У серці Йорданської долини, де сонце безжально палить над найнижчою точкою суші на Землі, розкинулася зелена оаза Єрихон. Понад одинадцять тисяч років тому перші поселенці перетворили цю пустельну улоговину на укріплене поселення, яке стало колискою урбанізації. Археологи датують його витоки приблизно 9600 роком до нашої ери, роблячи Єрихон беззаперечним лідером серед найдавніших міст з доказами постійного проживання та міських структур.
Масивна кам’яна стіна заввишки понад три з половиною метри й кругла вежа висотою вісім з гаком метрів – ось перші свідчення, що знайшли на Телль-ес-Султан. Ці споруди, зведені близько 8000 року до н.е., захищали жителів від повеней чи набігів, демонструючи геніальність неолітичних будівельників. Сьогодні руїни цих перших “міських” об’єктів приваблюють тисячі допитливих мандрівників, які торкаються каменів, просякнутих історією людства.
Але чому саме Єрихон тримає пальму першості? Не просто через вік поселення, а через унікальну комбінацію: постійні шари розкопок, що свідчать про еволюцію від мисливсько-збиральницьких таборів до повноцінного міста з економікою, релігією та обороною. Це не просто холм з артефактами – це жива ілюстрація, як Homo sapiens уперше створив урбан, що витримав випробування часом.
Зародження цивілізації: неолітична революція в Єрихоні
Усе почалося з Натufської культури, мисливців-збирачів, які оселилися біля джерела Ейн-ес-Султан близько 10 000 року до н.е. Вони будували круглі хатини з глиняної цегли, вкриті соломою, площею до п’яти метрів. Кожна містила внутрішній і зовнішній жаровні, а померлих ховали під підлогою – перші ознаки ритуалів, що передували релігіям.
Перехід до осілості стався в період Pre-Pottery Neolithic A (PPNA, 9500–8500 до н.е.). Тут з’явилися перші поля з культивованим емерамим і ячменем, поливні системи. Населення сягнуло 2000–3000 осіб, що для того часу – справжній мегаполіс. Глиняні фігурки тварин і людей натякають на ранні культи родючості, а обсидіанові знаряддя – на торгівлю з далеких земель.
Після короткої паузи настав Pre-P Pottery Neolithic B (PPNB, 7220–5850 до н.е.). Хатини стали прямокутними, з кам’яними фундаментами й вапняними підлогами. Знайдені штучні черепи, покриті гіпсом з очима з мушель, вражають: це перші портрети предків, символи шанування померлих. Тваринництво доповнилося вівцями, а знаряддя – крем’яними сокирами й бурками.
Перші укріплення: стіна й вежа, що кинули виклик вічності
Найвражаюче – оборонні споруди PPNA. Стіна довжиною понад кілометр оточувала чотири гектари поселення, її фундамент завтовшки 1,8 метра досі видніється з-під піску. Побудова вимагала праці сотень людей місяцями – це свідчить про організоване суспільство з лідерами.
Вежа висотою 8,5 метра з 22 сходинками всередині – найдавніша монументальна архітектура світу. Вона не лише для оборони, а й для спостереження чи церемоній, адже стоїть на пагорбі. Археологи сперечаються: захист від повеней Йордану чи від бджіл, що гніздилися в скелях? Факт той, що це перше “місто” з фортецею.
Ці структури пережили землетруси й пожежі, слугуючи основою для пізніших шарів. У бронзову добу (3500–2000 до н.е.) стіни відбудовували з вежами й бастіонами, а в середньобронзову еру (1900–1550 до н.е.) додали підземні гробниці з скарбами.
Бронзова доба: розквіт і руйнування
Ранньобронзова епоха (3500–2000 до н.е.) перетворила Єрихон на протоурбан з населенням до 3000. Місто мало двоярусні будинки, храми й складські приміщення. Знахідки мідних знарядь і єгипетських скарабеїв вказують на торгівлю.
Пік припав на EB III (2700–2300 до н.е.) – найбільша площа, потужні мури. Потім номади аморити спричинили занепад, але кананеї відродили його близько 1900 до н.е. з меблями, керамікою й некрополями.
