Київські двори 80-х наповнені ароматом свіжошитих блузок, які Олександр Соколовський шиє на кухні разом із мамою. Цей скромний старт у 1965 році народження перетворився на імперію легкої промисловості – групу компаній “Текстиль-Контакт”, що годує тисячі сімей і витримує ракетні удари. Сьогодні, на 61-му році, Соколовський не просто бізнесмен: він блогер з 75 тисячами підписників, волонтер, співзасновник Ukrainian Fashion Week і голос оптимізму в часи війни. Його стратегія – інвестувати $15 мільйонів у виробництво з 2022-го, релокувати фабрики з Польщі назад в Україну та мріяти про 5-7% щорічного зростання ВВП після перемоги.
Засновник “Текстиль-Контакт” довів, що український текстиль може конкурувати з турецьким і китайським, шиючи форму для НАТО та постільну білизну на експорт до 10 країн. Його девіз – “Роби те, у що віриш, і вір у те, що робиш” – пульсує в кожному пості Facebook і кожній інвестиції. А тепер розберемо, як цей інженер за фахом став легендою бізнесу.
Ранні роки: від металурга до перших стібків
14 травня 1965-го в Києві, в родині інженерів, з’явився хлопець, чиє ім’я згодом асоціюватиметься з м’якими тканинами та твердим характером. Батьки – типові радянські фахівці – прищепили сину любов до точності й праці. У 1989-му Олександр закінчує Маріупольський металургійний інститут (нині Приазовський державний технічний університет), мріючи про великі проєкти. Але реальність 90-х штовхає на інший шлях.
З 1989 по 1992-й він інженер у тресті “Південтеплоенергомонтаж”. Закон про індивідуальну трудову діяльність 1987-го стає каталізатором: кухня перетворюється на ательє. Жіночий одяг шиється вручну, продається на ринках. Це не гламур, а виживання – але з іскрою. “Ви не повірите, але перші блузки розліталися миттєво”, – згадує Соколовський у розмовах. До 1995-го з’являється перше ТОВ, імпорт тканин із СНД. Географія розширюється: Туреччина, Італія, Китай. Ритм заданий – текстиль стає пристрастю.
Імперія “Текстиль-Контакт”: від імпорту до повного циклу
Група компаній, народжена 1995-го, – це не просто магазини тканин, а екосистема. Сьогодні понад 30 тисяч найменувань: від батисту для суконь до вогнетривких матеріалів для ЗСУ. Філії в Харкові, Одесі, Дніпрі; склад завжди повний. Клієнти – ательє, дизайнери, фабрики по всій Україні та світу.
Ключові компанії групи розгортаються як оркестр:
- Текстиль-Контакт: імпорт і опт тканин. З 2001-го – Європа, Азія. Виробництво на ТК-Чернігів: бавовна, сатин, фланель.
- ТК-Фурнітура: 15 тисяч позицій – нитки, ґудзики, блискавки. Фабрика ниток “Барви” з 2017-го.
- ТК-Спецодяг: робочий одяг, взуття, СІЗ. Шиття для НАТО (польські солдати), ЗСУ.
- ТК-Домашній текстиль: постіль, штори, рушники. Експорт до Румунії, Данії, Ізраїлю.
- ТК-Стиль: верхній одяг на замовлення міжнародних брендів (з 2003-го на Чернігівській фабриці).
Раніше мережа TUSO (універмаги одягу, продана 2004-го Arber Group) і “Каштан” (гіпермаркети тканин). У 2002-му інвестує $12 млн у Донецький бавовняний комбінат “ТК-Донбас” – до 2014-го 65% бавовни України. Окупація забирає активи, але дух не ламає. Компанія сплачує 1,1 млрд грн податків з 2022-го, годує 140 тис. роздрібних клієнтів щороку (dane з tk.ua).
| Рік | Ключова подія | Інвестиції/Результат |
|---|---|---|
| 1995 | Заснування | Імпорт тканин СНД |
| 2002 | ТК-Донбас | $12 млн, 65% бавовни |
| 2006 | Ukrainian Fashion Week | Співзасновник |
| 2022-2026 | Війна, релокація | $15 млн інвестицій |
Джерела даних: forbes.ua, uk.wikipedia.org. Ця таблиця показує еволюцію – від стартапу до лідера з повним циклом.
