Микола Тищенко: біографія, досягнення та особисте життя

Київські вулиці шепотіли про “Колю Оболонського” ще в 90-х, коли молодий хлопець з Оболоні почав прокладати свій шлях крізь хаос перебудови. Народжений 17 травня 1972 року в серці столиці, Микола Миколайович Тищенко виріс у родині, де батько Микола Петрович і мати Жанна Анатоліївна прищеплювали любов до життя, хоч пізніше зв’язки з матір’ю обірвалися. Шкільні роки в спеціалізованій №194 “Перспектива” на Оболоні загартували його дисципліною, а пристрасть до спорту перетворила худорлявого підлітка на майстра дзюдо та ентузіаста бодібілдингу.

Освіта в Київському національному університеті будівництва і архітектури стала фундаментом – диплом інженера-механika і звання лейтенанта запасу після військової кафедри. Але фах так і залишився на папері. Замість креслення проектів Тищенко обрав арену, де м’язи і розум працюють у тандемі: спорт і бізнес. Цей вибір визначив траєкторію життя ресторатора, телезірки та нардепа, який досі викликає палкі дискусії.

Сьогодні, у 53 роки, Микола Тищенко – позафракційний народний депутат IX скликання, заступник голови Комітету з питань транспорту та інфраструктури. Його шлях від київських підвалів до Верховної Ради – це суміш азарту, скандалів і неабияких досягнень, які роблять його фігурою, що не залишає байдужим.

Раннє життя: від дворових пригод до спортивних висот

Київ 70-х – це не гламурні бульвари, а реалії радянського району, де хлопці з Оболоні шукали себе в спортзалах і на вулицях. Тищенко, зріст 185 см і вага, що коливалася залежно від тренувань, знайшов у дзюдо порятунок. Майстер спорту України – не просто звання, а стиль мислення, де кожен кидок вчить вставати сильнішим. Бодібілдинг додав рельєфу: години в залі стали ритуалом, що формував не лише тіло, а й характер.

З 2008 року він президент Асоціації пляжного волейболу Києва, організовуючи турніри, що збирають тисячі. Уявіть: пісок під ногами, сонце над Дніпром, а в центрі – чоловік, який перетворює хобі на платформу для здорового способу життя. Сестра Юлія, яка згодом опинилася в Москві, і батьки – ось коло дитинства, де спорт став якорем серед бурхливих 90-х.

Ці роки не обійшлися без тіней: прізвисько “Коля Оболонський” пов’язували з кримінальними угрупованнями братів Савлохових. Тищенко заперечує тривалі зв’язки, стверджуючи, що розірвав їх наприкінці десятиліття. Факт лишається: з вуличного виживальника він перейшов до легального бізнесу, несучи уроки сили в кожен проект.

Бізнес-імперія: як “Коля Котлета” завоював ресторани Києва

Перші кроки – мережа взуттєвих магазинів з італійським і європейським взуттям. Але справжній прорив стався 1998-го: ресторани. 2007 рік – народження “Нашої карти”, мережі, що стала синонімом київського гламуру. “Велюр” на Скоропадського, “Тургенєв”, “Рішельє”, “Сейф”, “Вулик”, суші-бар “Пушистий”, “Olmeca Plage”, “Три вилки”, “М’ясо та честь” через ТОВ “ВКФ РИМІД” – це не просто заклади, а магніти для еліти.

Співзасновник Гільдії рестораторів і підприємств HoReCa, Тищенко перетворив гастрономію на шоу. Під час пандемії “Велюр” став символом бунту – працював попри локдауни, привертаючи увагу. Хоч мережа зазнала втрат (деякі закрилися 2021-го), “Римид” лишається активним. Декларації показують статки: авто, нерухомість, але бізнес – його хребет.

• Ключові ресторани: “Велюр” – елітний лаунж з видом на центр; “М’ясо та честь” – м’ясні філософії для поціновувачів;
• “Тургенєв” – класика з родзинкою; “Рішельє” – французький шарм у серці Києва.
• Загалом понад 10 закладів, що генерували мільйони до війни.

