Серед тих, хто з маленького молдовського села прорвався на великі українські сцени, Іван Люленов вирізняється щирою енергією, що поєднує гострий гумор з чуттєвими мелодіями. Народжений 17 грудня 1994 року в Стоянівці Кантемірського району Молдови, він виріс у болгарсько-молдовській родині, де першими словами були болгарські вигуки, а мріями — сцена. Переможець “Ліги сміху” з командою “Стоянівка”, співак з хітом “Шовковиця”, який розлетівся TikTok’ом, Люленов не просто змінив професію — він обрав Україну серцем, вивчивши українську за десять місяців і запустивши тур на 2026 рік по сорока містах.
Його шлях — це історія про те, як бідне дитинство з двома старшими братами загартувало характер, а повномасштабне вторгнення стало точкою неповернення. Залишившись в Україні попри сльози батьків, Іван не просто вижив — він розквітнув, віддаючи частину концертів на ЗСУ. Сьогодні, з посвідкою на тимчасове проживання та мріями про громадянство, він співає про любов, ностальгію та “теплих вечорів”, доводячи, що кордони — це лише лінії на карті.
Але за блиском сцени ховається глибокий культурний мікс: болгарське коріння по батьку, молдовське по матері, румунська в мові дитинства. Це робить його голосом для тих, хто між світами, — і саме це притягує мільйони фанатів.
Раннє життя: від молдовського села до перших мрій про сцену
Стоянівка — тихе село на півдні Молдови, де вишні цвітуть рясно, а життя тече повільно, як ріка Прут. Тут, у багатодітній родині, 17 грудня 1994 року з’явився на світ Іван Васильович Люленов. Батько-болгарин і мати-молдованка спілкувалися болгарською, яка стала для хлопця рідною. Двох старших братів Іван вважав героями: вони тягнули основний тягар у бідній сім’ї, де кожна крихта на рахунку. Ви не повірите, але Іван згадує, як у дитинстві колекціонував старі касети з ретро-хітами — це і стало іскрою для музичної пристрасті.
Школа в ліцеї Кантеміра минала без фанфар: Іван мріяв про увагу, але отримував трійки. У 2012-му вступив до Кишинівського університету на міжнародні відносини — контрактна основа, бо грантів не дали. Та дипломатія швидко набридла: “Не моє”, — зізнавався він пізніше. Замість лекцій — перші жарти перед друзями, перші гітари в руках. Молдова душила амбіції: обмежені можливості, брак платформ для гумору. Тож у 2017-му Іван пакує валізу й їде в Україну — за кар’єрою, за свободою.
Цей переїзд став поворотом. З болгарською, румунською та російською в арсеналі, українська прийшла блискавично — за десять місяців інтенсиву. “Я обрав Україну, а Україна обрала мене”, — каже він у подкастах, підкреслюючи, як війна 2022-го закріпила вибір. Батьки плакали, рідні кликали додому, але Іван залишився: “Тут моя сцена, мій дім”.
Гумористичний прорив: “Стоянівка” та тріумфи “Ліги сміху”
2017 рік — як вибух. Команда “Стоянівка”, названа на честь рідного села, дебютує в “Лізі сміху”. Іван — лідер, сцена — його стихія. Гумор про молдовське життя, болгарські традиції, абсурд повсякдення чіпляє зал. Фінал: перше місце разом із “Загорецькою Людмилою Степанівною”. Ця перемога не просто трофей — вона відкрила двері в український шоу-біз.
Наступний сезон, 2018-й, — повтор. “Стоянівка” знову чемпіон. Конфлікти траплялися: жарти Олі Полякової про національність зачепили, але Іван тримався професійно. “Слова перейшли на особисте, але я гуморист — сміюся крізь сльози”, — коментував він. Звідси — ролі в скетчах, запрошення на ТБ. 2021-го — “Танці з зірками”, 8-й сезон: хореографія розкрила пластику, хоч і вилетіли рано.
Гумор став трампліном. Іван не просто сміявся — він розповідав про себе: про село, мову, переїзд. Це резонувало з аудиторією, особливо після 2022-го, коли його жарти набули патріотичного забарвлення. Сьогодні, як тренер “Ліги”, він передає естафету молодим.
