Паризький осінній вітер шепотів таємниці 22 жовтня 1943 року, коли в родині акторів Моріса Дорлеака та Рене Сімоно народилася Катрін Фаб’єн Дорлеак. Третю дочку назвали на честь бабусі, а згодом вона візьме прізвище матері – Деньов, щоб виокремитися серед сестер у світі театру й кіно. Ця тендітна блондинка з крижаними блакитними очима перетвориться на символ французької елегантності, чий погляд пронизує екрани понад сім десятиліть. Зростаючи в 16-му окрузі Парижа, на бульварі Мюрат, Катрін вбирала атмосферу дисципліни: батьки, зайняті вечірніми виставами, вчили дітей манерам, мовам і музиці вдома. Сестри Данієль, Франсуаза та Сільві теж обрали сцену, але доля розпорядилася інакше – Франсуаза трагічно загине в автокатастрофі 1967-го.
Ранні роки та перші кроки в акторстві
Дитинство Катрін минало під звуки дубляжу для Paramount – ще в 13 років вона статистувала в “Гімназистках” (1957), а згодом озвучувала мультфільми. Справжній дебют припав на “Двері хлопають” (1959) з сестрою Франсуазою, де Катрін уже взяла псевдонім Деньов. Родинна динаміка була як сцена: мати, довголітня акторка Рене (померла 2021-го у 109!), вчила стриманності, батько – професіоналізму. Навчання в католицькому ліцеї Жан-де-ла-Фонтен заклало основу елегантності, що стане її візитівкою.
У 17 вона знялася в “Ловеласі” (1960), але справжній ривок – 1960-ті. Життя кипіло: романи, зйомки, Париж 60-х з його бунтівним духом. Катрін уникала богеми, обираючи роботу. Її перші ролі – юні коханки – ще не розкривали глибини, але натякали на загадкову ауру, ніби туман над Сенею. До 1963-го, коли народився син Крістіан від Роже Вадима, вона вже була на порозі зірковості.
Прорив у кіно: “Шербурзькі парасольки” та ікона Нової хвилі
1964-й вибухнув “Шербурзькими парасольками” Жака Демі – повністю проспіваний мюзикл, де Катрін у ролі Женев’єви співає про розлуку під дощем. Фільм здобув Золоту пальмову гілку в Каннах, зібрав мільйони, а її голос – трепетний, як перші краплі весни – зачарував світ. Ця роль зробила Деньов глобальною зіркою, перетворивши 20-річну актрису на втілення невинної пристрасті.
Далі – Роман Поланскі з “Відразою” (1965), де вона грає шизофренічну Керол, чий жах у лондонській квартирі стає метафорою жіночого страху. Срібний ведмідь у Берліні, номінація на BAFTA. “Дівчата з Рошфора” (1967) з сестрою – феєричний мюзикл, де сестри танцюють у тандемі, ніби близнюки долі. А “Денна красуня” (1967) Луїса Бунюеля – шедевр: Северина вдень – буржуазка, вночі – повія. Золотий лев у Венеції закріпив статус.
- Ці фільми не просто хітові – вони змінили жанри: мюзикл став арт-хаусом, еротика – психологічною драмою.
- Катрін співпрацювала з Демі, Бунюелем, Поланскі, демонструючи діапазон від казки до жаху.
- До 1970-х вона знялася в 30 стрічках, зібравши 20 мільйонів глядачів у Франції.
Перехід до зрілих ролей відбувся плавно: “Трістана” (1970) Бунюеля – жінка, що мстить, “Віслюча шкіра” – фентезі з еротичним підтекстом. Її екранний образ – холодна красуня з полум’ям всередині – заворожував.
Співпраця з майстрами та вершина кар’єри
1980-ті – розквіт: “Останнє метро” (1980) Франсуа Трюффо, де Катрін як Маріон, єврейська власниця театру під окупацією, здобула César. Фільм взяв 10 статуеток, показавши її драматичний талант. “Голод” (1983) Тоні Скотта – вампірша Міріам, еротичний трилер, що зробив її ЛГБТ-іконою.
