У маленькому селищі Клавдієво-Тарасове на Київщині 1977 року з’явилася на світ Ілона Анатоліївна Куровська – жінка, чиє життя стало символом поєднання інтелектуальної сили та безмежної відданості людям. Доктор юридичних наук, колишня директорка Інституту законодавства Верховної Ради України, вона не просто будувала кар’єру в академічних колах і державній службі. З початком повномасштабного російського вторгнення Ілона миттєво перетворилася на волонтерку, яка ризикувала життям заради односельців і ЗСУ. 24 березня 2022-го її авто підірвалося на міні в Бучанському районі – трагедія, що сколихнула Україну, підкресливши справжню міць українського духу.
Її шлях – це не суха хронологія дат, а жива історія амбітної киянки, яка пройшла від лаборантського столу до кабінету керівниці ключового законодавчого інституту. Ілона завжди стояла за верховенство права, європейську інтеграцію та справедливість, про що свідчать її монографії та дисертації. Навіть у пеклі окупації вона координувала територіальну оборону, евакуювала людей і передавала координати ворожої техніки. Її героїзм не в медалях, а в тих простих актах милосердя, що рятували життя.
Сьогодні, у 2026-му, коли Україна продовжує боротьбу, постать Ілони Куровської надихає新一代 правників і волонтерів. Її роботи цитують у наукових колах, а спогади односельців оживають у розповідях про жінку, яка годувала безпритульних собак і планувала всиновити дитину. Це історія про те, як знання поєднується з серцем.
Раннє життя в Клавдієво-Тарасовому та перші кроки до знань
Селище Клавдієво-Тарасове, де народилася Ілона, – тихий куточок Київщини з полями, що простягаються до горизонту, і спільнотою, де кожен знає один одного. Тут, у 1977 році, в родині простих людей, з’явилася дівчинка з жагою до книг і справедливості. Радянська епоха формувала її світогляд: обмеження, бюрократія, але й мрії про краще майбутнє. Ілона рано зрозуміла, що освіта – ключ до змін.
Перший крок у професійне життя припав на Київський національний університет імені Тараса Шевченка – легендарний осередок української інтелектуальності. Як лаборантка в учбово-організаційній групі, вона відповідала за забезпечення навчального процесу: розклад, матеріали, дрібні, але критичні деталі. Ця робота загартувала характер – терпіння, організованість, вміння працювати в команді. Уявіть: молода жінка, оточена студентами та професорами, вже тоді мріє про велике. Звідси почався її шлях у юриспруденцію, де право стало не просто професією, а покликанням.
Цей період заклав фундамент. Ілона не просто виконувала обов’язки – вона вбирала атмосферу університету, де генерувалися ідеї про незалежну Україну. Перехід від лаборантки до державних структур став логічним: знання потребували застосування на практиці.
Державна служба: амбіції та виклики на рівні районів
З КНУ Ілона Куровська ступила на арену державної служби, де реальність виявилася жорсткішою за підручники. Спочатку – заступниця голови Бориспільської районної державної адміністрації Київської області. Тут, у промисловому районі з аеропортом і динамічною економікою, вона займалася питаннями розвитку, бюджетом, взаємодією з громадами. Бориспіль – це не спокійне селище, а хаб з викликами: інфраструктура, інвестиції, соціалка.
У 2011–2013 роках кар’єра злетіла вище: заступниця голови Переяслав-Хмельницької РДА з економічних питань. Переяслав – історичне місто з козацьким духом, де економіка базувалася на агро та промисловості. Ілона координувала проекти розвитку, боролася з корупцією, шукала гранти. Ці посади вимагали не лише знань права, а й дипломатії – переговори з бізнесом, чиновниками, селянами. Вона вміла слухати, пропонувати рішення, що працювали.
- Ключові досягнення в РДА: Розвиток інфраструктури – дороги, школи, медичні центри, де Ілона лобіювала бюджети.
- Економічні ініціативи: Підтримка малого бізнесу в кризу, програми зайнятості для молоді.
- Соціальний акцент: Допомога вразливим групам, що пізніше відобразилося у волонтерстві.
Після списку стає зрозуміло: Ілона не сиділа в кабінеті. Вона їздила селами, вирішувала проблеми на місцях. Цей досвід став мостом до наукової кар’єри, де теорія злилася з практикою.
Науковий внесок: верховенство права та європейська мрія
Паралельно з держслужбою Ілона Куровська занурилася в науку, ставши кандидаткою юридичних наук. Її автореферат 2007 року “Шляхи розв’язання проблем гармонізації законодавства України із законодавством Європейського Союзу як передумова інтеграції України до європейських співтовариств” передбачив курс на ЄС. Це не абстракція – реальні інструменти для реформ.
Влітку 2021-го в Національній академії СБУ вона захистила докторську з тією ж темою, отримавши диплом у лютому 2022-го – за місяць до вторгнення. Теми досліджень: міжнародне право, верховенство права, трудове право. На Google Scholar – 101 цитування, що для української правниці вражаюче.
Ключові публікації розкривають глибину мислення. Ось таблиця основних робіт:
| Назва | Рік | Обсяг/Цитування |
|---|---|---|
| Верховенство права в сучасному міжнародному праві: актуальні питання (монографія) | 2019 | 503 с. |
| Принцип «верховенства права» як провідний принцип права ЄС та Ради Європи | 2016 | В Наукових записках |
| Огляд стандартів ЄС у сфері боротьби з корупцією | 2020 | 2 цитування |
Джерела даних: scholar.google.com.ua, uk.wikipedia.org. Ці праці – не пил на полиці. Вони вплинули на дискусії про євроінтеграцію, антикорупцію. Ілона писала динамічно, з прикладами з практики, роблячи складне доступним. Її бачення верховенства права стало маяком для реформ.
Керівництво Інститутом законодавства: битви за реформи
Вершина кар’єри – директорка Інституту законодавства ВРУ. Тут Ілона координувала експертизу законопроектів, аналітику для парламенту. Як заступниця директора раніше, вона очолювала сектор наукової діяльності. Звільнення в лютому 2022-го (оскаржене в суді) не зламало – навпаки, підкреслило незалежність.
Під її керівництвом інститут підписав меморандум з Академією СБУ, розширивши співпрацю. Вона боролася за гармонізацію з ЄС, критикувала прогалини в трудовому праві. Колективи академій досі згадують її з теплом: енергійна, принципова, з гумором у дискусіях.
Цей етап показав Ілону як лідерку: команда росла, проекти множилися. Навіть після звільнення вона працювала старшим науковим співробітником, не відступаючи.
Цікаві факти про Ілону Куровську
- Планувала всиновити дитину за місяць до вторгнення – символ материнської турботи посеред хаосу.
- Годувала безпритульних собак у селі, вважаючи це частиною людської гідності.
- Допомогла подрузі вийти з домашнього насилля, ставши прикладом сили.
- Її авто після підриву стояло на мінному полі місяць – як символ незламності.
- У Борисполі лобіювала проекти аеропорту, передбачаючи його роль у війні.
Ці штрихи роблять Ілону живою, не іконою, а близькою людиною з серцем воїна.
Волонтерство в пеклі окупації: від допомоги до розвідки
24 лютого 2022-го світ перевернувся. Ілона, з Клавдієво-Тарасового, кинулася в бій: виїзди до Києва за допомогою, організація ТрО. Вона координувала оборону, годувала бійців, евакуювала сусідів через блокпости окупантів. Надсилала координати танків ЗСУ – реальна розвідка.
- Створення гуманітарних коридорів: ризиковані переговори з росіянами.
- Забезпечення ТрО: харчі, медикаменти, моральна підтримка.
- Евакуація односельців: десятки врятованих сімей.
Вона не ховалася – діяла. Подруги згадують: “Ілона була воїном світла”. Навіть до війни волонтерила тихо: допомога жертвам насилля, тваринам.
Трагедія на мінному полі та вічна пам’ять
24 березня 2022-го дорога між Озірщиною та Андріївкою стала фатальною. Везучи харчі, Ілона з двома хлопцями потрапила на блокпост. Окупанти спрямували на міни – вибух. З відірваними ступнями вона наклала джгут товаришу, рятуючи його. Тіло знайшли 2 квітня, після звільнення.
Прощання сколихнуло Київщину. Спадщина жива: її праці цитують (scholar.google.com.ua), спогади надихають. У селі вулиця на її честь, історії передають естафету. Ілона нагадує: право – для людей, а героїзм – у щоденних ризиках. Її життя пульсує в кожній реформі, кожній допомозі.