а й гострий погляд на суспільні процеси. Ці роки сформували Пашинського як прагматика: вчительські гени плюс робітничий досвід — вибухова суміш для амбітного лідера.
Перехід від теорії до практики стався миттєво з розпадом СРСР. Замість класу — бізнес у торгівлі та переробці агропродукції. Це був час, коли виживали найсміливіші, а Сергій Володимирович швидко опанував правила гри в новій реальності.
Бізнес у 90-х: від агробізнесу до банківських вершин
1991–1998 роки — епоха підприємництва, де Пашинський занурюється в торгівлю, виробництво та переробку сільгосппродукції. Комерційні структури того часу нагадували джигу — швидкі, ризиковані, але прибуткові. У 1998-му він стає президентом ЗАТ “Торговий дім банку ‘Україна'”, демонструючи талант у фінансових водах.
Наступний стрибок — заступник голови правління “Ощадбанку” у 1999–2000 роках. Тут Сергій Володимирович не просто сидів у кабінеті: радник віце-прем’єра Юлії Тимошенко з питань ПЕК у 2000-му, він взявся за реформи енергетики. Бартерні схеми, що душили галузь, пішли в минуле; розподільчі рахунки та грошові розрахунки підняли ефективність з жалюгідних 7% до 90%. ВВП зріс — і це не абстракція, а реальні гроші для держави.
- Введення розподільчих рахунків: енергоринок став прозорішим, як кришталь після шторму.
- Ліквідація векселів: бартер, що крадував мільярди, замінили готівкою.
- Роль “Ощадбанку” як уповноваженого: стабілізація платежів для НАЕК “Енергоатом” та “Укргідроенерго”.
Ці кроки не залишилися непоміченими. Пашинський довів: бізнес — це не лише прибуток, а й інструмент змін. Перехід до політики став логічним — адже реформи потребують влади.
Політичний дебют: союз з Тимошенко та перші перемоги
2002-й: невдалий старт на виборах від блоку “Проти всіх”, але урок на майбутнє. 2005-го — радник прем’єра Тимошенко, гендиректор “Укррезерву”. Тут він керував резервами, що годували армію та економіку. Помаранчева революція: голова штабу округу №66 на Житомирщині — перші бої за демократію.
Народний депутат V скликання (2006–2007, БЮТ №101), VI (2007–2012, №73), VII (2012–2014, “Батьківщина” №27). Заступник голови фракції, голова Житомирської організації. Комітети з ПЕК — його стихія: законопроекти про ядерну безпеку, інвестиції. Він не просто голосував — створював реформи, що витримують випробування часом.
Опозиція Януковичу: проти “тітушок”, диктаторських законів. Комітет опору диктатурі з 2011-го — передчуття бурі.
Революція Гідності: лідер на барикадах
Листопад 2013 – лютий 2014: заступник Штабу національного спротиву. Координував протести, не покинув Майдан під час “зачистки” 18–19 лютого. За словами Валентина Наливайченка, його фото було в “орієнтуваннях” на знищення. Ця мужність — не пафос, а факт: Пашинський став символом незламності.
Після втечі Януковича — тво глави АП (5 березня – 10 червня 2014). Колапс влади: армія розвалена, сепаратисти на Сході. Перший заявив про агресію РФ у Криму. Накази на стрільбу в Слов’янську, ініціатор АТО. Поставки зброї, добробати, реформи ВПК — його підпис стоїть під бюджетом-2014 для армії.
- Формування штабу АТО: оперативні рішення під кулями.
- Міжнародна допомога: перші контакти з НАТО.
- Соціалка для військових: виплати, що врятували мораль.
Ці місяці — як операція на відкритому серці держави. Результат: Україна вистояла першу хвилю.
Депутат VIII скликання: голова комітету нацбезпеки
2014: №12 “Народний фронт”, співзасновник партії. Заступник голови фракції, голова Комітету ВРУ з нацбезпеки (2014–2019). Понад 200 законопроектів, 80 ухвалено. Реформи ЗСУ: логістика, озброєння, соціалка. За “Опорою” — в топ-18 найефективніших депутатів.
