Олександр Турчинов: Біографія від металурга до верховного головнокомандувача

Уявіть металургійний гігант Дніпропетровська середини 60-х, де ллється розплавлена сталь, а серед гарячих цехів народжується хлопець, чиє життя перетвориться на епічну сагу про владу, революції та війну. Олександр Валентинович Турчинов з’явився на світ 31 березня 1964 року саме там, у промисловому серці України. Цей чоловік, доктор економічних наук і проповідник баптистської церкви, пройшов шлях від інженера до тимчасового президента, спікера парламенту та секретаря РНБО. Його біографія — це не просто хронологія дат, а вир подій, де економічні реформи переплітаються з вуличними протестами, а наукові трактати про тіньову економіку — з рішеннями, що врятували країну від краху.

У перші місяці після Революції Гідності, коли Янукович утік, а армія розвалювалася, Турчинов став тією сталевою рукою, що скерувала державу. З 23 лютого по 7 червня 2014 року він виконував обов’язки президента України та верховного головнокомандувача Збройних Сил, підписуючи перші укази про реформи силовиків і запуск АТО. Це був час, коли кожен день міг стати останнім для нації, але його рішучість — від перекриття кордонів до створення Нацгвардії — заклала фундамент сучасної оборони. А сьогодні, у 2026 році, він продовжує коментувати події війни в соцмережах, випускаючи книги, що розкривають закулісся влади.

Його історія вражає контрастами: від комсомольського активіста до борця з корупцією, від бізнесмена 90-х до автора трилерів, екранізованих на фестивалях. Турчинов не просто вижив у вихорі української політики — він формував її, ризикуючи всім.

Ранні роки: Сталь у крові та перші кроки

Дніпро 1964-го — місто заводів і амбіцій. Батько Олександра, Валентин Іванович, майстер спорту з волейболу, працював у спортивному клубі “Локомотив”, мати Валентина Іванівна виховувала сина в атмосфері працьовитості. Батьки розійшлися рано, тож хлопець ріс під крилом матері. Перша вчителька Віра Гордієнко згадувала його як допитливого учня, що вже тоді мріяв про велике.

Трудовий стаж розпочався на “Криворіжсталі” — вальцювальник, майстер цеху. Гарячий метал гартував не лише сталь, а й характер юнака. У 1987–1990 роках Турчинов очолював комсомольські структури: секретар райкому, завідувач відділу агітації Дніпропетровського обкому. Це був час перебудови, коли він координував Демократичну платформу в КПРС, кидаючи виклик системі зсередини. Перехід до журналістики став логічним: 1990–1991 — головний редактор Українського відділення ІМА-прес, де аналізував хаос розпаду СРСР.

Ці роки заклали основу — суміш інженерної точності та політичного чуття. Без зайвої патетики: Турчинов рано зрозумів, що сталь плавиться, але воля — ні.

Освіта та науковий прорив: Від технологій до тіней економіки

1981–1986 роки — Дніпропетровський металургійний інститут, технологічний факультет. З відзнакою, диплом про нові арматурні профілі. Але душа тягнула до економіки. 1994–1998 — завідувач лабораторії тіньової економіки Інституту НАН України, професор Київського національного економічного університету. Кандидатська дисертація 1995-го — про оподаткування, докторська 1997-го — “Тіньова економіка: методологія та механізми”. Понад 100 праць, монографій про корупцію й тоталітаризм.

Він розкривав, як тіньова сфера пожирає бюджет, пропонуючи моделі оптимізації. Ці ідеї пізніше лягли в Бюджетний кодекс. Турчинов — не теоретик у мармурі: його формули боролися з реальними “чорними дірами” 90-х, коли мафія правила вулицями.

Освіта дала інструменти, а криза — привід їх застосувати. Звідси й перехід до реформ: радник прем’єра Кучми 1993-го з мікроекономіки, голова комітету з демонополізації в Дніпропетровській ОДА 1992-го.

Бізнес-старт і перші партії: Хаос 90-х як трамплін

1991-й — Інститут міжнародних зв’язків, економіки, політики і права під його керівництвом. 1994-й — генеральний директор Інституту економічних реформ. Бізнес 90-х асоціюють з кооперативами: “Новатор”, де він нібито починав, але деталі розмиті. Зближення з Тимошенко 1997-го через ЄЕСУ — початок тандему, що змінить політику.

Створив “Громаду” 1993-го, але в 1998-му пішов через конфлікт з Лазаренком. Того ж року — депутат за списком “Громади”. Це епоха, коли бізнесмени ставали політиками: Турчинов монетизував знання про тінь, пропонуючи реформи проти мафіозі.