Пізньобронзова доба (1550–1200 до н.е.) принесла єгипетський вплив: палаци, статуї. Руйнування в XIV ст. до н.е. – можливо, від хеттів чи землетрусу, – залишило шар попелу, але поселення відновилося.
Біблійний Єрихон: легенди, що оживають у руїнах
У Біблії Єрихон – “місто пальм” (Повторення Закону 34:3). Книга Ісуса Навина описує облогу: стіни впали від труб і криків. Археологія не підтверджує точну дату (немає руйнувань XIII ст. до н.е.), але шар XVI ст. до н.е. міг надихнути міф.
У Новому Завіті Ісус зцілює сліпих біля брами (Мт. 20:29), приймає Закхея на сикоморі. Дорога до Єрихону – тло притчі про милосердного самарянина. Ці історії додають шарму: тисячі паломників щороку шукають сикomore Закхея.
Після вавилонського завоювання (586 до н.е.) Телль покинали, але оаза жила. Ірод Великий збудував палаци з іподромом, акведуками для бальзаму й вина з фініків.
Інші претенденти: битва за звання найдавнішого
Дамаск хизується безперервним статусом столиці з 3000 до н.е., але поселення там лише з 8000 до н.е. без ранніх укріплень. Біблос (Ліван) – з 7000 до н.е., фінікійський порт, але урбан з 3000 до н.е. Алеппо й Сузи молодші.
Перед таблицею варто наголосити: критерії різняться – чи proto-city як Чатал-Гуюк (7500 до н.е., Туреччина, без стін), чи справжнє місто з фортецями. Єрихон вирізняється першими мурами.
| Місто | Перші поселення | Перші укріплення/урбан | Безперервність | Джерело |
|---|---|---|---|---|
| Єрихон | ~9600 до н.е. | ~8000 до н.е. (стіна, вежа) | З перервами, але загалом так | Britannica.com |
| Дамаск | ~8000 до н.е. | ~3000 до н.е. | Так, столиця | uk.wikipedia.org |
| Біблос | ~7000 до н.е. | ~5000 до н.е. | Так | en.wikipedia.org |
| Алеппо | ~5000 до н.е. | ~2000 до н.е. | З перервами | uk.wikipedia.org |
| Пловдив | ~4000 до н.е. | ~2000 до н.е. | Так | Археологічні дані |
Таблиця ілюструє: ніхто не зрівняється з єрихонськими фортецями. Перерви в Єрихоні (наприклад, 600–5000 до н.е.) не скасовують статусу, бо оаза завжди манила джерелами.
Єрихон сьогодні: оаза надії серед конфліктів
Сучасний Єрихон – столиця губернії в Палестині, 21 тисяча жителів (2017), найнижче місто світу (-258 м). Бананові плантації, теплиці, туризм – основа економіки. Хішамів палац (VIII ст.), монастир Спокуси на горі, де Ісус постив 40 днів, канатна дорога – магніти для відвідувачів.
UNESCO визнала Телль-ес-Султан спадщиною 2023-го як найдавнішу фортецю. Попри блокпости й напругу, місто пульсує: футбол у стадіоні на 15 тис., школи, лікарня. Тут чорні палестинці, християни (1%), мусульмани – мозаїка культур.
Відвідати легко: з Єрусалима автобусом чи туром. Беріть воду, капелюх – спекотно, але пальми дарують тінь, а руїни шепочуть історії.
Цікаві факти про Єрихон
- Перші косметики: халколітичні намиста з малахіту й перламутру, знайдені в гробницях.
- Солодке вино: Ірод вирощував фініки для вина, яке пили римляни.
- Землетруси-руйнівники: щонайменше 20 шарів пожеж і обвалів через сейсміку.
- Населення-рекорд: у бронзову добу – до 20 тис., більше за сучасне.
- Сикомор Закхея: дерево стоїть досі, росте біля церкви.
Ці перлини роблять Єрихон не музеєм, а живим організмом історії.
З Єрихона видно Мертве море – символ вічності. Тут людство вперше сказало “дім” не печері, а місту. Подорож сюди змінює погляд: минуле не далеке, воно дихає під ногами.