Левченко футболіст: Євген Левченко та його бурхлива кар’єра

Під сухим сонцем Костянтинівки, де м’яч відскакує від потрісканої землі, як серцебиття юного хлопця, народився один з найяскравіших півзахисників українського футболу. Євген Левченко, 188-сантиметровий велетень з Донеччини, провів понад 300 матчів у Нідерландах, став найкращим бомбардиром “Гронінгена” в сезоні 2006/07 і захищав ворота збірної України в восьми офіційних іграх. Його кар’єра — це не просто статистика, а історія наполегливості, де кожен гол зривав дах на трибунах Арнема чи Роттердама.

З раннього віку Євген ганяв м’яча на аматорних полях “Гаранту” в Донецьку під пильним оком першого тренера Володимира Ігнатенка. Дебют у фарм-клубі “Шахтаря” — “Металурзі” Костянтинівка — припав на кінець сезону 1993/94, де юний талант зібрав шість матчів без голів. Швидко перейшовши до “Шахтаря-2”, він набрав обертів, але справжній стрибок стався в 1996-му: короткий епізод у дублі ЦСКА Москва, а потім — квиток до Європи. Нідерланди зустріли його як нового воїна на зеленому полі.

Там, серед каналів і вітряків, Левченко розкрився повною мірою. Його потужні удари лівою ногою, вміння читати гру та лідерські якості зробили його незамінним. Кар’єра завершилася в 2012-му в Австралії, але спадщина залишилася: два входження до списку 33 найкращих футболістів України та статус легенди Eredivisie.

Ранні роки: від донецького пилу до перших викликів

Костянтинівка 1978-го — промислове серце Донбасу, де футбол став віддушиною для хлопців з шахтарських сімей. Народжений 2 січня, Євген з дитинства демонстрував атлетизм: зріст, сила, інтуїція. Перший тренер Ігнатенко згадував, як хлопець “розривав” аматорів “Гаранту”, забиваючи з будь-якої позиції. У 1993-му дебют у “Металурзі” — скромні шість ігор, але це був старт професійної мрії.

Наступний крок — “Шахтар-2” Донецьк, де за сезон 1994/95 він відіграв 15 матчів. Тут Левченко навчився дисципліни, боротися за кожен сантиметр. Але Україна здалася тісною: у 1996-му московський ЦСКА (дубль) став трампліном. Чотири гри, один гол — і ось він у Нідерландах, у “Вітессе” Арнем. Перший сезон — лише чотири матчі за резерв, але оренда в “Гелмонд Спорт” (1997/98) вибухнула: 15 ігор, чотири голи. Фани шепотіли: “Цей українець — машина!”

Повернення до “Вітессе” в 2000-му закріпило статус. 27 матчів у Eredivisie, один гол, але ключові асисти. Левченко вчився нідерландському тотальному футболу: швидкі передачі, пресинг, стандарти. Його лівонога била як гармата, а фізична міць дозволяла вигравати верхові. Це був фундамент для великих клубів.

Нідерланди: серце кар’єри Левченка

З 1996 по 2009-й Нідерланди стали домом. Після “Камбюра” (1998-2000, 42 гри, 2 голи), де він стабілізував півзахист, прийшов перелом: “Спарта” Роттердам (2003-05). 70 матчів, 11 голів — Левченко став мотором команди, забиваючи з-за меж штрафного. Фани “Спарти” досі співають про його гол у дербі проти “Фейєноорда”, де м’яч влетів у дев’ятку, ніби ракета.

Пік — “Гронінген” (2005-09). 90 ігор у лізі, 17 голів, плюс кубки та єврокубки (10 матчів УЄФА, 1 гол). У сезоні 2006/07 Євген став найкращим стрільцем клубу — подвиг для півзахисника! Його дуелі з топ-гравцями, як Арьєн Роббен, ставали легендами. “Він не просто грав, він воював”, — казали тренери. У єврокубках Левченко додавав досвіду: асисти в Лізі УЄФА робили його лідером.

Загалом у Нідерландах: 312 матчів, 49 голів. Це цифри людини, яка адаптувалася до швидкого, технічний футбол, ставши символом українського експорту. Без нього Eredivisie втратила б частинку шарму.