Хоча звинувачення в корупції лунали (газові схеми з Тимошенко), його роль — радше реформатор, ніж олігарх. За даними lb.ua, він фокусувався на інститутах, а не заводах.

Помаранчева революція: Лідер на барикадах

2002-й — депутат від БЮТ, голова фракції, Комітету з бюджету. Співавтор Бюджетного кодексу: пенсії й зарплати зросли вперше за роки. Координатор “Повстань, Україна!” — ГПУ хотіла арешту. 2004-й — Помаранчева: голова виконкому Комітету національного порятунку, заступник штабу Ющенка. Майдан став його ареною, де слова перетворювалися на намети й протести.

2005-й — голова СБУ (лютий–вересень). Перше розслідування газової мафії, реформа на розвідку й бюро. Відставка — через тиск за корупцію еліт. Це був бій з вітряками, але перші перемоги: справа “газової мафії” відкрита.

Віцепрем’єр і опозиція Януковичу

2006–2007 — депутат, заступник фракції БЮТ. Травень 2007 — перший заступник секретаря РНБО, запобіг ескалації. Грудень 2007 – березень 2010 — перший віцепрем’єр у Тимошенко. Кандидат у мери Києва 2008-го — друге місце. Після ув’язнення Тимошенко — лідер “Батьківщини”, об’єднав опозицію. 2012-й — депутат, комітет з інформатизації.

Цей період — опір режиму: акції, суди. Турчинов тримав партію, як штурвал у штормі.

Революція Гідності: Від штабу спротиву до президента

Листопад 2013 – лютий 2014: Штаб національного спротиву на Євромайдані. 22 лютого — спікер ВР. 23 лютого – в.о. президента, верховного головнокомандувача. Перший указ — генпрокурор Махніцький. Створив Нацгвардію, реформував МВС (звільнено тисячі), запустив АТО, децентралізацію. Уникнув дефолту, підписав закони для безвізу. Передав владу Порошенку 7 червня.

Це 100 днів вогню: від Криму до Донбасу. Його рішення — як скальпель, відрізали Януковича, оживили армію.

Ключові рішення в.о. президента

• Реформи силовиків: Звільнено десятки тисяч з МВС, СБУ; призначено нових.
• АТО: Звільнено території Донбасу, Широкине.
• Зовнішня політика: Закони для ЄС, заборона КПУ.
• Економіка: Запобіг дефолту, стабілізував бюджет.

Після списку: Ці кроки врятували державу, хоч критики звинувачували в “захопленні Донбасу”. Консенсус джерел — рятівник у кризі.

Секретар РНБО: Озброєння і стратегії

Листопад 2014 — депутат від “Народного фронту”. Грудень 2014 – травень 2019 — секретар РНБО. Стратегія безпеки, Воєнна доктрина, кібербезпека. Санкції проти 3000+ осіб. Ракети “Вільха”, “Нептун”, боєприпаси. Фінансування оборони з 1% до 5% ВВП. Перехід АТО на ООС. Орден Ярослава Мудрого 2018-го.

Посада	Період	Ключові досягнення
Голова СБУ	2005	Розслідування газової мафії
В.о. Президента	2014	Створення Нацгвардії, АТО
Секретар РНБО	2014–2019	Ракетне озброєння, доктрини

Джерела даних: uk.wikipedia.org, turchynov.com.

Релігія, сім’я та література: Людина за владою

Хрещений 1999-го в церкві “Слово життя” — баптист, диякон, проповідник. Прізвисько “Кривавий пастор” від критиків через АТО, але голова ХВЄ заперечує пасторство. Віра — опора: дружина Ганна (1970, завкафедрою в педуніверситеті Драгоманова), син Кирило (1992, юрист, служив у Нацгвардії).

Письменник: “Ілюзія страху” (фільм 2008-го), “Пришестя”, публіцистика в NYT. 2025-го — “Революція”, перша трилогія про закулісся Майдану, презентована у Львові. За даними видавництва Астролябія, книга розкриває інтриги, присвячена Героям Небесної Сотні.

Після 2019-го — без посад, але активний: штаб “ЄС” 2020-го, книга 2025-го. У 2026-му коментує війну, надихаючи на стійкість. Його біографія — урок: з металургії до стратегії, де кожен крок — як удар молота, що кує долю нації. А що далі? Війна триває, тож розмова з історією Турчинова тільки набирає обертів.