У серці Харкова, де аромати свіжоспеченого печива змішуються з подихом промислової могутності, народилася жінка, яка перетворила скромну фабрику на гіганта українського кондитерського ринку. Алла Арестовна Коваленко, президент корпорації «Бісквіт-Шоколад» і Герой України, уже понад три десятиліття стоїть за штурвалом Харківської бісквітної фабрики. Її шлях – це історія наполегливості, де кожен крок супроводжувався ароматом успіху та смаком перемоги над викликами.
Народжена 16 травня 1948 року в сім’ї харківських службовців, Алла виросла в атмосфері, де праця була не просто обов’язком, а мистецтвом. Заміжня, мати двох синів і доньки, вона зуміла поєднати сімейне тепло з промисловим вогнем. Сьогодні корпорація під її керівництвом посідає друге місце в Україні за обсягами виробництва кондитерських виробів, експортуючи солодощі в понад 30 країн світу – від Китаю до Америки.
Харківська бісквітна фабрика, яку вона очолює з 1987 року, випускає до 180 тонн продукції на добу, забезпечуючи роботою близько 3000 людей. Це не просто цифри – це тисячі сімей, які смакують плодами її стратегічного генія.
Ранні роки: корені в промисловому Харкові
Харків 1940-х – місто, що відроджувалося після війни, пульсувало ритмом заводів і фабрик. Саме тут, у родині службовців, Алла Арестовна відкрила для себе світ техніки та технологій. Дитинство пройшло в оточенні машин і запахів виробництва, адже Харків тоді був промисловим серцем СРСР. Ці враження заклали фундамент її майбутньої кар’єри.
У 1966 році молода дівчина переступила поріг Харківського політехнічного інституту, нині Національного технічного університету «ХПІ». П’ять років напруженого навчання завершилися дипломом інженера-технолога – спеціальністю, яка ідеально пасувала до її допитливої натури. Інститут не просто дав знання, а навчив мислити системно, передбачати проблеми й шукати сміливі рішення, – згадувала вона в інтерв’ю про роки студенчества.
Випускниця ХПІ вийшла на ринок праці з чітким баченням: технологія – це ключ до якості. Цей принцип став її життєвим кредо, яке згодом перетворило фабрику на європейського рівня гіганта.
Перші кроки: від майстра до начальника
1972 рік. Двіжуху радянської промисловості Харківський жировий комбінат приймає молоду інженерку. Алла Арестовна починає з позиції інженера-технолога, швидко піднімаючись сходами: змінний майстер цеху, старший технолог, начальник виробництва. Дванадцять років тут – це школа життя, де кожен день вчив долати дефіцит сировини, оптимізувати процеси й мотивувати колектив.
У 1984-му перехід до Харківського виробничого об’єднання кондитерської промисловості став логічним кроком. Спочатку старший інженер виробничого відділу, потім начальник виробництва – вона вже відчувала смак кондитерського світу. Ці роки загартували характер: Алла навчилася бачити потенціал у старих лініях, впроваджувати мікроінновації, які множили продуктивність.
До 1987-го її досвід сягнув піку. Держава шукала сильного лідера для Харківської кондитерської фабрики №2 – і обрала її. 13 жовтня того року директорське крісло стало її новим домом. Фабрика, з її застарілим обладнанням і рутинними проблемами, чекала на революцію.
Революція на фабриці: від кризи до розквіту
Прийшовши на посаду, Алла Арестовна зіткнулася з реаліями перебудови: брак ресурсів, низька продуктивність, конкуренція з імпортом. Але замість скарг – дія. У 1988-му встановлено лінію «Мінел» для затяжного печива, що кардинально покращило умови праці й асортимент. 1991-го фабрика перейменована в Харківську бісквітну, а 1995-го – реорганізовано в АТЗТ.
Вона інвестувала в модернізацію: австрійські HAAS для вафель, нідерландські Tanis для ірису, італійське та німецьке обладнання. Наприкінці 1990-х придбала контрольний пакет акцій, врятувавши підприємство від банкрутства. Результат? Зростання обсягів, нові ринки, стабільний колектив.
До 2004-го фабрика стала ядром корпорації «Бісквіт-Шоколад», об’єднавши «Харків’янку» (з 1896-го, заснована Григорієм Борманом), цукровий завод, млини й агрофірми. Вертикальна інтеграція – від сировини до полиць – зробила компанію невразливою.