Після списку варто додати: ці перлини не просто годують – вони створюють атмосферу, де бізнес зустрічається з політикою. Тищенко довів: ресторан – це сцена, де талант шефів і маркетинг творять імперію.

Телевізійна кар’єра: від судді “МастерШеф” до ведучого “Ревізора”

2005-й – дебют на ТБ: “Ігри патріотів”, “Форт Баярд”, “Володар гори”. 2010-го очолив команду Києва в “Битві українських міст” на “Інтері”. Але зірка спалахнула 2011-го: суддя “МастерШеф” на СТБ. П’ять сезонів – суворі вердикти, харизма “Колі Котлети”, що стала мемом. Покинув у 2016-му, залишивши слід у кулінарній культурі.

2017-й: ведучий “Ревізор” на Новому каналі – перевірки, скандали, правда про сервіс. 2018-го – “Танці з зірками” на 1+1, де м’язи бодібілдера підкорювали паркет. ТБ зробило його народним: від рецептів до життєвих порад, Тищенко став голосом гастрономії.

1. Початок: розважальні шоу, де спорт і харизма грали роль.
2. Пік: “МастерШеф” – 6 років, мільйони глядачів.
3. Еволюція: “Ревізор” – соціальний акцент на якості.

Ця кар’єра – місток до політики: екран навчив говорити з масами, а скандали – витримувати тиск.

Політичний шлях: нардеп від Святошина і комітетські баталії

2019-й: мажоритарка по 219 округу (Святошин), 30,88% голосів від “Слуги народу”. Перемога над конкурентами, вступ до фракції, посада заступника голови. Очолював київську і закарпатську організації СН. Таїланд у січні 2023-го (відпустка під час війни?) призвів до виключення з партії та фракції.

Зараз – позафракційний, але активний: співголова груп з Катаром і Саудівською Аравією. У Комітеті транспорту просуває інфраструктуру, хоч голосування (проти е-декларацій 2023-го) викликають питання. Волонтерство з 2014-го: 5 млн грн з вечері в Парижі, “Кулінарна дипломатія” для ЗСУ.

Рік	Подія
2019	Обрання нардепом
2020-2022	Голова осередків СН
2023	Виключення з СН
2024-2025	Домашній арешт (Дніпро скандал), повернення до Ради (uk.wikipedia.org, rada.gov.ua)

Таблиця ілюструє динаміку: від злетів до випробувань, як у ринзі.

Досягнення: нагороди, волонтерство і спадщина

2005 – грамота ВРУ за заслуги. 2007 – від Мінсім’ї за благодійність. 2008 – Орден “За заслуги” III ступеня. Бізнес: від нуля до мережі, що годує Київ. Спорт: асоціація волейболу оживила пляжі. Волонтерство: бронежилети (хоч і з нюансами), збори для фронту – це реальні справи, що рятують.

“Кулінарна дипломатія” Тищенка зібрала мільйони для ЗСУ – метафора його життя: стіл об’єднує, як парламентські дебати.”

Особисте життя: три шлюби, двоє синів і сімейні таємниці

Перший шлюб – Лариса Тищенко, син Данило (2005). Другий – Ірина Журавська (2010, весілля на 500 гостей біля Дніпра), племінниця екснардепа ПР, розлучення близько 2016-го. Третій – Алла Барановська (1995 р.н., модель), син Давид (2017). Розлучення в січні 2024-го (Оболонський суд), хоч ЗМІ говорять про фіктивність для статків.

Сини – гордість: Данило успадкував спортивність, Давид росте в династичній атмосфері. Кум Андрія Єрмака – ще один штрих. Особисте Тищенка – як його ресторани: розкішне, але з гострими спеціями скандалів.

• Данило (2005): продовжує спортивні традиції батька.
• Давид (2017): зірка родинних фото, символ стабільності.

Сім’я – опора, хоч розлучення додають драми. Тищенко лишається батьком, що ставить дітей понад усе.

Шлях Тищенка – це марафон з перешкодами: від залу до зали Раді, де кожен крок відлунює. Бізнес процвітає, сини ростуть, а внесок у інфраструктуру обіцяє нові горизонти. Що далі для “Колі Котлети”? Життя, як стейк – з кров’ю подій і ароматом можливостей.