У серці Тернополя, де гомонять вулички і лунає мелодія Карпат, 2 листопада 1969 року з’явилася на світ Оксана Пекун – співачка, чий голос став символом української душі. Народна артистка України, телеведуча, авторка хітів, що заполонили радіо й сцени, вона поєднує фольклорні мотиви з естрадним драйвом, роблячи попмузику близькою кожному. За понад три десятиліття кар’єри Оксана випустила десятки альбомів, стала ведучою легендарної програми “Фольк-music” і продовжує радувати фанатів новими релізами навіть у 2026-му.
Її шлях – це не просто нотний стан, а справжня сага про наполегливість і любов до пісні. Від перших кроків у шкільному хорі до стадіонних концертів, Пекун завжди трималася корінням за українську мелодику, перетворюючи народні мотиви на сучасні ансемблі. Сьогодні, коли фольк-ф’южн переживає ренесанс, її творчість звучить свіжо, ніби ранкова роса на траві.
Тернопільські вулиці формували характер майбутньої зірки з перших років. Оксана згадує, як мелодії мамних колисковок змішувалися з гомоном ярмарків, пробуджуючи в ній жагу до музики. Ця земля дала не лише натхнення, а й перші уроки майстерності.
Дитинство в Тернополі: перші акорди долі
Тернопіль, місто озера й театрів, став колискою таланту Оксани Пекун. Закінчивши середню школу №10 та музичну школу №2 імені Михайла Вербицького, вона вже тоді виділялася потужним голосом і харизмою. Участь у хорній студії “Зоринка” під керівництвом Ізидора Доскоча заклала фундамент – перша випускниця, солістка, що вражала вчителів глибиною виконання.
Вищу освіту Оксана здобула з відзнакою в Тернопільському національному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка. Спеціальність “вчитель початкових класів і музики” здавалася ідеальною, бо музика для неї – це не професія, а поклик крові. Тут, в інститутському ансамблі “Молодість” під орудою композитора Олександра Бурміцького, зародився її репертуар. Пісні “Кав’ярня кохання” та “Не залишай” на слова Олени Лайко стали першими вогниками слави, ніби іскри від крем’яних каменів, що розпалюють багаття кар’єри.
Цей період – чиста романтика юності. Уявіть: студентські вечори, репетиції до ночі, перші оплески. Оксана не просто співала – вона вкладала душу, роблячи кожну ноту живою істотою. Ці роки сформували стиль: суміш лірики й енергії, що й досі чарує слухачів.
Прорив на фестивалях: від “Червоної рути” до золотих дисків
1991 рік став переломним – фестиваль “Червона рута” у Києві відкрив двері великої сцени. У складі “Молодості” Оксана зачарувала журі, а згодом дипломантство на конкурсі імені Володимира Івасюка підкреслило її потенціал. Лавина нагород посипалася: перша премія “Мелодія” (1996, Львів), лауреатство “Доля” (1994, Чернівці), перемога на “Романси Славутича” (1995), друга премія імені Клавдії Шульженко (1995, Харків), диплом “Слов’янського базару” (1995, Вітебськ).
Співпраця з продюсером Володимиром Коваленком, який згодом став її чоловіком, оживила образ. Пісня “Відлітаю, прощай” Олега Макаревича на слова Лайко – як фенікс із попелу, змінила траєкторію. А потім – дванадцять років поспіль шлягери року з “золотими” дисками: “Вперше”, “Квіти в дарунок”, “Дика орхідея”, “Танець ай-яй-яй”, “Гори-гори ясно”, “Осінь”, “Я без тебе”, “За любов і волю”, “Мамо”, “Доле моя”, “Знаєш”.
Візитівка “Зелен клен” (Ігор Поклад, Юрій Рибчинський) – шедевр ХХ століття, що оживає в кожному виконанні. Кліпи “Ти будеш мій” (1998), “Відлітаю, прощай”, “Осінь” з балетом, “Доле моя”, “Новорічна зоря” з мультиплікацією – це візуальні історії, де фольк переплітається з шоу. Оксана не просто співає – вона малює емоціями, ніби пензлем по полотну народної душі.
Телевізійна зірка: “Фольк-music” як місія
З 1999-го Оксана засяяла на ТБ: ведуча “Соло нового сезону” на ICTV, з 2003-го – авторка й ведуча “Вітаємо Вас у програмі Оксани Пекун” на Першому. Але апогей – “Фольк-music” з 2008 по 2018 на UA:Перший. Як музичний керівник і ведуча, вона відроджувала українську народну пісню для молоді, номінувавши проект на “Телетріумф” (2009, 2012) і вигравши фінал “Євробачення авторських форматів” у Берліні (2014).
Програма – це феномен: автентичні мотиви в сучасному обрамленні, гості від Анатолія Гнатюка до “Dzherela”. Скандал 2018-го з оновленням (звинувачення в “рейдерстві” з чоловіком) не зламав – навпаки, підкреслив пристрасть до фольклору. Оксана казала: “Фольк – це наша ДНК, без нього ми втратимо себе”. Цей проект зробив її іконою, популяризаторкою жанру, де традиції танцюють у ритмі сьогодення.
