Київські вулиці 15 жовтня 1976 року зустріли хлопчика, який згодом перетворить екрани на джерело сміху, а фронтові окопи – на поле честі. Максим Неліпа, актор, телеведучий і старший лейтенант ЗСУ, прожив життя, сповнене контрастів: від жартів у КВК до програмування в Чорнобильській зоні, від танцювальних паркетів до безпілотних дронів на війні. Його шлях обірвався 12 травня 2025 року в бою, але спадщина – у серцях мільйонів українців, які сміялися з його скетчів і пишалися його стійкістю.
З дитинства Максим ріс у родині, де гумор і природа йшли пліч-о-пліч з відповідальністю. Закінчивши школу №33 у Києві, він подав документи до Київського політехнічного інституту, де обрав спеціальність інженер-приладобудівник. Навчання розтягнулося на вісім років – не через лінь, а через пристрасть до КВК, яка перевернула його долю. Там, у команді “Ковбої політеху”, народився зірковий вогник, що запалив екрани на десятиліття вперед.
Досягнення Неліпи вражають розмаїттям: від ведення хітових шоу на ICTV і 1+1 до ролей у комедіях і посмертного ордена “За заслуги” III ступеня. Особисте життя ткалося з трьох шлюбів, любові до риболовлі та родинних радощів – дружина Тамара, син Артем і донька Марія стали його якорем. А тепер розберемо цей калейдоскоп детальніше, ніби перегортаючи сторінки його власного щоденника.
Раннє дитинство та перші кроки до мрії
Київське дитинство Максима Неліпи нагадувало тиху гавань перед бурею талантів. Син Володимира та молодший брат Андрія, він виріс у атмосфері, де риболовля була не хобі, а сімейною релігією. Батько та брат – пристрасні екологи й рибалки – передали йому любов до природи, яка згодом перетворилася на спільні проекти з очищення водойм і боротьби з браконьєрами. Уявіть: юний Максим, з вудкою в руках, мріє про великі сцени, а поруч брат Андрій, нинішній президент ГО “Громада рибалок України”.
Школа №33 стала трампліном для перших жартів – хлопець уже тоді блищав кмітливістю. Після випуску КПІ кликало не тільки формулами, а й сценою. “Ковбої політеху” під його капітанством штурмували Вищу лігу КВК, двічі їздили на фестиваль “Голосиючий Кивін” у Юрмалу. У 1994-му на “Молодь-94” його визнали найкращим капітаном студентської команди – за харизму, що чіпляла, ніби магніт. Ці перемоги не просто додали впевненості; вони відкрили двері в телебачення, перетворивши інженера на шоумена.
Але життя не обмежувалося жартами. Після диплома Максим попрацював інженером-програмістом другої категорії в НВП “ОМІТех” у Києві – там його навички програмування та паяння загартувалися для майбутніх викликів. Цей етап, скромний і практичний, показав: Неліпа умів балансувати між сценою та реальністю, ніби акробат на канаті.
Телевізійна кар’єра: від лотереї до мільйонів посмішок
2000-ті для Максима Неліпи – це вибух на ТБ, де його голос ставав провідником у світ розваг. Перший великий проект – ведучий “Чорноморських ігор” у 2002-му, де енергія хлопця з КПІ зачарувала глядачів. Далі посипалися хіти: “Програй мільйон” на ICTV (2004–2006), де учасники ризикували за призом, немов у казино долі; квартирна лотерея “Хто там?” на УТ-1 та 1+1 (2004–2011), що дарувала домівки тисячам українців.
Він майстерно вів “Погоду” (2007–2009), “Підйом”, “Народну зірку” на “Україні” (2010–2011) та “Великий футбол”. Його харизма перетворювала рутину на шоу, а глядачі фанатіли від щирості, що пробивалася крізь екран. У 2007-му Максим здивував усіх у “Танцях з зірками” – другий і третій сезони в парі з Оленою Шоптенко. Танго, фокстрот – він, інженер за дипломом, кружляв, ніби народжений для паркету.
- Ключові телепроєкти: “Програй мільйон” – мільйони глядачів чекали на удачу учасників, а Максим додавав адреналіну жартами.
- “Хто там?” – понад 200 випусків, де лотерея ставала сімейним ритуалом неділі.
- “Народна зірка” – відкривав таланти, доводячи: зірки ховаються скрізь.
Ці проєкти не просто приносили популярність – вони робили Неліпу частиною українських домівок. Перехід від КВК до ТБ був плавним, як ріка Дніпро, але з вирами креативу, що тримали в тонусі.
