Харківські вулиці, де восени 1978 року з’явилася на світ Ірина Валентинівна Венедіктова, здавалися їй завжди наповненими ароматом книг і справедливості. 21 вересня того року в родині юристів народилася дівчинка, яка згодом зламає стереотипи, піднімаючись сходинками від викладача до вершин влади. Її шлях — це не просто хронологія дат, а справжня сага про наполегливість, де кожна перемога пахне потом у бібліотеках і гостротою дебатів у залах.
Раннє життя в тіні юридичних гігантів
Батько, Валентин Семенович Венедіктов, генерал-майор міліції та доктор юридичних наук, проректор Харківського національного університету внутрішніх справ, став першим учителем справедливості. Мати, Валентина Михайлівна, кандидатка наук і викладачка, вплітала в розмови за вечерею нюанси цивільного права. У такому оточенні Ірина росла, ніби саджанець серед дубів: міцна, з глибоким корінням у праві. Харків, з його бурхливою інтелектуальною аурою, формував характер — впертий, аналітичний, з іскрою бунтаря проти несправедливості.
Дитинство минало в ритмі лекцій і сімейних дискусій. Брат Сергій, теж юрист, пізніше очолить юридичний департамент компанії “Інвестор”, але Ірина вирвалася вперед. Ця родинна динаміка, де право — не професія, а покликання, заклала фундамент. Вона часто згадувала, як батькові історії про справи Майдану вчили її, що закон — це щит для слабких.
Освіта: від студентки-зірки до доктора наук
У 2000 році Ірина з відзнакою закінчила Харківський національний університет внутрішніх справ — альма-матер батька. Спеціальність “Правознавство” стала трампліном: одразу ж викладання на кафедрі. 2003-го — кандидатська дисертація в Національній юридичній академії імені Ярослава Мудрого про договірні зобов’язання. А 2013-го, у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, захистила докторську, здобувши ступінь доктора юридичних наук. 2014-го — професорка.
Цей шлях не був легким: поєднання викладання, досліджень і материнства вимагало сталевої волі. Вона вивчила курс міжнародного комерційного арбітражу в Chartered Institute of Arbitrators, що додало глобального дихання її знанням. Уявіть: молода мати, яка ночами пише монографії, а вдень сперечається з професорами. Така багатозадачність робить її біографію прикладом для тисячі амбітних жінок у юриспруденції.
Академічна кар’єра: королева харківських аудиторій
З 2000-го — асистентка, з 2004-го — доцентка, а з 2005-го по 2019-й — завідувачка кафедри цивільно-правових дисциплін у Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна. Тут Ірина створила наукову школу: понад 100 публікацій, 8 монографій, керівництво дисертаціями. Вона віце-президентка Фонду медичного права та біоетики, суддя третейського суду, членкиня редакколегій журналів “Приватне право” та “Медичне право”.
Її лекції — це не суха теорія, а живі кейси: від злиттів компаній до медичних спорів. У фірмі “Arbitis” консультувала з аудиту та M&A. Членство в Асоціації правників України, науково-консультативній раді Верховного Суду — це вершини. Харків став її фортецею, де право цвіло, як степові квіти під сонцем.
Цікаві факти 🌟
- 🍀 Перша жінка-генпрокурор: У 2020-му Ірина зламала скляну стелю, ставши 16-ю на посаді та першою дамою за всю історію України.
- 📚 Науковий гігант: Понад 100 статей і 8 монографій — її перо гостріше за шаблю.
- 🌍 Дипломатичний дует: Посол у Швейцарії та Ліхтенштейні за сумісництвом, де у 2025-му проводила візити до кантонів, як Тургау чи Шаффгаузен.
- ⏰ Скандал з годинником: У 2020-му НАБУ розслідувало недекларований Hublot, але справа закрили — Венедіктова назвала його підробкою за 5 тис. грн.
Ці перлини з її життя додають кольору сухим фактам, показуючи людину за маскою чиновниці.
Політичний злет: від радниці Зеленського до депутатки
2018-й: радниця Володимира Зеленського з правових питань, входить у передвиборчий штаб. Липень 2019-го — №3 у списку “Слуги народу”, обрана депутаткою IX скликання. Серпень — голова Комітету ВР з правової політики. Рішуча, як харківський вихор, вона просуває реформи. 27 грудня 2019-го — в.о. директора ДБР указом президента. 14 січня 2020-го складає мандат.
