Михайло Олексійович Присяжнюк з’явився на світ 3 серпня 1982 року у сонячній Вінниці, де перші роки життя просочилися ароматом подільських садів і сімейними розмовами про справедливість. Син двох видатних юристів, він виріс у атмосфері, де закон став не просто професією, а справжньою пристрастю. Сьогодні цей енергійний чоловік поєднує ролі адвоката, телеведучого та депутата Київської міської ради, де очолює постійну комісію з питань власності, допомагаючи тисячам людей і формуючи міську політику.
Його шлях – це суміш наполегливості, харизми та готовності братися за найскладніші справи, від телевізійних драм до реальних земельних конфліктів у столиці. З 2020 року як представник “Слуги народу” у Київраді, Михайло продовжує боротьбу за права киян, а у 2025-му активно підтримував пільгову оренду комунального майна для бізнесу на 2026 рік. Ця біографія розкриває, як хлопець з провінції став голосом справедливості для мільйонів.
Раннє дитинство Михайла пройшло в оточенні книг про право та обговорень гучних справ. У шість років родина переїхала до Києва, де місто з його динамікою стало ідеальним тлом для формування характеру. Тут, серед гамірних вулиць, юний Присяжнюк мріяв не про спокійне життя, а про те, щоб змінювати світ на краще.
Раннє життя та сімейні корені
Вінниця 1980-х – це не просто місце народження, а колиска, де Михайло ввібрав любов до рідної землі. Батьки, Олексій та Тамара Присяжнюк, були прикладами для наслідування: батько служив заступником прокурора Києва, а мати увійшла в історію як перша жінка-суддя Верховного Суду України. Їхня родина перетворила дім на справжню школу справедливості, де за вечерею розбирали найскладніші кейси.
Переїзд до Києва у 1988 році став поворотним. Місто відкрило перед хлопчиком нові горизонти: школи з сильною програмою, перші друзі-політикани. Михайло згадує, як у підлітковому віці захопився автогонками, мріючи про швидкість, але законні знання батьків швидко спрямували енергію в інше русло. Брат Олексій, також юрист і суддя Господарського суду Харківської області, став близьким союзником у професійних дискусіях, хоч і не без суперечок.
Ці роки заклали фундамент: дисципліна, емпатія та гострий розум. Родинні вечері з дебатами про етику влади перетворили Михайла на того, хто не терпить несправедливості. А Київ, з його викликами, навчив виживати й перемагати.
Освіта: від шкільних мрій до диплома КНУ
У 1999 році Михайло ступив на поріг юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка – одного з найпрестижніших вишів країни. Шість років магістратури стали випробуванням: лекції з кримінального права чергувалися з практикою, а вечори – з першими статтями для преси. Закінчивши у 2005-му з дипломом магістра, він уже мав досвід, бо паралельно працював помічником юриста.
- Навчання поєднував з роботою в ТОВ «АНМАКС», де аналізував контракти та захищав інтереси компанії.
- Учителі відзначають його як студента з феноменальною пам’яттю, здатного цитувати кодекси напам’ять.
- Університетські дебати сформували ораторські навички, які згодом засяяли на ТБ.
Цей період не був легким – баланс між лекціями та заробітком вимагав залізної волі. Але диплом КНУ став пропуском у великий світ юриспруденції, де Михайло швидко довів: знання – це зброя.
Перші професійні кроки: від юрисконсульта до незалежного адвоката
Ще студентом Михайло занурився в практику. У ТОВ «АНМАКС» він стартував помічником, а швидко виріс до юрисконсульта, розбираючи корпоративні спори. Потім – керівник юридичного відділу Бучанського заводу склотари «УкрТараСкло», де вчився вести переговори з профспілками та інвесторами.
2004–2007 роки – час публікацій у газетах «Право», «Київські відомості», «Сьогодні» та «Правда». Статті про земельні конфлікти та права споживачів привернули увагу. У 2007-му – робота в «Юридичній газеті», де він аналізував законодавчі новели. Січень 2009-го: реєстрація ФОП для консультування бізнесу, яке тривало до 2013-го.
- Лютень 2011: склав іспити, отримав адвокатське свідоцтво №4399 від Київської міської кваліфікаційної комісії адвокатури.
