У маленькому містечку Артик на заході Вірменії, де гірське повітря пронизує кожну вуличку, 1 жовтня 1974 року з’явився на світ хлопчик з незвичайним ім’ям – Князь Аршалуйсович Хачатрян. Назвали його на честь діда, і це ім’я стало пропуском у долю, сповнену драйву, амбіцій та суперечок. Сьогодні Князь Хачатрян – це не просто депутат Одеської обласної ради, а справжній магнат будівельного бізнесу, чиї компанії прокладають шляхи по всій Одеській області та виграють мільярдні тендери. Його історія – це суміш вірменської наполегливості, українського прагматизму та гострих політичних баталій.
З 1990 року, коли йому виповнилося 16, Князь оселився в селі Шевченкове Березівського району Одеської області. Тут, серед степів і соняшникових полів, почалася нова глава життя. Україна стала для нього другою батьківщиною, а Одеса – містом можливостей. За три десятиліття він перетворився з простого робітника на ключову фігуру регіональної політики та бізнесу.
Його кар’єра демонструє, як наполегливість може перевернути гори – буквально, адже його фірми будують не тільки дороги, а й фортифікації під час війни. Але шлях не був гладким: від перших асфальтових робіт до нагороди президента “За оборону України” у 2025 році – все це на тлі звинувачень у зв’язках з проросійськими силами.
Ранні роки: від Артика до степів Березівки
Артик, де народився Князь, – промислове містечко в Шіраківській долині, відоме заводами та гірничою справою. Тут, у родині вірменів, хлопець ріс серед традицій гостинності та працьовитості. Літні поїздки до Одеси до двоюрідного дядька на Пушкінській заклали перші зв’язки з Україною. У 1990-му, на тлі перебудови та розпаду СРСР, родина переїжджає – і Князь опиняється в Шевченковому, тихому селі Березівського району.
Підліток швидко адаптувався: місцеві степи стали його новим полем для мрій. Тут не було князівських замків, але була земля, яка кликала до дій. Цей переїзд став фундаментом – Вірменія лишилася в серці, а Україна дала шанс на велике. Як сам розповідав в інтерв’ю 2014 року, повертатися назад не планував: “Тут моя земля, мої люди”.
Ранні роки в селі навчили його цінувати працю. Без зайвого пафосу, з руками, загрубілими від роботи, Князь почав будувати своє майбутнє – крок за кроком, як будується надійна дорога.
Освіта та перші кроки: від майстра до підприємця
Вищу освіту Князь здобув у Гюмрі, закінчивши економічний інститут. Це був вибір практичний: економіка – ключ до бізнесу в хаотичних 90-х. Диплом у кишені, він повертається в Україну, де реалії вимагали не теорії, а дій.
У 1992-му, у 18 років, стартує трудова біографія на асфальтовому заводі. Спочатку майстер, потім бригадир – щоденна боротьба з технікою, погодою та термінами. Ці роки загартували характер: асфальт гарячий, як вірменський шашлик, але від нього йде користь на роки. У 2000-му створює приватне будівельне ЧП – перший самостійний ривок.
З 2002-го – директор ТОВ “Березівкаагродорстрой” (або “Березівкаагрошляхбуд”, як іноді пишуть). Компанія стартує з локальних робіт, але швидко росте. Паралельно – співзасновник “Газлидер”. Ці кроки перетворили простого хлопця на бізнесмена з амбіціями.
Бізнес-імперія: тендери, дороги та укриття
Компанія Князя – один з найбільших підрядчиків Одеської області. “Березівкаагродорстрой” прокладає траси, будує школи, укриття та навіть постачає освітлення для ЗСУ. Тендери летять один за одним, ніби фури по новій трасі Р-55 Одеса-Вознесенськ-Новий Буг.
