Оксана Соколова — українська телеведуча, журналістка та продюсерка, яка понад дві десятиліття формує ефір ICTV, перетворюючи складні реалії на зрозумілі історії. Народжена 13 травня 1971 року в Черкасах, вона виросла в родині, де мелодії піаніно матері переплітаються з математичною точністю батькових розрахунків, і з перших репортажів на місцевому ТБ підкорила столицю. Сьогодні, у 2026-му, її флагманська програма “Факти тижня” святкує 20-річчя, а редакція публіцистики Starlight Новини пульсує розслідуваннями, що розкривають таємниці війни та політики.
Її голос — це як надійний компас у штормі новин: спокійний, але гострий, здатний розрізати пропаганду й фейки. За кар’єру Оксана запустила десятки проектів, отримала “Телетріумф” і звання Заслуженого журналіста України, а під час повномасштабного вторгнення продовжувала ефір з укриттів. Розлучена, мати сина Всеволода, вона балансує між камерою й життям, де джаз і коти стають рятівними островами.
Черкаси середини 70-х: ріка Дніпро несе прохолодний вітер, а в скромній квартирі ллється фортепіано. Лілія Олексіївна, мати Оксани, вчителька музики, запалює в доньці любов до ритму слів, ніби нот до мелодії. Батько Микола Федорович, конструктор на машинобудівному заводі, навчає логіці — кожне рівняння має розв’язок, кожна новина — факт. Сестра Валерія згодом повторить шлях, ставши телеведучою, але Оксана перша рветься вперед.
Раннє життя: від золотої медалісти до першої редакторки
Школа минає блискавично — золота медаль у кишені, атестат заочної фізико-математичної школи Московського держуніверситету додає впевненості. Музична школа по класу піаніано вчить витримці: пальці болять, але мелодія народжується. 1989 рік, вступ на журналістику Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Дипломна про стиль Леоніда Парфьонова — пророча: динаміка фактів, драма подій стануть її підписом.
1993-й, червоний диплом у руках, і ось вона — молодший редактор на Черкаському обласному телебаченні “Рось”. Репортажі про локальні проблеми, перші інтерв’ю з чиновниками. Два роки потому — власний кореспондент “Української служби новин” на УТ-1, наймолодша в Україні. Співпраця з “Вуличним телебаченням”: ток-шоу, де вуличний гомін стає новиною. Черкаси — це фундамент, де Оксана навчилася чути народ, а не тільки еліту.
Переїзд до Києва у 2000-му — як стрибок у вир. ICTV приймає репортерку, парламентську кореспондентку “Фактів”. Наприкінці 2001-го — ведуча ранкового ефіру. Енергія провінційної дівчини розтоплює столичні бар’єри.
Переломні моменти: від прес-секретарки до зірки ефіру
2004 рік приносить несподіванку — прес-секретарка Генерального прокурора Геннадія Васильєва. Рік у владних коридорах: прес-конференції, скандали, тиск. Відставка шефа — і повернення на ICTV у 2005-му, ведуча вечірніх новин, шеф-редакторка “Свобода слова” з Савіком Шустером. Тут Оксана кує стиль: гострі питання, безкомпромісні відповіді.
На початку 2006-го керівництво ICTV кидає виклик: створити підсумкову неділю. 12 лютого виходить перший “Факти тижня з Оксаною Соколовою” — 25 хвилин, п’ятеро в команді. Рейтинги злітають, формат росте до 3 годин. Це не просто шоу — це тижневий літопис країни. До 2016-го вона ведуча, з 2017-го — “100 хвилин з Оксаною Соколовою”, з 2020-го — “Факти тижня. 100 хвилин”. У 2026-му, на 20-річчя, Сергій Кудімов приєднується як співведучий: “Телець знайшов Тельця”, жартує вона про їхню “хімію”.
Паралельно — продюсерство з 2007-го. Очолює редакцію публіцистичних проектів Starlight Новини. Випускає хіти: “Максимум в Україні” (розслідування корупції), “Козирне життя” (портрети еліт), “Четверта вежа” (фокус на Донбасі), “Теорія змови” (з 2019-го, актуальні й досі). Кожен проект — як нове полотно, де факти оживають.
