Микола Дмитрович Катеринчук – фігура, що переплітає нитки української політики, юриспруденції та громадського активізму вже понад два десятиліття. Народжений у віддаленому селищі Лугове на Алтаї 19 листопада 1967 року, він перетворив свій шлях із простого робітника на арену гучних судових тріумфів і парламентських баталій. Як народний депутат чотирьох скликань, голова Європейської партії України та засновник потужної юридичної фірми, Катеринчук завжди стояв на передовій змін – від Помаранчевої революції до нинішніх правозахисних кампаній у Європі.
Його кар’єра сповнена драматичних поворотів: служба в армії під час афганських подій, юридичні перемоги в Верховному Суді, що змінили хід президентських виборів, і нещодавні зусилля щодо захисту українця, підозрюваного в гучній справі про “Північні потоки”. Сьогодні, у 2026 році, Катеринчук продовжує боротися за права полонених і підзахисних, доводячи, що справжній лідер не зупиняється перед викликами.
Цей шлях розпочинався далеко від київських кабінетів влади. У 1984–1985 роках юний Микола освоював професію слюсаря-складальника на заводі “Імпульс” у Черкасах, де регулював радіоапаратуру з такою ж точністю, з якою згодом розбиратиме законодавчі лабіринти. Армія закаліла характер: з 1985 по 1987 рік служба в Радянській армії, включно з участю в афганських подіях, навчила витримці та відповідальності за товаришів – якості, що стали основою його майбутніх лідерських якостей.
Освіта та перші кроки в юриспруденції
Після армії Катеринчук обрав шлях права. У 1993 році він закінчив юридичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка, здобувши фундаментальні знання, що стали опорою для всієї кар’єри. Пізніше, у 2008-му, друга вища освіта в Національному університеті біоресурсів та природокористування України за спеціальністю “економіка підприємства” розширила горизонти, дозволяючи поєднувати юридичну гостроту з економічним баченням.
Кандидат юридичних наук, автор наукових праць – ці звання не просто формальності. З 1992 по 1995 рік він працював юрисконсультом в АБ “Інко”, а з 1995-го очолив адвокатську компанію “Моор і Кросондович” (нині “Катеринчук, Моор & Партнери”). Тут зародилася його репутація безстрашного захисника: фірма спеціалізується на кримінальному, цивільному, адміністративному праві, GR-контактах з владою, оподаткуванні та інвестиціях. За даними сайту moor.com.ua, Катеринчук має тисячі успішних кейсів, від захисту честі та гідності до супроводу іноземних інвестицій.
Ці роки заклали фундамент. Уявіть: поки країна борсалася в хаосі 90-х, він будував стабільну практику, допомагаючи бізнесу орієнтуватися в мінливому законодавстві. Це не просто робота – це мистецтво балансувати між законом і реальністю.
Політичний дебют і парламентські тріумфи
Політика кликала голосно. У 2002 році Катеринчук переміг на виборах до Верховної Ради IV скликання по мажоритарному округу №13 у Вінницькій області як самовисуванець, увійшовши до блоку “Наша Україна”. Заступник голови Комітету з питань правової політики – посада, де його експертиза сяяла. Далі пішов ланцюг: V скликання (2006, список “Наша Україна”), VI (2007, “НУНС”), VII (2012, безпартійний від “Батьківщини”). Чотири мандати поспіль – це не випадковість, а визнання ефективності.
Ключові ролі вражали: перший заступник голови ДПА України у 2005-му (звільнився через розбіжності з керівництвом), голова Центрального виконавчого комітету “Нашої України”. У комітетах з економічної, податкової та митної політики він став співавтором Податкового кодексу України – документа, що досі впливає на бізнес-клімат.
| Скликання ВРУ | Період | Фракція/Блок | Комітет/Посада |
|---|---|---|---|
| IV | 2002–2006 | “Наша Україна” | Заступник голови Комітету з правової політики |
| V | 2006–2007 | “Наша Україна” | Перший заступник голови Комітету з економічної політики |
| VI | 2007–2012 | НУНС | Заступник голови Комітету з податкової та митної політики |
| VII | 2012–2014 | “Батьківщина” (безпартійний) | Голова підкомітету з адміністративного законодавства |
Джерела даних: uk.wikipedia.org, chesno.org. Ця таблиця ілюструє стабільність: Катеринчук завжди в епіцентрі реформ.
Після парламенту фокус змістився на партію та юриспруденцію, але політичний пульс не вщух – балотувався 2014-го від БПП, 2019-го від “Громадянської позиції”.
