У серці промислового Кременчука, де гудуть заводи й тече Дніпро, 21 червня 1969 року з’явився на світ Олег Іванович Попенко – чоловік, чиє ім’я нині асоціюється з гострими дискусіями про тарифи, блекаути та виживання в комунальному хаосі. Від скромного вчителя історії до голови Спілки споживачів комунальних послуг України, його шлях – це суміш наполегливості, економічного чуття та пристрасті до захисту прав звичайних українців. Сьогодні, у 2026 році, коли енергосистема країни трещить по швах від ракетних ударів і морозів, Попенко стоїть на передовій, розкриваючи правду про те, чому світло миготить, а рахунки ростуть.
Його біографія – не сухий перелік дат, а історія адаптації до бурхливих змін: від радянської армії до бельгійських бізнес-шкіл, від вагонних заводів до київських громадських рад. Олег Попенко довів, що знання історії допомагають передбачати кризи, а економічна хватка – виживати в них. Розпочавши з уроків про минуле, він перейшов до формування майбутнього комуналки, де кожен будинок стає фортецею для родин.
Кременчук сформував його характер: місто на воді, з потужними підприємствами, де промисловість диктує ритм життя. Тут юний Олег вчився поєднувати теорію з практикою, а перші кроки в професії заклали фундамент для експертності в енергетиці та ЖКГ.
Раннє життя та шлях до знань
Кременчук 70-х – це запах металу від Крюківського вагонзаводу, гамір шкільних дзвінків і мрії про стабільне майбутнє в Союзі. Олег Попенко виріс у цій атмосфері, де праця на виробництві була нормою, а освіта – квитком до кращого. У 1986 році він вступив до Полтавського державного педагогічного інституту на історичний факультет, обравши спеціальність “учитель історії та права”. Навчання тривало до 1993-го, перерване службою в радянській армії з 1987 по 1989 рік – типовий етап для покоління, що застало перебудову.
Армія загартувала дисципліну, а інститут дав розуміння коренів суспільних змін. Диплом учителя історії став першим кроком, адже знати минуле – значить уміти керувати сьогоденням, як любить повторювати сам Попенко в інтерв’ю. Після випуску він не пішов у школу одразу, а доповнив освіту економікою: 1998–2000 – Кременчуцький політехнічний університет, диплом менеджера-економіста.
Амбіції росли: 2004–2006 – Міжнародний інститут менеджменту “МІМ-Київ” з управління зовнішньоекономічною діяльністю. Кульмінація – стажування в Льовенській бізнес-школі в Бельгії в липні 2006-го, де він отримав сертифікат з європейської інтеграції, маркетингу та стратегії. Уявіть: скромний кременчужанин серед європейських топ-менеджерів, вивчає, як інтегрувати Україну в глобальний бізнес. Пізніше, 2018–2020, Національна академія державного управління при Президентові України закріпила статус стратега.
Від шкільного класу до заводських цехів
Серпень 1993-го: Олег Попенко стає вчителем історії та права в гімназії №6 Кременчука. Два роки він пояснює підліткам уроки революцій і конституцій, але промислове місто манить реальними викликами. У липні 1995-го – стрибок на Крюківський вагонобудівний завод: інженер, начальник бюро взуттєво-залізничного комплектування, потім бюро вексельної та аналітичної роботи. До 2000-го він освоював логістику, фінанси в гігантському підприємстві, де будували вагони для всієї країни.
Це був час хаосу 90-х: гіперінфляція, дефолти, але Попенко маневрував майстерно. З червня 2000-го – “Кленовий лист+”: від економіста з матеріально-технічного постачання до комерційного директора й заступника голови правління. Компанія виробляла металеві конструкції для будівництва – галузь, де криза породжувала можливості. П’ять років інтенсивного зростання, де кожен договір – як битва за виживання.
- Економіст МТС: аналіз ринків, постачання сировини в умовах дефіциту.
- Начальник відділу збуту: розширення продажів по Україні.
- Комерційний директор: стратегії, що вивели фірму в лідери регіону.
Ці ролі навчили його нюансів торгівлі та фінансів, які згодом знадобляться в комуналці. Після “Кленового листа” – короткий, але яскравий етап у “Укрбудресурсах” (2005–2006, комерційний директор), де фокус на будівельних ресурсах.
Фінанси, інвестиції та переїзд до столиці
Вересень 2006 – листопад 2007: радник першого заступника голови правління “Родовід-Банку”. Банк, що кредитував промисловість, став школою фінансової стабільності. Потім 2008–2012: директор ПП “Ніветра” – приватний бізнес у сфері послуг. З 2007-го по 2015-й – заступник директора КП “Кременчук-Інвест” і керівник “Полтавапаливо”, де торкався енергетики вперше: паливо, інвестиції в інфраструктуру.
