Костя Бочаров, якому світ знає як Mélovin, вибухнув на українську естраду перемогою в шостому сезоні “Х-Фактор” у 2015 році. Цей одеський хлопець з теноровим голосом і харизмою вулкану не просто виграв шоу, а й полонив мільйони серць каверами на “Без бою” Океан Ельзи та оригінальними треками. Сьогодні, у 2026-му, Костянтин Миколайович Бочаров — це співак, композитор, продюсер, який представляв Україну на Євробаченні-2018, випустив альбоми на кшталт “Octopus” та свіжого “Mroom13”, а ще мобілізувався до ансамблю ДПСУ. Його шлях — суміш драйву, болю та відвертості, де кожен хіт пульсує справжніми емоціями.
Зірка не зупиняється: у 2025-му став членом журі Євробачення, анонсував тур “10 років на сцені”, але 2026-й приніс зриви концертів через протести та гучне розставання з нареченим. Костя завжди на крок попереду — чи то епатажний імідж з лінзами, чи сміливі тексти про любов без бар’єрів. Його голос — це міст між попом, електронікою та соулом, що резонує в душах від Одеси до Лісабону.
Але за блиском сцени ховається хлопець, який у чотири роки зачаровувався мелодією “До Елізи” з бабусиної скриньки. Ця іскра розгорілася в полум’я кар’єри, де кожен альбом — нова глава саги про перемоги й падіння.
Одеське коріння: мелодії, що формували характер
Одеса, море, гамір Привозу — тут, 11 квітня 1997 року, з’явився на світ Костянтин Бочаров у звичайній родині. Батько Микола, водій, і мати Валентина, бухгалтер, не мріяли про зіркову кар’єру сина, але підтримували його запал. У чотирирічному віці бабуся привезла музичну скриньку з ринку — той ніжний мотив Бетховена став першим коханням. Костя згадував у інтерв’ю, як годинами крутив механізм, уявляючи себе на величезній сцені.
Школа №27 у Одесі стала першим “концертним залом”: хлопець співав у хорі, писав сценарії для шкільних вистав, де вже проявлялася режисерська жилка. Батьки жартували, що він стане ведучим чи кухарем — адже Костя обожнював готувати, змішуючи страви з хімією як хобі. Ці ранні роки загартували характер: Одеса навчила його гумору, стійкості та любові до публіки, яка потім скандуватиме його ім’я.
Театр став наступним кроком. У 2009-му Костя вступив до школи Народного театру “Самоцвіти” під керівництвом Марії Стельмах, а згодом займався з зіркою “Масок” Наталею Бузько. Тут він не просто грав ролі — вчився передавати емоції голосом, жестом, поглядом. Цей театральний фундамент зробив його виступи справжніми виставами, де кожна нота — акт. Перемоги в міських конкурсах додали впевненості, але справжній прорив чекав попереду.
Перші спроби та третій прихід на “Х-Фактор”
Костя двічі обирався на “Х-Фактор”, але вилітав на кастингах. Третій раз, восени 2015-го, став доленосним. На восьмий кастинг він вийшов з “Без бою” Океан Ельзи — голий торс, чорні лінзи, хриплий вокал, що рвав душу. Журі шокувало: Костянтин Меладзе назвав його “темною конячкою”, Ігор Кондратюк взяв під крило.
У проекті Костя еволюціонував: від каверів на Hozier і Adele до оригіналу “Не одинокая”. Дійшов до суперфіналу, де глядачі віддали йому перемогу. 27 грудня 2015-го 18-річний хлопець став сенсацією. Тур по Україні, перші сингли — все закрутилося вихором слави. Наставник Кондратюк радив: “Не втрачай себе”. І Костя слухався, інвестуючи гонорар у навчання в Київському інституті музики ім. Глієра.
Ця перемога не просто дала контракт з BIG HOUSE — вона відкрила двері до великої сцени. Костя сам писав пісні, знімав кліпи, навіть режисуру освоїв. “Х-Фактор” став трампліном, з якого він стрибнув у прірву талантів.
Євробачення: дракон, що зачарував Європу
2017-й: нацвідбір з “Wonder” — третє місце, але EP “Face to Face” вибухнув хітами “Hooligan” та “Unbroken”. 2018-й приніс тріумф: перемога в нацвідборі з “Under the Ladder”. Костя сам написав трек, натхненний міфом про дракона — символом сили й трансформації. На сцені в Лісабоні дракон оживав: вогонь, лінзи, 179 балів у півфіналі, сьоме місце за глядачами у фіналі (17-те загалом).
