Олександр Григорович Маркушин, народжений у серці Київщини, у мальовничому Ірпені 13 квітня 1980 року, пройшов шлях від звичайного хлопця з провінційного містечка до міського голови, чиє ім’я гримить у новинах України. З 2020 по липень 2025-го він керував Ірпенем, стикаючись із викликами миру, жахами російської окупації та шаленими звинуваченнями в корупції. Його історія — це суміш героїзму на фронті оборони міста, амбітних проєктів відновлення та гострих конфліктів із опонентами, що досі не вщухли станом на весну 2026-го.
У перші місяці повномасштабного вторгнення Маркушин став одним із символів опору: координував евакуацію, організовував тероборону й особисто ховався від обстрілів у підвалах. Орден “За мужність” III ступеня, вручений у березні 2022-го, — не просто папірець, а визнання тих днів, коли Ірпінь тримався на чесному слові та кулях. Але після перемоги над окупантами хмари скупчилися: обшуки, арешти, підозри в розтратах і навіть незаконному виїзді за кордон. Чи герой він чи жертва політичних ігор? Розберемося по поличках, спираючись на реальні події.
Ірпінь, з його зеленими парками та близькістю до Києва, завжди приваблював амбітних. Маркушин виріс тут, вдихаючи запах сосен і чуючи гудіння потягів. Два сини — його головна гордість, хоч один із них тимчасово жив у Італії, що й стало приводом для скандалу. Цей чоловік не просто політик: він інженер, юрист, управлінець, який намагався поєднати все в одній долоні влади.
Дитинство та сходження освітніми сходами
Школа №2 в Ірпені закінчена в 1997-му з дипломом, що відкривав двері до серйозних вишів. Спочатку Київський національний університет будівництва й архітектури — факультет міського будівництва та господарства. Там Маркушин опанував ази, які згодом знадобляться для керування інфраструктурою: як будувати дороги, водогони, парки. Потім юридичний факультет Національного університету державної фіскальної служби — знання законів стали його щитом у політиці.
Кульмінація — магістратура в Національній академії державного управління при Президентові в 2020-му, спеціальність “Публічне управління та адміністрування”. Цей диплом, отриманий напередодні виборів, став ідеальним трампліном: мер не з вулиці, а з дипломом еліти. Уявіть: хлопець, що виріс на ірпінських вулицях, раптом у кабінетах влади. Це не казка, а реальний ріст, де кожна освіта — цеглина в фундаменті кар’єри.
Родина підтримувала: дружина й сини завжди поруч, хоч деталі приватного життя Маркушин тримає під замком. Декларації показують скромне життя — квартира в Ірпені, авто, трохи готівки, — але опоненти копирсаються в пошуках “чорних схем”.
Від водоканалу до заступника мера: професійний ривок
Кар’єра почалася в 2010-му з посади директора ПП “Палій” — малого бізнесу, де вчився керувати людьми й ресурсами. З 2012-го — заступник, а з 2016-го директор комунального підприємства “Ірпіньводоканал”. Тут він уперше вкусив влади: водопостачання, каналізація, тендери — усе, що тримає місто на плаву. За роки керівництва модернізували мережі, зменшили втрати води, хоч критики твердять про “свої фірми”.
У 2018-му стрибок: перший заступник міського голови. Попередник Володимир Карплюк — фігура контроверсійна, з антикорупційними справами, — залишив Маркушину спадщину сумнівних проєктів. Але саме тоді Ірпінь розквітав: нові школи, парки, дороги. Маркушин усе це реалізовував, набираючи ваги в очах громади.
Цей етап — школа виживання. Політика в Ірпені — як шахи з забудовниками: один хід — і ти в пастці. Маркушин навчився маневрувати, але й накрутив ворогів.
Політичний дебют і тріумф на виборах 2020-го
Депутат Ірпінської міськради VI скликання в 2010-му від “УДАРу” — округ №5, де довіряли місцевому. У 2015-му переобрання від “Нових облич” — партія, що асоціювалася з реформами. Ці роки — голосування за бюджети, землі, проєкти. Критики з Chesno.org відзначають підтримку забудови заплав Романівки, Стоянки, табору “Восток”, зміну статусу лісу “Потоки”. “Зрада зелених зон!” — кричали активісти. Але Маркушин бачив у цьому розвиток: більше житла, податки.
