У серці балканських гір, де гримить історія, 18 серпня 1971 року в Мостарі з’явився на світ хлопець, чиє ім’я згодом прогриміє на європейських аренах. Маріно Пушич, боснійсько-хорват за корінням і нідерландець за громадянством, пройшов шлях від скромних полів нижчих ліг до тренерського крісла в топ-клубах. Сьогодні, у 2026 році, він очолює “Аль-Джазіру” в Об’єднаних Арабських Еміратах, де його атакувальний футбол уже дає плоди – 9 перемог у 19 матчах сезону 2025/26.
Його кар’єра – це не пряма траса, а гірська стежка з поворотами: від аматорських кубків у Нідерландах до золотого дублю з “Шахтарем” у 2023/24. Пушич виграв чемпіонат України, два кубки, але й зіткнувся з третім місцем у 2024/25, що стало найгіршим результатом “гірників” за 29 років. Цей тренер не боїться тиску – війна, переїзди, звільнення лише загартовують його стиль, натхненний Арне Слотом і голландською школою домінування.
З Фейєнорда, де він допоміг здобути Ередивізі 2022/23, до Донецька, а нині – на Близький Схід. Маріно Пушич доводить: справжній наставник будує не лише тактику, а й характер команди. Його історія надихає – від гравця-аутсайдера до стратега, який повертає клуби до вершин.
Раннє життя в тіні війни та перші кроки на полі
Мостар 1970-х – місто, де футбол пульсував у жилах кожного хлопця, але війна Югославії 1990-х усе перевернула. Юний Маріно, вихованець “Вележа”, втік від бомб до Нідерландів, де знайшов притулок у “Де Графсхапі”. Дебют 3 вересня 1989-го в Кубку: 15 хвилин на заміну, поразка 0:3 – скромний старт, що задав тон кар’єрі.
Переходи блискавичні, як балканські грози: “Гоу Егед Іглз”, “Црвена Звезда” (де не зіграв за основу, хоч команда взяла Кубок чемпіонів 1990/91), назад до “Вележа”, знову “Де Графсхап”. У 1994-му – резерв “Кельна”, потім бельгійський “Ейпен” (6 матчів без голів). Кульмінація – “Бабберіх” у Фірдедивізі, де він став легендою: два голи у фіналі Кубка аматорів 1997-го проти “СХО” на “Де Кюйпі” – 2:0, титул у кишені.
Завершив у “Де Трефферс” 2001-го, перейшов на футзал (“Doc Shop”, “LZV”). Кар’єра гравця – не про зірки, а про виживання: нижчі ліги, нуль голів у топах, але сталевий характер. Ці роки навчили Пушича цінувати кожну хвилину на полі, що згодом перейшло в тренерство.
Від академій до асистентства: закладання фундаменту
Після футзалу – 17 років у школі-інтернаті для проблемної молоді, де Маріно вчив дисципліни через спорт. 2010-го старт у академії “Віттессе/АГОВВ” U19: 52 матчі, 1.67 очок за гру. Потім асистент у “НАК Бреда” (2013-14), “Інтер Баку” (2015), “Твенте” (2015-18).
У “Твенте” – драма: тимчасовий головний двічі в 2017-18 (виграв Еерстедивізі? Ні, релегейшн), а в 2018-19 – повний сезон, чемпіонство Еерстедивізі, повернення в Ередивізі, найкращий тренер року. Звільнений 7 травня 2019-го попри успіх – типовий нідерландський парадокс. 42 матчі, 2.12 PPM.
Цей період – школа тактики. Пушич аналізував суперників, будував атаки з глибини. Перехід до “АЗ Алкмар” (2019-21) під Арне Слотом став ключовим: там народився його 4-3-3 з домінуванням.
Фейєнорд Арне Слота: партнерство, що змінило все
Літо 2021-го: Пушич – права рука Слота у Фейєнорді. Разом вони виграли Ередивізі 2022/23 – титул після 6 років посухи, перемога над “Гоу Егед” 14 травня. Маріно брав на себе відеоаналіз, тренування атаки – його ідеї оживили команду.
Стиль: високий прес, володіння м’ячем 60%+, швидкі переходи. Гравці згадують його як “мотиватора з вогнем” – не кричить, але очі горять. 24 жовтня 2023-го покинув для “Шахтаря”, але дружба з Слотом лишилася: той хотів його в “Ліверпуль”.
Ці два роки – апогей асистентства: від 2-го місця в 21/22 до чемпіонства. Пушич довів: за кулісами геніюється не один, а дует.
