Кароль Навроцький: історик, який став президентом Польщі

Кароль Тадеуш Навроцький, народжений 3 березня 1983 року в Гданську, очолює Польщу як президент з 6 серпня 2025 року. Цей 42-річний історик, колишній голова Інституту національної пам’яті та директор Музею Другої світової війни, підкорив виборців харизмою, націоналістичними поглядами та обіцянками суверенітету. Його перемога з 50,89% голосів у другому турі проти Рафала Тшасковського стала сенсацією, адже Навроцький стартував як “незалежний кандидат” від патріотичного табору.

Зростаючи в робітничому районі Siedlce, серед верстатів батька-токаря та швейних машин матері-інтролігаторки, він ввібрав дух “Солідарності”. Гданськ, колиска антикомуністичного руху, сформував його як борця за історичну правду. Сьогодні, у 2026-му, Навроцький підписує закони, що змінюють правила для українських біженців, наполягає на репараціях від Німеччини та зміцнює оборону Польщі – від ядерної енергетики до кордонів НАТО.

Його шлях сповнений контрастів: від боксерського рингу до парламентських дебатів, від досліджень злочинності ПНР до вето на “спецзакони”. Навроцький не просто політик – він символ відродження польського духу, де історія оживає в сучасних рішеннях.

Раннє життя: від гданських вулиць до боксерських перемог

Уявіть Гданськ 1980-х – портовий гул, страйки “Солідарності”, запах моря й металобрухту. Тут, у сім’ї Ришарда та Ельжбети Навроцьких, з’явився на світ хлопчик, названий на честь Кароля Войтили. Батько, активіст профспілки, і мати, майстриня переплітів, прищепили сину любов до праці та патріотизму. Сестра Ніна обрала гастрономію, а Кароль – історію, яка стала його покликанням.

Шкільні роки в Основній школі №58 та IV ліцеї (матура 2002) минали під знаком спорту. Навроцький грав у футбол за Ex Siedlce та Gedania, але справжньою пристрастю став бокс у RKS Stoczniowiec. У 2004-му, у вазі 91 кг, він здобув перше місце на зональному турнірі юніорів за Кубок Польщі. Ця перемога не просто трофей – вона загартувала характер, що згодом витримав політичні бурі. Пізніше він став капітаном Ex Siedlce та заснував секцію бойових мистецтв, перетворюючи вуличну енергію на дисципліну.

Після поліції школи бізнесу та адміністрування (2003), Навроцький вступив на історичний факультет Університету Гданська. Магістерська 2008-го, докторська 2013-го – дисертація про опір комуністам в Ельблонзькому воєводстві під керівництвом Ґжеґожа Берендта. У 2023-му додав MBA з менеджменту в Політехніці Гданська. Ця суміш науки й практики зробила його універсальним лідером.

Професійний зліт: від IPN до музею Другої світової

Кар’єра Навроцького почалася в Інституті національної пам’яті (IPN) 2009-го. Спочатку рядовий дослідник, з 2013-го – начальник Бюро громадської освіти в гданському відділенні. Тут він координував проекти про антикомуністичну опозицію, організовану злочинність PRL та “Солідарність”. Книги як “Справа Квідзин 1982” чи “Опір у воєводстві Ельблонг” стали бестселерами серед патріотів.

2017-го – призначення директором Музею II Світової війни в Гданську. Контроверсійне: попередній директор Кароль Маджик критикував “надмірний пацифізм”. Навроцький реформував експозицію, акцентувавши польські страждання, Westerplatte та Армію Крайову. Він інтегрував національний наратив, перетворивши музей на святиню пам’яті. Під його керівництвом відвідуваність зросла, а проекти як “Trails of Hope” поширили польську історію світом.

2021-го повернення до IPN: спочатку заступник, з липня – президент (підтриманий Сеймом 248:198). Він демонтовано 42 радянські пам’ятники після 2022-го, запустив #GermanReparations та цифрові ігри для молоді. Автор “Польща сильна історією” (2025), редактор серій про КДБ-злочини. Нагороди: Бронзовий (2016) та Срібний Хрест Заслуги (2021), Медаль Незалежності (2019).

