Ксенофонтов Олександр Костянтинович: від львівського арт-року до тріумфу Євробачення

У львівських кав’ярнях 90-х, де запах свіжого чаю змішувався з гітаристими акордами, зароджувався унікальний звук українського року. Олександр Костянтинович Ксенофонтов, народжений 14 квітня 1968 року в серці Галичини, став не просто вокалістом арт-рокового гурту “Клуб шанувальників чаю”, а справжнім архітектором музичних долей. Як продюсер і чоловік Руслани Лижичко, він створив “Wild Dances”, пісню, що у 2004 році підкорила Європу на Євробаченні, принісши Україні першу перемогу. Заслужений діяч мистецтв України з 2004 року, Ксенофонтов поєднує рок-корені з продюсерським хистом, керуючи студією Luxen і медіа-імперією.

Його шлях — це не суха хронологія, а жива мозаїка: від студентських протестів Революції на граніті до віртуальних тріб’ютів забутому гурту. Сьогодні, у 2026-му, пара з Русланою живе під Києвом, підтримуючи ЗСУ та ділячись мудрістю в Instagram. Олександр не просто чоловік зірки — він соавтор її енергії, той, хто перетворив карпатські мотиви на світовий хіт.

Львівські вулиці, пронизані туманом і мелодіями трамваїв, стали колискою для юного Сашка. Родина не мала музичного бекграунду, але місто саме вливало в нього любов до звуку. Фізичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка привабив його точними науками — квантова механіка, хвилі, резонанси. Та під час навчання доля підкинула хор Львівського театру опери та балету, де його голос зазвучав у класичних операх. Це був той місток: від формул до фортепіано.

Студентські роки: фізика, хор і перші акорди

Уявіть аудиторії ЛНУ, де лекції про електромагнітні поля перемежовувалися репетиціями в оперному. Ксенофонтов не просто вчився — він шукав гармонію між наукою і мистецтвом. Фізфак дав йому дисципліну, а хор — впевненість у вокалі. Джерело з сайту physics.lnu.edu.ua підкреслює: випускник, що обрав рок замість лабораторій.

1989 рік став поворотним. Разом з однодумцями — Владом Дебрянським ( гітарист, нині в США), Олегом Суком (Джон) — вони зібрали “Клуб шанувальників чаю”. Арт-рок з філософськими текстами, натхненний Pink Floyd і King Crimson, але з українським акцентом. Гурт дебютував на фестивалі “Інтершанс”, де їхній психоделічний саунд вразив журі.

Червона Рута 1991 у Запоріжжі — пік слави. Пісні на кшталт “Сльози Богів” чи “Silence” лунали з магнітофонів по всій Україні. Ксенофонтов як фронтмен видавав харизматичний вокал, що пронизував душу, ніби львівський дощ. Гурт розпався 1993-го, але залишив спадщину: у 2009-му віртуальний тріб’ют з Лос-Анджелеса, Києва та Львова.

Рокер з гітарою: “Клуб шанувальників чаю” як феномен 90-х

Tea Fan Club, або TFC, — не просто назва, а символ епохи. Чай як метафора роздумів, клуб як спільнота бунтарів. Їхній стиль: довгі імпровізації, поетичні тексти про космос і кохання. “Give me a scream” — гімн свободи, де Ксенофонтов кричить про внутрішній вибух.

Фестивалі стали школою. На “Червоній Руті” вони змагалися з “Воплями Відоплясова”, доводячи, що Львів — не тільки пиво, а й арт. Після розпаду учасники розійшлися: Дебрянський у Голлівуд, Сук у сольні проекти, Ксенофонтов — у продакшн. Але фанати досі слухають кліпи на YouTube, згадуючи той драйв.

• Ключові пісні TFC: “Сльози Богів” — епічна балада про божественне смуток, де гітари плачуть.
• “Silence” — акустична версія з філософським присмаком тиші перед бурею.
• “This Is My Life” — гімн індивідуальності, ремікс якої досі крутять.

Цей досвід навчив Ксенофонтова продюсингу: як витягти емоцію з нот. Перехід від сцени до студії став природним, ніби хвилі фізики перетворилися на звукові.

Любов і партнерство: як Ксенофонтов зустрів Руслану

Львів 1995-го. У музичному колі, де перетиналися рокери й естрадниці, стався спалах. Раїса Лижичко, енергійна співачка з карпатськими мотивами, і Олександр — інтровертний рокер. Вони познайомилися на студійних сесіях, де іскри полетіли від першого дуету. 28 грудня того ж року — весілля, скромне, без помпи, але з обіцянкою вічних мелодій.

Шлюб — не казка, а робота. У інтерв’ю 2025-го Руслана зізнається: окремі спальні для творчого простору, але спільна місія. Ксенофонтов став менеджером: писав тексти, аранжував, продюсував. Їхній тандем — як ідеальний акорд, де рок зустрічає фолк.

Разом вони заснували Luxen Studio — серце львівського продакшну. Сьогодні ТзОВ “Студія звукозапису Люксен” (ЄДРПОУ 23268774) процвітає, записуючи хіти. Ксенофонтов — директор “Інтерзахід” і співвласник ТРК “Говерла”. Бізнес не заважає творчості: Luxen випустила альбоми Руслани, від “Дикі танці” до сучасних.

Євробачення 2004: “Wild Dances” як вершина кар’єри

2003-й. Україна шукає хіт для Стокгольма. Ксенофонтов чує карпатські ритми Руслани й каже: “Це воно!”. “Wild Dances” — суміш этно, трансу й року. Він соавтор музики й тексту, продюсер кліпу з ведмедями та танцями. Репетиції в Luxen тривали ночами: барабани гуділи, ніби Карпати прокинулись.

Майбутній тріумф у 2004-му: 280 балів, перше місце. Європа танцювала під український етно-хіт. Ксенофонтов за кулісами: стратегія голосування, промо. Нагорода Заслужений діяч — визнання (esu.com.ua). Це не просто перемога — прорив для України на мапі світу.

Пісня Руслани	Рік	Роль Ксенофонтова	Досягнення
Wild Dances	2004	Соавтор, продюсер	Перемога Євробачення
Dance with the Wolves	2005	Продюсер	Топ-чарти Європи
Say Me	2005	Аранжувальник	Київське Євробачення
Wild Energy	2008	Менеджер, Luxen	Олімпійський альбом

Дані з uk.wikipedia.org та esu.com.ua. Ця таблиця показує еволюцію: від етно до глобального саунду. Після перемоги — турне, колаборації з Мадонною духом.

Бізнес-імперія: Luxen, медіа та сучасні проекти

Luxen Studio — не просто студія, а хаб. Записували ТиНа, Скрябін, сучасні інді. Ксенофонтов інвестував у обладнання, навчаючи молодих. “Інтерзахід” — радіо з роком і етно, ТРК “Говерла” — ТВ з локальним контентом.

У 2026-му бізнес адаптувався до викликів: онлайн-стримінг, підтримка артистів під час війни. ФОП статус припинено, але компанії процвітають (opendatabot.ua). Він — стратег: від фізики до фінансів.

Громадська роль: 1990-й, Студентське Братство. Голодування в Києві за незалежність. Сьогодні — волонтерство з Русланою, пости в Instagram про єдність.

Сьогодні Ксенофонтов — ментор. Молоді продюсери вчаться в Luxen, як змішувати жанри. Його порада: слухай серце, як чайний аромат у львівській кав’ярні. Рок не вмирає — він еволюціонує, як і він сам. А з Русланою попереду нові проекти: етно для світу, енергія для України.