У серці Києва, де гримить сцена Театру імені Івана Франка, 9 листопада 1975 року з’явився на світ Назар Задніпровський – актор, чиє ім’я стало синонімом вибухового гумору та глибоких драм. Представник четвертого покоління легендарної акторської династії, він продовжує традиції предків, перетворюючи кожну роль на живу мозаїку емоцій. Від комічних Василя Середюка у “Скаженому весіллі” до голосу Майка Вазовського в “Корпорації монстрів” – його талант сяє на театральних підмостках, екранах і в ефірі дубляжу.
Заслужений артист України з 2007-го, а з 2017-го – Народний, Назар не просто грає ролі: він вдихає в них душу, роблячи глядачів сміятися до сліз чи замислюватися над вічними темами. У особистому житті – це чоловік і батько, який балансує між любов’ю до родини та турботою про близьких, попри виклики здоров’я та війни. Його шлях – це історія наполегливості, де кожна перемога вистраждана, а кожна посмішка щира.
Київське дитинство Назара пройшло в оточенні куліс і репетицій, адже батьки – Лесь Задніпровський і Зоя Сівач – самі актори. Ця спадщина визначила все: від перших кроків на сцені до статусу зірки серіалів на кшталт “Будиночка на щастя”, де його Вася Ковальчук став улюбленцем мільйонів.
Акторська династія Задніпровських-Ткаченків: коріння сили
Назар Задніпровський – не просто актор, а ланка в золотому ланцюгу поколінь, де талант передається кров’ю. Його прадід, Семен Ткаченко, очолював Театр Франка в довоєнні роки, закладаючи фундамент для майбутніх тріумфів. Прабабуся Катерина Рей-Ткаченко сяяла на сцені як актриса, дід Михайло Задніпровський і бабуся Юлія Ткаченко удостоїлися Шевченківської премії – вершини українського мистецтва.
Батько, Олександр (Лесь) Задніпровський, майстер драматичних ролей у тому ж театрі, а мати Зоя Сівач грала в Театрі юного глядача на Липках. Уявіть: дитина, яка замість іграшок тримає реквізит, а замість колискових чує монологи Шекспіра. Ця атмосфера не тиснула, а надихала. Назар згадує, як батько відрадив від мрії відкрити кафе біля театру, переконавши: “Сцена – твоє справжнє покликання”.
Така спадщина – не тягар, а крила. Вона пояснює, чому Назар інстинктивно відчуває ритм сцени, чому його персонажі такі живі. Династія Ткаченко-Задніпровських – це унікальний феномен українського театру, де четверте покоління не копіює, а еволюціонує традиції.
Ранні роки, освіта та перші кроки на сцені
Київські вулиці стали для хлопчика Назара природним тлом для пригод, але справжній світ розкривався за лаштунками. У школі він не сидів на місці – експресивний, з іскрою в очах, мріяв про кулінарію, та доля скерувала до Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого.
У 1996-му, на курсі майстра Бориса Ставицького, Назар дебютував у фільмі “Дорога на Січ” ролью Панька – роль, що запалила вогонь. Закінчивши навчання, одразу ступив на підмостки Театру Франка, де з 1997-го грає досі. Перші ролі – масовка, епізоди – були школою терпіння. Кожен провал на репетиції загартовував, як сталь у горні.
- Він опанував класику від Карпенка-Карого до Шекспіра, вчитися на очах у метрів.
- Брав участь у телешоу “Велика різниця по-українськи” з 2009-го, пародіюючи Поплавського, Зіброва чи Порошенка – це розвинуло комедійний хист.
- З 2012-го вів “Добрий вечір” на “1+1”, поєднуючи акторство з телевізійним шармом.
Ці роки заклали фундамент: від студента до зрілого майстра, Назар навчився перетворювати буденність на магію.
Театральний фундамент: кар’єра в Театрі імені Івана Франка
Театр Франка – це дім для Назара, де з 1997-го він зіграв десятки ролей, від комічних до трагічних. Тут його талант розквітнув: від Стьопочки в “Мартині Боруля” до Забрьохи в “Конотопській відьмі” 2023-го. Кожна вистава – як подих історії, де класика оживає через сучасний погляд.