Цей перехід з аудиторій у парламент — ризик, але виправданий. Вона членкиня фракції “Слуга народу”, міжфракційного об’єднання “Рівні можливості”. Політика для неї — продовження боротьби за закон, тільки на вищому рівні.
| Період | Посада | Ключові події |
|---|---|---|
| 2005–2019 | Завідувачка кафедри ХНУ ім. Каразіна | Наукова школа, монографії |
| 2019 | Народна депутатка №3 “СН” | Голова комітету правової політики |
| 27.12.2019–17.03.2020 | В.о. директора ДБР | Реформи бюро |
| 17.03.2020–19.07.2022 | Генеральний прокурор | Суди над нардепами, воєнзлочини РФ |
| з 17.11.2022 | Посол у Швейцарії | Візити 2025, МКС співпраця |
Джерела даних: uk.wikipedia.org, switzerland.mfa.gov.ua.
Таблиця ілюструє стрімкий підйом, де кожна сходинка — битва. Після неї — абзац з поясненням: від академії до дипломатії, кар’єра Венедіктової показує, як юрист може міняти країну.
Генпрокурор: час випробувань вогнем
17 березня 2020-го Верховна Рада (269 голосів) призначає її Генеральним прокурором — першу жінку в історії. Член РНБО з березня 2020-го по серпень 2022-го. Під її керівництвом Офіс Генпрокурора фіксує воєнні злочини РФ, співпрацює з МКС (зустрічі з Карімом Ханом), головним прокурором ЄС Лаурою Кевеші. Підозри нардепам: Юрченко, М’ялик, Кива, Медведчук, Козак. Справи Майдану просуваються.
Та не без бур: скандали з Татаровим, Стерненком, блокуванням НАБУ, реформою кіберполіції (чоловік Денис Кропива очолив департамент). 17 липня 2022-го указом Зеленського відсторонена, 19 липня — звільнена (264 голоси). Критики звинувачували у тиску, але прихильники хвалять реформи. Війна стала її найбільшим тестом — тисячі справ про агресію РФ. Вона орендувала резиденцію в “Пущі-Водиці” за пільгами, але це дрібниці біля глобальних викликів.
Дипломатія: швейцарські горизонти
17 листопада 2022-го — посол у Швейцарії, 28 квітня 2023-го — за сумісництвом у Ліхтенштейні. Надзвичайний і Повноважний Посланник другого класу (2024). У 2025-му активна: візит до Тургау (листопад), Шаффгаузену (серпень), зустрічі з делегаціями, заклики щодо реекспорту зброї. Зустрічається з Директором Управління Євразії МЗС Швейцарії, делегаціями з прав людини.
У серці нейтральної Європи Ірина лобіює санкції, гуманітарку, співпрацю з МКС. Її стиль — дипломатичний джаз: гнучкий, переконливий. Швейцарія стала плацдармом для українських інтересів, де вона, як орлиця, охороняє небо над Батьківщиною.
- Зустрічі з кантонами для підтримки України.
- Співпраця з ООН та ЄС у воєнних злочинах.
- Публічні листи проти проросійських концертів у Цюриху.
- Просування реекспорту зброї з Швейцарії.
Цей список підкреслює практичність: від слів до дій, де кожна зустріч — крок до перемоги.
Родина: опора в бурях влади
Одружена з Денисом Колесником, колишнім кіберполіцейським (звільнився 2020-го, отримав 750 тис. грн). Син Данило, донька Аделіна — її тиха гавань. Родина пережила скандали, переїзди, війну. Денис очолив департамент у ОГП 2022-го, що додало пліток, але вони тримаються купи. У Швейцарії родина адаптувалася, зберігаючи українські традиції.
Ірина — мама, дружина, дипломатка. Її сила в балансі: влада не затьмарила серце. Ви не повірите, але в інтерв’ю вона жартує про сімейні вечері з борщем посеред Берна.
Шлях Ірини Венедіктової продовжується: від харківських аудиторій до женевських салонів, де право переплітається з дипломатією. Її історія надихає юристок мріяти масштабно, а Україну — вірити в реформи.