Григорій Бакланов: біографія, досягнення та особисте життя

Одеса, море, гамірні вулички – саме тут, 31 серпня 1994 року, з’явився на світ хлопчик, чиє ім’я незабаром зазвучить на афішах театрів і екранах усього українського шоу-бізнесу. Григорій Бакланов виріс серед солоного бризу Чорного моря, де перші мрії про сцену зароджувалися під шелест хвиль. Цей одесит не просто актор – він уособлення сучасного українського кіно й театру, де кожна роль оживає диханням справжніх емоцій.

Дитинство та перші кроки до світу мистецтва

Уявіть собі портове місто, де кожен другий житель – оповідач анекдотів, а театральна школа стає другим домом для допитливого підлітка. Григорій з самого дитинства вчився в одеській дитячій театральній школі, де його талант розквітнув, наче приморська магнолія навесні. Там, серед імпровізацій і репетицій, він опанував азбуку акторської майстерності, навчаючись вловлювати найтонші відтінки людських почуттів.

Сім’я Бакланових не мала прямих зв’язків зі світлом софітів, але підтримка близьких стала фундаментом. Батьки помітили синову пристрасть до гри ще в садочку, коли той організовував “вистави” для сусідських дітей. Ці ранні досвіди заклали основу характеру – впертості й харизми, які згодом підкорили режисерам. Григорій часто згадує, як одеський гумор навчив його грати ролі з іскрою, роблячи персонажів живими й незабутніми.

Переїзд до Києва став логічним кроком. У 2012 році юний талант вступив до Київського національного університету театру, кіно й телебачення імені Івана Карпенка-Карого на курс видатного Юрія Висоцького. Студентські роки – це вир ролей у виставах, перших епізодів у серіалах і безсонних ночей над монологами. Вже 2013-го дебютував у короткометражці “Зустріч” (Льоша) та серіалі “Сашка” (конвойний), доводячи, що сцена кличе його невідворотно.

Театральна кар’єра: від перших труп до зірки Печерська

Театр для Бакланова – це не хобі, а серцебиття душі. Ще студентом, у 2014–2016 роках, він працював у Київському театрі юного глядача на Липках, де грати для дітей вимагало особливої щирості. Тієї ж пори, 2014–2015, коротко служив у Київському академічному театрі драми і комедії на Лівому березі Дніпра – легендарній сцені, де кожен актор росте на очах у майстрів.

Справжній стрибок стався 2016-го, коли Григорій приєднався до Нового драматичного театру на Печерську. Тут його ролі – як феєрверк: Клавдій у “Гамлеті” (2019, реж. Ольга Ларіна та Денис Мартинов), де король Данії виявився не карикатурним злодієм, а трагічною фігурою з людськими слабкостями. Репетиції тривали місяцями, а глядачі аплодували стоячи. У виставах “Покоління пепсі” за текстами Сергія Жадана чи “Ромео і Джульєтта” Бакланов втілює молодість, бунт і любов з такою силою, ніби сам переживає ці почуття.

Театр навчив його дисципліни: тут немає дублів, тільки один шанс зачепити зал. Перед кожною прем’єрою Григорій гуляє Печерськом, збираючи думки, наче актор із класики. Цей досвід пронизує й кіноролі, роблячи їх глибшими, ніж у багатьох колег.

Кіношлях: від епізодів до головних героїв

Кіно увірвалося в життя Бакланова паралельно з театром. Ранні ролі – епізоди в “Дворняжці Лялі” (2014, Микола), “Особистій справі” (2014, Альохін), “Відділі 44” (2015, Дмитро) – були школою, де він вчився камері. 2017-й вибухнув серіями: “Майор і магія” (гопник), “Лінія світла” (Гліб Дубовик), “Настане світанок” (Ілля). Кожен персонаж – крок до вершини.

Прорив стався 2020-го з “Спіймати Кайдаша” (Лаврін Кайдаш) – адаптацією класики Нечуя-Левицького. Лаврін, молодший син кайдашівської родини, – не просто комічний типаж, а хлопець з мріями про краще життя, чия любов до Мотрі руйнує родинні традиції. Роль принесла мільйони переглядів і любов глядачів. Того ж року – Семен у фентезі “Пекельна хоругва, або Різдво козацьке”, презентованому на “Молодості”.

Останні роки – вершина: лейтенант Єгор Ковальчук у “Морській поліції. Чорноморськ” (2022–2023), добрий і ерудований новачок; Святослав Мороз у “Кохання та полум’я” (2025), рятівник з полум’ям у серці. Анонсовані “Таксист” (2026), “Белла Віта” (2026) обіцяють нові грані. Ось ключові ролі в таблиці для наочності.

Рік	Проєкт	Роль	Коментар
2020	Спіймати Кайдаша	Лаврін Кайдаш	Головна роль, телехіт СТБ
2020	Пекельна хоругва	Семен	Фентезі-фільм, фестиваль “Молодість”
2022–2023	Морська поліція. Чорноморськ	Єгор Ковальчук	Лейтенант, одна з улюблених ролей
2025	Кохання та полум’я	Святослав Мороз	Співробітник ДСНС
2026	Таксист	Головний герой	Завершено зйомки наприкінці 2025

Таблиця базується на даних uk.wikipedia.org та kinopoisk.ru. Ці ролі показують еволюцію: від периферії до центру сюжету, де Бакланов майстерно грає емоційний спектр – від гумору до драми.

Досягнення: від фестивальних нагород до державних звань

Талант не залишився непоміченим. 2015-го на Міжнародному фестивалі GATS у Пекіні Григорій здобув приз за найкращу акторську гру в “Ромео і Джульєтті” та “Забаві” – визнання, що прорвало кордони. 2020-го номінація на “Київську пектораль” за Клавдія в “Гамлеті” підкреслила театральну силу.

Кульмінація – 2025 рік, коли Указом Президента №818/2025 Бакланову присвоєно звання Заслуженого артиста України. Це не просто папірець, а визнання внеску в українське мистецтво під час війни, коли театри й кіно тримають дух нації. Волонтерство, озвучка шкільної літератури в “Укрліт” та мемуарів принца Гаррі – ще один штрих до портрета.

Особисте життя: пристрасті поза кадром

Любов для актора – окрема вистава. Григорій 10 років ділив сцену життя з колегою Анастасією Цимбалару, акторкою з “Жіночого лікаря”. У 2021-му зіграли весілля за два дні – стислі графіки диктують правила. Разом вони волонтерили, підтримували одне одного в ролях. Та у березні 2024-го оголосили про розлучення, зберігши дружбу: досі грають разом у театрі “Сузір’я”, святкують спільні перемоги.

Сьогодні Бакланов відкритий новим горизонтам – натяки на нову кохану в інтерв’ю додають інтриги. Хобі наповнюють життя: музика (грає на баяні, гітарі, фортепіано, навіть народних інструментах), гірський туризм, де тиша гір лікує від шуму зйомок. Участь у Революції Гідності 2013-го – сторінка громадянської зрілості: перша ніч на Майдані з корягами в руках, каша для побратимів. Цей досвід загартував характер, зробивши ролі автентичними.

Григорій Бакланов продовжує зніматися в “Таксисті”, дублювати “Смурфів” (2025), грати ролі, що чіпляють серце. Його шлях – приклад, як одеська енергія підкорює Київ і світ, надихаючи тисячі на мрії про сцену.