У серці Тернопільщини, де родючі чорноземи шепочуть про давні селянські традиції, 29 травня 1972 року в селі Настасів з’явився на світ Іван Адамович Чайківський. Цей чоловік, що виріс серед ланів і тракторного гулу, перетворив скромне село на стартовий майданчик для агроімперії, яка нині обробляє десятки тисяч гектарів. Від першого приватного господарства до крісла народного депутата – його шлях сповнений наполегливої праці, гострих політичних маневрів і тихої сили, що рухає землю.
Сьогодні Іван Чайківський – співвласник корпорації “Агропродсервіс”, народний депутат IX скликання від 165 округу, секретар Комітету Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики. Його бізнес генерує робочі місця для тисяч тернополян, а голос у парламенті лунає на захист фермерів. У 2025 році компанія запустила завод овочевих консервів “Бабуся Маруса”, вийшовши на обсяги в 650 тонн продукції, – це не просто бізнес, а повний цикл від поля до полиці.
Його історія – це не сухий перелік дат, а жива сага про те, як один чоловік з ПТУ змінив аграрний ландшафт регіону, балансуючи між землею, політикою та родиною. Заснована ним у 1999 році фірма еволюціонувала в холдинг з елеваторами, насіннєвими заводами та індустріальними парками, а сам Чайківський став голосом аграріїв у Верховній Раді.
Дитинство серед ланів: корені, що формують характер
Село Настасів, де народився Іван Чайківський, – типове тернопільське поселення з широкими полями та тісними родинними зв’язками. Тут, у родині Адама та місцевих хліборобів, хлопець перші кроки робив по м’якій ріллі, вдихаючи запах свіжої землі. Шкільні роки пройшли в Мар’янівці та Тернопільській ЗОШ №17, де поряд з уроками фізики та математики він вчився любові до праці – збирати колосся, доглядати худобу.
У 1987–1990 роках юний Іван опанував професію будівельника в Тернопільському ПТУ №10. Ці навички стали першим фундаментом: ще тоді він розумів, що міцний фундамент – запорука успіху в будь-якій справі. А 1990-го призвали до армії – два роки служби в Збройних силах України загартували дисципліну, яка згодом допомогла керувати тисячами гектарів. Повернувшись, Чайківський не сидів склавши руки: з 1992-го кинувся у приватний бізнес, коли країна тільки-но прокидалася від радянського сну.
Пізніше, у 2004–2009 роках, здобув магістерський ступінь з економіки та менеджменту інвестицій у Тернопільському національному економічному університеті. Ця освіта стала мостом між селянським досвідом і стратегічним баченням – він навчився не просто сіяти, а й розраховувати врожаї на роки вперед.
Народження “Агропродсервіс”: від 840 гектарів до агрохолдингу
У 1998 році Іван Чайківський очолив раду Товариства власників “Колос” у рідному Настасові – це був перший крок до консолідації селянських земель. Наступного, 1999-го, з двома братами – Віталієм (нині технічний директор) та Адамом (керівник елеватора в Козовій) – заснував ПАП “Агропродсервіс”. Починали з 840 гектарів і кількох стареньких тракторів, але амбіції горіли яскравіше сонця над полем.
Компанія швидко розрослася: рослинництво, тваринництво, птахівництво, насінництво. До 2010-х “Агропродсервіс” став ТОВ “Корпорація Агропродсервіс”, об’єднавши 22 господарства в чотирьох областях – Тернопільській, Івано-Франківській, Львівській та Херсонській. Елеватори, м’ясокомбінат у Тернополі, насіннєвий завод з другою лінією (2019) – все це Чайківський будував власноруч, інвестуючи в техніку та людей.
- Обробіток: майже 50 тис. га у 2025 році, фокус на зернових, цукрових буряках, кавунах для експорту.
- Переробка: сосиски в Африку, консерви “Бабуся Маруса” (інвестиції 45 млн грн, запуск липень 2025).
- Інновації: індустріальний парк “Західноукраїнський промисловий ХАБ” у с. Острів, площа зросла вшестеро до грудня 2025 (uk.wikipedia.org, latifundist.com).
Ці кроки не просто принесли прибуток – вони оживили регіон. Фермери отримали роботу, села – інфраструктуру, а Україна – експортний потенціал. Чайківський часто повторює: модель “посіяв-зібрав” застаріла, потрібен повний цикл від насіння до контейнера.
Політичний злет: від райради до Верховної Ради
Політика кликала природно – як земля кличе до ора. У 2010–2014 роках Іван Чайківський став депутатом Тернопільської районної ради від Партії регіонів, очоливши фракцію та комісію з бюджету. 2012-го балотувався до Верховної Ради по 165 округу, але фортуна посміхнулася пізніше.
З 2016-го – заступник голови Аграрної партії України, голова тернопільської організації. У 2019-му, як самовисуванець, переміг на окрузі з 73% голосів, увійшовши до групи “За майбутнє”. Як секретар аграрного комітету, він просуває закони про кооперацію (№13390), земельні розписки (№3586-IX), підтримку молочарства (№9163). У 2022-му голосував за містобудівну реформу, у 2025 – за №12414, що викликав дискусії (chesno.org).
| Рік | Ключова подія |
|---|---|
| 2010 | Депутат райради |
| 2019 | Нардеп IX скликання |
| 2025 | Запуск заводу консервів |
Джерела даних: latifundist.com, elevatorist.com. Ця таблиця ілюструє ритм кар’єри – від локальних рішень до національних.
Цікаві факти про Івана Чайківського
Ви не повірите, але перше підприємство Чайківського обробляло рівно стільки землі, скільки потрібно для хліба на тисячу родин. У 2025-му “Агропродсервіс” приймав Національний День Ферми, демонструючи технології, що заздрили б європейці. Його фонд “Покрова” ремонтує храми та годують садки – це не піар, а спадщина селянського серця. А ще: у 2023-му дочка та син стали власниками понад 80 паїв, продовжуючи династію хліборобів. Ці штрихи роблять його не іконою, а живим героєм тернопільських ланів.
Сім’я – надійний тил агроімперії
Тетяна Іванівна Чайківська – не просто дружина, а співвласниця бізнесу, партнерка в 21-річному шлюбі. Разом вони виховують дочку Катерину та сина Павла, які активно входять у сімейний бізнес: у 2023-му набули десятки земельних ділянок. Брати Віталій та Адам – ключові гравці в корпорації, де родинні узи міцніші за будь-який статут.
Сім’я Чайківських живе в с. Великий Ходачків Козівського району, де свята зустрічають з ароматом домашнього хліба. Тетяна часто ділиться: їхнє кохання – як поле після дощу, родюче й вічне. Це той фундамент, що тримає імперію в бурях політики та ринків.
Благодійність: рука допомоги від полів до сердець
Благодійний фонд “Покрова” Івана Чайківського – це мости до нужденних. Допомога онкохворим дітям через “З надією та вірою”, ремонт церков у Шумлянах та Козовій, продукти для садків “Колосочок”. У 2019-му компанія подарувала електрокоагулятор лікарні, а нині підтримує громади в часи війни.
Нагороди не забарилися: медаль “За працю і звитягу” (2008), орден “За заслуги” III ступеня (2012), “Людина року Тернопілля” (2013). Це визнання не за посади, а за справи, що змінюють життя.
Виклики та критика: гострі грані успіху
Шлях Чайківського не встелений трояндами. У 2019-му його звинувачували в “гречкосійстві”: фестивалі “Медове Тернопілля” та “Всі разом за сім’ю” спонсорував м’ясокомбінат, розігруючи сертифікати; пам’ятники Христу ставили від фірми. Chesno.org фіксує антикорупційні розслідування, а деякі голосування – як за №12414 у 2025 – розділили думки.
- Перехід від ПР до “За майбутнє”: адаптація до реалій чи прагматизм?
- Санкції РФ (2018): вороги не прощають успіху.
- Земельні паї родини: прозоро чи конфлікт інтересів?
Та Чайківський стоїть твердо: “Земля – для тих, хто на ній працює”. Критика – це добриво для зростання.
У 2026-му Іван Чайківський продовжує будувати: індустріальний парк розширюється, ферми модернізуються, парламентські баталії тривають. Його історія шепоче молодим аграріям: з маленького села можна дійти до столиці, якщо серце б’ється в ритмі землі. А завтра? Нові заводи, закони, врожаї – розмова тільки починається.