- 2010: Перший мандат від УДАРу — фокус на інфраструктурі, перші кроки в раді.
- 2015: “Нові обличчя” — партія Карплюка, голоси за урбанізацію.
- 2020: Мерські вибори — 45,42% голосів, перемога над конкурентами.
Після списку — коментар: ці перемоги не випадкові. Громада втомилася від старих еліт, хотіла свіжого подиху. Маркушин став обличчям змін, обіцяючи прозорість і розвиток.
Мерство в епіцентрі війни: героїзм оборони Ірпеня
24 лютого 2022-го вибухи розірвали спокій. Росіяни йшли з трьох боків, Ірпінь — форпост Києва. Маркушин не втік: координував тероборону, евакуацію 30 тисяч жителів. “Ми триматимемося!” — його слова в ефірах надихали. Місто стало пеклом: бої за мости, міномети, загиблі герої як Паша Лі чи Сергій Смірнов.
27 лютого росіяни намагалися прорватися — відсічена українськими силами. Маркушин ховався в укриттях, спілкувався з ЗСУ. Звільнення 28 березня — тріумф. Орден “За мужність” — за особисту мужність. Він супроводжував Джастіна Трюдо, показуючи руїни світовим лідерам.
Ці дні загартували: від звичайного мера до воїна. Ірпінь запам’ятав його не паперами, а стійкістю.
Відбудова Ірпеня: амбіції та реальність
Понад 50% будівель зруйновано. Маркушин запустив фонд відновлення з Карплюком і Тарутою, обіцяв 50 тис. м² соціального житла. Угоди з італійцями, німцями, ВТО. Відвідини Бундестагу, туризм — усе для інвестицій. Бюджет на відбудову — сотні мільйонів, хоч не все освоїли (лише 64 млн з 250 у 2024-му, за критиками).
| Рік | Досягнення | Бюджет (млн грн) |
|---|---|---|
| 2022 | Евакуація, тероборона | Екстрений |
| 2023 | Фонд відновлення | 250 |
| 2024 | Міжнародні угоди | 497 (Біг Буд) |
Джерела даних: uk.wikipedia.org, chesno.org. Таблиця ілюструє амбіції, але й проблеми: тендери на фірми з окупованих територій, “мертві душі” в Муніципальній варті.
Хмари скандалів: від забудови до арештів
Забудова — вічний камінь спотикання. Голоси за “Потоки”, Романівку — екологи в шоці. 2021: придбання приміщення за завищеною ціною від фірми Карплюка. Обшуки 2024: розтрата (ст. 191 ККУ). Серпень 2022: виїзд до Італії до сина — підозра в незаконному перетині кордону.
Січень 2025: арешт, застава 30 млн, домашній арешт. Протести ірпінців: “Руки геть від героя!” Квітень: скасування арешту апеляцією. Липень: рада припиняє повноваження — Анжела Макеєва в.о. Маркушин кричить: “Реванш Карплюка!” Жовтень 2025: нова підозра в списанні нерухомості. На 2026-й — справи тривають, контрабанда авто під гуманітарку.
Його бізнес: ТОВ “МАГ-13” з білбордами, зв’язки з фірмами на тендерах. Зарплатгейт: 17 млн на “мертві душі”. Але Маркушин парирує: політзамовлення.
Цікаві факти про Олександра Маркушина
- Орден “За мужність” вручено лично Зеленським — один із перших мерів-героїв.
- Його Instagram — 9,6 тис. фоловерів, де пости про війну чіпляють мільйони.
- Власне судно “Крим” у декларації — екзотичний штрих для ірпінця.
- Виїзд до Італії 2022-го врятував сина, але коштував посади.
- Співзасновник фонду з олігархом Тарутою — сумнівний дует для відбудови.
Ці перлини роблять його не картонною фігурою, а живою легендою з тараканами.
Що чекає попереду: політичне майбутнє екс-мера
На весну 2026-го Маркушин — вільний, але під прицілом ДБР. Судові марафони тривають, Ірпінь розвивається без нього, та фанати вірять у реванш. Чи повернеться? Політика — як ріка: звивиста, непередбачувана. Його історія вчить: героїзм не броня від помилок, а стійкість — ключ до виживання.
Ірпінь пам’ятатиме тих, хто тримав стрій. Маркушин — частина цієї саги, з плюсами й мінусами, що робить його справжнім.