Оксен Лісовий очолює Міністерство освіти і науки України з 21 березня 2023 року, коли Верховна Рада підтримала його кандидатуру 313 голосами. Син дисидентів, доброволець 95-ї десантно-штурмової бригади, він поєднує фронтовий досвід з освітніми реформами. У 2026 році під його керівництвом стартує підвищення зарплат педагогам: плюс 30% з січня та ще 20% з вересня, якщо профспілки схвалять нову модель оплати. Середня зарплата вчителя, яка зараз коливається біля 14 тисяч гривень, має стати конкурентнішою на ринку праці.
Цей киянин з Київщини, народжений 21 липня 1972-го, виріс у родині, де книги були щитом проти радянських репресій. Батько Василь Лісовий, філософ і самвидавець, відсидів 11 років за лист на захист шістдесятників. Мати Віра, філологиня, пережила звільнення і допити. Оксен з сестрою Мирославою став свідком обшуків і таємних зустрічей правозахисників. Така атмосфера загартувала характер, перетворивши дитинство на школу стійкості.
Літо 1981-го запам’яталося поїздкою до Нової Бряні в Бурятії, де батько чекав суду на засланні. Родина возз’єдналася, але незабаром Василя знову ув’язнили за протест проти афганської війни. Два роки в селищі Ілька: без телевізора, лише з книгами. Оксен пройшов 3-4 класи там, де тайга шепотіла про свободу. Повернення до Києва в 1983-му стало поверненням до нормального життя, але спогади про Сибір досі живуть у ньому як джерело натхнення.
Раннє дитинство серед репресій і книг
Ріст у тіні КДБ навчив Оксена цінувати знання понад усе. Батьки, попри гоніння, прищепили любов до української культури. Василь Лісовий після звільнення викладав у сільській школі, Віра творила етнопедагогіку – методику, близьку до сучасної Нової української школи. Дитина, за їхніми принципами, повинна рости в світі поезії та краси, а не догм.
Ті бурятські зими без розваг перетворили хлопця на завзятого читача. “Там я навчився фантазувати і чітко мислити”, – згадує Лісовий. Ця креативність стала основою його педагогічного підходу. Родинні історії про самвидав – друк заборонених текстів – сформували патріотизм, який вилився у фронтову службу через 40 років.
Сестра Мирослава, старша на шість років, підтримувала брата в скрутах. Сьогодні близькі стосунки зберігаються, хоч деталі її життя лишаються поза публічним полем. Така сім’я – як коріння дуба: глибоке, стійке до бур.
Освіта: від гончарства до філософії культури
Шлях Оксена почався з Решетилівського художнього училища народних промислів на Полтавщині. Спеціальність “художник-кераміст” з кваліфікацією гончара 3-го розряду розвинула творчість. Глина в руках вчила терпіння, а форми – бачити красу в простому.
Вищу освіту він здобув у Київському державному інституті культури за спеціальністю “бібліотечно-інформаційні системи”. Тут зародився інтерес до знань як системи. У 2012-му захистив кандидатську дисертацію “Соціокультурна самоідентифікація особистості” у філософській антропології та філософії культури. Хоча згодом відмовився від ступеня через скандал з плагіатом, тема лишилася близькою: особистість формується через культуру і самоусвідомлення.
У 2015-му став доцентом. Ці знання стали фундаментом для реформ, де освіта – не зубріння, а формування ідентичності. “Освіта – це інвестиція в майбутнє нації”, – його кредо, що відлунює в кожній ініціативі МОН.
Перші кроки: вчитель, бізнесмен, козак
З 17 років Оксен викладав у шкільних художніх гуртках. У 1990-1991 тренував фехтування в “Спудейському курені” при КНУ. Потім – шаблі та бойовий батіг у “Школі джур” при музеї “Хата на Пріорці”. Літні табори “Січі” в Трахтемирові вчили тіловиховання з козацьким духом.
У 20 з гаком кинувся в бізнес: кіоски, магазини, бензопродукція. У 23 відкрив АЗС на 200 доларів маминих позичок – прибутковий проєкт. Співзасновник ТОВ “Спас” (1994, опт). Працював у гендирекції “Укртелекому”. Та гроші не вгамували: “Потрібно змінювати суспільство через освіту”.
Викладав у Києво-Могилянському колегіумі. Участь у Великій Раді Українського козацького товариства 1991-го – перші лідерські кроки. Цей мікс – фехта, бізнес, патріотизм – загартував менеджера.