Акторство, “Дизель Шоу” та кінематографічні перлини
“Дизель студіо” стало домом для гумору Максима – скетч-ком “На трьох” і легендарне “Дизель Шоу” (2015–2019) розривали зали сміхом. Його персонажі, абсурдні й близькі, відображали життя з іронією, що зцілює. А кіно? Дебют у “Здивуй мене” (2008) – роль тренера Максима, коханця Інги, де драма змішувалася з комедією.
| Фільм/Серіал | Рік | Роль |
|---|---|---|
| Здивуй мене | 2008 | Максим, тренер |
| Як козаки у футбол грали | 2009 | Конферансьє в корчмі |
| Байки Мітяя | 2012 | Ведучий турніру |
| Одного разу під Полтавою | 2015 | Богдан Лапутько |
Джерела даних: uk.wikipedia.org. Тут, у ролях ведучих чи аферистів, Максим розкривався як актор з широчезним діапазоном. Дубляж у “Вольті” (Бугай, 2008) додав голосу мультфільму сили. Ці роботи – не просто рядки в фільмографії, а мостики до сердець глядачів.
Неочікувані грані: Чорнобиль, бізнес і екологія
Ви не повірите, але зірка ТБ програмувала датчики радіації в Чорнобилі. З 8 липня 2020-го по 24 лютого 2022-го Максим працював інженером-програмістом першої категорії в ДСП “Екоцентр” – у зоні відчуження, де кожен день нагадував про відповідальність. Їздив автобусом, їв у їдальні, моніторив радіацію – скромно, професійно. До того – “ОМІТех”, а паралельно бізнес: компанія на екс-дружину, продажі комп’ютерів, навіть мрії про хохломський розпис авто.
З братом Андрієм вони боролися з браконьєрами, організовували турніри, чистили водойми. Рибалка для Неліпи – медитація: одного разу гнався за коропом півтори години! Цей бік життя додає глибини: шоумен з дипломом інженера, еколог за покликанням.
Цікаві факти з життя Максима Неліпи
- У 10 років усиновив собаку Лессі з притулку – першу “дружину” в родині тваринолюбів.
- Тричі одружений, але з Тамарою “пазли склалися” миттєво – у грудні 2003-го.
- Поранення в січні 2025-го: щелепа, операції в Дніпрі, але повернувся на фронт.
- Син Артем служить в елітній бригаді “Голані” ЦАХАЛ – не зміг на похорон через ізраїльську мобілізацію.
- У 2004-му ведучий агітаційного концерту Януковича – епізод, про який шкодував пізніше.
Ці перлини показують: за маскою гумориста ховався воїн душі.
Фронтовий героїзм: від Тероборони до вічності
2 березня 2022-го Максим долучився до Тероборони – без вагань, бо “для сім’ї, друзів, України”. Старший лейтенант Сил безпілотних систем, командир роти: дрони, розвідка, інженерні хитрощі. “Я б нічого не міняв”, – казав він в інтерв’ю, ніби передчуваючи фінал. Січневе поранення не зламало – реабілітація, і назад у бій.
12 травня 2025-го обірвалося серце на бойовому завданні. Дружина Тамара повідомила: “Більше немає з нами Максіка”. Прощання в ПК КПІ, поховання на Байковому (ділянка 42а). 12 вересня – посмертний орден від Зеленського. Його шлях – символ переходу від сміху до жертви.
Сім’я та серце: любов, що переживає час
Три шлюби навчили Максима цінувати стабільність. З Тамарою – з 2003-го, “долею зшиті”. Син Артем (2004) – у ЦАХАЛ, донька Марія (2010) – носить нагороду батька. Екс-дружина спілкувалася тепло, попри розлучення заради дітей. Родина – як маяк: рибалка разом, мрії про чисті річки.
Хобі розкривали душу: собаки, природа, жарти за вечерею. Навіть на фронті він жартував про службу як “виступ”. Сім’я оплакувала героя, але пишалася – Артем у Голані, батько в ЗСУ, єдність понад кордонами.
Досягнення, що надихають: від КВК до ордена
- Капітан “Ковбоїв політеху” – кращий на фестивалях 90-х.
- Десятки ТБ-проєктів, мільйони глядачів.
- Ролі в 5+ фільмах, дубляж Disney.
- Робота в Чорнобилі – внесок в екологію.
- Героїзм на війні: орден “За заслуги” III ст. (uk.wikipedia.org).
Ці вершини – не сухий список, а історія людини, яка сміялася з життя й боровся за нього. Максим Неліпа лишився в наших серцях – сміхом “Дизеля”, ведучим удачі, воїном світла. Його естафета триває в кожному жарті, що розганяє темряву.