Музичний розквіт: від першої україномовної пісні до хітів 2025–2026
Гумор — минуле, музика — сьогодення. Після 2022-го Іван переходить на українську: перша пісня “Сумую” (2023) — як зізнання в коханні до нової батьківщини. “Дорблю”, “Алергія на відстань” — треки про розлуку, що рвуться серцем. TikTok вибухнув “Шовковицею” (2025, ft. А. Дамницький): мільйони переглядів, лайк від Софі Ротару. “Це про ностальгію за селом, за корінням”, — пояснює Іван.
2025-й — бум. “Теплих вечорів”, “Шипи” (ft. Просто Макс), “Панічка” (ft. Шугар), “То не ми”. EP “HAT-TRICK: Віра, Любов, Ностальгія” — вершина. Кожен сингл — історія: “Винний” про провини перед собою, “Бартер” про обмін почуттів. Стиль — поп з фолк-мотивами, чуттєвий вокал, що чіпляє.
Тур 2026 — масштаб: 40 міст, від Тального до Харкова. Сольники в клубах, Палацах культури: “Не просто концерти — терапія для душі”. Благодійність: частина коштів на ЗСУ. Анонс Нацвідбору Євробачення 2026 з дуетом — інтрига року.
Досягнення: від чемпіонства до всеукраїнського туру
Перемоги в “Лізі сміху” (2017, 2018) — фундамент. Участь у “Танцях з зірками”, тисячі глядачів на скетчах. Музика: мільйони стрімів на Spotify (263K слухачів щомісяця), TikTok-хіти. Тур 2026 — доказ визнання: 30+ дат від січня (Тальне, Канів) до травня.
Благодійність під час війни — окрема сторінка. Концерти для ЗСУ, збори на дрони. “Україна — приклад для Молдови”, — заявляє Іван, мотивуючи тисячі.
Таблиця ключових досягнень ілюструє шлях:
| Рік | Досягнення | Деталі |
|---|---|---|
| 2017–2018 | Перемоги “Ліга сміху” | Команда “Стоянівка” — 2x чемпіон |
| 2021 | “Танці з зірками” | 8-й сезон, партнерка з професіоналом |
| 2023–2025 | Дискографія | 15+ синглів, EP HAT-TRICK |
| 2026 | Всеукраїнський тур | 40 міст, благодійність (джерело: concert.ua) |
Після таблиці: Дані з uk.wikipedia.org та concert.ua. Ці перемоги не випадкові — Іван вкладає душу, еволюціонуючи від жартів до глибоких текстів.
Особисте життя: кохання, розставання та вірність Україні
Три роки щастя з танцівницею Єлизаветою Кравченко — публічна пара з 2023-го. Спільні ролики, поїздки до Молдови, знайомство з батьками. Та 27 червня 2025-го — розрив. “Розійшлися по-дорослому, без скандалів”, — написали вони в Instagram. Відео з танцем Лізи під пісню Івана розчулити до сліз: вдячність за шлях, гарні стосунки лишилися. Причина? “Рухатися окремо”, — стисло.
Шлюб не входив у плани: “Раніше думав, не для мене”. Але кохання змінило погляди. Сьогодні — холостяк, фокус на кар’єрі. Вибір України — найособистіше: посвідка, мрії про паспорт. “Батьки не розуміли, але пишаються”. Гумор рятує: “Життя — як стендап, смійся або плач”.
У 2026-му тур — час для рефлексій. Фани чекають не лише пісень, а й історій з життя.
Цікаві факти про Івана Люленова
- Вивчив українську за 10 місяців з нуля — “як улюблену гру”.
- Колекціонував ретро-касети в дитинстві: від них натхнення для “Шовковиці”.
- Перший хіт TikTok — “Шовковиця”, лайк від Софі Ротару.
- Планує Нацвідбір Євробачення 2026 з молдавським дуетом.
- Благодійні концерти: тисячі гривень на ЗСУ з туру.
- Мріяв про Зеленського ще до шоу — “соромно зізнаватися”.
Ці перлини роблять Івана ближчим: не зірка, а друг з мікрофоном.
Його тур 2026 обіцяє емоційний вибух: уявіть “Теплих вечорів” наживо в Обухові чи Харкові. Іван не зупиняється — попереду нові хіти, можливо, альбом. Сцена кличе, Україна чекає.