Трансформація Малої академії наук
З 2010-го – директор Національного центру “Мала академія наук України”. З 7 до 300 співробітників, 5 освітніх центрів, наукова установа. Щороку 250 тисяч дітей у проєктах. Запустив “Острів знань” – портал, за який отримав Держпремію 2012-го.
Створив “МАНЛаб” для вчителів природничих дисциплін, літні школи, прозору систему захисту проєктів. У 2018-му МАН стала центром ЮНЕСКО з доступом до супутникових даних. 2020-го – Музей науки на ВДНГ з президентом МАН Станіславом Довгим.
Понад 250 публікацій під його редакцією. Волонтерство для дітей переселенців і воїнів. Нагороди: “Відмінник освіти” (2009), почесна грамота МОН (2007), Заслужений працівник освіти (2021). Команда зросла, як дерево під його доглядом.
| Нагорода | Рік | За що |
|---|---|---|
| Почесна грамота МОН | 2007 | Освітня діяльність |
| Відмінник освіти | 2009 | Керівництво МАН |
| Держпремія в галузі освіти | 2012 | “Острів знань” |
| Заслужений працівник освіти | 2021 | Загальний внесок |
Джерела даних: uk.wikipedia.org, mind.ua. Таблиця ілюструє еволюцію визнання від локальних до державних.
Фронт і міністерське покликання
24 лютого 2022-го вступив до ДФТГ №25 “ОУН” в Обухові. З травня – у 95-й бригаді: бої під Кремінною, Долиною, Довгеньким. Без ЗСУ-забезпечення, дистанційно керував МАН. “На фронті легше, ніж у МОН”, – жартує він.
Призначення міністром – пакетом з урядом. У 2025-му зберіг посаду при прем’єрку Свириденко після відставки Шмигаля. Голосування пакетом підкреслило стабільність.
Реформи МОН: зарплати, профілі, укриття
Лісовий запустив 9 реформ: дошкілля, школа, профтех, виші, наука, позашкілля. Зменшення предметів для раціональності. Оновлення змісту освіти – “Освіта для життя”. План з англійської 2023-2026.
Ключова – зарплати. З 1 січня 2026 – +30%, вересень – +20%, якщо реформа структури (громади беруть престижність). У 79 громадах уже зменшили надбавки, але загалом – ріст до середньоринкових.
- Пілот старшої профільної школи: з 1 вересня 2025 у 30 ліцеях – інженерні, природничі профілі. З 2027 – масово. Онлайн-курси для вчителів.
- Реформа ПТО: перші реорганізації затверджені Лісовимим. Наглядові ради обиратимуть директорів, програми під економіку. Закон №13107-д від 2025.
- Підземні школи: 150 до кінця 2025 для безпеки.
- Смартфони: школи можуть забороняти.
- Російська мова: жорстка критика в школах, відповідальність директорів.
Ці кроки роблять освіту гнучкою, як десантник у бою. Навчальний рік 2025/26 – переважно офлайн для 3,5 млн школярів.
Аналіз трендів: освіта 2026 під Лісовимим
Тренд №1: цифрова трансформація – дистанційка замість заочної у вишах. №2: профілізація – від НУШ до ліцеїв, фокус на STEM. №3: зарплати як інвестиція – 50% ріст за рік мотивує кадри. №4: безпека – укриття, “Захист України” з посібниками. №5: децентралізація – громади в ПТО. За даними МОН, участь у проєктах зросла на 20% з 2023. Війна прискорила реформи, роблячи освіту стійкою.
Виклики: плагіат і критика служби
У 2023-му скандал з дисертацією: плагіат у 30% тексту. Лісовий добровільно відмовився від ступеня 30 травня за кабмінівським механізмом. “Компроміс з академсередовищем”, – пояснив. Отримав антипремію “Плагіатор 2023”. Звинувачення у фейкових фронтових фото спростовані розслідуваннями.
Критика: ЗП досі низькі, емоційне вигорання вчителів. Та Лісовий наполягає: “Вчителі – велика група, реформа триває”.
Особисте життя: сім’я, велосипеди, фехта
Одружений, двоє синів. До війни – байк-парк у Пилипці, стрільба з лука, фехтування. Любов до книг лишилася: “Дитина повинна наповнювати життя змістом”. Філософія – освіта як самоідентифікація через культуру. Патріотизм – спадок батьків.
Його шлях – від сибірських книг до міністерського кабінету – надихає. Реформи 2026 обіцяють освіту, гідну майбутнього.