Київські вулиці середини 90-х рясніли тінями безпритульних дітей, які ховалися в підземеллях і каналізаційних колекторах. Саме там, біля Деміївської площі, Микола Кулеба вперше зіткнувся з реальністю дитячої вулиці, що налічувала тоді близько ста тисяч життів по всій Україні. Ця зустріч перевернула його світогляд, запустивши ланцюжок подій, які зробили його одним з ключових борців за права дитини в країні. Сьогодні, у 2026 році, як засновник організації Save Ukraine, він координує евакуацію тисяч людей із зон бойових дій і повертає викрадених дітей з окупації.
Народжений 23 березня 1972 року в Києві, Микола Миколайович Кулеба пройшов шлях від простого слюсаря до уповноваженого Президента України з прав дитини (2014–2021). За даними uk.wikipedia.org, його внесок у деінституціалізацію — перехід дітей з інтернатів у сім’ї — радикально змінив систему захисту малолітніх. Він не просто чиновник чи активіст: Кулеба — той, хто будує мости між державою, волонтерами та міжнародними партнерами, рятуючи дитинство посеред хаосу війни.
Його робота з Save Ukraine вже врятувала понад 110 тисяч людей, серед них тисячі дітей, повернувши додому 1131 малюка з російських таборів і окупованих територій. Ці цифри — не суха статистика, а історії проривів, де кожен порятунок коштує нервів, ризиків і безсонних ночей.
Ранні роки: від заводського цеху до перших кроків у благодійності
У 1989 році, ще школярем, Кулеба почав працювати слюсарем-інструментальником на Жулянському машинобудівному заводі, а згодом у виробничому об’єднанні імені Артема. Ті часи перебудови були хаотичними: економіка розвалювалася, молодь шукала себе в комерційних структурах. З 1990 по 1994 рік він навчався в Київському інституті народного господарства (нині КНЕУ імені Вадима Гетьмана), здобувши базову економічну освіту.
Після паузи в роботі — з 1990 по 1997 рік, коли країна пережила гіперінфляцію, — Кулеба занурився в бізнес: менеджер у ТОВ “Валента” (1997–1999), директор “НВО Хімпроект” (2001–2002). Але справжній поворот стався 2001-го, коли він заснував благодійну організацію “Відкрите серце”. Тут народилася модель реабілітації дітей вулиці: мережа центрів у Києві, де малюки отримували не лише їжу, а й освіту, психологічну підтримку. Ці ініціативи зменшили кількість безпритульних у столиці в рази, показавши, що системний підхід ефективніший за разові акції.
У 2006 році Кулеба очолив міжнародну “Службу порятунку дітей” і став начальником служби у справах дітей КМДА. За八年 його керівництва Київ перетворився на зразок: кількість дітей в інтернатах скоротилася вп’ятеро, з’явилися сімейні форми виховання, перші центри для усиновлювачів. Це був фундамент для національних реформ.
Уповноважений Президента: реформи, що змінили країну
17 грудня 2014 року, на тлі анексії Криму та війни на Донбасі, Петро Порошенко призначив Кулебу уповноваженим з прав дитини. Посада вимагала не бюрократії, а дій: об’єднання уряду з громадськістю, боротьба з булінгом, торгівлею людьми. У 2019-му Володимир Зеленський спочатку звільнив, а за місяць перепризначив його — сигнал довіри до досвіду.
Кулеба став рушійною силою деінституціалізації: з понад 100 тисяч дітей в інтернатах Україна перейшла до моделі, де сім’я — пріоритет. Він лобіював закони проти кібербулінгу, створив гарячі лінії. Навіть під час скандалів — як от ДТП у листопаді 2019-го під Києвом, де травмувалися його власні діти, — робота не зупинялася. Справа за ст. 286 ККУ розслідувалася, але Кулеба оплатив лікування іншому учаснику, демонструючи відповідальність.
- Ключові реформи: Зменшення інтернатів на 30% за 2014–2021 роки, запуск національної стратегії проти торгівлі дітьми.
- Антибулінг: Законопроєкти, що ввели кримінальну відповідальність за системний булінг у школах.