Останні роки: Росія, Австралія та збірна України

У 2009-му, у 31 рік, Левченко ризикнув: “Сатурн” Раменське. Дебют 2 серпня проти “Зеніта” — нічия 2:2, гольовий пас. Але лише сім матчів — травми та конкуренція. Повернення до Нідерландів у “Віллем II” (2010/11): 19 ігор, три голи. Фінал — Австралія, “Аделаїда Юнайтед” (2011/12, 10 матчів). Там він скуштував Азію: Ліга чемпіонів АФК, нові виклики. Кар’єра завершилася 25 березня 2012-го.

Збірна України кликала з 2002-го. Дебют 20 листопада проти Словаччини — товариський матч. Всього вісім ігор до 2009-го, без голів, але з бійцями: кваліфікації Євро та ЧС. Левченко додавав фізичної сили серед поля, де Україна потребувала стійкості. “Я горів за синьо-жовте”, — зізнавався він пізніше.

Ось ключові етапи кар’єри в таблиці для наочності. Перед нею варто зазначити: ці дані відображають національні чемпіонати, де Левченко сяяв найяскравіше.

Клуб Роки Матчі Голи
Металург (Костянтинівка) 1993–1994 6 0
Шахтар-2 (Донецьк) 1994–1995 15 0
ЦСКА-2 (Москва) 1996 4 1
Вітессе (Арнем) 1996–2003 27 1
Гелмонд Спорт (оренда) 1997–1998 15 4
Камбюр (оренда) 1998–2000 42 2
Спарта (Роттердам) 2003–2005 70 11
Гронінген 2005–2009 90 17
Сатурн (Раменське) 2009–2010 7 0
Віллем II (Тілбург) 2010–2011 19 3
Аделаїда Юнайтед 2011–2012 10 0

Дані з transfermarkt.world та uk.wikipedia.org. Таблиця показує еволюцію: від скромних цифр до бомбардирства. Після неї зрозуміло, чому Левченко — ікона адаптації.

Після поля: від експерта до лідера профспілки

Завершивши гру, Євген не зник. З 2012-го — експерт на ТК “Футбол”: коментував Євро-2012, ЧС-2014, Євро-2016. Його аналіз гострий, як лівий удар: “Збірна грає серцем, але бракує системи”. У 2019-му обраний президентом VVCS — профспілки футболістів Нідерландів, найстарішої у світі (з 1961-го). У 2025-му підтримав позов проти ФІФА за правила трансферів, борючись за права гравців.

Благодійність — окрема сторінка. Побудував три дитячі будинки сімейного типу в Береговому, Красноармійську, Костянтинівці. Видав книгу “Голеадори” — виручка на харківський фонд. Підписав лист за звільнення Сенцова в 2018-му. У 2022-му продав колекцію м’ячів на підтримку України. Активний в Instagram: footgolf, екологія, антиросійські пости. “All trolls go follow russian warship”, — його слоган.

У 2026-му Левченко не мовчить. У лютому відреагував на травму Зінченка в “Аяксі”: “Це жахливо, справжній удар для українського футболу. Він лідер, якого там бракувало”. Інтерв’ю про кваліфікацію ЧС-2026: хвалить Реброва, але критикує системні проблеми. Живе в Амстердамі, грає footgolf, захищає природу — повний спектр.

Цікаві факти про Левченка

  • Найкращий бомбардир півзахисник “Гронінгена” в історії сезону 2006/07 — 17 голів у лізі!
  • У єврокубках УЄФА: 10 матчів, гол і асист — проти топ-клубів Європи.
  • Президент VVCS боровся з ФІФА в суді 2025-го, змінюючи трансферні правила.
  • Ви не повірите, але колекція м’ячів пішла з молотка на користь ЗСУ в 2022-му — унікальний жест.
  • Збірна: дебют проти Словаччини в 2002-му, останній матч — 2009-го, завжди на вістрі.

Ці перлини роблять Левченка не просто гравцем, а особистістю. Його шлях надихає: від пилу Донбасу до лідерства в Європі. А сьогодні, коментуючи Зінченка чи Судакова, він продовжує формувати український футбол. Хто знає, які ще удари лівою чекають попереду?

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *