Уявіть сонячний Євпаторію 70-х, де серед солоного бризу Чорного моря народилася дівчинка, яка згодом стане одним з найгостріших голосів української політики. Ірина Василівна Фріз, 25 вересня 1974 року, увійшла в історію як волонтерка, міністр у справах ветеранів і народна депутатка двох скликань від “Європейської Солідарності”. Її шлях – це суміш журналістської гостроти, патріотичного вогню та парламентських баталій, де вона не раз ставала на захист ЗСУ в найгарячіші моменти.
Сьогодні, у 2026 році, Фріз продовжує жорстко критикувати бюджетні прогалини для оборони, вимагати індексації виплат військовим і говорити про реформи мобілізації. Вона – член Комітету з національної безпеки, оборони та розвідки, де її слово важить як танк Т-90 на фронті. Від КримSOS до Парламентської асамблеї НАТО, її кар’єра сповнена подій, що змінювали країну.
Раннє дитинство Ірини пройшло в Криму, де перші кроки в доросле життя вона робила ще школяркою. У 1988-му, у 14 років, почала працювати продавчинею-товарознавицею в кооперативі “Рапана” – типовий старт для багатьох у перебудовні часи. Ця робота навчила її практичності, а згодом антикварний магазин і християнське мистецтво розкрили творчу жилку.
Освіта та перші професійні кроки
У 2003 році Ірина з відзнакою закінчила Національну академію образотворчого мистецтва та архітектури, здобувши фах мистецтвознавця образотворчого мистецтва та критика. Факультет теорії та історії мистецтва став фундаментом для її аналітичного мислення – уміння розбирати картини переросло в розбір політичних полотен. Пізніше, у 2015-му, заочно опанувала управління суспільним розвитком у Національній академії державного управління при Президентові України.
Ще студенткою Фріз занурилася в PR: з 1997-го – мистецтвознавець Кримського фонду “Мистецтво в ім’я Христа”, де вивчала сучасне релігійне мистецтво. Далі – фахівець зі зв’язків з громадськістю в асоціації імпортерів, заступниця директора “Інформаційного сервісу”. Ці ролі загартували її в комунікаціях, а перша робота помічницею Петра Порошенка у 2003-му (Верховна Рада III скликання) відкрила двері до великої політики.
- 2005–2006: Помічниця Секретаря РНБО (знову з Порошенком), завідувачка пресектору – тут навчилася працювати з медіа під тиском.
- 2006–2007: Консультантка Порошенка – зв’язок, що тривав роками.
- 2008–2013: Провідна спеціалістка Апарату Ради НБУ – стабільність перед бурею Революції Гідності.
Ці етапи сформували Фріз як профі в інформаційній політиці. Перехід до прессекретарки “Інтерстарч Україна” у 2013-му та керівництва департаментом інформаційної політики АП у 2014-му став логічним – від мистецтва до новин, де слова стають зброєю.
Журналістська кар’єра: гострий пер для влади
Фріз не просто писала – вона формувала наративи. Колумністка УНІАН, де її тексти ріжуть як скальпель, помічниця Порошенка втретє у 2012–2014-му. Улітку 2014-го очолила Головне управління суспільних комунікацій АП, а восени – департамент інформаційної політики. Це був час, коли інформаційна війна з Росією тільки розгорталася.
Її стиль – прямота з емоційним зарядом. У колонках розбирала пропаганду, а в АП координувала комунікацію під час АТО. Цей досвід зробив її незамінною в парламенті, де слова перетворюються на закони.
Волонтерство: від КримSOS до фронтових звітів
Революція Гідності запалила іскру: з 2014-го Фріз – активна волонтерка. Співзасновниця “КримSOS”, де допомагала кримським переселенцям документами, житлом і психологічною підтримкою. Тисячі сімей пройшли через цей проєкт, а Ірина стала голосом тих, кого окупанти вигнали з дому.