- Міжнародна співпраця: Партнерства з ЮНІСЕФ, ОБСЄ для моніторингу прав дитини на сході.
Ці кроки заклали основу для воєнних викликів. Після звільнення 15 червня 2021-го Кулеба не відступив — перейшов до фронту порятунку.
Save Ukraine: фронт евакуації та повернення дітей
Заснована в 2014-му як мережа волонтерів, Save Ukraine під керівництвом Кулеби еволюціонувала в потужну машину гуманітарної допомоги. З початку повномасштабного вторгнення у 2022-му організація евакуювала понад 110 тисяч людей із гарячих точок, надала психдопомогу 120 тисячам. Гаряча лінія приймає 300 дзвінків щодня — від батьків у Херсоні до сімей у Маріуполі.
Найскладніше — повернення викрадених. Команда Кулеби повернула 1131 дитину з РФ і ТОТ, це 55% від усіх успішних кейсів в Україні (за даними saveukraineua.org). Співпраця з Bring Kids Back UA, Офісом Президента, прокуратурою та міжнародними партнерами з Канади, США, ЄС робить ці операції можливими. У 2025-му лише за евакуацію допомогли 2971 людям, серед них 1242 дітям.
| Рік | Евакуйовано людей | Повернуто дітей |
|---|---|---|
| 2014–2021 | ~100 000 | Сотні |
| 2022–2024 | >60 000 | >500 |
| 2025 | 2971 (частково) | 1131 загалом |
Джерела даних: saveukraineua.org та uk.wikipedia.org. Ця таблиця ілюструє масштаб: від локальних евакуацій до глобальних кампаній у Конгресі США чи Раді Безпеки ООН.
Практичні кейси порятунку
Один дзвінок у січні 2026-го: мати з окупованого Херсона благає витягти 4-річну доньку, яку росіяни ховають для “перевиховання”. Команда Кулеби координує з партнерами — через тиждень дитина вдома, з психологами. Інший кейс: 19 дітей з Донбасу, евакуйовані в 2023-му під вогнем, тепер у київських центрах відновлення. Кожен такий порятунок — це пазл із ризиків, дипломатії та віри в диво.
- Літній табір “Корсунь” у Криму: витягли підлітка, змушеного молитися за окупантів.
- Херсонщина 2025: 16 дітей повернуто попри блокування росіянами.
- Маріуполь: евакуація 7 підлітків минулого тижня, за даними FB Кулеби.
Ці історії надихають волонтерів і доводять: системність перемагає хаос.
Досягнення, нагороди та виклики
Орден Данила Галицького (2008), Magnitsky Human Rights Award (2023), Manhae Peace Prize (2023 для Save Ukraine), International Four Freedoms Award (2024), Civil Courage Prize (2025) — це визнання за 26 років боротьби. Кулеба виступав у Парламентах Канади, Великобританії, на Всесвітньому економічному форумі. Його модель захисту прав дитини вплинула на законодавство: від антибулінгових норм до воєнних протоколів евакуації.
Та шлях не без хмар: у 2020-му скандал навколо сурогатного материнства (“торгівля дітьми”) та коментарі про ЛГБТ-сім’ї спричинили критику. Кулеба пояснював позицію релігійними переконаннями та фокусом на традиційній сім’ї, але це підкреслило поляризацію в суспільстві. У 2026-му він лишається на чолі Save Ukraine, коментуючи в інтерв’ю (наприклад, LVIV MEDIA) переховування росіянами викрадених дітей.
Сімейне життя та сучасний вплив
Одружений з Наталією Кулебою, батько чотирьох: синів Тимофія, Давида, Єлисея та доньки Лії. Сім’я — опора в його марафоні. У 2026-му, чотири роки повномасштабної війни, Кулеба активний у соцмережах: пости про 37 врятованих у січні, критику “патріотичного виховання” росіян. Його бачення: війна триватиме, але повернення дітей — пріоритет.
Він будує мережу центрів реабілітації, лобіює санкції проти викрадачів. У світі, де війна краде дитинство, Кулеба нагадує: кожна врятована доля — перемога над темрявою. Його робота продовжується, надихаючи нові покоління захисників.