Шахтар: тріумфи, бурі та прощання
24 жовтня 2023-го – прихід у “Шахтар” замість ван Леувена. Контракт до 2026-го. Перший сезон – золотий дубль: УПЛ (15-й титул, 1:0 над “Динамо” 11 травня 2024), Кубок. Другий Кубок у 2025-му. 71 матч, 2.07 PPM, 62% перемог.
Виклики: війна, номадичний футбол, третє місце 24/25 – найгірше за еру. Пушич у прощальному інтерв’ю 25 травня 2025-го: “Пишаюся ростом гравців, їхнім духом під тиском. Залишив основу для майбутнього”. Команда грала атакувально, створювала моменти, навіть проти “Арсенала” в ЛЧ (1:0 поразка, але гідно).
Методи: інтенсивні тренування, ротація, фокус на молоді. Звільнення – не кінець, а етап: “Гірники” стали сім’єю, фанати – силою.
Цікаві факти про Маріно Пушича
- Батько гравця Ноа Пушича з “Борац” Баня-Лука – династія в дії.
- Відмовився від “Динамо Загреб” 1999-го, обравши аматорів – вибір серця.
- У “Шахтарі” вивчав українську, спілкувався з гравцями без перекладача.
- Легенда “Бабберіха”: голи у фіналі на “Де Кюйпі” – мрія кожного аматора.
- Працював 17 років з важкими підлітками – звідси його емпатія до гравців.
Ці штрихи роблять Пушича не просто тренером, а людиною з історією, що надихає.
Аль-Джазіра: новий виклик на піску
9 вересня 2025-го – призначення в “Аль-Джазіру”. Сезон 25/26: UAE Pro League – 7 перемог, 4 нічиї, 4 поразки в 15 матчах (25 очок, 5-е місце); League Cup – 2-1-1. PPM 1.68 у 19 іграх. Запросив українського форварда в січні 2026-го – зв’язок з “Шахтарем” живий.
Адаптація: спекотні матчі, азіатський футбол, але 4-3-3 лишається. Команда забиває забагато, грає домінуюче. Пушич: будує з глибини, фокус на позиціях. Перспективи – плей-оф, титул?
Цей етап – доказ універсальності: від Європи до Азії, стиль не ламається.
Стиль тренування: атака як мистецтво
Пушич – послідовник голландської школи: 4-3-3 атакувальне, build-up з захисту, високий прес. У “Шахтарі” – домінування, моменти (навіть проти “Барси” 1:2). Натхненний Слотом і Де Зербі: структура, ротація, ментальна сила.
Філософія: “Граємо атакувально, створюємо можливості”. Тренування інтенсивні, фокус на розвитку молоді. Гравці люблять: “Він бачить сильні сторони, мотивує”. Слабкість? Іноді надто ідеалістичний для середняків.
- Домінування володінням: 55-65%, як у Фейєнорді.
- Швидкі переходи: контратаки з пресингом.
- Ротація: 25+ гравців у ротації в “Шахтарі”.
- Менталка: “Переживемо разом” – його мантра.
Після списків видно: стиль гнучкий, але принциповий. У “Аль-Джазірі” це дає очки, попереду – еволюція під локальних зірок.
Досягнення та статистика: цифри за фоном
Ось огляд тренерської кар’єри – від перших перемог до сьогодення. Дані з авторитетних джерел підкреслюють прогрес.
| Клуб | Період | Матчі | Перемоги-Нічиї-Поражки | PPM | Титули |
|---|---|---|---|---|---|
| Твенте (head) | 2018-19 | 42 | 25-7-10 | 2.12 | Еерстедивізі |
| Шахтар | 2023-25 | 71 | 44-13-14 | 2.07 | УПЛ, 2 Кубки |
| Аль-Джазіра | 2025- | 19 | 9-5-5 | 1.68 | – |
Загалом 141 матч, 59.6% перемог (за даними Transfermarkt.us). Як асистент – Ередивізі з Фейєнордом. Джерела: Wikipedia.org, Shakhtar.com.
Цифри оживають: від релегейшну в Твенте до дублю в Україні. Попереду – нові вершини в ОАЕ, де його енергія вже запалює трибуни.
Особисте життя: сім’я та спадщина
Дружина й діти підтримували в Харкові під сиренами – “сім’я робить можливим усе”, казав Пушич. Брат Ірина – гандболістка, син Ноа – гравець. Братерство з Слотом, повага в “Шахтарі”: “Назавжди фанат гірників”.
Спадщина – у гравцях, що виросли під ним: від Судакова до новачків “Джазіри”. Маріно – не зірка медіа, а майстер, чиї тактики та тепло лишаються. У 54 його шлях триває, обіцяючи нові історії перемог і уроків.