У світі українського бізнесу та політики Олександр Романович Онищенко — фігура, що викликає шквал емоцій: від захоплення спортивними досягненнями до обурення через гучні корупційні схеми. Народжений у 1969 році в маленькому радянському містечку Матвіїв Курган Ростовської області, він пройшов шлях від офіцера з німецькою мовою до нафтогазового магната, депутата Верховної Ради та президента Федерації кінного спорту України. Справжнє ім’я — Олександр Раджабович Кадиров — він змінив на Онищенко, ніби скидаючи старі тіні минулого, але вони повернулися бумерангом у формі кримінальних справ на мільярди гривень.
Його імперія зросла на газових родовищах, а впала через “газову схему” 2013–2016 років, де державі завдали збитків на 740 мільйонів гривень, а загальний масштаб — понад 1,6 мільярда. У 2016-му позбавлений недоторканності, він утік за кордон, оселився в Німеччині як резидент і досі уникає українського правосуддя. Станом на 2026 рік судові процеси тривають заочно, санкції РНБО тиснуть, а спортивні звання відібрано — історія, гідна голлівудського трилера.
Але за фасадом гламуру з Жан-Клодом Ван Даммом і Періс Хілтон ховається жорстка реальність олігархічного світу: зв’язки з “Партією регіонів”, компроматні “плівки” на Порошенка та вічна гра на межі закону. Розберемо, як скромний хлопець з узбецько-російської родини став символом епохи “дикого капіталізму” в Україні.
Раннє життя: від радянського офіцера до київських “розборок”
31 березня 1969 року в Ростовській області з’явився на світ хлопчик у родині Раджаба Кадирова, високопосадового міліціонера МВС СРСР, який згодом став генерал-майором і заступником міністра внутрішніх справ Узбекистану. Мати, Інесса Петрівна, теж грала ключову роль у його бізнес-епопеї. Батько, засуджений за знущання у в’язницях, залишив сину не лише гени, а й перші уроки виживання в жорсткому світі.
У 1990-му Олександр закінчив Харківське вище військове училище тилу, де вивчав німецьку та англійську — мови, що згодом відкрили двері в Європу. Служба в радянській армії в Німеччині загартувала характер, але справжній “університет життя” чекав у 1990-х у Києві. За чутками з неофіційних джерел, він входив до угруповання “Киселя” на Владимирському ринку, збирав “дань” і навіть мав прізвисько “Татарин” за боксерські таланти — майстер спорту.
Ці роки — суміш адреналіну та ризику. Онищенко не приховував: “Я пройшов вогонь і воду”, — і це не метафора. З рекетирських “бригад” він швидко перейшов до легального бізнесу, але тіні минулого переслідували, коли НАБУ копало глибоко.
Бізнес-імперія: газ як золото 90-х
З 1990 по 1997 рік Онищенко занурився в паливно-енергетичний сектор — постачання газу з Туркменістану та Узбекистану, де зв’язки батька стали золотою жилою. Компанії на кшталт “Оріон-Київ” та ТОВ “Нафтогаззбут” росли, як на дріжджах. У 2009-му — 100% у “Надра Геоцентр”, що шукало родовища та видобувало газ. 2011-го купив 90% ПАТ “Пласт” — видобуток нафти й газу.
Журнал “Фокус” двічі ставив його в топ-200 найбагатших: 182-е місце в 2011-му ($37,7 млн), 179-е в 2012-му, 146-е в 2013-му ($65,2 млн). Активи вражали: маєтки біля Києво-Печерської лаври, ділянки на 400 тисяч м², Mercedes-флотилія, приватний літак Embraer Legacy 600 за $20 млн. Фонд “Родина” та TOP Ukraine фінансували “Міс Україна”, де одеситки домінували — чутки про “VIP-послуги” гуляли, але без доказів.
Перед таблицею ключових бізнес-актів: ось як виглядав пік імперії.
| Компанія | Частка | Сфера | Рік входження |
|---|---|---|---|
| ТОВ “Надра Геоцентр” | 100% | Видобуток газу | 2009 |
| ПАТ “Пласт” | 90% | Газ і нафта | 2011 |
| Футбольний клуб “Арсенал-Київ” | Власник | Спорт | 2013 ($20 млн) |
Джерела даних: uk.wikipedia.org, file.liga.net. Ця таблиця ілюструє, як газ став фундаментом, але й міною уповільненої дії — “Промінвестбанк” у 2016-му стягнув з нього 428 млн грн боргу. Бізнес процвітав на державних контрактах з “Укргазвидобуванням”, що й призвело до краху.