• Ключові реформи в IPN: Посилення досліджень тоталітаризму, міжнародні виставки в США та Європі, кампанія проти “бандерівської ідеології”.
• Освітні інновації: Додатки, VR-екскурсії, співпраця з меморіалами Голокосту.
• Музейні проекти: “Westerplatte в 7 актах”, “Мільйон за океаном” про польських емігрантів.

Ці ініціативи не просто папери – вони оживили історію, роблячи її зброєю проти забуття. Перехід від музею до IPN показав: Навроцький вміє будувати, а не руйнувати.

Скандали та виклики: тінь минулого

Життя Навроцького – не казка. 2009-го, ще в IPN, його пов’язували з “устawką” – масовою бійкою фанатів Lechii Gdańsk проти Poznań (140 учасників). Кампанія визнала участь, але прокуратура не підтвердила. Татуювання, зв’язки з псевдокібіцами – все це витягли опоненти 2025-го.

Інше звинувачення: 2007-го, як охоронець Grand Hotel Sopot, нібито схиляв до проституції. Навроцький заперечив, подав позов. Скандал з квартирою: 2017-го переоформив комуналку 80-річного чоловіка за обіцянку догляду (той у інтернаті). Прокуратура розслідує безплатний готель у музеї (2018-2020). Біографія гангстера “Нікося” під псевдонімом Tadeusz Batyr (2018) з інтерв’ю TVP шокувала – хвалив себе анонімно.

Росія оголосила в розшук 2024-го за демонтаж пам’ятників. ABW спершу відмовила в допуску, але очільник затвердив. Ці бурі лише загартували: виборці побачили в ньому “свого хлопця”, а не елітаря.

Період	Посада	Ключова подія
2009-2017	IPN Gdańsk	Дослідження опозиції PRL
2017-2021	Директор Музею IIWS	Реформа експозиції
2021-2025	Президент IPN	Демонтаж 42 пам’ятників
2025-	Президент Польщі	Перемога 50,89%

Джерела даних: president.pl, ipn.gov.pl.

Вибори 2025: від аутсайдера до переможця

Листопад 2024-го: PiS висуває Навроцького як “обивательського кандидата”. Програма “План 21” – нульовий PIT для багатодітних, зниження VAT, атомна енергія, CPK. Попередні: “Солідарність”, Дуда. Перший тур: 29,54% (друге місце). Коаліції з Кукіzem, Брауном, Ментценом – декларація проти міграції, за суверенітет.

Дебати в Коньському, візит до Трампа (травень 2025) – чутки про чіпи AI. Другий тур: рекордна явка, перемога з 10,6 млн голосів. Його гасло “Польща сильна історією” резонувало з серцями.

1. Критика “європейських еліт” за війну в Україні.
2. Блокада приватизації держкомпаній.
3. Підтримка села проти “Зеленого курсу”.

Ця кампанія змінила правила: від фанатів до еліт, Навроцький об’єднав правий табір.

Президентство: репарації, біженці та оборона

Присяга 6 серпня 2025-го перед Zgromadzeniem Narodowym. Орден: нова Конституція, вето на “суддів-порушників”. Канцелярія: Богучкий, Андрушукевич. Зовнішня: Трамп у Білому Домі (вересень), Тріймор’я, Рига з Сілінісом.

Історична політика: криміналізація “бандерівщини”, репарації від Німеччини через озброєння (Westerplatte, вересень 2025). Безпека: рада після ППО-порушень, закон про кордон (вересень). 2026: підписав вигашення “спецзакону” для українців (лютий), переносячи права до загальних, з реєстрацією PESEL за 30 днів. Баланс: допомога триває до 2026-го, але без привілеїв.

До України: “Багато застережень”. Вимагає Волині-ексгумацій, симетрії відносин, проти НАТО без. Та платить Starlink для ЗСУ. Економіка: порти, ЗПГ, канал Віслинської коси.

Його президентство – як гданський шторм: бурхливе, але спрямоване. Реформи IPN оживають у державній політиці, спорт загартовує волю, скандали роблять людяним. Навроцький веде Польщу крізь турбулентність 2026-го, нагадуючи: історія не вчорашній день, а завтрашня сила. А що принесе наступний рік? Кордони міцнішають, репарації лунають, а Гданськ пишається сином.