У львівських театральних кулісах, де лунають відлуння аплодисментів і шепіт реплік, 2 вересня 1967 року з’явився на світ Остап Богданович Ступка. Син легендарного Богдана Ступки та солістки опери й балету Лариси Корнієнко, він виріс серед сценичних декорацій, де кожен куточок дихав мистецтвом. Ця родинна аура визначила його долю: з дитинства Остап вбирав харизму батька й грацію матері, стаючи частиною акторської династії, що сягає дідуся Сильвестра – оперного співака. Біографія Остапа Ступки – це не просто хроніка дат, а сага про талант, що пророс крізь тінь генія батька, про понад 100 ролей у кіно й театрі, Народного артиста України та бурхливе особисте життя з чотирма шлюбами й новим коханням.
Його шлях розпочався в Театрі імені Івана Франка, де з 1989 року він розквітнув у ролях від Артуро Уй до Річарда III. Досягнення Остапа Ступки вражають: “Київська пектораль” у 2018, 2019 та 2024 роках, участь у міжнародних проектах як “Evilenko” з Ангелою Серою. А особисте життя? Чотири дружини, троє дітей, скандальна аварія 2023-го й роман з Маргаритою Ткач, молодшою на 35 років. Ця історія пульсує драмою, подібно до його кращих ролей.
Дитинство серед лаштунків: корені акторської династії
Львів 60-х – місто, де театр був серцем культурного життя. Тут, у родині Богдана Ступки, слюсаря за фахом, що став зіркою, і Лариси Корнієнко, випускниці Бакинського хореографічного училища, яка танцювала в Львівській опері, народився Остап. Дідусь Сильвестр, бас Львівської опери, додав гами оперного розмаху. Маленький Остап бігав за куліси, спостерігаючи, як батько втілює Гамлета чи Тараса Бульбу, а мати кружляє в па-де-де.
Ці спогади – не романтика, а реалії: родина часто переїжджала, коли Богдан гастролював. “Театр був нашим домом, – згадував Остап пізніше, – де сльози й сміх змішувалися з гримом”. За даними uk.wikipedia.org, дитинство минуло в атмосфері, де акторство – не вибір, а спадок. Це закалило характер: Остап рано зрозумів, що слава – це праця, а не подарунок долі.
Шкільні роки в Києві, куди переїхали, були бурхливими. Підліток бунтував, пробував себе в спорті, але сцена манила. Батьківські поради – “не копіюй, створюй” – стали мантою. Цей етап біографії Остапа Ступки заклав основу стійкості, що допомогла пережити тінь батькової слави.
Освіта та перші кроки: від студента до франківця
1985 рік: вступ до Київського національного університету театру, кіно та телебачення імені Карпенка-Карого. Курс театрознавства, але акторство кликало сильніше. У 1988-му диплом, і одразу – Театр Франка. Перша роль – епізод у “Забудьте слово ‘смерть'”, але це був старт.
1989-й: повноцінний актор франківців. Режисери помітили харизму – суміш батьківської сили й власної іронії. “Він не Богдан, він Остап”, – казали колеги. Перші театральні успіхи: “Кар’єра Артуро Уй”, де його Уй виблискував сатирою. Кіно паралельно: “Іменники” (1987), “Лугова хата” (1991). Ці роки – проби пера, де Остап шукав свій голос.
- Ключові перші ролі: Артуро Уй (“Кар’єра Артуро Уй” – сатира на владу, де Остап блищав цинізмом).
- Крум у “Відвідині” – драматичний прорив, номінація на премії.
- Фігаро (“Весілля Фігаро”) – комедійний хіт, що показав комедійний талант.
Після списку видно: рання кар’єра – баланс жанрів. Це заклало фундамент для зрілих досягнень, роблячи Остапа універсалом сцени.
Театральна вершина: ролі, що заворожують
Театр Франка – домівка на 35+ років. Тут Остап втілив Коріолана (2018, “Київська пектораль”), Пер Гюнта, Слугу двох панів. Кожна роль – як фреска: глибока, багатошарова. У “Трьох товаришах” його Роберт виблискує меланхолією, а Річард III – кривою гримасою амбіцій.
