Краматорськ, місто на Донеччині, де кожен день лунає від відлуння далеких вибухів, тримається на плечах лідерів на кшталт Олександра Гончаренка. Народжений тутешнім краєм у 1974 році, він став мером у 2020-му й очолив міську військову адміністрацію під час повномасштабної війни. Зараз, у 2026-му, Гончаренко координує евакуацію, виплати компенсацій і ремонт під вогнем, перетворюючи руїни на символ стійкості. Його постать викликає суперечки – від похвали за виживання міста до питань про минуле й родинні бізнеси.
З дитинства в промисловому краї, де гудуть заводи, Олександр Васильович вибудовував шлях від оператора комп’ютерів до топ-менеджера й політика. Сьогодні Краматорськ – лише 17 кілометрів від лінії фронту, і мер регулярно звітує про обстріли, як-от серію ударів у березні 2026-го, коли загинули люди. Але паралельно йде робота: понад 400 мільйонів гривень виплат за пошкоджене житло у 2025-му, нові укриття, хаби для переселенців.
Ранні роки: коріння в промисловому Краматорську
11 серпня 1974 року в селищі Біленьке Краматорської громади з’явився на світ Олександр Гончаренко. Цей край, де металургійні гіганти формують горизонт, став його першим університетом життя. У 1991-му він закінчив краматорську школу №22 – типову для радянських часів, з акцентом на точні науки. Перехідний період 90-х, хаос приватизації й дефіцит, загартував характер: юнак одразу пішов у бізнес, не чекаючи диплома.
Освіта не підвела – з 1995 по 2000 рік Донецький національний університет дав спеціальність “фінанси та кредит”, кваліфікацію економіста. Додатково Гончаренко вивчав економіку підприємства в Бернському університеті, опанував англійську й німецьку досконало. Ці знання стали фундаментом для кар’єри, де числа й угоди важили більше за слова. Уявіть: поки однолітки шукали першу роботу, він уже керував продажами на заводах.
Бізнес-шлях: від оператора до директора гіганта
Кар’єра Гончаренка – це сходинки успіху в металургії, символу Донбасу. 1991–1996: оператор ЕОМ у спільному підприємстві “Фистаг Вікторія” – перші кроки в комп’ютеризованому світі. 1997: директор ТОВ “Всі споживчі товари”, комерційний директор “Краматорської багатогалузевої компанії”. Швидкий ріст: 1998–2000 гендиректор “Satelite net Service”.
З 2000-го – на ПАТ “Енергомашспецсталь” (ЕМЗ), де пропрацював 20 років. Спочатку керівник комерційного управління, потім заступник з комерції (2002–2006), з маркетингу (2006–2007), і нарешті директор з маркетингу та збуту (2007–2020). Тут, серед ковальських молотів і контрактів на мільйони, він навчився вести переговори, прогнозувати ринки. ЕМЗ – ключовий постачальник спецсталі для енергетики, і Гончаренко розширював експорт, роблячи завод прибутковим у кризах.
Цей досвід – не просто посади, а школа виживання в донбаських реаліях, де бізнес переплітається з політикою. Звільнився 17 листопада 2020-го, одразу після обрання мером.
Вступ до політики: від Партії регіонів до мерства
Політика кликала 2010-го: Гончаренко переміг на мажоритарці в Ясногірці від Партії регіонів, став депутатом Краматорської міськради VI скликання. Очолив планово-бюджетну комісію – ключову для фінансів міста. 2014: довірена особа нардепа Максима Єфімова на виборах. 2015: переобраний від “Наш край” VII скликання, голова комісії з соцекономрозвитку, бюджету, фінансів.
Кульмінація – місцеві вибори 2020-го. Самовисуванець з підтримкою ОПЗЖ, “Наш Краматорськ” Єфімова та “Слуги народу”. Перший тур: 48,61%, другий – 57% проти Андрія Панкова. 18 листопада вступив мером. Програма “Краматорська стратегія” обіцяла модернізацію, і місто повірило.
Мерство до вторгнення: перші реформи
До 24 лютого 2022-го Гончаренко встиг змінити обличчя Краматорська. Запустили демонтаж нелегальної реклами – “У Краматорську є на що подивитися і без реклами!” Зменшили МАФи, уніфікували квитанції за комуналку, оптимізували транспортні маршрути, ввели єдиний контакт-центр. Збільшив штат виконкому до 6 заступників, створив нові управління.
Але критика лунала: підвищення тарифів на опалення, ігнор депутатських ініціатив щодо тероборони. Та місто почало дихати легше – менше хаосу на вулицях, більше порядку в послугах. Це був спокій перед бурею.