Ось ключові приклади успіху. Перед таблицею варто зазначити: ці контракти – результат досвіду та мереж, але й предмет критики через масштаби.
| Рік | Об’єкт | Сума (грн) | Джерело даних |
|---|---|---|---|
| 2023 | Ремонт доріг Одеської області | 362 млн | dumskaya.net |
| 2024 | Укриття в Подольську | 56 млн | nikcenter.org |
| 2025 | Укриття для лицею в Подольську | 99 млн | parlament.ua |
| 2025 | Освітлення для ЗСУ (Житомир) | 280 млн | antikor.ua |
Ці дані з відкритих джерел, як dumskaya.net та parlament.ua, показують динаміку: від доріг до оборонних об’єктів. Компанія не просто заробляє – інвестує в регіон, створюючи робочі місця. Але критики кажуть: тендери часто йдуть до “своїх”. Князь же наполягає: все по закону, з фокусом на якість.
Його бізнес – як степовий вітер: потужний, нестримний, змінює ландшафт. За даними Chesno.org, він один з найбагатших депутатів облради.
Політичний підйом: депутати, фракції та соратники
Політика кликнула у 2014-му: кандидат у ВР по мажоритарці №138 (самовисуванець), але не пройшов. У 2015-му – депутат облради 7 скликання від Опоблоку. 2020-го – переобрання від ОПЗЖ, фракція, де він лідер у регіоні.
Соратник Миколи Скорика, помічник на громадських засадах. У раді – голова фракції після заборони ОПЗЖ у 2022-му. Боровся за інфраструктуру: ремонти, спорт, храми. Навіть гречку роздавав – типовий депутатський сет.
Але стиль жорсткий: кнопкодавство у 2017-му на сесії, поїздки до Відня 2024-го. Політика для нього – інструмент змін, хоч і з гострим присмаком.
Внесок у оборону: фортифікації та президентська нагорода
Повномасштабна війна 2022-го стала тестом. Компанія Князя будує укриття, фортифікації на Березівщині – з міських, обласних бюджетів та особистих коштів. У січні 2025-го – подяка за фортифікації в Березівській громаді.
Кульмінація: серпень 2025-го, нагорода “За оборону України” від президента, вручив голова ОВА Олег Кіпер. Це визнання за конкретні справи – укриття в школах, дороги для логістики. Хвилі обурення з боку критиків не зупинили: факти говорять голосніше.
У час, коли кожен метр окопу рятує життя, внесок Князя – як міцний асфальт під танком: надійний і вчасний.
Цікаві факти про Князь Хачатряна
- Ім’я “Князь” – данина діду, але в бізнесі він справжній “король доріг” Одеської області.
- Дві батьківщини: Вірменія та Україна – символізує татуювання чи просто серце? У відео на YouTube він жартує: “Одне велике серце на дві родини”.
- Любить кулінарію: гість шоу “Не в своїй тарілці”, де готував вірменські страви.
- Сімейний бізнес: брат чи родич Роберт у засновниках фірми, племінник у новинах 2024-го.
- Мотокрос та храми: спонсор змагань і подарунки церквам – від спорту до духовності.
Суперечки: від колабораціонізму до “плівок Діденка”
Не все гладко. Evocation.info називає колаборантом через ОПЗЖ та Скорика. 2025-го – скандал з “плівками Діденка”: розмови про МАФи біля лікарні, “викинути конкурентів”. Готують підозру (dumskaya.net, жовтень 2025). БЕБ підозрює в тендерах, податки – 4,5 млн боргу колись.
Кнопкодавство, тендери під війну – критики бачать корупцію. Князь мовчить або заперечує: фокус на справах. Суперечності додають перцю його історії, ніби гострий аджика в плов.
Нюанс: попри ОПЗЖ, нагорода 2025-го – консенсус від влади. Джерела як Chesno.org фіксують факти без вироків.
Особисте життя: родина, хобі та два серця
Родина – основа. Дружина, діти – деталі приватні, але в інтерв’ю 2014-го тепло про близьких. Вірменські традиції живуть: гостинність, родинні свята. Хобі: спорт, кулінарія, мотокрос. Instagram (@khachatryan_knyaz_) – 3,7 тис. фоловерів, пости про роботу, події.
Facebook-сторінка з 7 тис. лайків – цифровий creator. Життя в Березівці: від села до ради, з двома паспортами в душі. Як бізнесмен з таким бекграундом, він надихає: інтеграція через працю.
Сьогодні, у 2026-му, Князь Хачатрян продовжує прокладати шляхи – і фізичні, і метафоричні. Його історія триває, як безкінечна траса під сонцем Одеської області.