У маленькому промисловому містечку Коломна під Москвою, де гудуть заводи й тече Москва-річка, 29 травня 1976 року з’явився на світ Олексій Геннадійович Петров. Хлопець, народжений у Радянському Союзі, з роками став одним із найвидатніших офіцерів Служби безпеки України, генерал-майором, який очолював контррозвідку й керував Закарпаттям у найгарячіші часи. Його шлях – це суміш стійкості, інтелекту та відданості новій державі, де він не просто служив, а формував оборону від невидимих ворогів.
Звання генерал-майора, ордени Данила Галицького та Богдана Хмельницького, посади від керівника ключового департаменту СБУ до голови обласної адміністрації – все це реалії життя Петрова. Але за фасадом звань ховається людина з п’ятьма дітьми, яка пережила скандали, політичні бурі та виклики війни. Сьогодні, у 2026 році, він коментує події в СБУ як експерт, нагадуючи про ціну безпеки для країни.
Його кар’єра розгорнулася на тлі революцій і агресії: від Майдану до повномасштабного вторгнення. Петров не раз опинявся в епіцентрі – чи то розкриваючи шпигунів, чи то балансуючи між Києвом і угорською меншиною на Закарпатті. Розберемо цей шлях крок за кроком, занурюючись у деталі, які роблять його історію живою.
Ранні роки: від Коломни до української академії
Коломна, з її кремлем і фабричним духом, не передбачала долі для хлопця в уніформі української спецслужби. Точні деталі дитинства Петрова оповиті таємницею – типово для офіцера розвідки. Відомо лише, що родина переїхала до України, де юнак обрав шлях юриста. Можливо, московське коріння додало гостроти його поглядам: у світі, де лояльність перевіряється щодня, Петров довів її діями.
У 1998 році, одразу після розпаду СРСР, двадцятидворічний Олексій закінчує Національну академію СБУ за спеціальністю “Правознавство”. Це не просто диплом – це квиток у еліту безпеки. Академія готувала кадри для нової держави, де кожен випускник ставав частиною щита проти хаосу. Петров поглинув знання з криміналістики, конституційного права та оперативної роботи, що згодом вистрілило кар’єрним ривком.
Паралельно він здобув вищу економічну освіту – рідкісна комбінація для спецслужбиста. У 2011 році захистив дисертацію, ставши кандидатом юридичних наук. Ця наукова жилка не завадила службі: навпаки, дозволила мислити стратегічно. Уявіть: аналітик з дипломом економіста розбирає фінансові схеми ворогів – отака формула успіху.
Кар’єра в СБУ: від оперативника до контррозвідника
З перших днів у СБУ Петров накопичував досвід на різних посадах – від районних відділів до центрального апарату. До 2020-х він мав понад 27 років вислуги, що робить його ветераном з великої літери. Звання генерал-майора присвоєно приблизно в 2018 році, коли країна кипіла після Революції Гідності.
Пік – призначення 14 лютого 2017 року керівником Департаменту контррозвідки СБУ. Тут Петров керував боротьбою з російськими агентами, саботажниками та терористами. Під його началом розкривали мережі ФСБ, нейтралізували диверсантів на сході. Хоча деталі операцій засекречено, відомо про успіхи в протидії гібридній війні: арешти зрадників, блокування фінансування сепаратистів.
У серпні 2019-го перехід: указом президента Зеленського Петров очолив Управління СБУ в Кіровоградській області. Це не пониження, а ротація – типова для спецслужб. За пів року він стабілізував регіон, де корупція перепліталася з сепаратизмом. Навесні 2020-го – стрибок на Закарпаття.
| Період | Посада | Ключові події |
|---|---|---|
| 1998–2017 | Різні посади в СБУ | Накопичення досвіду, захист дисертації |
| 2017–2019 | Керівник Департаменту контррозвідки | Боротьба з російськими агентами |
| 2019–2020 | Начальник УСБУ Кіровоградщини | Регіональна стабілізація |
Таблиця ілюструє стрімкий ріст – від новачка до генерала за два десятиліття. Джерела: uk.wikipedia.org, chesno.org.
Політичний етап: Закарпаття під його командуванням
22 квітня 2020 року – указ президента: Петров стає головою Закарпатської ОДА. Регіон кипів: угорська меншина, контрабанда, корупція. Петров, як контррозвідник, знав ризики – від проросійських мереж до сепаратизму. Він запустив реформи, борючись з тіньовою економікою, розвиваючи інфраструктуру.
У листопаді 2020-го обраний депутатом облради від “Слуги народу”, очолив список. 7 грудня – голова ради. Тут почалися битви: конфлікти з угорською КМКС, обшуки в їхніх фондах (обвинувачення в тиску для коаліції). Петров заперечував політикузацію, наголошуючи на безпеці.
15 листопада 2021-го – дострокова відставка. Депутати голосували двічі, Петров звинувачував у шантажі. Конфлікт з Володимиром Чубірком переріс у суди. Після цього – повернення до тіні: чутки про фронт у 2022-му, але реально Петров став експертом.
Особисте життя: сім’я як опора генерала
Петров – батько п’ятьох дітей: трьох синів і двох дочок. Дружина Ірина – його тил, підтримка в бурхливій кар’єрі. Сім’я велика, патріархальна, з акцентом на освіту й цінності. У деклараціях – скромність: авто, квартири, але скандали з нерухомістю родичів.
Він не хизується, але фото з родиною на Facebook показують теплоту. У часи війни тримати сім’ю – це подвиг не менший за фронт. Петров уникає публічності, фокусуючись на справі.
Цікаві факти про Олексія Петрова
- Народжений у РФ, але став ключовим борцем з російським впливом – іронія долі.
- Економіст у спецслужбах: розкривав фінансові схеми ворогів.
- П’ятеро дітей під час піку кар’єри – баланс між фронтом і домом.
- У 2026-му коментує СБУ в ефірах, як ветеран з інсайдами.
- Звання заслуженого юриста – рідкість для генерала.
Ці штрихи роблять Петрова не іконою, а живою людиною з історіями за межею секретності.
Нагороди: визнання заслуги
10 жовтня 2015-го – Орден Данила Галицького за контррозвідку. Орден Богдана Хмельницького III ступеня – за АТО/ООС. 23 березня 2018-го – Заслужений юрист України. Ці нагороди – не папірці, а підтвердження ролі в обороні.
Вони підкреслюють внесок: від локальних арештів до стратегії проти агресора. Петров не афішував, але держава відзначила.
Скандали: тіні на репутації
Життя генерала не без хмар. У 2019-му Bihus.Info розкопав: перед виборами Петров приватизував 140 м² службову квартиру в Києві. Родина мала землю біля Буковеля, будинки під Києвом на сестру. Він пояснював вислугою, але критики бачили конфлікт інтересів.
- Приватизація: березень 2019, 4-кімнатна елітка.
- Обшуки угорців: 2020, звинувачення в тиску.
- Відставка 2021: протистояння з опонентами, суди.
Після списку – пояснення: скандали типові для топ-посадовців, але Петров витримав перевірки. Вони додають реалізму його біографії – не герой без плям, а борець у реальності.
У 2026-му Петров – голос розуму в ефірах про СБУ, де розбирає кадрові ротації та загрози. Його досвід вартий вивчення: від оперативника до стратега, він показав, як один чоловік змінює хід подій. Історія триває – у новинах, аналізах, спогадах.