Співавтор змін до бюджету на АТО, законів про оборонний закупівлі. Голова наглядової “Укроборонпрому” (2014–2016). Кнопкодавство зафіксовано тричі — він спростував, але пляма залишилася.
Сучасна роль: лідер оборонної асоціації у 2026
Після 2019-го (невдалий мажоритарник №64 Житомир) — голова NAUDI з березня 2022. Асоціація об’єднує підприємства, що виробляють дрони, ракети, броню. У 2026-му — експозиція на World Defense Show: Україна як піонер масового застосування БПЛА. Пашинський коментує геополітику, лобіює реформи ВПК.
Його внесок: координація експорту, модернізація заводів. У часи повномасштабної війни це не кабінетна робота — це фронт промисловості.
Цікаві факти з оборонної кар’єри Пашинського
- Перші накази АТО: Його рішення про стрільбу в Слов’янську врятували Краматорськ від падіння.
- Нагороди МВС: пістолет Glock 19 (2014) та гвинтівка “Форт-224” — за службу на передовій політики.
- Син Антон: з 2022-го заступник гендиректора КБ “Луч”, топ-менеджер “Спецтехноекспорту”. Спадкоємність у оборонці.
- Благодійний фонд (з 2007): тисячі аптечок бійцям, школи на Житомирщині, меморіали полеглим.
- Російські санкції: з 2018-го в базі МВС РФ як “зрадник” — почесний титул для патріота.
Ці деталі показують: за гучним ім’ям — реальні справи, що б’ються в серці війни.
Скандали: тіні на яскравому шляху
Кар’єра без хмар не буває. 2014: “снайперська справа” — карабін у авто, закрита без звинувачень. 2016–2017: стрілянина у В’ячеслава Хімікуса на Новий рік. Пляшка в голову — постріл у відповідь. Виправданий 2021-го, компенсація 1,5 млн грн потерпілому (uk.wikipedia.org).
2018: закупівлі БМП-1 з Польщі за завищеними цінами через посередників. НАБУ розслідувало, син у “Спецтехноекспорті” — непотизм? Спростовано, але сумніви лишилися. Головний грім — справа нафтопродуктів Курченка (2024–2026). Підозра НАБУ/САП: привласнення 97 тис. тонн (збитки 817 млн грн). Обшуки, СІЗО, застава 272,5 млн від асоціації. Слідство завершено лютий 2025, обов’язки продовжено до листопада 2025 — справа триває (slovoidilo.ua).
| Скандал | Дата | Статус |
|---|---|---|
| Стрілянина Хімікус | 31.12.2016 | Виправданий 2021 |
| БМП-1 закупівлі | 2018 | Розслідування НАБУ |
| Нафтопродукти Курченка | 2024–2026 | Триває, застава внесена |
Джерела даних: uk.wikipedia.org, chesno.org. Ці епізоди — як шрами на тілі воїна: болять, але не ламають. Пашинський називає їх політичними атаками, а критики — системними проблемами.
Сім’я: опора та продовження роду
Одружений, двоє синів. Антон Пашинський — магістр міжнародної економіки, доброволець Нацгвардії, з 2015-го у “Спецтехноекспорті”, з 2022-го — заступник гендиректора КБ “Луч”. Батько пишається: “Син на фронті оборони, як і я”. Батько Володимир пішов 2019-го — родинна втрата посилила мотивацію.
Сім’я — тиха гавань серед штормів. Вони підтримують бізнес і благодійність, де Пашинський будує не імперію, а спадщину.
Благодійність: руки, що творять добро
Фонд з 2007-го: допомога АТО/ООС, школам, амбулаторіям. Меморіал в Олевську, “Від небайдужої Олевщини”, висадка лісу, Мала академія мистецтв. Аптечки бійцям, продуктові набори — тисячі життів врятовано. Це не піар: реальна допомога, що сяє в темряві війни.
У 2026-му NAUDI під його керівництвом не лише виробляє, а й ділиться технологіями. Пашинський продовжує гру: від села до глобальних арен, де Україна б’ється за свободу. Його історія — урок стійкості, де перемоги важать більше за поразки.