- Грудень 2018: відновив ФОП, додавши театрально-концертну діяльність – хобі, що переросло в справу.
- Паралельно – помічник депутатів: Віктора Мусіяки (НУ), Юрія Костенка (НУНС), Юрія Бубліка («Свобода»).
Ці етапи загартували: від дрібних справ до складних рейдерських баталій. Михайло навчився бачити слабкі місця в аргументах опонентів, що стало його фішкою.
Телевізійний прорив: народний адвокат на СТБ
2012 рік – дебют на СТБ у шоу «Вагітна в 16». Експерт з харизмою швидко став зіркою: герої сльозами дякували за поради, глядачі – за щирість. Далі – «Все буде добре», «Слідство ведуть екстрасенси». З 2018-го – ведучий «Один за всіх», де розплутує сімейні драми, шахрайства та соціальні проблеми.
Прізвисько «народний адвокат» прилипло миттєво: тисячі звернень, сотні врятованих доль. Він не просто говорить – діє, залучаючи поліцію та суди прямо в ефірі. Шоу зібрало мільйони переглядів, а Михайло став символом допомоги слабким.
Телевізія розкрила його талант емпата: гострий розум плюс тепле серце. Навіть критики визнають – це не шоуменство, а справжня місія.
Політичний шлях: від молодіжних рухів до Київради
Політика кликала рано: 2005 – член Народної партії України, заступник голови Ірпінської організації. Заснував молодіжку «Молодь за Литвина», «Українські соколи», ініціативи «Я можу!». 2006–2007 – політрада Трудової партії. Березень 2008: благодійний фонд «Я можу! Допомогти!». 2010 – знову НПУ.
Депутатство у столиці: реформи власності
2020: обраний депутатом Київради IX скликання від «Слуги народу» (2-й у списку). Очолив комісію з питань власності – ключову для Києва. У 2025-му: продовжив пільгову оренду комунмайна на 2026 рік, полегшивши бізнесу воєнний час. Chesno.org фіксує активність, хоч і критикує 87% голосувань за спірні схеми.
| Рік | Подія |
|---|---|
| 2020 | Обраний депутатом, голова комісії з власності (kmr.gov.ua) |
| 2025 | Продовження пільг оренди на 2026 рік |
| 2026 | Активна підтримка ЗСУ, соцмережі |
Таблиця ілюструє ключові етапи. Джерела: Chesno.org, kmr.gov.ua. Михайло фокусується на прозорості приватизації, борючись з корупцією на рівні міста.
Особисте життя: сім’я як опора
Одружений з Валерією Георгіївною (1982 р.н., економіст) – партнеркою в усьому. Двоє дітей: син Іван та донька Марія, яким батько прищеплює принципи справедливості. Родина – острівець спокою серед шаленого графіка. Михайло пише вірші з 12 років, видав збірки, відзначені нагородами – поезія його спосіб розрядки.
Скандали торкнулися опосередковано: брат Олексій фігурував у справах про рейдерство на Харківщині, виносячи спірні рішення. Михайло дистанціюється, наголошуючи на незалежності. У соцмережах – патріот: допомагає ЗСУ, вірить у перемогу.
Цікаві факти з життя Михайла Присяжнюка
- Мріяв стати автогонщиком, але обрав закон – “швидкість справедливості вища”.
- Заснував Міжнародну правозахисну асоціацію «Народний адвокат» у 2019-му.
- Під час війни відвідав майже всі засідання Київради, не евакуювався.
- Автор поетичних збірок, лауреат літературних премій.
- У 2026-му продовжує ефіри та депутатство, балансуючи на межі слави й обов’язку.
Ці штрихи роблять образ живим: поет у костюмі адвоката, депутат з серцем правозахисника. Сьогодні Михайло – на піку: реформи в Київраді, благодійність, підтримка армії. Його історія надихає – від Вінниці до вершин, де кожен може знайти справедливість.
У 2026-му, попри виклики, він залишається голосом змін: голосує за розвиток Києва, допомагає бізнесу вистояти. Подорож триває, і попереду – нові перемоги для тих, хто вірить у добро.