Володимир Парасюк, легендарний сотник Майдану та екснардеп, у 2026 році продовжує службу в лавах Збройних сил України як лейтенант. Точне місцезнаходження на фронті тримається в таємниці через воєнні реалії, але його пости в соцмережах і свіжі інтерв’ю свідчать: він там, де найгарячіше, б’ється за кожний клаптик української землі. Від рядового солдата на початку повномасштабного вторгнення до офіцерського звання — шлях, сповнений поранень, втрат і незламної волі.
Після чотирьох років безперервних боїв на Київщині, Харківщині, Луганщині, Донеччині та Херсонщині Парасюк повернувся з короткої відпустки в січні 2026-го, як він сам написав у Facebook. Поранений під Сєвєродонецьком, реабілітований, але не зламаний — цей гігант зростом 194 см з вагою 88 кг став символом тих, хто не відступає. Його історія — не просто біографія, а жива ілюстрація, як революційний запал перетворюється на фронтову стійкість.
Але де саме Парасюк зараз? За даними ЗМІ та його власних слів, він у складі спецпідрозділів, ймовірно 8-го окремого полку ССО, виконує бойові завдання на східному напрямку. Точні координати не розголошуються, аби не дати ворогу шансу, проте фото у формі з нашивками та розповіді про побратимів малюють картину безжального, але єдиного фронтового братства.
Звідки родом: корені в галицькій землі
У маленькому селі Майдан на Львівщині, 9 липня 1987 року, з’явився на світ Володимир Зіновійович Парасюк — хлопець, чиє ім’я згодом прогриміло на весь світ. Батько Зіновій, вояк батальйону “Дніпро-1”, і мати прищепили йому любов до рідної землі, де кожен камінь шепоче про боротьбу. Дитинство минуло в типовому галицькому селі: поля, лісі, перші уроки патріотизму від дідусів-ветеранів УПА.
Львівський національний університет імені Франка став першим серйозним випробуванням. Спочатку електроніка — відрахування за фізику, потім поновлення й перехід на економіку. Бакалавр з “Економіки підприємства”, магістр з обліку й оподаткування, згодом правознавство в Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ. Паралельно — гра в КВН за команду “Еталон”, членство в Конгресі українських націоналістів. Безпартійний, незалежний, з характером бійця, який не терпить компромісів.
Ці роки сформували характер: суміш інтелектуала й стрільця, студента й активіста. Ви не повірите, але той самий гігант, що ледь не розтрощив парламент кулаками, колись жартував на сцені КВН, розряджаючи напругу гумором.
Майдан 2014: промова, що розвернула колесо історії
З першого дня Євромайдану Парасюк на барикадах — сотник 35-ї сотні, разом із батьком. 18-20 лютого вони тримають консерваторію від силовиків, а 21-го ввечері його слова зі сцени стають детонатором революції. “Якщо політики не підуть на штурм Межигір’я зі зброєю до 10:00, то підемо ми!” — гримить голос, і нація завмирає. Ця промова, як грім серед ясного неба, змусила Януковича втекти.
Парасюк не геройствує заднім числом — для нього перелом не в тій хвилині, а в самому народженні Майдану. Самооборона, барикади, перші сутички: це ковальня, де загартувався характер. Тисячі бачили в ньому голос народу — прямолінійний, гнівний, неподкупний.
Після перемоги — не слава, а обов’язок. Парасюк не розчинився в натовпі переможців, а пішов на схід, де чекала нова битва. Такий перехід від площі до окопу — рідкість, що робить його постать унікальною.
АТО: командир роти в пеклі Донбасу
Командир 4-ї роти батальйону “Дніпро-1” — ось ким став Парасюк у 2014-му. Бої за Маріуполь, Іловайськ: контузія, поранення голови осколком, російський полон. Кров на обличчі врятувала — не впізнали. Обмін через Червоного Хреста, моральне й фізичне випробування, але без катувань. Повернувся, награждений іменною зброєю МВС від Авакова та знаком “За відзнаку в службі”.
Ті дні — не просто війна, а братство в вогні. Парасюк згадує, як виводив роту з оточення, як кожен метр давався кров’ю. Волонтерство: ГО “Центр допомоги та підтримки військовим”, 50 авто й 5 реанімобілів для ЗСУ. Блокада торгівлі з окупантами в 2016-му — його ініціатива.
З Іловайська він вийшов не тільки з пораненнями, а з новим поглядом: політика мусить служити фронту, а не навпаки. Цей досвід став мостиком до Верховної Ради.