Недавні тріумфи: “Відвідини” (2024, “Київська пектораль” як найкращий актор). Співпраця з сином Дмитром – родинний дует у “Нашому класі”. Глядачі шепочуть: “Остап – це Франко в крові”. За ft.org.ua, понад 50 ролей, від класики до сучасних.
| Роль | Постановка | Рік та нагорода |
|---|---|---|
| Коріолан | “Коріолан” | 2018, “Київська пектораль” |
| Крум | “Відвідини” | 2024, “Київська пектораль” |
| Річард III | “Річард III” | Номінація 2020 |
Джерела даних: ft.org.ua. Таблиця ілюструє еволюцію – від антагоністів до глибоких характерів.
Кіносага: від епізодів до зіркових ролей
Кіно для Остапа – ще один вимір. Дебют у 1979 (“Забудьте слово ‘смерть'”), але розквіт – 90-ті: “Господи, прости нас грішних” (1992). Міжнародний прорив: “Evilenko” (2004) з Малкольмом Макдауеллом, де Остап – доктор, протагоніст жахів.
Українські хіти: “Тарас Бульба” (2009, поряд з батьком), “Крути 1918” (2019, комісар), “Гіркий урожай” (2017). Серіали: “Мажор в українському стилі”, “Майор Сковорода” (2025). Новинки 2026: “Ну, мам!” – комедія, де його гумор сяє. Понад 120 ролей у кіно – рекорд династії.
- Класика: “Молитва за гетьмана Мазепу” (2002) – історична глибина.
- Сучасне: “Козаки. Абсолютно брехлива історія” (2020) – сатира.
- Міжнародне: “DZIDZIO Контрабас” (2017) – комерційний успіх.
Ці проекти показують адаптивність: від драми до фентезі. Фільмографія – дзеркало української кіноіндустрії.
Досягнення та визнання: зірка з пектораллю
2009: Народний артист України – вершина. “Київська пектораль” тричі: 2018 (Коріолан), 2019, 2024 (“Відвідини”). Лауреат премії ім. Бучми. Політика: балотувався 2012 від партії, але обрав сцену. Його внесок – у збереженні театральних традицій під час викликів.
Музика: Євробачення 2012 (“Позови меня” – 1,58% голосів), кліп з “Козаk System”. Телеведення: “Хто хоче стати мільйонером?”. Це мозаїка талантів.
Цікаві факти про Остапа Ступку
- У 18 одружився вперше – з однокурсницею Тетяною, народився син Дмитро, нова зірка Франка.
- У “Evilenko” знявся з Ангелою Серою – голлівудський дотик.
- 2023 ДТП: Land Rover, 2,4 проміле, 3 роки обмеження волі, 8 років без прав – урок для всіх.
- Роман з Маргаритою Ткач (1991 р.н.) – різниця 35 років, але “кохання не питає паспорт”.
- Фонд ім. Богдана Ступки – його внесок у культуру.
Особисте життя: буревії кохання та родинні узи
Любов Остапа – як вистава: чотири акти шлюбів. Перший: Тетяна Капліна (1985), син Дмитро (1986) – актор. Розлучення через молодість. Другий шлюб – короткий, без деталей. Третій: Ірина, 15 років, син Богдан, донька Устина. “Жили як сусіди наприкінці”, – зізнавався.
Четвертий: Дарина (2015, молодша на 20), розлучення. Нині – Маргарита Ткач, театрознавиця, 23 роки на старт роману 2024. “Іду на рекорд”, – жартує Остап. Родина підтримує: мама Лариса – опора.
Виклики: ДТП 2023 (квітень, Київ, травми пасажира) – вирок 2025: 3 роки обмеження, апеляція відхилена. “Помилка, що вчить”, – рефлексія актора. Це додає людяності його образу.
Сьогодення та спадщина: актор у турбулентні часи
2025-2026: “Сім’я по неділях”, “Митець”, “Майор Сковорода”. Театр Франка процвітає, попри postponements через події. Остап – міст між поколіннями: з сином Дмитром, онуком. Його стиль – іронічний реалізм, що резонує з реаліями.
У династії Ступок – три покоління франківців. Остап довів: тінь батька – не прокляття, а крила. Його біографія триває, обіцяючи нові ролі, де драма життя зливається зі сценою.