Корпорація «Бісквіт-Шоколад»: солодка імперія з харківським акцентом
Сьогодні «Бісквіт-Шоколад» – це синергія традицій і хай-теку. Друге місце в Україні за виробництвом, експорт у 30+ країн: СНД, Європа, Близький Схід, Китай, Америка. Асортимент вражає: понад 20 груп виробів – вафельні торти «33 COWS», цукерки «MARY GOLD» (шоколадні, горіхові, на фруктозі), печиво «ЛИМОННІ», «МАКІВКА», преміум-серія «Georges» на честь Бормана.
Бренди пульсують життям: «Забодайка» для дітей з кумедною упаковкою, «Old collection» для подарунків, «Фірмовий» бісквіт і рулети. Сертифікати ISO 9001, ISO 22000, Халяль – гарантія якості. У 2025-му компанія виграла тендери на новорічні подарунки (12,7 млн грн), попри виклики війни.
Виробництво високотехнологічне: контроль на кожному етапі, від борошна з власних млинів до пакування. Суточний випуск – 180 тонн, штат – 3000. Фінансовий стан стабільний: проміжні звіти за 3 кв 2025-го, акціонерна структура оновлена на лютий 2026-го.
Цікаві факти про «Бісквіт-Шоколад»
- Корені сягають 1896-го: «Харків’янка» постачала солодощі до імператорського двору.
- Назва магазину «Борман» – ідея самої Алли Арестовни на честь засновника.
- Першими в Україні впровадили ISO 9001 для кондитерки – понад 17 років досвіду.
- Експорт до Китаю шокував дегустаторів: «харківський шоколад кращий за азіатський».
- У 2013-му інвестували 2,5 млн євро в вафельну лінію HAAS.
Ці перлини історії роблять компанію не просто виробником, а хранителем традицій з футуристичним поглядом.
| Етап | Досягнення | Рік |
|---|---|---|
| Початок керівництва | Лінія «Мінел», покращення умов | 1988 |
| Реорганізація | АТЗТ, контрольний пакет | 1995 |
| Корпорація | Об’єднання з «Харків’янкою» | 2004 |
| Сучасність | Експорт 30+ країн, 2-е місце | 2025-2026 |
Джерела даних: biscuit.com.ua, latifundist.com.
Нагороди: визнання на державному рівні
Успіх не залишився непоміченим. 16 жовтня 2008-го Указом Президента №911 Алла Арестовна стала Героєм України з орденом Держави – за розвиток харчової промисловості й якісну кондитерку. “Визначні особисті заслуги перед державою, багаторічна самовіддана праця” – так звучала формулювання.
Орден княгині Ольги III ст. (2003), II ст. (2006), Заслужений працівник промисловості (1998), Державна премія в галузі науки й техніки (2011) за інноваційні технології. Міжнародні премії «Созидание», «Золота Фортуна», почесний знак Харківської міськради. Ці нагороди – не просто блиск, а підтвердження впливу на галузь.
Джерело: uk.wikipedia.org.
Політичний вимір: депутат від народу
Алла Арестовна не обмежилася фабричними стінами. 1998 та 2002-го обрана депутатом Харківської міськради (3-4 скликання, 39-й округ), заступниця бюджетної комісії. З 2006-го – депутатка облради, член комісії з соцекорозвитку. Членкиня «Нашої України», з 2010-го – «За Україну».
Політика для неї – продовження бізнес-філософії: планування, бюджет, розвиток регіону. Вона лобіювала інтереси промисловості, боролася за робочі місця, інвестувала в Харківщину.
Сучасні реалії: стійкість у часи викликів
2020-ті принесли війну, але «Бісквіт-Шоколад» тримається. Попри проблеми з НДС і логістикою, компанія модернізується, виграє тендери, зберігає експорт. У 2025-му – участь у топ-рейтингах харчових брендів, стабільні звіти. Алла Арестовна, якій виповнилося 77, лишається непохитною: мудрість професіоналів рятує від банкрутства.
Її історія надихає: від цехового майстра до героїні нації. Корпорація продовжує солодити життя мільйонам, а Харків пишається своєю королевою кондитерки. Попереду нові лінії, ринки, смаки – бо солодке майбутнє тільки починається.