Букмекери не вірили, але фанати підняли на вершину. Повернувшись, Костя випустив парфуми “Black Gas”, знявся в серіалі “Новенька”. Євробачення стало не просто конкурсом — це визнання: Україна має зірку з харизмою Джеймса Бонда та душею поета. Пізніше, у 2024-му “DREAMER” приніс третє місце в нацвідборі, а 2025-го — роль у журі, де він високо оцінив естонця Томмі Кеша та німців Abor & Tynna.
Ці виступи — метафора життя Кості: вогонь не спалює, а освітлює шлях.
Цікаві факти про Костю Бочаров
- Псевдонім “Mélovin” — мікс “Halloween” та Александра Макквіна, кумира з підліткових років.
- У 2021-му виграв “Маска” як Жирафа — ніхто не впізнав за маскою.
- Хобі: кулінарія та хімія — мріяв змішувати еліксири кохання.
- Камінг-аут на Atlas Weekend 2021: поцілував дівчину й хлопця з прапором ЛГБТ.
- У 2023-му зіграв у фільмі “Кракен-дівча на ім’я Рубі”.
Ці перлини роблять його не просто співаком, а легендою з людським обличчям.
Дискографія: від EP до “Mroom13”
Костя — перфекціоніст: сам пише, аранжує, продюсує. Перший EP “Face to Face” (2017) задав тон: 6 треків про любов і боротьбу. “Octopus” (2019) — повноцінний альбом з “Ти” та “Oh, No!”, номінаціями на YUNA. 2025-й — “Mroom13”, де фіт з Альоною Алоньою в “Не схожі” та Oceana в “All You Need”. Deluxe-версія у 2026-му додала англомовні ремікси.
Ось ключові релізи в таблиці — дані з uk.wikipedia.org станом на 2026 рік:
| Рік | Альбом/EP | Ключові треки | Досягнення |
|---|---|---|---|
| 2017 | Face to Face (EP) | Hooligan, Unbroken | Дебютний реліз |
| 2019 | Octopus | Ти, Вітрила | Прорив M1 Awards |
| 2025 | Mroom13 | Не схожі, Просто лети | Фіти з зірками, тур |
Таблиця показує еволюцію: від інтимних балад до електронного вибуху. Сингли як “Вітрила” чи “З тобою, зі мною, і годі” досі рвуть чарти Spotify. Нагороди? M1 Music Awards “Прорив року” (2019), YUNA номінації — це лише вершина айсберга.
Любов без масок: камінг-аут і роман з Петром
Костя завжди був відвертим. На Atlas Weekend 2021-го поцілував і дівчину, і хлопця, розгорнувши райдужний прапор — бісексуальність стала частиною бренду. “Любов не питає дозволу”, — казав він. У листопаді 2025-го парамедик ЗСУ Петро Злотя освідчився на Майдані: кільце, сльози, фото в Instagram. Фани святкували, але в лютому 2026-го — розрив. “Дякую за досвід”, — написав Костя 14 лютого, тримаючи обручку.
Петро відповів: почувався “винним”, фанати хейтять — але Костя захищає екса, закликаючи до поваги. Цей роман, як і кар’єра, — вир емоцій: від ейфорії до болю, що надихає нові пісні. Його серце — відкрита книга, де кожна рана стає хітом.
Служба в ДПСУ та виклики війни
Війна змінила все. У липні 2025-го Костя мобілізувався до Академічного ансамблю пісні і танцю Державної прикордонної служби. “Несу службу, але музичну”, — жартував він зі сцени. Концерти для бійців, волонтерство — зірка не ховається. Але 2026-й ударив: протести в Рівному 17 лютого зірвали шоу (“Не за гей-шлюби воюють герої!”), поліція втрутилася, тур скасовано з міркувань безпеки.
Костя відповів жорстко: “Ганьба державі й поліції”. Ці події — тест на стійкість, як його служба: співає для тих, хто захищає країну, несучи культуру на передову.
Останній рік: “Mroom13” і прощання зі сценою?
“Mroom13” — найсвіжіший альбом, записаний у Stereo Plaza, з треками “я горю не згораю”, “тривога”, дуетами з Lama та Leona. Фанати діляться топами: “Не схожі” рве TikTok. Тур “10 років” мав охопити міста, але після Рівного — пауза. Січень 2026-го: Костя оголосив про завершення кар’єри наприкінці року. “Хочу в невідомість, не хайп”, — пояснив у Instagram. 2026-й — останній з концертами, 2027-й — нове життя.
Чому? Втома від швидкості, бажання режисури, продюсування інших. Але його спадщина — десятки хітів, натхнення для покоління. Костя Бочаров, ти вже легенда, і що б не було далі — твої мелодії звучатимуть вічно, як той мотив зі скриньки.