У селі Семиполки Київської області стоїть школа, де шум дитячих голосів не стихає навіть під час блекаутів. Тут Оксана Волжина, уродженка Москви з російським паспортом, перетворила свій дім на фортецю для тисяч дітей, які пережили пекло війни. Ця жінка, відома під позивним “Пума”, з перших днів повномасштабного вторгнення ризикувала життям, вивозячи малюків з Бахмута та Олешок, а нині рятує їхні душі через освіту та реабілітацію.
Її історія — це не просто біографія волонтерки. Це доказ, що справжній дім обираєш серцем, а не паспортом. За чотири роки війни Оксана евакуювала десятки дітей з “дороги смерті”, організувала пансіонат для 1500 постраждалих і передала ЗСУ мільйони на дрони та медикаменти. Україна для неї — не земля, а сім’я, де кожен врятований малюк стає частиною її власного серця.
Засновниця екологічної школи “7Fields” і ГО “Севен Філдс”, вона поєднує екстремальні евакуації з тихою роботою психолога, допомагаючи дітям забути жах обстрілів. Її Instagram переповнений історіями про поїздки в кіно після ракетних атак і віршами про перемогу над собою — бо Оксана вірить: справжня сила ховається в доброті.
Шлях з Москви: як росіянка стала українською “Пумою”
Москва 1979 року — сірі панельки, де народилася Оксана Борисівна Волжина. Дитинство минуло в типовому радянському оточенні, але вже тоді в ній прокидалася тяга до свободи. У 2007-му, майже 20 років тому, вона переїжджає до України — країни, яка манила екологією, простором і можливістю дихати на повні груди. Чому саме сюди? Оксана зізнається в інтерв’ю: тут вона відчула себе живою, на своїй землі.
Київщина стала її новим світом. Тут з’явилися сини — Дамір і Любомир, яких вона виховувала вдома до третього класу, навчаючи не шкільних правил, а радості життя. Без алкоголю 21 рік, без м’яса 23 — її принципи стали прикладом для дітей. Танці, яхтинг, сходження на Ельбрус у 2019-му — Оксана завжди шукала адреналін, але справжній тест чекав попереду.
До війни вона вже була психологом, сертифікованим тютором. У 2017-му заснувала ГО “Севен Філдс” і школу “7Fields” — унікальний простір у Семиполках, де діти вчаться через гру, екологію та саморозвиток. Тут мотузковий парк, йога-сфера, майстерні — все для того, щоб малюки росли вільними, а не за партою.
Школа “7Fields”: де війна перетворюється на надію
Уявіть гімназію, де після нічних обстрілів відкривають ковзанку, а замість уроків — поїздки в кіно. Саме так працює “7Fields” з 2017 року. Оксана Волжина створила демократичну екологічну школу, де акцент на розвитку особистості: творчість, спорт, психологія. З вересня 2022-го до червня 2023-го тут запрацював пансіонат для 50 дітей ВПО — тих, хто втратив батьків чи дім.
Школа стала прихистком. З червня 2022-го через неї пройшли 5619 дітей: психологічна реабілітація, освіта під час блекаутів (завдяки 5000 планшетам iPad на 2,5 млн доларів, закупивши за запитом МОН). Тут формують цінності — честь, гідність, сміливость. Оксана лично проводить заняття, навчаючи перемагати травми.
Співпраця з посольствами, спонсорами та ЗСУ робить школу унікальною. У 2023-му вона організувала виставку “Фортеця Бахмут” у Національному музеї історії України — щоб світ побачив стійкість українців. Сьогодні “7Fields” — це не просто школа, а центр адаптації, де діти з окупації вчаться сміятися знову.
Цікаві факти про Оксану Волжину
- Пройшла курс операторів БПЛА “Крук” у червні 2023-го — тепер вміє керувати дронами для розвідки.
- Евакуювала 74 людей з фронту, попри відсутність законів — лобіює законопроєкт №12353 про примусову евакуацію дітей.
- Реабілітувала 2000 бійців: спини, коліна, контузії — проєкт з Олегом Стажковим.
- Пансіон “Севен Філдс” прийняв 1500 дітей загиблих героїв — безкоштовно, на донатах.
- Пише вірші: “Живи, кайфуй!” — її девіз, яким надихає тисячі в Instagram.
Ці деталі показують: Оксана — не просто волонтерка, а феномен, який поєднує екстрим і поезію.
Волонтерство на межі: від ТО до “дороги смерті”
28 лютого 2022-го Оксана повертається з евакуації синів за кордон — і кидається в пекло. Спочатку Територіальна оборона Києва, позивний “Пума” — за грацію та силу. Збирає гуманітарку, супроводжує журналістів до Харкова, Запоріжжя. Допомагає “Азову” та 93-й бригаді: медикаменти, дрони, авто.
Потім — евакуації. З приватної автівки до броньованого буса (зібрали 260 тис. грн). Ризики шалені: снаряди рвуть колеса, коптери полюють, снайпери чатують. Але “Пума” їде. “Найбільше боюся полону — мене не мінятимуть, я ж ‘своя’ для росіян”, — жартує вона, ховаючи страх за посмішкою.
Її команда працює роками без законів, під обстрілами. Оксана лобіює зміни, бо діти не можуть чекати згоди батьків, коли летять ракети.
Бахмут: 20 дітей з підвалів пекла
Зима 2022-2023, запеклі бої. Оксана спускається в підвали, де діти сидять брудні, без води місяць. Ночує тижнями, знайомиться з матерями, вивозить родини. “Дорога смерті” — на заході сонця, 20 км під вогнем. Врятувала 20 малюків: від немовляти (народжене під обстрілами) до 17-річної. Одна з них вигукнула: “Мамо, дивись сонечко!” — після року темряви.
Ризики: обстріляли “медевак” поруч, пароль “Освіта” врятував від провокації. Після — не зв’язок з дітьми, але знає: вони живі.
Олешки, Авдіївка та фронтові евакуації
Червень 2023, підрив Каховської ГЕС. З волонтером Михайлом Пуришевим вивозять 10 дітей і 10 дорослих з затоплених Олешок — під окупантами. Авдіївка, Костянтинівка — 74 врятованих у 2025-му. Пансіон приймає всіх: від окупації до сирітства.
| Гаряча точка | Дата | Кількість врятованих | Деталі |
|---|---|---|---|
| Бахмут | Зима 2022-2023 | 20 дітей | Підвали без води, “дорога смерті” |
| Олешки | Червень 2023 | 10 дітей + 10 дорослих | Після Каховської ГЕС, лівий берег |
| Авдіївка та інші | 2022-2026 | 74+ осіб | Фронтові зони, пансіон для 1500 |
Джерела даних: Suspilne.media, NV.ua.
Сила характеру: материнство, принципи та мрії
Оксана — мама, яка відпустила синів у світ: Дамір на інший континент, Любомир мріє про гори. “Вина? Перемогла розмовою з собою”, — ділиться вона. Її філософія проста: дорослість — не вік, а відповідальність. Пише вірші, мотивує: “Перемога над собою — перша битва”.
У 2025-2026 роках активність не спадає: реабілітація бійців, табори, ефіри про захист дітей. Закликає донатити — бо війна триває, а діти чекають. Її девіз: “Живи, кайфуй!” — нагадування, що навіть у пеклі є сонце.
Оксана Волжина доводить: паспорт — папір, а душа обирає сторону. Її школа цвіте, діти сміються, а “Пума” готується до нових евакуацій. Бо майбутнє України — в таких руках.