Війна як каталізатор: $15 млн інвестицій і релокація з Європи
Ракети падають на склади в Києві, Запоріжжі, Чернігові – але Соколовський інвестує. З 2022-го $14,5-15 млн у нові лінії: неткані матеріали (синтепон січень 2025-го), ламінування (квітень 2025-го), лазерний розкрій, цифровий друк. Податки – 1,1 млрд грн. Стратегія: не тікати, а рости.
Кульмінація – релокація текстильної фабрики з Польщі. 65 фур обладнання розібрано, привезено до Чернігова. Монтаж триває, запуск до кінця 2026-го: виробництво тканин подвоїться до 900 тис. погонних метрів на місяць. “Найвдаліше рішення”, – каже Соколовський в інтерв’ю NV (лютий 2026). Розширення: в’язальне виробництво, швейні потужності в Лубнах, Борисполі, взуття в Чигирині. Експорт до 10 країн ЄС, Грузії, Ізраїлю.
Виклики? Атаки прокурорів, криміналки (закриті 2024-го), конкуренція з імпортом. Але фокус на довгу: “Без економіки не вистоїмо”. Його формула успіху – сильна армія, реформи, гарантії безпеки на 10-20 років.
Практичні кейси: як Соколовський масштабує бізнес у війну
- Релокація фабрики: 65 фур, $млн інвестицій, +100% виробництва. Урок: диверсифікуй ризики, повертайся додому.
- Експорт спецодягу: Форма для польських НАТО, ЗІЗ для HoReCa. Результат: стабільний дохід попри обстріли.
- Цифровізація: Лазерний крій, друк – скорочення втрат на 30%. Порада: технології рятують від логістичних криз.
- Податки та волонтерство: 1,1 млрд грн + допомога армії. Ефект: лояльність держави, команди.
Ці кейси – шаблон для середнього бізнесу: інвестуй у локальне, експортуй сміливо, тримай команду.
Громадський лідер: від Fashion Week до “Укрлегпрому”
З 2008-го Соколовський делегує операційку команді, фокусуючись на суспільному. Співзасновник Ukrainian Fashion Week (2006, з Іриною Данилевською) – 60+ учасників щосезону, глобальний вплив. Ініціатор Kyiv Fashion Park, президент Всеукраїнського об’єднання роботодавців легкої промисловості (“Укрлегпром”), член Федерації роботодавців України.
Експерт ProZorro (Transparency International), спікер форумів. Нагорода ВРУ 2018-го за інновації. Волонтер з 2014-го: оснащення армії, переселенці. Сьогодні – голова комітету оборонних закупівель легкої промисловості.
- Запустив UFW – підняв український фешн на світовий рівень.
- Створив “Укрлегпром” – лобіює реформи для галузі.
- Блогер: FB-пости про економіку, мотивацію, війну – 75k фоловерів.
Його пости – суміш гумору, аналізу й патріотизму: від арт-об’єктів у Мілані до флешмобів підтримки ЗСУ. “Не 100% гарантій, поки Путін живий”, – різко про безпеку.
Візія майбутнього: зростання на 5-7% і текстильний бум
Соколовський бачить післявоєнну Україну як текстильний хаб: реформи (суди, дерегуляція, страхування ризиків), інвестиції на Схід/Південь. Плани TK-Group: роботація, експорт, нові фабрики. “Різке зростання не автоматичне – потрібні гарантії”, – підкреслює в NV.
Його ентузіазм заразливий: бізнес як гра в довгу, де перемога – не маржа, а країна на ногах. Від кухні до 15 тис. клієнтів – це історія, що надихає тисячі підприємців. А що далі? Нові релокації, мода, експорт – розмова триває.