Політичний підйом: від лавки запасних до комітету з енергетики
Політика для Онищенка — логічний крок: 2007-го помічник міністра МНС, 2010-го депутат Київської облради від “Партії регіонів”. 2012-го — мажоритарник по 93-му округу (Васильків), профінансував приїзд Ван Дамма для піару. У Раді VII скликання — у фракції ПР, VIII — самовисуванець у групі “Воля народу”, заступник комітету з паливно-енергетичного комплексу.
- Вплив на екологію: нібито “приватизував” міністра Шевченка, який пішов у відставку 2015-го.
- Фінансування медіа: купував “112 Україна” за дорученням Порошенка, за його “плівками”.
- Підкуп депутатів: позиціонував себе посередником, оплачував анти-Яценюк кампанії.
Ці маневри додавали ваги, але й привертали увагу НАБУ. Перехід від Януковича до Порошенка — класичний олігархічний джаглінг, де лояльність міняється за вигідними контрактами.
Газова схема: крадіжка століття чи бізнес як зазвичай?
Серце скандалу — 2013–2016 роки. Підконтрольні фірми (“Пласт”, “Надра”) видобували газ для “Укргазвидобування” за заниженими цінами через фіктивні біржі, перепродавали дорожче посередникам, різницю — у готівку та офшори. Збитки: 740 млн грн прямих, 2 млрд недоотриманих податків. Група з 29 осіб, включаючи матір Інессу.
- Видобуток за пільговими умовами.
- Перепродаж через ланцюг “прокладок”.
- Виведення готівкою — понад 500 тис. доларів вилучено при обшуках.
НАБУ почало в грудні 2015-го. 16 червня 2016-го — подання Луценка на недоторканність. Рада скасувала 5 липня. Підозра за статтями 255 (ОЗУ), 191 (привласнення), 209 (відмивання). Онищенко заперечував: “Це політичне переслідування!” Але факти накопичилися, як газ у родовищі.
Цікаві факти
Ви не повірите, але Онищенко — олімпієць! У 2008-му в Пекіні та 2012-му в Лондоні змагався з кінного спорту, вибув у першому раунді, але президент ФКСУ з 2002-го. Купив кінний завод у Бельгії 2000-го. Зустрічав Ван Дамма, Сталлоне, Хілтон — піар на зірках. У 2026-му позбавлений спортивних звань за санкціями. Літак PH-ARO — його “крила свободи”.
Втеча та судова епопея: від Лондона до німецького резидентства
27 липня 2016-го — підозра, 29-го — втеча до Лондона з проханням притулку. Виявлено грецький паспорт (жовтень), РФ громадянство (грудень, справа за держзрадою ст. 111). Мати заарештована в Іспанії 2017-го. Інтерпол відмовив у розшуку. 2019-го — арешт в Аахені, але німецький суд відмовив в екстрадиції (2020). 2022-го — резидент Німеччини, купив хутір Gut Einhaus.
Вирок ВАКС: 5 квітня 2024-го — 15 років заочно з конфіскацією. Скасовано апеляцією 20 травня 2025-го. 12 січня 2026-го — вдруге дозвіл на заочний розгляд. Санкції РНБО з 22 червня 2025-го, США — 2021-го за вибори. Живе в Анкумі, народив доньку 2021-го.
Спорт і гламур: вершник з голлівудським шлейфом
Кінний спорт — його пристрасть з 30 років. Віце-президент ФКСУ з 1998-го, президент з 2002-го. Олімпіади, національна збірна — financed сам. Купив “Арсенал-Київ” 2013-го за $20 млн, але клуб згас. Гламур: “Міс Україна”, зірки на фото. Але в 2026-му звання відібрано — спорт відвернувся від “втікача”.
Цей контраст — вершник на коні й утікач у літаку — робить його персонажем епосу.
Особисте життя: родина в епіцентрі бурі
Дружина Ксенія Кузьменко (розлучення 2009), діти: донька Діана (1994), син Олександр (2002), син Роман (2017 від гімнастки Анни Різатдінової), донька (2021, Анкум). Стосунки з моделлю Фабечіч, Онопко. Мати Інесса — ключова в схемах, заарештована заочно. Брати? Молодший помер, деталі туманні.
Життя в розкоші: Монако, маєтки, але арешти 2016-го — 42 приміщення, 10 квартир, 9 будинків на 315 млн грн. Сьогодні — спокійне німецьке село, але тінь санкцій висить.
Статус 2026: олігарх під прицілом
У Німеччині Онищенко — резидент, під санкціями, суди тягнуться. Компромат “плівки” на Порошенка передані США, але ефект нульовий. Фото з Ван Даммом 2025-го — “любов до Путіна”? Шокуюче, але типово для таких фігур. Його історія — дзеркало української еліти: від бруду 90-х до європейського прихистку. Чи повернеться? Поки що грає в довгу, як у кінному марафоні.