Революційний дух: від Майдану до фронту
Помаранчева революція 2004-го – вершина ранньої слави. Як довірена особа Віктора Ющенка, Катеринчук очолив юридичний департамент штабу, виборовши в Верховному Суді визнання фальсифікацій. Це був тріумф: мільйони на вулицях, а в залі суду – холодний розрахунок аргументів.
Революція Гідності 2013–2014: революційний комендант Києва, постачальник захисту, пального, продуктів для Майдану. Волонтерство не зупинилося: 18 тонн допомоги батальйону “Айдар”, ремонт БТР, реабілітація ветеранів АТО у Литві, ремонт госпіталю “Лісова поляна”. У 2014-му ризикнувши життям, відвідав Крим для підтримки ЗСУ.
- Організація патрулів і блокпостів: Координував безпеку Майдану, запобігаючи провокаціям.
- Медична та юридична допомога: Тисячі консультацій для поранених і активістів.
- Мобілізаційні пункти: Допомагав формувати підрозділи.
Ці дії – не піар, а справжня солідарність. Орден “За заслуги” III ступеня 2007-го – визнання від держави.
Європейська партія України: курс на інтеграцію
З 2007 року Катеринчук – голова Європейської партії України, що виступає за ЄС-інтеграцію. Партія брала участь у виборах, підтримувала Гриценка 2019-го. Сьогодні, у 2026-му, фокус на волонтерстві та правозахисті, як-от обміни полоненими (9-й обмін у липні 2025-го, за Instagram @mkaterynchuk). Сайт epu.in.ua підкреслює тероборону та звільнення Херсона.
Його бачення Європи – не абстракція, а практичні кроки: від авторства кодексів до лобіювання інвестицій. У часи, коли Україна ближча до ЄС, Катеринчук лишається голосом проєвропейських сил.
Практичні кейси з практики Миколи Катеринчука
Справа “Ющенко проти ЦВК” (2004): Перемога в Верховному Суді скасувала фальсифікації, змінивши історію. “Це була битва за демократію”, – згадує Катеринчук.
- Програма “Народний адвокат” (2002–2012): Безоплатна допомога 57 тисячам українців – від сімейних спорів до криміналу.
- Адвокатура Миколи Рудьковського (з 2021): Захист ексміністра в гучних справах.
- Центр звільнення полонених: Звільнено двох заручників завдяки зусиллям.
Ці приклади показують: Катеринчук не теоретик, а практик, що діє в найгарячіших зонах.
Юридична імперія: “Катеринчук, Моор & Партнери”
Фірма, заснована 1995-го, – це 30 років успіху. Спеціалізація: GR, вибори, податки, інвестиції. Катеринчук очолює, поєднуючи з громадською роботою. У 2026-му фірма активно захищає репутацію клієнтів і бізнес у воєнний час.
Його стиль – агресивний захист: від судів за честь до міжнародних арбітражів. Клієнти хвалять за швидкість і креативність, як у випадку з іноземними інвестиціями під час кризи.
Сучасні фронти: справа Сергія Кузнєцова та виклики 2025–2026
У 2025-му Катеринчук узявся за резонансну справу українця Сергія Кузнєцова, підозрюваного в підриві “Північних потоків”. Адвокат боровся проти екстрадиції з Італії до Німеччини (листопад 2025-го), де підзахисного взяли під варту. Кузнєцов оголосив голодування, скаржився на умови – Катеринчук домігся покращень у січні 2026-го, як повідомляє Суспільне.
“Він бореться за права українця в Європі, доводячи політичний характер звинувачень”, – ехо в новинах. Паралельно – робота з полоненими, підтримка громад.
- Листопад 2025: Екстрадиція, суд у Німеччині – 3 години дебатів.
- Грудень 2025: Голодування Кузнєцова.
- Січень 2026: Покращення умов після скарг.
Ці події підкреслюють актуальність: Катеринчук – міст між Україною та Європою в часи війни.
Сім’я – опора: дружина Анастасія, син Данііл, дочка Софія-Ніколь. Захоплення мотоспортом, боксом, риболовлею додають драйву. У 2026-му він лишається активним: соцмережі (@KaterynchukMD, Instagram) сповнені закликів до єдності та перемоги.
Його історія – як ріка, що пробиває скелі: від Алтаю до Страсбурга, від заводів до парламенту. Катеринчук надихає тих, хто вірить у справедливість, доводячи, що один голос може змінити все.