Після паузи ТБ не зникло: ювілейні концерти, як 25-річчя в Жовтневому палаці з квартетом “Гетьман” і Максимом Новицьким, тримали її в ефірі сердець.
Дискографія: від ретро-альбомів до фреш-хітів 2026-го
Оксанина дискографія – скарбниця: ранні касети “Кав’ярня кохання” (Phoenix), CD “Відлітаю, прощай” (NAC, 2001), “Я без тебе” (2003), “Доле моя” (2008). Нові релізи: “Душа моя” (2020), “Дві хмари”, “Я така ще молода” з реміксами BID0NCI0N & MAVER. 2025-й приніс “Зозуле” – емоційну сповідь про кохання, “Бажання”, “Половинка”, “Барбі” (feat.). У 2026-му прем’єра “Коля – інша доля” – енергійний мікс фольку й попу, що підкорює чарти Spotify та Apple Music.
Перед таблицею ключових альбомів варто зазначити: Оксана майстерно балансує legacy-хіти з новими, адаптуючи фольк до трендів. Ось огляд основних релізів:
| Альбом/Сингл | Рік | Хіти | Особливості |
|---|---|---|---|
| Відлітаю, прощай | 2001 | Відлітаю, прощай | Проривний CD, золотий диск |
| Я без тебе | 2003 | Я без тебе, Осінь | Ліричні балади з кліпами |
| Доле моя | 2008 | Доле моя | Фольк-мотиви, шоу-елементи |
| Душа моя | 2020 | Широка душа, Твоя | Пандемійний реліз |
| Коля – інша доля | 2026 | Коля – інша доля | Свіжий сингл, чарт-топер |
Джерела даних: discogs.com, open.spotify.com (станом на 2026 рік).
Таблиця ілюструє еволюцію: від класичних балад до реміксів, де фольк пульсує в сучасному біті. Кожен альбом – як глава роману, сповнена емоцій.
Особисте життя: опора в коханні та сім’ї
За кулісами слави – міцна родина. Володимир Коваленко, продюсер і чоловік понад 30 років, – не просто партнер, а соратник у творчості. Разом вони пережили скандали, як з “Фольк-music”, і радість успіхів. Діти й онуки – джерело натхнення; Оксана ділиться в Instagram теплими фото, де родина на концертах. У 2026-му в інтерв’ю для Rostyslove Production вперше розкрила деталі першого розлучення, але підкреслила: “З Володею – вічне кохання, що тримається на довірі”.
Ви не повірите, але зірка уникає тусовок, віддаючи перевагу домашнім вечіркам з піснями під гітару. Ця гармонія робить її творчість щирою – як розмова з подругою за чаєм.
Благодійність у часи випробувань: пісня як зброя
З початком повномасштабного вторгнення Оксана не стоїть осторонь. Десятки благодійних концертів в Україні та Європі для ЗСУ й цивільних – її внесок. “Найефективніша зброя – пісня”, – говорить вона, виконуючи “Українці” на “Пісенному вернісажі-93” чи “Притуляйся”. У 2026-му тур “Тепло моїх пісень для ВАС” у Малині, Черняхові, Луцьку збирає аншлаги, де прем’єри як “Зозуле” переплітаються з молитвами за перемогу.
Її виступи – не шоу, а душевний місток: сльози в очах слухачів, обійми після. Оксана доводить: мистецтво лікує рани нації.
- Пісня “Зелен клен” – її абсолютний хіт, що увійшов до списків шлагерів століття (джерело: pekun.com.ua).
- Перший кліп “Ти будеш мій” (1998) знятий на природі, став вірусним без соцмереж.
- У 2026-му “Коля – інша доля” набрала мільйони переглядів на YouTube за тиждень.
- Номінація на “Телетріумф” за “Фольк-music” – один з небагатьох для фольк-проектів.
- Любить каву з карпатським медом перед концертами – ритуал успіху.
Ці перлини роблять Оксану не просто артисткою, а легендою з людським обличчям.
Сучасні горизонти: концерти й тренди 2026-го
У 2026-му Оксана в топ-формі: ювілейні шоу “Я така ще молода” в Тернополі (14 березня, ПК “Березіль”), тури по Україні. Ремікси “Я така ще молода” від The Faino та BID0NCI0N підкорюють TikTok, де молодь відкриває фольк заново. Співпраця з Liana (“White Lilies”) – свіжий дует, що злить покоління.
Її стиль еволюціонує: фольк з EDM, але коріння незмінне. Концерти – вибух емоцій: від “Долі-доленьки” до прем’єр. Оксана планує альбом з молодими авторами, аби передати естафету. “Музика – вічна, як Україна”, – її слова, що резонують у серцях.
Зірка не гасне: нові тури, колаби, благодійність. Її голос кличе вперед, нагадуючи, що справжня мелодія перемагає час.