У волонтерстві вона передала Ангелі Меркель відеопрезентацію InformNapalm про російські війська на Донбасі – 9 листопада 2016-го. Доповіді в НАТО про озброєння РФ у Криму, семінари “НАТО Формула безпеки” у 2017-му. Її волонтерство – не піар, а реальна допомога, що врятувала життя.
- Започаткувала проєкт “Україна-Солідарність-НАТО” для просвіти.
- Організувала конференцію “Україна-Грузія-НАТО” в Тбілісі.
- Співавторка гендерної рівності в ЗСУ – законопроєкт №6109.
Ці ініціативи показують Фріз як мостобудівницю між волонтерами та владою, де емоції патріотизму змішуються з практикою.
Політична кар’єра: депутатство, міністерство, реформи
27 листопада 2014-го – обрання депутаткою VIII скликання від БПП (№30). Голова підкомітету з безпеки інформаційних систем Комітету нацбезпеки. Очолювала делегацію в ПА НАТО з 2016-го, просувала членство в Альянсі. Закон про ССО (2016), позбавлення акредитації росЗМІ, регламент мобільного зв’язку для бійців.
Кульмінація – 22 листопада 2018-го: призначена міністром у справах ветеранів у Гройсмана. За 9 місяців створила систему реабілітації, програми для 400 тис. ветеранів. Зустрічі з Американським легіоном, підтримка від Пентагону. Критики зачіпали “злиття” з Мінсоцполітики, але досягнення – від “єВетеран” до міжнародних грантів – лишилися.
| Період | Посада | Ключові досягнення |
|---|---|---|
| 2014–2018 | Депутатка VIII скл. | Закон про ССО, НАТО-просування |
| 2018–2019 | Міністр ветеранів | Програми реабілітації, міжнародна підтримка |
| 2019–дотепер | Депутатка IX скл. | Комітет нацбезпеки, критика бюджету |
Джерела даних: chesno.org, uk.wikipedia.org.
У IX скликанні (№13 ЄС) – антикорупційний комітет, з 2023-го – нацбезпеки. Запропонувала реформи ТЦК, проти “бусифікації”.
Актуальні битви 2025–2026: бюджет, мобілізація, легіони
У 2025-му Фріз жорстко розкритикувала проєкт бюджету-2026: “Катастрофічно недофінансовано оборону!” – закликала до пріоритету ЗСУ над кешбеком. Не підтримала чинну редакцію, вимагаючи індексації виплат (4 роки без неї) і 200 тис. грн для мобілізованих.
Про мобілізацію: “Підтримаємо, але з мотивацією – виплати, реформи ТЦК”. Коментувала зникнення іноземних легіонів (лютий 2026), кандидаткою в міністри оборони назвалася в інтерв’ю. Її позиція – як кулемет: стріляє по слабкостях влади заради фронту.
Особисте життя та контроверсії
Ірина мешкає в Чайках під Києвом з чоловіком Анатолієм Бароніним (Da Vinci AG) та синами Марком і Еріком. Сім’я – опора в шаленому ритмі політики. Скандали? Кнопкодавство (8 випадків до 2018-го), гречкосійство 2020-го з брендом ЄС. Конфлікт з Безуглою 2023-го – Ірина ініціювала її зняття. Але це не затьмарило внесок: закони, що рятують життя.
Цікаві факти про Ірину Фріз
- Починала продавчинею в 14 – від прилавка до трибуни Верховної Ради.
- Передавала Меркель відео про “гуманітарні конвої” РФ – дипломатія волонтерів.
- Очолила делегацію в НАТО, добилася сесії ПА в Києві (план 2020).
- Співавторка гендерних змін у ЗСУ – жінки на фронті з рівними правами.
- У 2026-му вимагає 200 тис. грн для новобранців – мотивує армію грошима.
Фріз еволюціонує з кожним роком війни: від мистецтвознавства до оборонних баталій. Її голос лунає в Раді, НАТО, медіа – нагадуючи, що патріотизм вимірюється діями. А фронт чекає не слів, а реформ, які вона просуває з невичерпним запалом.