Хто заснував Одесу: розкриваємо міфи та справжню історію міста

Зміст

Одеса, ця перлина Чорного моря, завжди вабила своєю харизмою – сумішшю солоного бризу, гамірних ринків і таємничих катакомб, що ховають століття історії під ногами перехожих. Місто, де кожен камінь на бруківці шепоче про минуле, часто асоціюється з ім’ям російської імператриці Катерини II, але чи справді вона його заснувала? Насправді, корені Одеси сягають глибше, у часи, коли ці землі були ареною для литовських князів, османських султанів і українських козаків, а сучасні розкопки 2025 року лише підкреслюють цю багатошарову спадщину.

Коли ми говоримо про заснування Одеси, не можна оминути той факт, що офіційна версія, нав’язана російською імперією, зображує Катерину II як велику будівничу, яка нібито звела місто з нуля в 1794 році. Але археологічні знахідки, як-от залишки Хаджибейського замку, виявлені на Приморському бульварі, розповідають іншу історію – про поселення, що існувало тут століттями раніше. Ці відкриття, підтверджені розкопками влітку 2025 року, змушують переосмислити всю хронологію, роблячи Одесу не просто портовим містом, а справжнім перехрестям цивілізацій.

Витоки Одеси: від давніх поселень до середньовіччя

Історія Одеси починається не з указу імператриці, а з давніх часів, коли ці береги Чорного моря були домівкою для скіфів і грецьких колоністів. Археологи фіксують перші поселення тут ще в античну епоху, але справжній поворот настає в XV столітті. У 1415 році, за часів Великого Князівства Литовського, з’являється перша письмова згадка про порт Качибей, заснований українським магнатом Коцюбою-Якушинським під егідою князя Вітовта. Це був не просто форпост – це був жвавий торговий вузол, де перетиналися шляхи з Центральної Європи до Криму, а чумаки везли сіль і зерно, наповнюючи повітря ароматом степових трав і морської солі.

З плином часу Качибей переходить під контроль Османської імперії, перетворюючись на Хаджибей – потужну фортецю з кам’яними стінами, що захищали від набігів. Османи розбудовували її як стратегічний пункт, де каравани з шовком і спеціями зустрічалися з місцевими ремісниками. Ця епоха залишила по собі не тільки руїни, але й культурний відбиток: турецькі лазні, східні базари і навіть легенди про скарби, заховані в катакомбах. Коли російські війська захопили Хаджибей у 1789 році під час чергової війни з турками, вони не створювали нове місто – вони просто перейменовували і перебудовували існуюче.

Сучасні дослідження, зокрема з сайту suspilne.media, підкреслюють, що українці відігравали ключову роль у розвитку цих земель задовго до імперських указів. Козаки-нерубаї, поховані на місцевому цвинтарі з 1771 року, свідчать про активну присутність українських поселенців, які торгували, воювали і будували тут свої оселі. Ці факти руйнують міф про “пустелю”, яку нібито оживила Катерина, і показують Одесу як органічну частину української історії.

Роль Катерини II: міф чи реальність?

Катерина II, амбітна правителька Російської імперії, справді підписала указ 27 травня 1794 року про створення порту і міста під назвою Одеса. Але цей документ був радше адміністративним актом, що легітимізував захоплені землі після перемоги над османами. Вона доручила будівництво іспанському офіцеру Хосе де Рібасу, який став першим градоначальником, і французькому інженеру Франсуа де Воллану, що спроектував порт. Під їхнім керівництвом Одеса перетворилася на космополітичний центр, приваблюючи італійців, греків, євреїв і українців, які будували елегантні палаци і широкі бульвари.

Проте, називати Катерину засновницею – це як приписувати винахід колеса тому, хто просто його пофарбував. Реальні засновники – це ті, хто заклав перші камені: від литовських князів до османських пашів. У 2025 році, з новими розкопками на Приморському бульварі, де знайшли залишки замку XIV століття, цей міф остаточно розвінчується. Як зазначають у статтях на glavred.net, артефакти з XIV століття повністю спростовують ідею про “російське заснування”, підкреслюючи українські корені міста.

Емоційно це резонує з одеситами, які завжди відчували свою унікальність – не як частину імперії, а як вільний порт, де змішуються культури. Катерина, з її реформами, дала поштовх, але справжня душа Одеси народилася з боротьби і торгівлі попередніх століть, роблячи її містом, що завжди прагнуло незалежності.

Ключові постаті в історії заснування

Щоб глибше зрозуміти, хто стояв за перетворенням Хаджибея на Одесу, варто розглянути ключових діячів. Хосе де Рібас, іспанець на службі Росії, очолив штурм фортеці в 1789 році і став архітектором ранньої Одеси, плануючи вулиці за європейським зразком. Його енергія перетворила руїни на процвітаючий порт, де перші кораблі привозили товари з усього світу.