Червень 2015 – серпень 2016: партнер-засновник “Українські енергетичні інвестиції” – прямий крок до сектору, що визначить його долю. Вересень 2016 – серпень 2019: фінансовий директор КП “Керуюча компанія з управління житловим фондом Дарницького району Києва”. Переїзд до столиці! Тут Олег занурився в буденність комуналки: тарифи, ремонт, скарги жильців. Дарницький район – з тисячами багатоповерхівок – став лабораторією його ідей.
Август 2019: голова комітету з питань ЖКГ, благоустрою, екології Громадської ради при КМДА. Радник заступника голови КМДА Петра Пантелєєва. Літо 2020-го – народження Спілки споживачів комунальних послуг, яку він очолив. Травень 2022: БФ “Довіра та допомога” для підтримки в часи війни.
| Період | Посада | Компанія/Організація |
|---|---|---|
| 1993–1995 | Вчитель історії та права | Гімназія №6, Кременчук |
| 1995–2000 | Інженер, начальники бюро | Крюківський вагонзавод |
| 2000–2005 | Економіст–комерційний директор | “Кленовий лист+” |
| 2005–2006 | Комерційний директор | “Укрбудресурси” |
| 2006–2007 | Радник | “Родовід-Банк” |
| 2016–2019 | Фінансовий директор | КП Дарницького району ЖКГ |
| 2020–дотепер | Голова | Спілка споживачів комунальних послуг |
Таблиця ілюструє еволюцію: від освіти до лідерства. Джерела: my.ua, telegraf.in.ua.
Політичні амбіції та громадський вплив
Політика кликала в 2014-му: кандидат у нардепи по округу №146 від партії. У 2020-му – список “Батьківщини” до Київради, округ 2. Не пройшов, але досвід посилив авторитет. Сьогодні Попенко – не політик, а експерт: коментарі в NV, OBOZ.UA, YouTube. Його Telegram t.me/OlehPopenko – джерело аналізів блекаутів.
Спілка споживачів – його перлина. Заснована 2020-го, об’єднує тисячі, бореться за прозорі тарифи. У 2022–2026, під час війни, Олег розкриває схеми: чому Херсон без світла, а Київ тримається. Тон його виступів – гострий, як кременчуцька сталь: “Не панікуйте, готуйте генератори!”
Енергокриза 2025–2026: голос правди
Січень 2026-го: морози до -15°C, ракети по ТЕЦ. Попенко прогнозує: Київ без світла по 20–22 години. У інтерв’ю Главреду (грудень 2025) він розкрив, чому ключова підстанція зруйнована, а ремонти гальмуються. “Росіяни б’ють по слабких місцях, але наша деградація почалася раніше”, – емоційно заявляє він.
У жовтні 2025-го на ТСН: “50 слюсарів не врятують 8 тисяч будинків!” Він закликає ОСББ до автономії: сонячні панелі, акумулятори. Його поради практичні – від утеплення до судів з монополістами. У 2026-му Попенко критикує тарифи: газ, електрика – “рекордні борги українців через неефективність”.
Цікаві факти з життя Олега Попенка
- Стажування в Бельгії 2006-го: вивчав, як Європа інтегрує енергоринки – знання, що рятують Україну нині.
- Засновник БФ “Довіра та допомога” у 2022-му: допомога родинам у блекаутах, генератори для фронту.
- Прогноз 2025-го: “Київ без світла на Новий рік” – збулося частково, посиливши довіру.
- Сімейний тандем: дружина Вікторія підтримує в активізмі, діти – Таїсія (2000 р.н.) та Костянтин (2010 р.н.) – гордість.
- Хобі: аналіз даних енергосистеми, як шахова партія проти агресора.
Ці штрихи роблять його не просто експертом, а людиною з душею.
Сім’я та особисте: опора в бурях
Вікторія Андріївна Попенко, 1977 р.н., – партнерка в житті й бізнесі. Разом виростили дочку Таїсію (25 років) та сина Костянтина (16 років). Сім’я – як міцний будинок: утеплена любов’ю, готова до морозів. Олег ділиться: у FB пости про родину переплітаються з аналітикою, нагадуючи, заради кого боротьба.
Декларації НАЗК (2024–2025) показують скромність: зарплати, пенсії без розкоші. Авто Hyundai Santa Fe 2008-го – практичність кременчужанина.
Його внесок у ЖКГ – як міст через Дніпро: з’єднує минуле досвіду з майбутнім автономних громад. У 2026-му, коли тарифи кусачні, а генератори гудуть, Попенко продовжує розповідати, як вижити й перемогти. А що чекає попереду – ремонт мереж чи нова криза? Слідкуйте за ним, бо правда завжди на крок попереду.