Народний депутат: реформи чи кулачні бої?
2014 рік, мажоритарка по 122 округу Львівщини — 56,56% голосів, самовисуванець. Позафракційний, у Комітеті з протидії корупції. Понад 100 законопроєктів: НАБУ, антикорупційний суд, зняття недоторканності. Взяв на поруки 30 військових, лобіював захист бійців у судах, “євробляхи”.
Але парламент запам’ятав скандали. Ось хронологія ключових подій у таблиці — для наочності.
| Дата | Подія | Наслідки |
|---|---|---|
| 04.12.2014 | Бійка в Раді з Лозовим та іншими | Перша масова сутичка VIII скликання |
| 19.11.2015 | Удар ногою в голову ген. СБУ Пісного | Кримінальна справа, але підтримка від Ляшка |
| 22.09.2016 | Бійка з Вілкулом, пошкодження авто | Скандал у ефірі “112 Україна” |
| 2016 | Акція біля Генконсульства РФ у Львові | Російський вирок 11 років заочно (2023) |
Джерела даних: uk.wikipedia.org, tsn.ua. Ці інциденти робили Парасюка мішенню для критики, але для фанатів — борцем із системою. Він не ховався: “Кулаки — для ворогів, а не для шоу”.
2019-й: спроба переобрання провалилася через бюрократію з довіреністю. Замість Києва — тінь, але ненадовго. Війна покликала назад.
Цікаві факти про Володимира Парасюка
- Зріст 194 см робив його помітним на Майдані — як жива вежа серед натовпу.
- Гра в КВН: уявіть сотника, що жартує про фізику перед боєм!
- Сестра служить у піхотній бригаді ЗСУ — родина воїнів у крові.
- Волонтерив 50 авто для фронту — більше, ніж деякі депутати голосів за реформи.
- Російські санкції з 2018-го: для нього — медаль честі.
Ці штрихи малюють не ікону, а живу людину з гумором, гнівом і серцем патриота.
Повномасштабна війна: від солдата до лейтенанта
24 лютого 2022-го Парасюк у Львові, але не спить — йде до ЗСУ рядовим. Чотири роки: Київщина з перших днів, Харківський наступ, Сєвєродонецьк з пораненням у ногу. Реабілітація — і назад, до Донеччини, Херсонщини. Звання лейтенанта — заслуги в ССО, бойові завдання, втрати побратимів.
Він говорить про провину тих, хто вижив: “Те, що я живий — погана новина для деяких”. Інтерв’ю Українській правді (2025) розкривають душу: побратимство сильніше за кулі, політика — далекий шум. “Останні слова: ‘Скажіть дітям, що тато любить’ — це рве серце щоразу”.
Волонтерство триває: авто, реанімобілі. Парасюк — міст між тилом і фронтом, нагадуючи: герої не в новинах, а в окопах.
Особисте життя: любов і втрати на тлі війни
Таємний шлюб з Іриною Бойко у 2021-му, син Устим народився в жовтні того ж року. Парасюк змінив статус у FB на “одружений”, але деталі ховає — фронт не місце для шоу. Чутки про розлучення є, та без підтверджень. Дружина в тіні, береже спокій.
Сестра в піхоті, батько — ветеран “Дніпро-1”. Родина — опора: “Син — причина жити, сестра — приклад битися”. У 2026-му Парасюк пише про відпустку з близькими, заряджаючись для нових боїв.
Його життя — не гламур, а реалії: поранення, листи додому, мрії про мирне завтра.
Соцмережі Парасюка: голос з фронту
Instagram @parasiuk87, Facebook parasiuk1987 — вікна у світ лейтенанта. Останній пост FB від 13 січня 2026: відпустка після 4 років, фото з формою. Теми: братство, критика бюрократії, заклики до мобілізації. “Не літайте в хмарах, як Залужний” — повага генералу за реалізм.
- Фото побратимів — данина загиблим.
- Критика влади: час втрачено на балачки.
- Мотивація: “Вижив — значить, борг є”.
- Рідкісні особисте: день народження сина.
- Волонтерські апели: допоможіть фронту.
Ці пости — не піар, а крик душі. Слідкуйте — там пульс війни. Джерело: telegraf.ua (станом на січень 2026).
Парасюк не зникає: його голос лунає з окопів, нагадуючи, що боротьба триває. А куди заведе доля наступного разу — фронт вирішить.