Інший герой – Арман Емманюель де Рішельє, відомий як Дюк де Рішельє, який керував містом з 1803 року. Він боровся з чумою, будував школи і театри, роблячи Одесу культурним центром. А українські впливи? Козацькі отамани, як Коцюба-Якушинський, заклали основу ще в XV столітті, забезпечуючи торгівлю і захист.

Ці постаті, з їхніми амбіціями і конфліктами, створили мозаїку, де Одеса постає не як витвір однієї людини, а як колективне досягнення. Їхні історії, сповнені пригод і драми, додають місту шарму, ніби сторінки з авантюрного роману.

Еволюція міста: від порту до сучасної Одеси

Після “офіційного” заснування в 1794 році Одеса стрімко росла, стаючи вільним портом у 1819 році, що приваблювало купців з Європи. Місто розквітло в XIX столітті: Потьомкінські сходи, Оперний театр і Дерибасівська вулиця стали символами його елегантності. Але під цією позолотою ховалася боротьба – українські повстання, революції 1917-1921 років, коли Одеса була частиною УНР і боролася за незалежність.

У радянські часи місто зазнало репресій, а під час Другої світової – румунської окупації. Сьогодні, у 2025 році, Одеса святкує не 231 рік, як за імперською версією, а понад 600 років історії, з акцентом на українську ідентичність. Розкопки, як ті на Приморському бульварі, де знайшли частини Хаджибейського замку, підживлюють цей наратив, роблячи місто живим музеєм під відкритим небом.

Ця еволюція – як ріка, що змінює русло, але зберігає свою сутність. Одеса завжди була місцем, де люди з різних куточків світу знаходили притулок, створюючи унікальну культуру гумору, музики і толерантності.

Вплив культур і народів на формування Одеси

Греки принесли торгівлю і філософію, засновуючи перші колонії; євреї – підприємливість і літературу, роблячи Одесу центром їдишської культури; українці – фольклор і козацький дух, що пронизує місцеві легенди. Османи додали східний колорит, а росіяни – імперську архітектуру. Ця суміш створила Одесу такою, якою ми її знаємо: містом, де на ринку можна почути десяток мов, а в кафе – історії з усього світу.

У 2025 році, з дерусифікацією, Одеса повертається до своїх коренів, видаляючи пам’ятники Катерині і підкреслюючи роль українців, як-от у матеріалах на radiosvoboda.org. Це не просто зміна назв – це відновлення правди, що робить місто ще привабливішим для туристів і істориків.

Цікаві факти про Одесу

🍲 Перше поселення на місці Одеси датується XIV століттям, а не 1794 роком, як стверджує російська пропаганда – розкопки 2025 року виявили артефакти, що змінюють всю хронологію.
🏰 Хаджибейський замок, шуканий майже 200 років, знайшли під Приморським бульваром; його стіни були розібрані на будматеріали для нової Одеси.
🎭 Місто назвали Одесою на честь давньогрецької колонії Одессос, але це була жіноча форма, бо Катерина II хотіла “жіноче” ім’я для порту.
🕰 Козацький цвинтар у межах міста з похованнями з 1771 року руйнує міф про “пустелю” перед приходом росіян.
🌊 Одеса була центром чумацьких шляхів, де торгівля сіллю формувала економіку задовго до імперських часів.

Ці факти, підкріплені археологічними знахідками, додають Одесі шарму загадковості, ніби місто ховає секрети в кожній щілині. Вони не просто сухі дані – вони оживають у розповідях місцевих гідів, роблячи прогулянки Одесою незабутніми.

Сучасні інтерпретації та значення для України

У 2025 році, коли Одеса відзначає свою справжню історію, місто стає символом опору колоніальним наративом. Історики, як Володимир Полторак, підкреслюють роль українців у розвитку Одеси, від чумацьких шляхів до революційних подій. Це не академічна дискусія – це частина національної ідентичності, особливо в часи, коли Україна відстоює свою спадщину.

Туризм у Одесі тепер фокусується на цих аспектах: екскурсії до катакомб, музеї козацької історії і фестивалі, що святкують мультикультурність. Місто продовжує рости, з новими портами і культурними центрами, але завжди пам’ятаючи про свої корені – від Качибея до сучасності.

Зрештою, питання “хто заснував Одесу” веде нас до розуміння, що міста не створюються указами – вони народжуються з людей, їхніх мрій і боротьби. Одеса, з її бурхливим минулим, продовжує надихати, ніби вічний бриз, що несе нові історії на берег.

Епоха	Назва поселення	Ключові події	Засновники/Впливи
XV століття	Качибей	Перша згадка в 1415 році	Коцюба-Якушинський, Велике Князівство Литовське
XVI-XVIII століття	Хаджибей	Османський контроль, фортеця	Османська імперія
1794 рік	Одеса	Указ Катерини II	Хосе де Рібас, Катерина II (адміністративно)
2025 рік	Одеса	Розкопки замку	Сучасні археологи, українська ідентичність