Ось ключові ролі, що визначили його театральний профіль:
| Вистава | Роль | Автор/Режисер | Рік прем’єри |
|---|---|---|---|
| Мартин Боруля | Степан | І. Карпенко-Карий | Класична постановка |
| Тев’є-Тевель | Мотл/Менахем | Шолом-Алейхем | Актуальна |
| Конотопська відьма | Забрьоха | Г. Квітка-Основ’яненко, реж. І. Уривський | 2023 |
| Загнаний кінь | Хемфрі Дертон | Ф. Саган, реж. Д. Чирипюк | 2023 |
| Моя професія – синьйор з вищого світу | Леоніда Папагатто | Класична комедія | Постійний репертуар |
Джерела даних: uk.wikipedia.org, ft.org.ua. Ці ролі показують діапазон: від фарсу до психологізму. У “Мартині Боруля” Степан – втілення молодіжної бунтарства, а в “Загнаному коні” – драма зламаної долі. Театр для Назара – як ріка, що несе його вперед.
Тріумф у кіно та серіалах: від епізодів до зіркових ролей
Кіно манило з юності, і Назар не встояв. Від “Пристрасті” 1998-го до мега-хітів 2020-х, його фільмографія – калейдоскоп жанрів. “Скажене весілля” (2018-2021) з Василем Середюком зібрало понад 100 млн грн у прокаті – його запальний свекор став мемом.
У серіалах він король комедії: Вася в “Будиночку на щастя” (2018-дотепер, 6 сезонів до 2025-го), Штефан у “Великих Вуйках” (2019), Назар Добривечір у “Слузі народу” (2015-2019). Новинки 2025-го – “Потяг до Різдва”, “Батьківські збори”, “Любов, як вона є” – обіцяють свіжі емоції. Його герої – як дзеркало життя: смішні, але близькі, бо взяті з реальності.
- Комедії: “Скажене весілля” трилогія – вибух хаосу на весіллях.
- Драми: “Той, хто не спить” (2017) – капітан поліції з глибиною.
- Сучасні: “Скажені сусіди” (2023) – продовження франшизи з сусідськими війнами.
Під час війни зйомки стали актом стійкості: п’ятий сезон “Будиночка” зняли влітку 2023-го, а шостий – у 2025-му, надихаючи на оптимізм.
Голос монстрів і супергероїв: майстерність дубляжу
Дубляж – прихована суперсила Назара. Його голосом заговорили Майк Вазовський (“Корпорація монстрів”, “Університет монстрів”), Єнот Ракета (“Вартові галактики” 2014-2023), Луїс (“Людина-мураха”), Пумба (“Король Лев” 2019). У 2024-му – Ііда в “Моя геройська академія”, у 2025-му – нові проєкти як “Зоотрополіс 2”.
Цей голос – як міст між світами: теплий, іронічний, з українським колоритом. Дубляж вимагав адаптації гумору, роблячи голлівудські хіти ближчими. Назар дублював понад 50 фільмів, від “Мадагаскару” до “Месників”.
Нагороди, досягнення та вплив на українське мистецтво
Звання Заслуженого артиста (2007) визнало театральний доробок, Народний (2017) – загальний внесок. Касові успіхи “Скаженого весілля” (лідер прокату), мільйони переглядів серіалів – цифри говорять самі. Він волонтерив, підтримував ЗСУ, дарував заощадження родині під час евакуації в Італію 2022-го.
Цікаві факти про Назара Задніпровського
- Ви не повірите, але син Михайло народився під час вистави “Кайдашева сім’я” – Назар вигукнув ім’я дружини прямо на сцені!
- Мріяв про кафе, але сцена перемогла – тепер жартує: “Готую ролі, а не борщ”.
- Дублював Єнота Ракету в усіх “Вартівцях галактики” – його улюблений “бунтар”.
- Під час кризи переїхав жити окремо, аби доглядати маму з розсіяним склерозом.
- У 2025-му святкував 30-річчя на сцені – ювілей з аншлагами.
Особисте життя: кохання, випробування та родинні узи
Кохання Назара до Ірини – як вистава з драматичними поворотами. Зустрілися, коли їй було 16, йому 24: вона ходила на його спектаклі, синхронізуючи з розкладом вузу. Одружилися після його діабету в 30 – вона єдина прийшла в лікарню з гречкою та бульйоном. 18 років шлюбу (станом на 2025-й), двоє дітей: син Михайло та донька Юля.
Та реальність внесла корективи: три роки окремо. Назар доглядає маму Зою Сівач, яка бореться з розсіяним склерозом – годує, купує ліки, ночує поруч. Дружина розуміє: “Емоційність наша – як феєрверк, але любов тримає”. Під час війни родина евакуювалася в Італію, та повернулася – “Україна в серці”. Назар жартує: “Ночі не з дружиною, а з ролями, але серце вдома”.
Його порада: “Будьте собою – на сцені й у житті. Любов перемагає, якщо щира”. Ця стійкість робить Назара не просто зіркою, а прикладом для наслідування.