Війна в Краматорську: Гончаренко як голова МВА
4 липня 2022-го указом Президента Гончаренко очолив Краматорську МВА. Місто в епіцентрі: 853 обстріли за 4 роки, 7252 тривоги на 14530 годин. Відстань до ворога – 17 км. Мер став голосом громади в Telegram і Facebook, щоденно звітуючи про удари, як-от 6 березня 2026-го – КАБи по приватному сектору.
Перші кроки: евакуація (пункти, транспорт), укриття (6 стаціонарних, адреси секретні), оборонні “зуби дракона”, траншеї. Добровольчий батальйон охороняє інфраструктуру. Компенсації: 50 тис. грн за пошкодження житла, 20 тис. за поранення/загибель. У 2025-му – понад 400 млн грн виплат.
Реконструкція: киснева станція (7 млн грн), томограф для лікарень, екскаватор (10+ млн), ремонт доріг (24,2 млн), світлофори. Меморандум з Перечином (Закарпаття) – релокація Першого ліцею (52+ млн). Хаби для ВПО, пільги бізнесу. Краматорськ виживає, бо мер не спиняється – навіть випускні 2025-го провели в укриттях для 857 випускників.
| Рік | Ключові заходи | Обсяг фінансування/результат |
|---|---|---|
| 2022 | Евакуація, укриття | Тисячі врятованих життів |
| 2023 | Компенсації, ремонт труб | Мільйони грн |
| 2024 | Оборонні споруди, хаби | 52+ млн на ліцей |
| 2025 | Виплати за пошкодження | Понад 400 млн грн |
| 2026 | Звіти про обстріли, відновлення | Продовження робіт |
Дані з freeradio.com.ua та krm.gov.ua. Ця таблиця ілюструє системність: від порятунку до відбудови.
Сім’я Гончаренка: бізнес, переїзди й суперечки
Одружений з Христиною (Крістіною) Вікторівною Гончаренко (1981 р.н.), стилісткою, лайфстайл-коучем, ФОП у Києві з одягом. Вона співзасновниця “Краматорський кролик” (кролівництво, корми), ПП “Астон” (лиття металу), “Альтернатив електрик”, “Свідевець Енерго” (енергия). Донька Євгенія (2003 р.н.) навчається в елітних школах Києва та Франції, з матір’ю в Парижі чи Ніцці.
Батько Василь – екссаніпідеміолог Краматорська, мати Ніна – бізнесвумен з кроликів, “Протос” (метал), “Офіс Центр 2” (оренда). Брат Сергій – екскерівник департаментів ОДА, звільнений 2024-го за корупцію, заарештований 2025-го. Родинні активи: сотні га землі, квартири, будинки – оцінка ~2 млн дол. Критики бачать конфлікт: бізнес дружини/матері в металі й енергетиці перетинається з минулою роботою мера на ЕМЗ.
- Продаж “Краматорського кролика” 2021-го за 6 млн грн – підозри у фіктивності.
- Майно батьків: 53 об’єкти на матір, 38 на батька.
- Декларація 2024: зарплата 1,3 млн грн, готівка 4,2 млн; 2025: авто Audi Q3 за 2 млн.
Ці зв’язки додають емоцій дискусіям: чи слугують вони місту, чи створюють тінь корупції? Гончаренко декларує прозорість, але розслідування тривають.
Цікаві факти про Олександра Гончаренка
- Поліглот: вільно говорить англійською й німецькою, що допомогло в бізнесі й за кордоном.
- Військовозобов’язаний, але службу не проходив – фокус на цивільному управлінні.
- Нагороди: “Знак Пошани” ДонОДА (2022), орден “За заслуги” III ст. (2024).
- Скандальний твіт 2023: матюки на критиків – “не пи*дить”, що шокувало частину громади.
- Поїздка до Ніцци 2023-го замість Словаччини – для доньки, але під пильними поглядами.
Ці деталі роблять його не просто чиновником, а живою людиною з характерами й помилками.
Критика й виклики: від минулого до сьогодення
Прошло з Партією регіонів – пляма на репутації для декого. Зв’язки з Єфімовим (ОПЗЖ) досі згадують. Скандали закупівель: ремонт будинку за 18 млн (завищено вдвічі), троянди за 600 тис., монополія ритуальної служби. Брат під слідством посилює підозри. Декларації: витрати перевищують доходи, продаж фірм – під питанням.
Та в часи, коли Краматорськ чує сирени щодня, пріоритети змінюються. Гончаренко блокує тролів у соцмережах, але тримає мікрофон: випускники з 200 балами НМТ 2025-го, ремонт доріг попри обстріли. Його стиль – грубий, але ефективний, як донбаський молот. Місто тримається, і це головне.
Краматорськ продовжує жити: нові хаби, світлофори, надія на перемогу. Олександр Гончаренко – її втілення, з усіма відтінками сірого.