1990-ті: “Індокитай” (1992) – колоніальна драма, César та номінація на Оскар. Роль Еліани – материнство, втрата, колоніалізм – глибока, як індокитайські джунглі. Далі Франсуа Озон: “8 жінок” (2002) – музична детективна комедія з ансамблем зірок, Срібний ведмідь. Сучасні ролі – у Ларса фон Трієра (“Танцюристка в темряві”, 2000), Хірокадзу Коре-еда (“Правда”, 2019).
Після інсульту 2019-го (легкий, повне відновлення) – “Бернадетт” (2023, біографія про політика), “Марчелло Міо” (2024, камео), “Світ духів” (2024). У 81 вона знімається, не старіючи душею.
Досягнення та нагороди Катрін Деньов
Кар’єра – понад 140 фільмів, 99 мільйонів глядачів у Франції. Почесні нагороди – вершина: Золотий ведмідь (1998), Пальмова гілка (2005), Золотий Лев (2022). Ось ключові:
| Нагорода | Фільм/Рік | Опис |
|---|---|---|
| César (Найкраща актриса) | Останнє метро (1981), Індокитай (1993) | Дві перемоги, номінації понад 10 |
| Оскар (номінація) | Індокитай (1993) | Найкраща жіноча роль |
| Кубок Вольпі | Вандомська площа (1998) | Венеція |
| Почесні: Пальмова гілка, Золотий Лев | 2005, 2022 | Канни, Венеція |
Джерела: uk.wikipedia.org, en.wikipedia.org. Ці нагороди – визнання майстерності, від арт-хаусу до мейнстріму.
Цікаві факти про Катрін Деньов 🌟
- 🌹 Троянда “Катрін Деньов” виведена 1981-го – символ її вічної краси!
- 💄 Обличчя Chanel №5 з 1973-го, подвоїла продажі в США – мода як роль.
- 🇺🇦 Присвятила César-2025 Україні, прочитала Лесю Українку в Каннах – “Надія” торкнула серце.
- 🚭 Кинула палити тричі: 1985 гіпнозом, 2020 після інсульту, але повернулася до вейпу.
- 👗 Відмовилася від Бонда-дівчини: “Не вмію стріляти” – гумор ікона.
Ці перлини роблять її не просто актрисою – живою легендою.
Особисте життя: пристрасті поза екраном
Катрін – майстриня таємниць. Єдиний шлюб – з фотографом Девідом Бейлі (1965-1972), бурхливий, як рок-н-рол. Раніше – Роже Вадим (1961-1964), син Крістіан (актор, 1963). З Марчелло Мастроянні (1971-1979) – дочка К’яра (1972, актриса, знімалися разом у “Коханих” 2011). Онуки – п’ять, родина – опора.
- Романи з Поланскі, Трюффо, Генсбуром – чутки, але пристрасть справжня.
- Живе в скромній квартирі на площі Сен-Сюльпіс, любила шато Прімар (продала 2018).
- Хобі: садівництво, малювання, фото – творчість за межами кіно.
Політика: проти #MeToo (2018, згодом вибачилася), за Україну (прапори, вірші 2022-2025). Римо-католичка, говорить трьома мовами. В 81 вона – бабуся, зірка, бунтарка, що не старіє.
Культурна ікона: від екрану до моди та сьогодення
Катрін – муза Іва Сен-Лорана, обличчя L’Oréal, MAC, Louis Vuitton. Playboy 1963-го – сміливість епохи. У 1985 – обличчя Маріанни, символ Франції. Вплив на фемінізм: маніфест 343 (1971) за аборти. Сьогодні – у “Сезар-2025” присвятила Україні, зірка United24.
Її ролі еволюціонували: від загадкової блондинки до сильних матерів – дзеркало часу. З 99 млн глядачів – найкасовіша француженка. У 2026-му, в 82, вона знімається, надихаючи: краса – у стійкості, талант – вічен.