Цікаві факти про Оксану Соколову
- Перший Ротарі-клуб у Черкасах (1997–1999): там навчилася лідерству, ще до Києва.
- Парфьоновський відбиток: дипломна робота надихнула стиль — факти як драма, новина як сюжет.
- Під час війни знімала на передовій, отримувала погрози, але ефір не зупиняла; у 2022-му транслювали з укриттів.
- Син Всеволод — кулінар: його страви мама називає “найсмачнішим проектом життя”.
- Джаз і коти: улюблений “пиріжечок” 2025-го розтопив серце в Instagram; на концертах забуває дедлайни.
- Менторка “Я зможу!” (2017–2018), майстер-класи: навчає молодих чути правду за шумом.
Ці штрихи роблять Оксану не іконою екрану, а живою людиною, чия енергія заряджає команду.
Особисте життя: баланс між камерою та серцем
Перший шлюб з 20 років — з однокурсником Олександром Нечуйвітером, тривав 13 років. Син Всеволод народжується, родина дружить досі: він у Бельгії, закінчив університет, сім’ї спілкуються тепло. Розлучення — через від’їзд чоловіка на заробітки, відстань розмила зв’язок.
Другий шлюб у 2008-му з Андрієм Демартіно, політтехнологом італійського походження. Познайомилися на інтерв’ю про УПА; шлюб тривав до 2021-го, розбіжності в поглядах стали фатальними. Оксана характеризує себе: “Вперта, активна, постійно в русі”. Хобі — джаз, медитації для стресу, коти як терапія. Під час війни робота проникає в дім: “Інформаційний перевантаження — норма, але героїзм глядачів надихає”.
Війна та журналістська стійкість
Революція Гідності, анексія Криму, Донбас — Оксана на передовій. Повномасштабне вторгнення 2022-го: ефір з бомбосховищ, системне розвінчування міфів. РосЗМІ називають її “нацисткою” — комплімент, каже команда. У 2026-му, попри втому аудиторії, фокус на надії: “Війни програють не армії, а народ без віри”. AI допомагає: візуалізація, переклади, але факти перевіряють вручну.
Харасмент у юності, погрози 2014-го, стеження 2019-го — випробування загартували. “Ми про складне просто, але не примітивно” — кредо, що тримає ефір на плаву. YouTube-канал наближається до мільйона: 650 тис. у 2026-му, плани на digital-зростання.
Хронологія ключових етапів кар’єри
Ось стислий огляд шляху Оксани — від провінції до національного масштабу. Таблиця ілюструє, як кожен крок множив вплив.
| Рік | Подія |
|---|---|
| 1993 | Початок на Черкаському ТБ “Рось” |
| 1995 | Власний кореспондент УТ-1 |
| 2000 | Репортерка ICTV |
| 2004–2005 | Прес-секретарка ГПУ |
| 12.02.2006 | Прем’єра “Фактів тижня” |
| 2007 | Телепродюсерка, Заслужений журналіст |
| 2020 | Керівниця Starlight Новини |
| 2026 | 20 років “Фактів тижня” |
Джерела даних: uk.wikipedia.org, fakty.com.ua. Ця траєкторія показує не просто кар’єру — еволюцію журналістики в Україні.
Нагороди та спадщина
Звання Заслуженого журналіста України (2007), “Телетріумф” 2011-го як найкраща ведуча аналітики, чотири перемоги для “Фактів тижня”, відзнака ЗСУ (2021) за підтримку армії. Топ-100 “Фокус”, “Людина року-2010”. Вплив величезний: навчила покоління говорити правду просто, менторство в “Я зможу!”, майстер-класи.
У 2026-му Оксана планує digital-ривок, AI-інтеграцію, але серце — в ефірі. Її програми — як маяк: розвіюють міфи, дають надію. Сергій Кудімов жартує про шампанське після перемоги — і це не фантазія, а віра. Оксана Соколова продовжує літопис, де кожна новина — крок до перемоги.